УХВАЛА
29 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/1173/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія",
відповідач - Державне підприємство завод "Електроважмаш",
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018
у складі колегії суддів: Плахов О.В. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Шутенко І.А.
та на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018
у складі судді Аюпова Р.М.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія"
до Державного підприємства завод "Електроважмаш"
про стягнення коштів в розмірі 526 587, 60 грн,
В С Т А Н О В И В:
02.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.06.2018), в якій просило суд стягнути з Державного підприємства завод "Електроважмаш" заборгованість в розмірі 526 587,60 грн, підставою нарахування якої стала несплата відповідачем за поставлений позивачем, відповідно до видаткової накладної № РН-0000715 товар - лист сталевий марки 09Г2С1 в кількості 39,89300 тон.
10.07.2018 рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/1173/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.
28.11.2018 ухвалою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 у справі № 922/1173/18 визнано нечинним. Провадження у справі №922/1173/18 закрито на підставі до пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
12.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 повністю, ухвалити нове рішення, яким стягнути з Державного підприємства завод "Електроважмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" грошових коштів в сумі 526 587, 60 грн за поставлений товар - лист сталі марки 09Г2С в кількості 39,89300 тон, судові витрати покласти на відповідача.
22.12.2018 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".
Пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни подано касаційну скаргу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 у справі № 922/1173/18. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 у справі № 922/1173/18 визнано нечинним, провадження у справі №922/1173/18 закрито. Зазначене рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 не переглядалась в апеляційному порядку, а тому у прийнятті касаційної скарги в цій частині слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни в частині оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 у справі № 922/1173/18, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
При цьому, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року встановлений у розмірі 1 762 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 1 762 грн.
Проте, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни судовим збором не оплачена, натомість скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" знаходиться в процедурі банкрутства в ліквідаційній процедурі. Скаржник вказує, що з 2013 року підприємство знаходиться в стадії судових спорів зі стягнення коштів за фактично поставлений та використаний ще в 2012 році відповідачем товар. Стягнення коштів в судовому розгляді справи № 922/1173/18 є четвертим судовим процесом та триває більше п'яти років. При всіх попередніх розглядах Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" за стягнення цієї ж суми неодноразово сплачувався судовий збір у встановленому законом розмірі. Скаржник зазначає, що активи у підприємства-банкрута відсутні, окрім дебіторської заборгованості, про що свідчать матеріали проведеної інвентаризації за наказом ліквідатора від 22.03.2018. З урахуванням викладеного, скаржник просить Суд звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Отже, посилання скаржника на важкий фінансовий стан, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір". Розглянувши зазначене клопотання, Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення його від сплати судового збору. При цьому, статтею 129 Конституції України закріплено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
За таких обставин з урахуванням положень статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни в частині оскарження ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 922/1173/18 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати Суду належні докази сплати судового збору в сумі 1 762 грн.
При цьому звертаємо увагу заявника, що листом Державної казначейської служби України у м. Києві від 18.06.2018 №05-12/1731-6167 визначено реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31219207026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суду, 055)", символ звітності банку - 207.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292, пунктом 1 частини першої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни в частині оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 у справі № 922/1173/18.
2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 922/1173/18.
3. Залишити без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни в частині оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 922/1173/18.
4. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
5. Роз'яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.12.2018 |
Оприлюднено | 02.01.2019 |
Номер документу | 78929907 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пєсков В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні