Рішення

від 13.12.2018 по справі 904/4389/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4389/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест ОСОБА_1 Плюс", с. Іскрівка Петрівського району Кіровоградської області

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення передплати за товар у сумі 172 495 грн. 79 коп. за договором поставки від 19.10.2017 № 2017/р/ВЭС/1479

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов.б/н від 21.08.2018, представник;

від відповідача: ОСОБА_3, дов.№52-16/16 від 16.01.2018, представник; ОСОБА_4, дов.№52-16/10 від 16.01.2018, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест ОСОБА_1 Плюс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 28.09.2018 № 04/28092018, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість в сумі 172 495 грн. 79 коп., з яких: 162 214 грн. 54 коп. - передплата за товар, сплачена позивачем на виконання умов договору поставки від 19.10.2017 № 2017/р/ВЭС/1479, 6 748 грн. 10 коп. - інфляційні втрати, 3 533 грн. 15 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані закінченням строку дії спірного договору та неповерненням відповідачем зайво сплачених позивачем коштів за товар на вимогу останнього.

Ухвалою господарського суду від 08.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 01.11.2018.

29.10.2018 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 26.10.2018 № 52-16/676, в якому із позовними вимогами не погоджується та зазначає, що відповідно до п. 12.3. договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2017. З наданих позивачем документів вбачається, що остання поставка товару здійснена відповідачем 04.12.2017. Однак вимогу, оформлену у відповідності до вимог п.п.5.5.1 п.5 договору, щодо повернення попередньої оплати, направлено позивачем 13.02.2018, тобто після закінчення строку договору і після спливу більше 2-х місяців з останньої поставки товару. Тобто, правом, наданим п.п.5.5.1 п.5 договору, позивач скористався після закінчення строку його дії, коли зобов'язання сторін за договором вже були припинені. Вказує, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги фактом порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині неповернення попередньої оплати, посилається на норми матеріального права, що регулюють правовідносини в сфері виконання договірних зобов'язань. В свою чергу, враховуючи той факт, що строк дії договору закінчився (тобто зобов'язання відповідача за договором припинились), грошові кошти у сумі 162 214 грн. 54 коп. є майном позивача, що зберігається у відповідача без достатньої правової підстави. Таким чином, відповідач вважає, що до існуючих відносин між сторонами підлягають застосуванню положення ст. 1212 Цивільного кодексу України. Зауважує, що оскільки наявний факт невірного визначення предмету та підстав позову, а також невірне посиланням на норми матеріального права, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2018 підготовче засідання відкладене на 29.11.2018, у зв'язку із неявкою представника позивача та необхідністю надання витребуваних судом документів.

09.11.2018 на адресу суду надійшли пояснення відповідача від 08.11.2018 № 52-16/722, в яких комбінат виклав контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних та 3% річних з урахуванням дати отримання відповідачем вимоги позивача про повернення передплати за товар.

У підготовчому засіданні 29.11.2018 оголошено перерву до 05.12.2018.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2018 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті; у судовому засіданні оголошено перерву до 13.12.2018.

У судовому засіданні 13.12.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест ОСОБА_1 Плюс" (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (постачальник) укладено договір поставки № 2017/р/ВЭС/1479 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно з додатками-специфікаціям за цінами, що є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

Детальна інформація про кількість та якість товару міститься в додатках-специфікаціях. Специфікації на товар, оформлені належним чином і підписані уповноваженими представниками сторін, становлять невід'ємну частину договору. За угодою сторін у специфікаціях можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов'язань за договором (п. 2.1. договору).

Поставка товару здійснюється на наступних умовах: в разі поставки автотранспортом - EXW ОСОБА_5, склад постачальника; в разі поставки залізниці транспортом - FCA м ОСОБА_5 Ріг, Придніпровська залізниця (п. 3.1. договору).

Акти прийому-передачі товару складаються і підписуються представниками сторін після зважування на вагах постачальника. Після підписання актів, претензії щодо якості та кількості товару не приймаються (п. 3.2.2. договору).

Поставка товару здійснюється партіями протягом терміну дії договору. Під партією товару розуміється товар, оформлений одним з товаросупровідними документом. Конкретні обсяги поставки товару узгоджуються сторонами шляхом підписання додатків-специфікацій до цього договору (п. 3.3. договору).

Ціна товару становить грошову суму, виражену в національній валюті України, зазначену в специфікації на відповідний товар (п. 4.1. договору).

Загальна вартість договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до нього додаються специфікаціями. Зміна загальної вартості договору здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін специфікацій на додатковий товар (п. 4.5. договору).

Форма оплати за цим договором - 100% передоплата від вартості товару (п. 5.1. договору).

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5.2. договору).

У специфікаціях сторонами можуть бути обумовлені інші умови оплати (п. 5.3. договору).

