Рішення

від 26.12.2018 по справі 922/1330/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р.Справа № 922/1330/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

за участю секретаря судового засідання Малихіної М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕДАЛ-ТРЕЙД» , 61003, м. Харків, вул. Короленка, 18, літ «В-2» код ЄДРПОУ 37187639 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» , 61145, м. Харків, вул. Шатилова Дача, 4, код ЄДРПОУ 35408021 про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 735 613,32 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 04.09.2018);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.10.2017).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕДАЛ-ТРЕЙД» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» про стягнення заборгованості за договором підряду № 15/9-17-3 від 15.08.2017 у розмірі 735613,32 грн., яка складається з суми основного боргу - 690223,97 грн., пені - 26019,24 грн., 3% річних - 4 591,63 грн. та інфляційного збільшення - 14778,48 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕДАЛ-ТРЕЙД» борг у розмірі 690223,97 грн., пеню у розмірі 15866,38 грн., 3 % річних у розмірі 2555,30 грн., а також 14778,48 грн. втрат від інфляцій. В решті позову відмовлено.

У судових дебатах представником позивача подано заяву (вх.. 35615 від 21.12.2018), в якій представник позивача зобов'язувався надати докази розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

Суд, розглянувши заяву представника позивача (вх. № 35615 від 21.12.2018), керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, враховуючи, що до закінчення судових дебатів у справі представником позивача подано таку заяву (вх. № 35615 від 21.12.2018), вважає за можливе, на підставі ст. 126, 129, 221, 244 ГПК України вирішити питання щодо розподілу судових витрат після ухвалення рішення у справі шляхом призначення судового засідання на 26.12.2018 о 15:00.

26.12.2018 через канцелярію господарського суд Харківської області від позивача надійшло клопотання про доручення документів від 26.12.2018 (вх. №35838 від 26.12.2018), згідно якого позивач просить долучити до матеріалів справи докази розміру витрат на професійну правову допомогу, а саме: Копію звіту №01/2018 до договору про надання правової допомоги №01/1402/2018 від 14.02.2018, а також судову практику з цього питання.

Від відповідача 26.12.2018 надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат від 26.12.2018 ( вх. №35774 від 26.12.2018), в якому відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з тим, що заявлені до відшкодування позивачем витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу справедливого розподілу витрат при розгляді справи. Відповідач також посилається на відсутність жодних даних щодо кваліфікації та досвіду адвоката, що має виключне значення для визначення розумної вартості однієї години його роботи, а також надмірне завищення кількості часу, витраченого на вчинення відповідних дій; при цьому особа зі статусом адвоката брала участь лише в одному судовому засіданні; надана послуга «зустрічі та консультації з клієнтом» не відноситься до видів правової допомоги у судовій справі та очевидно не підлягає відшкодуванню; грошові кошти у розмірі 30000 грн. за послуги з надання правової допомоги були сплачені ще до подання позовної заяви до суду, а тому витрати вказані позивачем є штучними та не відповідають принципам співрозмірності та складності справи, водночас зазначив, що справа за своїм характером є малозначною і могла бути розглянута судом в спрощеному порядку. Крім цього представник відповідача просить суд не брати до уваги докази позивача, які подані до закінчення судових дебатів, оскільки на його думку такі докази мали бути подані позивачем разом з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача подане клопотання підтримав у повному обсязі, зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та документально підтвердженими. Правова допомога надавалася на умовах передоплати, а тому доводи відповідача щодо безпідставного стягнення компенсації за послуги з правової допомоги є необґрунтованими.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував з мотивів, викладених у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та просив відмовити у стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а у разі задоволення таких вимог позивача зменшити розмір витрат на професійну правову допомогу на 99%.

Дослідивши подану заяву про розподіл судових витрат у справі № 922/1330/18, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як визначено у пункті 6.3 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 1статті 232 Господарського процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Посилання відповідача на відсутність обгрунтування поважності неподання усіх доказів понесених судових витрат при розгляді заяви позивача щодо надання йому можливості подати докази щодо розміру відповідних судових витрат і відповідно вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі в окремому судовому засіданні після постановленняч рішення у справі, суд вважає необгрунтованими, оскільки у ст. 221 ГПК України йдеться про наявність поважних причин неподання стороною саме доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, а в даному випадку суд розглядає питання щодо оцінки саме розміру витрат на правову допомогу, які не сплачені, а підлягають сплаті, і під час розгляду даного питання в судовому засіданні виникли питання підставності визначення фіксованої вартості витрат на правову допомогу у розмірі, передбаченому договором, у зв"язку із чим виникла необхідність надання позивачу можливості надати суду саме докази обрахунку такого розміру.

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

З матеріалів справи № 922/1330/18 вбачається, що 07.05.2018 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Правопорядок " укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №01/1402/2018 від 14.02.2018. Відповідно до п.1 якої Клієнт (позивач) доручає АО Правопорядок представництво інтересів, надання професійної правничої допомоги та підготовку всіх необхідних процесуальних документів у судовій справі про стягнення коштів за договором підряду №15/9-17-3. Відповідно до п. 2 додаткової угоди визначено гонорар АО Правопорядок у фіксованому розмірі 30000,00грн. які сплачуються Клієнтом на підставі рахунку-фактури, але не пізніше 10-ти днів після прийняття рішення по справі.

