Ухвала

від 28.12.2018 по справі 2540/3207/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2540/3207/18

УХВАЛА

28 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Костюк Л.О., Бужак Н.П., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.

20 грудня 2018 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Лира-Конд надійшло клопотання, яке передано головуючому судді Мельничуку В.П. 26 грудня 2018 року, в якому позивач просить суд прийняти заяву про забезпечення позову та розглянути її в установлений законом строк.

В заяві про забезпечення позву, Товариство з обмеженою відповідальністю Лира-Конд зазначає, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Лира-Конд до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу № 25-09-023/0552/233 від 13 вересня 2018 року.

Постановою головного державного виконавця Борзнянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 12 грудня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання постанови про накладення штрафу № 25-09-023/0552/233 від 13 вересня 2018 року.

Постановою цього ж державного виконавця від 12 грудня 2018 року накладено арешт на все майно боржника в межах суми боргу 245978, 00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" вказує, що оскільки постанова управління Держпраці про накладення штрафу на суб'єкта господарювання є виконавчим документом, на підставі якого органами Державної виконавчої служби здійснюється безспірне стягнення коштів в рахунок погашення визначеної нею суми штрафних санкцій, то є підстави для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вказаної постанови.

Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" просить суд зупинити стягнення на підставі постанови від 13 вересня 2018 року № 25-09-023/0552/233 про накладення штрафу в розмірі 223380 грн. у виконавчому провадження № 57905107, яке на даний час перебуває на виконанні в Борознянському районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі щодо вирішення позовних вимог по суті.

Розглянквши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" про забезпеченян позову колегія суддів зазначає наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Згідно з п. 11 Порядку, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Статтею 265 Кодексу законів про працю України, зокрема визначено, що виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Разом з тим, наявність очевидних ознак протиправності рішення відповідача, на які посилається позивач у своїй заяві про забезпечення позову, може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Водночас, будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" у заяві про забезпечення позову не надано.

Отже, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" про забезпечення позову, перевіривши її обґрунтованість, дослідивши матеріали адміністративної справи в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови від 13 вересня 2018 року № 25-09-023/0552/233 про накладення штрафу в розмірі 223380 грн. у виконавчому провадження № 57905107, яке на даний час перебуває на виконанні в Борознянському районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі щодо вирішення позовних вимог по суті, оскільки сукупність доводів і обставин, наведених позивачем, не підтверджуються наявними і допустимими доказами.

Керуючись ст. ст. 151, 296, 300, 304, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" про забезпечення позову - відмовити.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Встановити строк до 07 лютого 2019 року, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його надсилання (надання) іншим учасникам справи та заперечення проти заяв і клопотань, якщо такі містяться в апеляційній скарзі.

Роз'яснити учасникам справи, що у відзиві на апеляційну скаргу може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

Н.П. Бужак