У разі невідповідності вартості поставленого товару сумі попередньої оплати сума, сплачена покупцем, зараховується в рахунок оплати поставок товару в наступному періоді, або на вимогу покупця в письмовій формі, підписаного уповноваженим представником і скріплений печаткою покупця, перераховується на його поточний рахунок протягом 20 (двадцяти) календарних днів після отримання постачальником такої вимоги (п. 5.5. та п. 5.5.1. договору).

Постачальник надає покупцеві (його представнику) на товар, що поставляється відповідно до договору в залежності від виду товару і умов його поставки, такі документи: рахунки - фактури на товар; податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних; акт прийому-передачі товару; копію залізниці квитанції (п. 6.1. договору).

Будь-які зміни і доповнення до договору дійсні лише за умови, якщо вони вчинені в письмовій формі та підписані сторонами (п. 12.1. договору).

Всі додатки та протоколи до договору є його невід'ємною частиною (п. 12.2. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2017. В разі якщо у сторін на момент закінчення терміну дії договору залишаються невиконаними договірні зобов'язання і не задоволені законні вимоги, дія договору продовжується щодо таких зобов'язань до задоволення законних вимог (п. 12.3. договору).

Сторонами підписано специфікації до договору:

- № 1 від 19.10.2017 про поставку товару на суму 314 850 грн. 00 коп. (а.с. 50);

- № 2 від 21.11.2017 про поставку товару на суму 680 700 грн. 00 коп. (а.с. 51);

- № 3 від 21.11.2017 про поставку товару на суму 550 000 грн. 00 коп. (а.с. 52).

Відповідач виставив позивачу рахунки на загальну суму 597 785 грн. 47 коп., а саме:

- ЮГ000012625 від 22.11.2017 на оплату товару вартістю 245 966 грн. 03 коп. (а.с. 12);

- ЮГ000012623 від 22.11.2017 на оплату товару вартістю 54 033 грн. 97 коп. (а.с. 13);

- ЮГ000012335 від 23.11.2017 на оплату товару вартістю 45 771 грн. 00 коп. (а.с. 14);

- ЮГ000012305 від 23.11.2017 на оплату товару вартістю 54 033 грн. 97 коп. (а.с. 15);

- ЮГ000012334 від 23.11.2017 на оплату товару вартістю 59 147 грн. 00 коп. (а.с. 16);

- ЮГ000013072 від 04.12.2017 на оплату товару вартістю 80 000 грн. 00 коп. (а.с. 17);

- ЮГ000012822 від 04.12.2017 на оплату товару вартістю 58 833 грн. 50 коп. (а.с. 18).

На виконання п. 5.1. договору позивач здійснив попередню оплату товару на суму 380 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 34 від 22.11.2017 про сплату відповідачу грошових коштів у розмірі 300 000 грн. 00 коп., з призначенням платежу: попередня оплата за товар, згідно договору поставки № 2017/р/ВЄС/1479 від 19.10.2017 (а.с. 20);

- № 39 від 04.12.2017 про сплату відповідачу грошових коштів у розмірі 80 000 грн. 00 коп., з призначенням платежу: попередня оплата за товар, згідно договору поставки № 2017/р/ВЄС/1479 від 19.10.2017 (а.с. 19).

На виконання умов договору відповідач у період з 23.11.2017 по 04.12.2017 поставив позивачу товар на загальну суму 217 785 грн. 46 коп., що підтверджується наступними накладними:

- № 592 від 23.11.2017 про поставку товару на суму 45 771 грн. 00 коп. (а.с. 8);

- № 593 від 23.11.2017 про поставку товару на суму 54 033 грн. 96 коп. (а.с. 9);

- № 591 від 23.11.2017 про поставку товару на суму 59 147 грн. 00 коп. (а.с. 10);

- № 608 від 04.12.2017 про поставку товару на суму 58 833 грн. 50 коп. (а.с. 11).

Позивач стверджує, що відповідачем товар на суму 162 214 грн. 54 коп. (380 000 грн. 00 коп. передоплата - 217 785 грн. 46 коп. вартість поставленого товару) поставлено не було.

Відповідно до п. 12.3. договору, строк його дії закінчився 31 грудня 2017.

Позивач наголошує, що на момент закінчення строку дії договору розмір невикористаної передоплати становив 162 214 грн. 54 коп.

Позивач зазначає, що на виконання п. 5.5. та п. 5.5.1. договору звертався до відповідача із листами № 6911812 від 18.12.2017 (а.с. 21), № 6912812 від 18.12.2017 (а.с. 22), № НОМЕР_1 від 10.01.2018 (а.с. 23), № НОМЕР_2 від 26.01.2018 (а.с. 24), в яких просив повернути передоплату у розмірі 162 214 грн. 54 коп.

Позивач стверджує, що лист № 6912812 від 18.12.2017 (а.с. 22) відповідач отримав 28.12.2017, про що свідчить відповідна відмітка в правому нижньому куті зазначеного листа.

