Рішення

від 21.12.2018 по справі 922/1330/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1330/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

за участю секретаря судового засідання Малихіної М.П.,

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕДАЛ-ТРЕЙД» , 61003, м. Харків, вул. Короленка, 18, літ «В-2» код ЄДРПОУ 37187639;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» , 61145, м. Харків, вул. Шатилова Дача, 4, код ЄДРПОУ 35408021;

про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 735 613,32 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 04.09.2018);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.10.2017).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕДАЛ-ТРЕЙД» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» про стягнення заборгованості за договором підряду № 15/9-17-3 від 15.08.2017 у розмірі 735613,32 грн., яка складається з суми основного боргу - 690223,97 грн., пені - 26019,24 грн., 3% річних - 4591,63 грн. та інфляційного збільшення - 14778,48 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.06.2018 та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2018, на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 09.07.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку для подання відзиву на позов від 09.07.2018 № 09/07-2018/4. Зустрічний позов повернуто заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» . Відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку для подання зустрічного позову.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2018, на підставі ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 10 днів та на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 26.07.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2018 провадження у справі зупинено до розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2018 про відмову в задоволенні заяви про поновлення строків для подання відзиву та повернення зустрічного позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2018 повернуто заявнику.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.11.2018 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання на 28.11.2018, продовжено строк підготовчого провадження на 20 днів, до 10.12.2018.

Приймаючи до уваги, що під час підготовчого засідання судом вирішено всі питання та вчинено всі дії, зазначені у ч. 2 ст. 182 ГПК України, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 28.11.2018, на підставі ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2018 року.

У зв'язку з відпусткою судді Новікової Н.А., керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Харківської області № 6-1/2016 від 28.03.2016 року, помічником судді Петровою С.С. повідомлено про перенесення судового засідання з 10.12.2018 року на 21.12.2018 року.

21.12.2018 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 21.12.2018 повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Пояснив, що 15.08.2017 між сторонами був укладений договір підряду № 15/9-17-3, згідно умов якого позивач зобов'язався до кінця 2017 року на свій ризик виконати роботи на об'єкті «Аварійно-відбудовні роботи (капітальний ремонт) покрівлі, віконних прорізів та частини внутрішніх приміщень житлового будинку по вул. Гагаріна, 11 у м. Балаклія, Балаклійського району, Харківської обл.» , загальною вартістю 905438,40 грн. (разом з ПДВ), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу на умовах даного договору. Позивач виконав свої обов'язки за договором у повному обсязі, на підтвердження чого сторонами були підписані акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року, без будь-яких зауважень щодо недоліків та дефектів виконаних робіт. Відповідач, у порушення умов укладеного договору підряду, своєчасно та у повному обсязі оплату робіт не здійснив, а саме: не сплатив авансовий платіж на придбання матеріалів у розмірі 30 % від вартості договору та не здійснив оплату виконаних робіт у повному обсязі після їх фактичного виконання позивачем. Оскільки договором підряду не встановлений строк оплати виконаних робіт, на підставі положень ст. 530 ЦК України, 26.02.2018 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога щодо сплати заборгованості у семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги - до 05.03.2018. Вказана вимога залишилася без відповіді та була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання» . 02.05.2018 відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за договором підряду на суму 84004,04 грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача за договором підряду становить 690223,97 грн. У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати виконаних робіт, на підставі п. 7.1 договору, позивачем нарахована пеня у розмірі облікової ставки НБУ на загальну суму 26019,24 грн. Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних від простроченої суми у розмірі 4591,63 грн. та інфляційне збільшення на загальну суму 14778,48 грн., які представник позивача просив стягнути з відповідача.

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні 21.12.2018 проти позову заперечив повністю. В обґрунтування своїх заперечень вказав на безпідставність заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що вимога позивача про оплату коштів за договором підряду не була отримана відповідачем, він не знав та не міг знати про її наявність, оскільки остання не була доставлена на його адресу поштою. Про наявність цієї вимоги відповідач дізнався після відкриття провадження у справі, отримання позовної заяви та ознайомлення з матеріалами справи. Тому він не погоджується з тим, що права позивача порушені, оскільки вважає, що строк оплати за договором підряду не настав. У зв'язку із зазначеним, вважає необґрунтованим й розраховані суми пені, 3% річних та інфляційного збільшення. Також заперечував щодо заявленого позивачем розміру судових витрат у зв'язку з відсутністю обґрунтування та деталізації витрат на професійну правничу допомогу та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

21.12.2018 на підставі ст. 216 ГПК України судом оголошено перерву у судовому засіданні до 21.12.2018 о 14:30 год., для надання можливості представнику позивача надати пояснення з окремого питання, а саме: строків виконання зобов'язання та періодів нарахування штрафних санкцій.

