Ухвала

від 21.12.2018 по справі 810/4331/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року 810/4331/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., при секретарі судового засідання - Мостовому О.В.,

за участю:

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - Борисова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про перегляд судового рішення від 27.01.2017 за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Компанія Інтерлогос" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.01.2017 №0000031403.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 03.01.2017 №0000031403.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 у справі №810/4331/16 задоволено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 у справі №810/4331/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2018 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" задоволено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 скасовано та залишено в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2017.

Отже, постанова Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 набрала законної сили 11.10.2018.

22 листопада 2018 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 у справі №810/4331/16 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що задовольняючи позовні вимоги ПрАТ "Компанія Інтерлогос" Київський окружний адміністративний суд, з чим погодився і суд касаційної інстанції, виходив з того, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять інформацію про здійснені господарські операції. Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаним контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, тощо.

Разом з тим, після ухвалення Верховним Судом постанови від 11.10.2018, якою скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 та залишено в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2017, Білоцерківській ОДПІ стали відомі обставини, що мають істотне значення для вказаної справи, однак які не були та не могли бути встановлені судом на час розгляду даної справи, а саме: згідно вироку Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2017 у кримінальній справі №759/9189/17 власника та директора ТОВ "Роял Вест" (ТОВ "Сухран") ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Відповідач стверджує, що районним судом у ході розгляду зазначеної кримінальної справи були встановлені обставини, які засвідчують факт безтоварності спірних господарських операцій між ПрАТ "Компанія Інтерлогос" та ТОВ "Роял Вест" (ТОВ "Сухран").

На думку відповідача, вирок районного суду спростовує висновки Київського окружного адміністративного суду у постанові від 27.01.2017 про відповідність наданої позивачем первинної документації вимогам чинного законодавства та реальність спірних господарських операцій, а тому безпосередньо впливають на правильність ухвалення цього судового рішення.

Таким чином, наведені нововиявлені обставини, на думку відповідача, повністю впливають на винесення законного та обґрунтованого рішення по справі №810/4331/16.

За наведених обставин відповідач просив суд скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 у справі №810/4331/16 та ухвалити нове рішення, яким позов ПрАТ "Компанія Інтерлогос" до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у справі №810/4331/16 залишити без задоволення.

Позивач вимоги відповідача не визнав, надав суду відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленим обставинами, в якому просив суд відмовити у її задоволенні з тих підстав, що вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2017 ніяким чином не може підтверджувати факт безтоварності господарських операцій, які були проведені за рік до його винесення (серпень 2016 року) між ПрАТ "Компанія Інтерлогос" та ТОВ "Роял Вест" (ТОВ "Сухран"). Також позивач зазначив, що його контрагент змінив своє найменування на ТОВ "Прокат Авто Люкс" та на сьогодні здійснює господарську діяльність, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що вирок Святошинського районного суду м. Києва обов'язково впливає на остаточні висновки суду першої інстанції щодо безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ "Сухран" за перевіряємий період.

На думку відповідача, дані нововиявлені обставини є істотними у зв'язку з тим, що прямим чином впливають на висновок суду, який задовольнив позовні вимоги ПрАТ "Компанія Інтерлогос". Це свідчить про хибність висновку суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять інформацію про здійснені господарські операції позивача та ТОВ "Сухран" при здійсненні господарських операцій у даній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 відкладено вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами за заявою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до повернення матеріалів адміністративної справи №810/4331/16 до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про перегляд судового рішення від 27.01.2017 в адміністративній справі №810/4331/16 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

У судове засідання з'явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, натомість подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав заяву про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 у справі №810/4331/16 за нововиявленими обставинами, просив суд її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, у рамках адміністративної справи №810/4331/16 було встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Компанія Інтерлогос" з питань нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ "Сухран" (попередня назва - ТОВ "Роял Вест") (код ЄДРПОУ 40509998) за період з 01.08.2016 по 31.08.2016, результати якої оформлені актом від 13.12.2016 №1001/10-02-14-03/23712217/112.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив про порушення ПрАТ "Компанія Інтерлогос" вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сплати податку га додану вартість до державного бюджету в сумі 1434583,33 грн.

Факт порушенням позивачем вимог податкового законодавства контролюючий орган пов'язував з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ПрАТ "Компанія Інтерлогос" та ТОВ "Сухран" (попередня назва - ТОВ "Роял Вест"). На думку контролюючого органу, контрагент позивача взагалі не мав реальних можливостей для здійснення господарських операцій з поставки товару.

На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.01.2017 №0000031403, згідно з яким ПрАТ "Компанія Інтерлогос" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 2151875,00 грн., з яких: 1434583,00 грн. - за основним платежем; 717292,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку викладеним в акті перевірки обставинам, судом було встановлено, що спірний податковий кредит ПрАТ "Компанія Інтерлогос" було сформовано за результатами фінансово-господарських операцій з поставки Оливи моторної на підставі договору поставки від 26.08.2016 №448-01/08 та договору відповідального зберігання від 26.08.2016 №449-01/08, що були укладені з ТОВ "Роял Вест".

