Постанова

від 13.12.2018 по справі 522/16874/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/6033/18

Номер справи місцевого суду: 522/16874/17

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 37

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Півнєві Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2018 року в цивільній справі за позовомОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Прозора Краса про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів та просила визнати недійсною угоду про надання споживчого кредиту №401758400, укладеної між позивачкою та ПАТ Альфа-Банк ; зобов'язати ТОВ Прозора Краса повернути ПАТ Альфа-Банк кредит, отриманий за угодою про надання споживчого кредиту №401758400, у розмірі 7 933 грн. 95 коп . (а.с. 1-4). Згідно уточнень до позову від 10.10.2017 року, посилалась на те, що відповідно до умов договору від 02.04.2017 року №КТ 0104 ТОВ Прозора Краса зобов'язалось надати позивачці комплекс по догляду за шкірою обличчя в обумовленому асортименті. Позиваці було повідомлено, що послуги вона отримує лише після підписання кредитної угоди із ПАТ Альфа-Банк . Після внеску нею першого платежу за кредитом у розмірі 1000 грн., вона придбала в тористі набір косметики. Загальна сума комплексу товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя складала 8 933, 95 грн.. Проте, вказану кредитну угоду позивачка вважає недійсною з наступних підстав. Зокрема, їй було поставлено ультиматум: або вона підписує кредитну угоду з відповідачем та отримує комплекс по догляду за шкірою обличчя, або вона не отримує такі послуги. Також, з боку кредитодавця їй не було надано у повному обсязі інформації за споживчим кредитом, паспорт споживчого кредиту вона не отримувала. Також, у порушення ч.5 ст. 49 Закону України Про банки та банківську діяльність , банк не перевірив її кредитоспроможність як споживача. Посилалась на те, що в п.2 акценту пропозиції про укладення угоди про надання споживчого кредиту №401758400 процентна ставка за користування кредитом становить 0,01% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проте, у додатку №1 до Угоди про надання споживчого кредиту в розділі Метод нарахування відсотків варіюється від 0,01% до 0,07% річних. У п.8.1 акцепту пропозиції про укладення угоди про надання споживчого кредиту №401758400 зазначено, що банк за надання споживчого кредиту стягує з позичальника 3,50% річних. Між тим, при укладенні кредитного договору вона жодних доручень за плату вчиняти будь-які правочини під імені банку та за її рахунок вона не надавала; окремий договір комісії між нею та банком не укладався; вважає, що встановлення в договорі комісію за надання кредиту відповідач жодних послуг їй не надав, а тому це суперечить положенням Закону України Про захист прав споживача . Також, стягнення з неї за умовами Додатку №1 до Угоди про надання споживчого кредиту № 401758400 щомісячної комісії за розрахункове-касове обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 162 грн. 44 коп. є незаконною. У порушення п.13 акцепту з нею не було укладено договору про її комплексне банківське обслуговування як фізичної особи в ПАТ Альфа-Банк . У порушення ч.3 ст. 207 ЦК України не було письмової згоди сторін на вчинення правочину (кредитного договору) із відтворенням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи банку, тому вважає, що акцепт пропозиції про укладення Угоди про надання споживчого кредиту №401758400 не підписаний головою Правління ПАТ Альфа-Банк та не скріплений печаткою банку та всі додані до нього документи не мають жодної юридичної сили. З урахуванням викладених обставин просила вважає спірний договір недійсним та застосувати наслідки його недійсності (а.с.25-28).

РішеннямПриморського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2018 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ „Альфа-Банк", ТОВ „Прозора Краса" про визнання договору недійсним відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду від 13 квітня 2018 року ОСОБА_2 подала до суду першої інстанції апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційну скаргу. Зокрема, апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не було всебічно розглянуто справу, зокрема суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачка не отримала паспорт споживчого кредиту, що підтверджує що відповідач не виконав вимоги щодо надання інформації до укладення договору про споживчий кредит. Крім того, апелянт зазначає, що відповідач при надані кредиту не перевірив платоспроможність ОСОБА_2 Разом з тим, акцепт пропозиції про укладання Угоди про надання споживчого кредиту №401758400, не підписаний Головою Правління ПАТ Альфа-Банк та не скріплений печаткою банку а всі додані до нього документи не мають жодної юридичної сили, на думку апелянта (а.с.105-108).

В судовому засіданні представник апелянта просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, процентної ставки; у додатках до договору наявний Графік погашення кредиту підписаний позивачем, який містить повну інформацію по загальній вартості кредиту та повну інформацію стосовно умов кредитування. Крім того, згідно ч. 6 Закону України Про захист прав споживачів , Споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі. Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи позивачка, у передбачений законом 14 денний строк, не зверталася до відповідача щодо відкликання свої згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту (а.с.84-89).

З таким висновком суду погоджується колегія суддів та відхиляючи доводи апеляційної скарги вважає за необхідне вказати на наступне.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, законодавцем встановлена презумпція правомірності правочину. Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, звертаючись до суду позивач з позовом про визнання недійсним повинен був довести, що умови укладеного правочину протирічать імперативним нормами чинного законодавства. Разом з тим, посилання апелянта на порушення умов договору стосуються процедури, яка передує укладанню договору, проте не впливає на його правомірність та не обумовлює недійсність. Фактично всі доводи апеляційної скарги зводяться до відтворення правової позиції сторони при обґрунтуванні позову. Зокрема, посилання про те, що при укладенні кредитного договору їй не було надано всю необхідну інформацію про умови кредитування, сукупну вартість кредиту та всю необхідну інформацію, котра передбачена умовами Закону України Про захист прав споживачів , спростовується тим, що за процедурою оформлення правовідносин сторін укладений між сторонами кредитний договір з додатковою угодою відповідає чинному цивільному законодавству, містить всі суттєві умови, повну і детальну інформацію про права і обов'язки його учасників, порядок отримання і повернення кредиту, розмір платежів, відповідальність сторін. Зокрема, як вбачається з п. 11 оферти, підписаної позивачкою, а також анкети-заяви про акцепт ПАТ Альфа-банк на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ Альфа-Банк позивачка письмово підтвердила, що при подані цієї анкети-заяви вона письмово ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість споживчого кредиту.

Таким чином, відповідний довід апеляційної скарги не спростовує висновок суду по суті заявлених позовних вимог. Щодо посилань апелянта на те, що відповідач при надані кредиту не перевірив платоспроможність ОСОБА_2, то вказана умова не впливає на дійсність укладеного договору. Щодо посилань апелянта на те, що акцепт пропозиції про укладання Угоди про надання споживчого кредиту №401758400, не підписаний Головою Правління ПАТ Альфа-Банк та не скріплений печаткою банку, а всі додані до нього документи не мають жодної юридичної сили, на думку апелянта, то вказана обставина могла бути предметом дослідження за позовом самого банку, проте вчинення конклюдентних дій щодо виконання договору в випадку, що розглядається, створює юридичні наслідки.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних по суті висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Одеської області,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

Повний текст постанови виготовлено 26 грудня 2018 року.

Суддя апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

13.12.2018 року м. Одеса