Водночас представником позивача в якості доказів надання послуг з професійної правничої допомоги надано Звіт №01/2018 до договору про надання правової допомоги №01/1402/2018 від 14.02.2018, згідно якого позивачу надавались наступні послуги: складання вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНДІГО ГРУП про добровільну сплату заборгованості за договором підряду № 15/9-17-3 - 3 год.; зустрічі та консультації з клієнтом - 4 год., Складання та подання позовної заяви (в тому числі збирання доказів, аналіз договору підряду № 15/9-17-3, акту приймання виконаних будівельних робіт від 17,10.2017, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 17.10.2017, складання розрахунку пені, 3% річних, інфляційного збільшення), а також належне оформлення відправлення та надсилання позовної заяви засобами поштового зв'язку відповідачу у відповідності до вимог процесуального законодавства - 12год., складання та подання клопотання про поновлення провадження - 2год., участь у судових засіданнях (в тому числі прибуття у судові засідання, що згодом були відкладені) - 6 год..

Відповідно до п.6.5 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, як встановлено матеріалами справи, позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується здійсненням представництва відповідача у судових засіданнях у справі, а також наявними в матеріалах справи позовною заявою, клопотання про поновлення провадження по справі та іншими процесуальними документами поданими в інтересах позивача.

Однак відповідачем обґрунтовано, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним в частині участі у судових засіданнях тривалістю 6 годин, оскільки особа зі статусом адвоката брала участь тільки в одному судовому засіданні. Враховуючи тривалість цього судового засідання та час, необхідний для прибуття у нього, суд вважає, що необхідним, достатнім та обґрунтованим в цій частині є витрачений час в обсязі 1 години.

Посилання відповідача на відсутність даних щодо кваліфікації та досвіду адвоката, що має виключне значення для визначення розумної вартості однієї години його роботи, суд відхиляє, оскільки встановлено, що в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_3, яке видане 08.04.2011 року, що підтверджує наявність в адвоката достатнього досвіду надання правової допомоги.

Доводи відповідача щодо не віднесення послуги «зустрічі та консультації з клієнтом» до видів правової допомоги у справі суд відхиляє, оскільки Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» перелік видів правової допомоги не обмежується і включає серед іншого види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ). При цьому витрати часу у 5 годин для надання послуги «зустрічі та консультації з клієнтом» у цій справі є співмірними з ціною позову (ціна позову складала 735613,32 грн.), складністю справи, значенням справи для сторони.

При цьому вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, оцінивши заявлені до стягнення витрати щодо витрати 12 годин на складання та подання позовної заяви (в тому числі збирання доказів, аналіз договору підряду № 15/9-17-3, акту приймання виконаних будівельних робіт від 17,10.2017, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 17.10.2017, складання розрахунку пені, 3% річних, інфляційного збільшення), а також належне оформлення відправлення та надсилання позовної заяви засобами поштового зв'язку відповідачу у відповідності до вимог процесуального законодавства, суд вважає, що позивач безпідставно просить покласти на відповідача витрати, пов'язані зі збирання доказів, аналіз договору підряду № 15/9-17-3, акту приймання виконаних будівельних робіт від 17,10.2017, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 17.10.2017, складання розрахунку пені, 3% річних, інфляційного збільшення, а також належне оформлення відправлення та надсилання позовної заяви засобами поштового зв'язку відповідачу, оскільки такі послуги здійснюються адвокатом при складанні та поданні позову. Окрім цього, вимога щодо відшкодування витрат на час витрачений адвокатом для складання та подання клопотання про поновлення провадження по справі є безпідставною, оскільки нормами чинного ГПК України, передбачено обов'язок суду поновити провадження у справі протягом 10 днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин що виклали його зупинення, таким чином таке клопотання не є обовязковим. З огляду на викладені обставини, з врахуванням норм ст. 126 ГПК України, суд вважає справедливим зменшити розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, суд при вирішенні питання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, не може виходити за межі доводів сторони, яка заявила про це відповідне клопотання.

Разом з цим, як встановлено матеріалами справи, позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується здійсненням представництва позивача у судових засіданнях по справі, а також наявними в матеріалах справи позовом та іншими процесуальними документами поданими в інтересах позивача. Водночас, як вбачається з додаткової угоди №2 до договору про надання адвокатських послуг №01/1402/2018 від 14.02.2018 оговорена вартість надання позивачу професійної правничої допомоги становить 30000,00грн. однак суд, виходячи з принципу розумності, з огляду на відсутність у матеріалах справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат у зв'язку з наданням ним професійної правової допомоги, а також доказів оплати позивачем послуг адвоката, беручи до уваги заперечення відповідача щодо необґрунтованості та недоведеності витрат позивача на професійну правову допомогу, виходячи з ч. 5 ст. 126 ГПК України, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «ДЕДАЛ-ТРЕЙД» до 10000грн..

Що стосується розподілу судових витрат по справі в частині судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжного доручення №504 від 16.05.2018 на суму 11034,21грн.позивачем сплачений судовий збір у розмірі 11034,21грн.

Беручи до уваги те, що позов задоволено частково та враховуючи правила п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у звязку з чим, витрати по сплаті судового збору у розмірі 10851,00грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 123, 126, 129, 232-233, 236-238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО ГРУП» (61145, м. Харків, вул. Шатилова Дача, 4, код ЄДРПОУ 35408021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕДАЛ-ТРЕЙД» (61003, м. Харків, вул. Короленка, 18, літ «В-2» код ЄДРПОУ 37187639) витрати по сплаті судового збору у розмірі 10851,67 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10000,00 грн.

Решту судових витрат покласти на позивача.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс додаткового рішення складено та підписано 03.01.2019.

Суддя ОСОБА_4