Також, встановлено, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Роял Вест" підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому-передачі на зберігання, актами інвентаризації нафтопродуктів, актами звірки взаєморозрахунків, що оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, містять усі необхідні реквізити, дозволяють беззаперечно встановити зміст та обсяги господарських операцій та ідентифікувати осіб, які були їх учасниками та відповідальні за їх здійснення.

У якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач посилається на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2017 у кримінальній справі №759/9189/17. Відповідач стверджує, що вказаним вироком спростовуються висновки судів про реальність господарських операцій ПрАТ "Компанія Інтерлогос" з ТОВ "Роял Вест".

Положеннями статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 22.05.2015 року "Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" зазначив, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Таким чином, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

У свою чергу істотні для справи обставини - це ті обставини, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.

Істотність обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. При цьому, ознаку "не були і не могли бути відомі особи" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.

Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі "Правєдная проти Росії" №69529/01; у справі "Рябих проти Росії" №52854/99, пункт 52; у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61).

Тому суд звертає увагу на те, що в контексті пункту 1 частини другої 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.

В якості нововиявленої обставини відповідачем вказується вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2017 у кримінальній справі №759/9189/17, яким власника та директора ТОВ "Роял Вест" (ТОВ "Сухран") ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Так, частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. При цьому, частиною сьомою цієї статті визначено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі №808/1507/16 зазначив, що сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Аналогічний підхід до оцінки судами вироків у кримінальному провадженні стосовно контрагентів платників податків висловлений Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 у справах №802/1853/16-а, №813/1766/17, від 29.03.2018 у справі №826/3498/15, від 26.06.2018 у справі №826/548/17.

Суд враховує, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2017 у кримінальній справі №759/9189/17 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 16.06.2017 між прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Тахтаровим О.С. та громадянином ОСОБА_2 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 гривень.

При цьому, цим вироком ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він у липні 2016 року, перебуваючи у м. Києві, біля станції метро "Святошин", не маючи наміру здійснення статутної господарської діяльності, діючи з корисливих спонукань, погодився на пропозицію невстановленої особи на ім'я ОСОБА_4, за грошову винагороду створити суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ "Роял Вест" (в подальшому назву змінено на ТОВ "Сухран") (код ЄДРПОУ 40509998), стати його засновником та директором, усвідомлюючи при цьому, що створення вказаного товариства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності, передбачаючи при цьому, можливість спричинення державі матеріальної шкоди в результаті такої незаконної діяльності.

У подальшому, підприємство ТОВ "Роял Вест" (ТОВ "Сухран") використовувалось невстановленими в ході досудового розслідування особами для здійснення документального оформлення, начебто проведених фінансово-господарських операцій від імені формально призначеного засновника та директора.

Проте, під час постановляння вищезазначеного вироку, як вбачається з його змісту, не досліджувалися обставини господарських операцій позивача із вищевказаним контрагентом, первинні документи щодо господарських взаємовідносин не були предметом дослідження у відповідному кримінальному провадженні та не визнавалися судом недійсними, з огляду на що останній не має жодного преюдиціального значення щодо обставин здійснення позивачем господарських операцій із вказаним контрагентом, які підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи доказів.

З урахуванням зазначеного, проаналізувавши вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2017 у кримінальній справі №759/9189/17, суд дійшов висновку, що зазначені у ньому обставини не свідчать про нереальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Роял Вест".

Разом з тим, відсутність особистої участі ОСОБА_2 у веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ "Роял Вест" не виключає можливість ведення такої діяльності іншими особами, оскільки такі обставини у відношенні інших осіб, крім ОСОБА_2, Святошинським районним судом м. Києва у кримінальній справі №759/9189/17 не досліджувались та не встановлювались.

Зазначене свідчить про необґрунтованість доводів відповідача стосовно того, що вказаний вирок є достатнім доказом фактичного нездійснення контрагентом підприємницької діяльності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес СепортСентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Крім того, судом встановлено, що вищевказаний вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2017 у кримінальній справі №759/9189/17 не є нововиявленою обставиною щодо обставин, встановлених постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 у справі №810/4331/16, оскільки винесений вже після винесення постанови у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Оскільки нововиявленими обставини за своєю юридичною сутністю є фактичні дані, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення, враховуючи, що відповідачем таких обставин не наведено, а наведені - не вбачаються судом нововиявленими та такими, що спростовують висновки суду, викладені у постанові Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 у справі №810/4331/16, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 248, 250, 256, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про перегляд судового рішення від 27.01.2017 за нововиявленими обставинами - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.

Повний текст ухвали складено та підписано 26 грудня 2018 року.