Господарський суд зазначає, що у правому нижньому куті листа № 6912812 від 18.12.2017 (а.с. 22) міститься відмітка: вх. № 4280 від 28.12.2017 , однак, вказана відмітка не містить підпису, прізвища ім'я, по батькові та посади особи яка прийняла лист. Із вказаної відмітки не можливо встановити факт чи дійти висновку, що вона була зроблена відповідачем. Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що відмітка в правому нижньому куті листа № 6912812 від 18.12.2017 не є належним доказом його вручення відповідачу.

Позивач направив відповідачу лист Про акт звірки вих. № НОМЕР_3 від 26.01.2018 (а.с. 25), в якому для проведення звірки взаєморозрахунків за договором надав для підписання Акт звірки.

На підтвердження доказу направлення зазначеного листа на адресу відповідача, позивач надав опис вкладення (а.с. 27), з якого вбачається, що позивач окрім листа та Акту звірки направив відповідачу лист про повернення коштів № НОМЕР_2 від 26.01.2018. Відповідно до зазначеного опису вкладення, поштовому відправленню, присвоєно 13-символьний цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) 5000018993234. Згідно результату пошуку за штрихкодовим ідентифікатором 5000018993234 на WEB сторінці Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), вбачається, що відправлення за вищевказаним номером 30.03.2018 вручено адресату.

Відповідач акт звірки не підписав, відповідь на лист не надав.

13.02.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою № НОМЕР_4 від 13.02.2018 (а.с. 28-29), в якій вимагав повернути суму попередньої оплати в розмірі 162 214 грн. 54 коп.

На підтвердження доказу направлення зазначеного листа на адресу відповідача, позивач надав фіскальний чек та опис вкладення (а.с. 38). Відповідно до зазначеного опису вкладення, поштовому відправленню, присвоєно 13-символьний цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) 5000018975856. Згідно результату пошуку за штрихкодовим ідентифікатором 5000018975856 на WEB сторінці Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), вбачається, що відправлення за вищевказаним номером 15.02.2018 вручено адресату. Також відповідно до Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 39), зазначену вище вимогу відповідач отримав 15.02.2018, про що свідчить відповідна відмітка.

Однак, як стверджує позивач, відповідач відповідь на вимогу на надав, попередню оплату в розмірі 162 214 грн. 54 коп. не повернув, що і стало причиною звернення до суду.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3 533 грн. 15 коп. за період з 07.01.2018 по 28.09.2018 та інфляційні втрати у розмірі 6 748 грн. 10 коп. за період з січня 2018 року по вересень 2018 року.

Доказів поставки позивачу товару на суму 162 214 грн. 54 коп. відповідач не надав. Докази повернення відповідачем попередньої оплати у розмірі 162 214 грн. 54 коп. в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У цьому зв'язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред'явлення вимоги.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що грошові кошти в сумі 162 214 грн. 54 коп. були перераховані позивачем на виконання умов договору, в той час як відповідачем свої зобов'язання виконані не були, доказів повернення суми передоплати чи поставки на вказану суму товару матеріали справи не містять, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест ОСОБА_1 Плюс" в частині стягнення з відповідача суми передплати у розмірі 162 214 грн. 54 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи або не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону.

При цьому, господарський суд зазначає, що положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України, на які посилається відповідач у відзиві, передбачено, що особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Боржником є та особа, котра без достатніх підстав придбала чуже майно.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься також перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони та відсутність правової підстави для набуття або зберігання майна.

З наведеного вбачається, що грошові кошти у сумі 162 214 грн. 54 коп. набуто відповідачем за наявності правової підстави, під час дії спірного договору, тому норми ст. 1212 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані у даному випадку.

При цьому, господарський суд звертає увагу відповідача, що за умовами п. 12.3. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2017. В разі якщо у сторін на момент закінчення терміну дії договору залишаються невиконаними договірні зобов'язання і не задоволені законні вимоги, дія договору продовжується щодо таких зобов'язань до задоволення законних вимог.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат господарський суд зазначає наступне.

Грошовим є зобов'язання, що передбачає передачу грошей як предмета договору або їх сплату як ціни договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено можливість стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Вказаної правової позиції дотримується й Верховний Суд у постанові від 26.10.2018. у справі № 910/1775/18.

За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 533 грн. 15 коп. та інфляційних втрат в сумі 6 748 грн. 10 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест ОСОБА_1 Плюс" (28323, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Іскрівка, вул. Соколівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 41438331) 162 214 грн. 54 коп. (сто шістдесят дві тисячі двісті чотирнадцять грн. 54 коп.) попередньої оплати, 2 433 грн. 22 коп. (дві тисячі чотириста тридцять три грн. 22 коп.) витрат по сплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 26.12.2018