Ухвала

від 27.12.2018 по справі 922/2226/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" грудня 2018 р. Справа № 922/2226/18

Вх. номер 35454

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився;

боржника (заявник) - ОСОБА_1, наказ № 24-К від 01.12.2018,

розглянувши заяву ТОВ "Азотфострейд", м. Харків про розстрочку виконання рішення суду (вх. № 35454 від 20.12.2018) у справі

за позовом: Фермерського господарства "Бригадир", с. Комунар

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", м. Харків

розірвання договору та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Бригадир" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", в якій просить розірвати договір поставки №12/05 від 12.05.2016, укладений між позивачем та відповідачем. Також, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 190500,00 грн та неустойку у розмірі 25474,81 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань згідно договору поставки №12/05 від 12.05.2016, що був укладений між сторонами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.10.2018 у справі № 922/2226/18 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено; розірвано договір поставки №12/05 від 12.05.2016, укладений між Фермерським господарством "Бригадир" (62490, Харківська область, Харківський район, с. Комунар, вул. Безлюдівська, 1, код 40342209) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (61057, АДРЕСА_1, код 35579031); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (61057, АДРЕСА_1, код 35579031) на користь Фермерського господарства "Бригадир" (62490, Харківська область, Харківський район, с. Комунар, вул. Безлюдівська, 1, код 40342209) грошові кошти в розмірі 190500,00 грн та неустойку у розмірі 25474,81 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (61057, АДРЕСА_1, код 35579031) на користь Фермерського господарства "Бригадир" (62490, Харківська область, Харківський район, с. Комунар, вул. Безлюдівська, 1, код 40342209) судовий збір у розмірі 5001,64 грн.; в частині покладення судових витрат у вигляді витрат, що понесені позивачем на правову допомогу - відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2018 у справі № 922/2226/18 залишено без змін.

На виконання даного рішення суду, 21.12.2018 господарським судом видано відповідний наказ, який направлено на адресу стягувача.

20.12.2018 до господарського суду Харківської області від боржника надійшла заява (вх. № 35454) про розстрочку виконання рішення по справі № 922/2226/18, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2018, шляхом надання боржнику можливості сплатити боргові зобов'язання трьома рівними частинами, впродовж 3 місяців по 73659,00 грн. на місяць.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2018, враховуючи відпустку судді Светлічного Ю.В., для розгляду поданої ТОВ "Азотфострейд" заяви, визначено суддю Аюпову Р.М.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" про розстрочку виконання рішення суду по справі № 922/2226/18 (вх. № 35454 від 20.12.2018) призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.12.2018 о 10:45 год.

У судовому засіданні 27.12.2018 представник боржника підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.

Представник стягувача у судове засідання 27.12.2018 не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на подану боржником заяву, суду не надав.

Дослідивши матеріали, додані заявником до заяви про надання розстрочки виконання рішення суду, заслухавши пояснення представника боржника, суд виходить з наступного.

Звертаючись до господарського суду із відповідною заявою, заявник зазначає, що, визнаючи свої боргові зобов'язання, відповідач (боржник) прагне в добровільному порядку виконати рішення суду, але, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем, обумовленим крадіжкою у підприємства партії товару на суму 220000 грн., що сталася в Херсонській області, і злочинцям до теперішнього часу підозра не пред'явлена, майно не повернуто, а також необхідністю сплати до рахувань за податками, визначеними рішеннями повідомленнями ДФС у Харківській області, виконати рішення одним платежем неможливо. Враховуючи фактичний фінансовий стан та свої можливості, відповідач зобов'язується виконати свої боргові зобов'язанням в продовж 3-х місяців, трьома окремими платежами: до 28 грудня 2018 року - 73659,00 грн., до 28 січня 2019 року - 73659,00 грн., до 28 лютого 2019 року - 73659,00 грн.

Частиною 4 наведеної статті 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України). Також, суд враховує наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Так, в силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, звертаючись до господарського суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, заявником не надано жодного доказу в обґрунтування поданого клопотання, які б підтверджували скрутний фінансовий стан боржника (як про це зазначено в клопотанні), не доведено наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. За приписами ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів. Неналежне планування своєї господарської діяльності відповідачем не повинно порушувати права інших господарюючих суб'єктів, які належним чином виконали свої обов'язки. Ризики від власної господарської діяльності відповідача не може покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості. Виходячи з цього, лише зазначення у клопотанні про скрутний фінансовий стан підприємства боржника, не свідчать про наявність підстав, вказаних у ст. 331 ГПК України.

Таким чином, проаналізувавши наведені у заяві про розстрочку виконання рішення господарського суду мотиви, суд дійшов висновку, що надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання розстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

З огляду на встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для розстрочення виконання рішення господарського суду від 08.10.2018 по справі № 922/2226/18.

Згідно з ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 331 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2018 по справі № 922/2226/18 (вх. № 35454 від 20.12.2018) - відмовити.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Ухвалу підписано 28.12.2018.

Суддя Аюпова Р.М.

справа № 922/2226/18