Після перерви від повноважного представника позивача надійшли пояснення (вх. № 35599 від 21.12.2018) щодо строків виконання зобов'язання та періодів нарахування штрафних санкцій.

21.12.2018 суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.

В судових дебатах повноважний представник позивача просив позов задовольнити та стягнути з відповідача суму основного боргу за договором підряду № 15/9-17-3 від 15.08.2017 у розмірі 690223,97 грн., пеню у розмірі 26019,24 грн., 3% річних у розмірі 4591,63 грн., інфляційне збільшення у розмірі 14778,48 грн.

В судових дебатах повноважний представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Крім того, під час з'ясування судом понесених судових витрат, повноважний представник позивача звернувся до суду з заявою (вх. № 35615 від 21.12.2018) про надання часу для подання доказів, які обґрунтовують розмір заявлених витрат на оплату професійної правничої допомоги, які будуть подані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду.

Повноважний представник відповідача просив у задоволенні заяви відмовити та наголошував, що подані в ході розгляду справи докази призводять до висновку про необґрунтованість заявлених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки надані документи не свідчать про розумність, співмірність і доведеність таких витрат. Вказував, що строк оплати за договором про надання правової допомоги (з відстрочкою оплати) свідчить про те, що судові витрати у цій частині не були фактично понесені, та навряд чи буду понесені і в майбутньому.

Суд, розглянувши заяву представника позивача (вх. № 35615 від 21.12.2018), керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, враховуючи, що до закінчення судових дебатів у справі представником позивача подано таку заяву (вх. № 35615 від 21.12.2018), вважає за можливе, на підставі ст. 126, 129, 221, 244 ГПК України вирішити питання щодо розподілу судових витрат після ухвалення рішення у справі шляхом призначення додаткового судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

15.08.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕДАЛ-ТРЕЙД» (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» (розпорядник коштів - замовник) укладено договір підряду № 15/9-17-3, згідно з умовами якого підрядник у межах договірної ціни та відповідно до проектно-кошторисної документації зобов'язався виконати на свій ризик власними і притягнутими силами та способами усі передбачені замовленням роботи на об'єкті «Аварійно-відбудовні роботи (капітальний ремонт) покрівлі, віконних прорізів та частини внутрішніх приміщень житлового будинку по вул. Гагаріна, 11 у м. Балаклія, Балаклійського району Харківської обл., усунути за свій рахунок протягом гарантійного терміну експлуатації об'єкта недоробки, обумовлені неякісним виконанням робіт, а розпорядник коштів - замовник зобов'язався прийняти виконану роботу та оплатити її на умовах договору (арк. справи 12-19).

Відповідно до п. 3.1 договору визначена договірна ціна робіт, доручених для виконання підряднику у розмірі 905 438,40 грн., у тому числі ПДВ 20% - 150 906,40 грн.

Згідно з п. 4.1 договору, роботи здійснюються підрядником в терміни, передбачені календарним планом робіт. Відповідно до Календарного плану (додаток № 2 до договору), погоджений сторонами строк початку та завершення робіт - 2017 рік.

Відповідно до п. 6.1 договору, розпорядник коштів - замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 30% від вартості договору на придбання матеріалів - 271 631,52 грн., в тому числі ПДВ 20% - 45271,92 грн.

Згідно з п. 6.2 - 6.5 договору, акт виконаних робіт готує підрядник, узгоджує з фахівцем, який здійснює технічний нагляд за проведенням будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту зазначеного об'єкту та передає для підписання розпоряднику коштів - замовнику. Після підписання актів виконаних робіт, розпорядник коштів - замовник сплачує їх в терміни, згідно чинного законодавства України. Розпорядник коштів - замовник затримує кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні об'єкта, до їх усунення у встановлений термін. Розрахунки проводяться шляхом оплати розпорядником коштів - замовником наданого підрядником Акта виконаних робіт.

Відповідно до умов п. 15.5 договору при завершенні робіт підрядник надає розпоряднику коштів - змовнику акти здачі - приймання робіт з додатком до нього комплекту документації, передбаченої вимогам нормативних документів.

Згідно з п.17.1 договору, при порушенні умов договору винна сторона виплачує іншій стороні пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє в межах терміну задавання позову і нараховується за кожен день порушення виходячи із суми боргу.

Відповідно до п. 23.1 договору, договір діє з моменту його підписання до 31.12.2017 або до повного виконання зобов'язань сторонами за даним договором.

17.10.2017 представниками сторін були підписані акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень (КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 (КБ-3), згідно з якими позивачем виконані, а відповідачем прийняті роботи за договором підряду на загальну суму 905 438,40 грн. (арк. справи 20-24).

Відповідно до платіжних доручень № 4732 та № 4915 вбачається, що відповідач частково здійснив оплату за договором № 15/9-17-3 від 15.08.2017, а саме: 13.12.2017 на суму 100000,00 грн. та 28.12.2017 на суму 31210,00 грн. (арк. справи 33, 34).

26.02.2018 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату суми у розмірі 774228,80 грн. за виконанні роботи за договором підряду № 15/9-17-3 від 15.08.2017 у семиденний строк від дня направлення вимоги (арк. справи 25-27).

Згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення, поштове відправлення, направлена вимога від 26.02.2018 повернута позивачу у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання. Повідомлення про причину повернення поштового відправлення оформлено 30.03.2018, що підтверджується штампом поштового відділення, а також інформацією щодо відстеження поштового відправлення, розміщеною на офіційному сайті Укрпошти (http://ukrposhta.ua/login) (арк. справи 28-31).

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням від 02.05.2018 № 538 відповідач здійснив часткову оплату за послуги згідно договору № 15/9-17-3 від 15.08.2017 в сумі 84004,43 грн. (арк. справи 34).

Інших доказів щодо оплати робіт за договором підряду до матеріалів справи не надано.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 15/9-17-3, позивачем нараховно відповідачу 3% річних за період з 06.03.2018 по 18.05.2018 у розмірі 4591,63 грн., інфляційне збільшення за період з березня по квітень 2018 у розмірі 14778,48 грн. та пеню за період з 06.03.2018 по 01.05.2018 у розмірі 26019,24 грн.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором підряду від 15.08.2017 № 15/9-17-3 виконав, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3). Крім того, вказані документи підписані сторонами без будь - яких зауважень. Вартість виконаних робіт за договором підряду становила 905438,40 грн.

Відповідачем здійснювались оплати за виконані роботи на загальну суму 215 214,43 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 13.12.2017 № 4732, від 28.12.2017 № 4915, від 02.05.2018 № 538.

Отже, на час розгляду справи вартість виконаних, але не оплачених робіт за договором підряду становить 690223,97 грн.

Крім того, умовами п.6.1 договору передбачений обов'язок відповідача здійснити авансовий платіж на придбання матеріалів у розмірі 30% від вартості договору. Разом з тим, виконання робіт за договором підряду відбулося без отримання від замовника авансового платежу.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією зі сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.6.3, п.6.5 договору підряду, після підписання актів виконаних робіт, розпорядник коштів - замовник сплачує їх в терміни, згідно чинного законодавства України. Розрахунки проводяться шляхом оплати розпорядником коштів - замовником наданого підрядником Акта виконаних робіт.

Наведені положення договору підряду не визначають строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи. Так, не визначено строк ані у днях, ані у місяцях, тощо. Не встановлено і терміну, що визначався б календарною датою, до якої зобов'язання мало бути виконаним або вказівкою на поді., яка має неминуче настати. Сторони договору обмежилися лише вказівкою на те, що оплата виконаних робіт має бути здійснена в терміни згідно чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.

Відтак, прийнявши виконані за договором підряду роботи без зауважень та без проведення авансового платежу на придбання матеріалів і не попередивши позивача про неможливість оплати, відповідач був зобов'язаний виконати свій обов'язок з оплати виконаних робіт.

Враховуючи положення пункту 6.3, 6.5 договору щодо строку оплати робіт та встановлення його спеціальною нормою права (ч. 1 ст. 854 ЦК України), відповідач зобов'язаний оплатити підрядникові вартість виконаних робіт після їх остаточної здачі (підписання акту виконаних робіт).

Оскільки спеціальною нормою ЦК України, що регулює оплату за договором підряду (ч.1 ст. 854 ЦК України), встановлений строк виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт (після їх остаточної здачі), не зазначення у договорі підряду іншого конкретного строку оплати не потребує від позивача вчинення дій, пов'язаних з пред'явленням вимоги про оплату виконаних робіт, для виникнення у відповідача обов'язку щодо їх оплати.

Враховуючи наведене, строк виконання обов'язку з оплати виконаних робіт у повному обсязі виник у відповідача з дня прийняття робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт від 17.10.2018, а відтак є таким, що настав 18.10.2018.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати за виконані роботи закон покладає на замовника.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором підряду та сплати коштів за виконані роботи не надав, крім того, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості виконаних робіт суду також не надав, відповідно доводи позивача не спростував.

Враховуючи наведене, позивачем обґрунтовано пред'явлено позов про стягнення суми основного боргу з відповідача та позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 690223,97 грн.підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних за період з 06.03.2018 по 18.05.2018 у розмірі 4591,63 грн. та інфляційного збільшення за період з березня по квітень 2018 у розмірі 14778,48 грн., суд виходить з наступного.

В ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пред'явлених до стягнення 3% річних за період з 06.03.2018 по 18.05.2018 у розмірі 4591,63 грн. та інфляційного збільшення за період з березня по квітень 2018 року у розмірі 14778,48 грн., суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, правомірним та правильно розрахованим, а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені у розмірі 26019,24 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 17.1 договору передбачено сплату винною стороною на користь іншої сторони пені у розмірі облікової ставки Національного банку України за порушення умов договору.

Згідно зі ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч.4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ГК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше договором між сторонами не встановлено.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні наполягав на стягненні пені за період, визначений при поданні позовної заяви, а саме: з 06.03.2018 по 18.05.2018.

Відповідно до положень ст. 14 ГПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно акта приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 (КБ-3), позивачем виконані, а відповідачем прийняті роботи за договором підряду на загальну суму 905438,40 грн. Станом на момент початку розрахунку пені (з 06.03.2018), відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт на загальну суму 131210,00 грн. Відповідно сума основного зобов'язання, на яку повинно здійснюватись нарахування пені за цей період, становила 774228,40 грн., а не 774228,80 грн. (як зазначено у розрахунку позивача).

Оскільки судом встановлено, що зобов'язання з оплати робіт, виконаних за договором підряду мало бути виконаним 18.10.2018, з урахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій (пені) мало бути припиненим 18.04.2018 (дати спливу 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним).

Отже, розрахунок пені за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором підряду (в межах заявленого позивачем періоду) слід виконувати на суму основного боргу 774 228,40 грн. за період з 06.03.2018 по 18.04.2018 (включно).

За таких обставин період розрахунку пені позивачем визначено невірно. Здійснивши перевірку розрахунку пені (не виходячи за межі заявленого позивачем періоду), суд встановив, що правильно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 06.03.2018 по 18.04.2018 становить 15866,38 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 15866,38 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що судом задоволено заяву повноважного представника позивача (вх. № 35615 від 21.12.2018) про надання доказів, які обґрунтовують розмір заявлених витрат на оплату професійної правничої допомоги протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду, вирішення питання щодо судових витрат буде здійснено відповідно до положень ст. 126, 129, 221, 244 ГПК України після ухвалення рішення у справі шляхом призначення додаткового судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 13, 14, 41-46, 73-80, 86, 126, 129, 221, 233, 236-238, 241, 244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» (61145, м. Харків, вул. Шатилова Дача, 4, код ЄДРПОУ 35408021) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕДАЛ-ТРЕЙД» (61003, м. Харків, вул. Короленка, 18, літ «В-2» код ЄДРПОУ 37187639) борг у розмірі 690223,97 грн., пеню у розмірі 15866,38 грн., 3 % річних у розмірі 2555,30 грн., а також 14778,48 грн. втрат від інфляцій.

В решті позову - відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 26.12.2018 о 15:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, кабінет № 106.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки встановлені ст. 256, 257 ГПК України із врахуванням п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текс рішення складено та підписано 29.12.2018.

Суддя ОСОБА_3