Рішення

від 28.12.2018 по справі 320/6268/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року № 320/6268/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому просить суд:

- визнати неправомірною відмову Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ВАТ "Сквира-Авто" про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС від 30.03.2005 №37 з 01.01.2012 по 21.06.2017;

- зобов'язати Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу з 01.01.2012 по дату фактичної виплати сум недоотриманого доходу за постановою Сквирського районного суду Київської області від 13.12.2017 у справі №376/2748/17;

- зобов'язати Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ВАТ "Сквира-Авто" про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС від 30.03.2005 №37 з 01.01.2012 по 21.06.2017 з урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 відкрите спрощене позовне провадження у справі №320/6268/18 за вказаним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 закрито провадження у справі у частині позовних вимог про:

- визнати неправомірною відмову Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ВАТ "Сквира-Авто" про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС від 30.03.2005 №37 з 01.01.2012 по 21.06.2017.

З урахуванням викладеного, в адміністративній справі №320/6268/18 вирішуються позовні вимоги, що стосуються компенсації втрати частини доходу та виплати недоотриманих сум пенсії (вимоги 2-3 прохальної частини позову).

Позовна заява мотивована тим, що відповідач незаконно та безпідставно відмовився перерахувати йому пенсію на підставі довідки від 30.03.2005 №37, виданої ВАТ Сквира-Авто , з якого ОСОБА_1 у липні 1986 році було направлено для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження з пропозицією надати суду відзив на позовну заяву надсилалась відповідачеві за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме: Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Богачевського, 18 та була повернута з довідкою поштового зв'язку із зазначенням причини повернення за закінченням терміну зберігання (а.с.56).

20 грудня 2018 року Київський окружний адміністративний суд надіслав електронною поштою файл з копією ухвали про відкриття спрощеного провадження від 28.11.2018 разом з електронною копією позовної заяви з додатками, що підтверджується звітом інтернет провайдера від 20.12.2018 (а.с.57,58).

Враховуючи, що ухвала суду надсилалась відповідачеві на офіційну електронну адресу та за адресою, зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про повідомлення відповідача про розгляд справи своєчасно та належним чином.

Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 витребувано докази по справі від Комунальної установи Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району".

27 грудня 2018 року до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання, у якому представник позивача наполягав на необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 відмовлено у задоволенні клопотання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК від 03.03.2005 №233177 (а.с. 13,14,15).

30 жовтня 2002 року позивачеві було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І НОМЕР_1 (учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) (а.с. 12).

Факт перебування позивача з 07.07.1986 по 13.07.1986 у відрядженні в м. Прип'ять та м. Чорнобиль Київської області і тривалість робочого часу якого становила щоденно 21 годин в зоні відчуження, з яких 19 годин в м. Припяті та 2 години в м. Чорнобилі встановлений рішенням Сквирського районного суду Київської області від 07.10.2002 у справі №2-857/2002 (а.с.21).

Позивач перебуває на обліку у Сквирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та одержує пенсію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

З урахуванням факту, встановленому рішенням Сквирського районного суду Київської області від 04.11.2004 у справі №2-1112/2004, ВАТ Сквира-Авто складено довідку про заробітну плату в зоні відчуження, відповідно до якої позивачеві за період з 07.07.1986 по 13.07.1986 було нараховано 861,24 крб. (а.с. 22).

22 червня 2017 року представник позивача звернувся до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області з відповідною заявою про призначення (перерахунок) та виплату йому пенсії згідно довідки ВАТ Сквира-Авто про заробітну плату в зоні відчуження в період виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС з 07.07.1986 по 13.07.1986 в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 28).

Листом Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській області від 30.06.2017 №37/г-01 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії посилаючись на те, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 04.11.2004 року у справі №2-1112/2004 не дає право на підвищену оплату праці в зоні відчуження та не містить зобов'язань Пенсійного фонду України у Сквирському районі щодо перерахунку такої пенсій (а.с.30).

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно законодавства України.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок №1210), згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження заробітку первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 376/3114/17, від 26 жовтня 2018 року у справі № 576/1467/16-а, від 20 грудня 2018 року у справі №529/693/17.

Отже, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ Сквира-Авто видано позивачеві довідку від 30.03.2005 № 37 про заробітну плату за роботу в населених пунктах зони відчуження (Чорнобильська АЕС) за період з 07.07.1986 по 13.07.1986, згідно якої позивачу нарахована заробітна плата в сумі 861,24 крб (а.с.22).

Разом з цим, посилання на первинні бухгалтерські документи, якими керувалось ВАТ "Сквира Авто" позивач до заяви про перерахунок пенсії та до матеріалів справи не приєднав.

З'ясовуючи чи відповідає розмір заробітної плати, зазначений у довідці ВАТ Сквира-Авто від 30.03.2005 №37, відомостям, вказаним у особових рахунках, платіжних відомостях та інших документах про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, де працював позивач, суд ухвалою від 13.12.2018 витребував від Комунальної установи Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району" (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Київська, буд. 12): належним чином засвідчені копії первинних документів, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану і сплачену заробітну плату ВАТ Сквира-Авто ОСОБА_1 за липень 1986 року; належним чином засвідчені копії наказів, книг наказів ВАТ Сквира-Авто за липень 1986 року, що стосуються ОСОБА_1

Проте, Комунальна установа Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району" вимоги ухвали суду від 13.12.2018 не виконала, витребувані докази суду не надала та про причини їх ненадання суду не повідомила.

Оскільки довідка від 30.03.2005 №37 видана, виходячи з розміру заробітної плати позивача, яка останньому не була виплачена, перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази свідчать, що відомості, зазначені в довідці ВАТ Сквира-Авто від 30.03.2005 №37, не підтверджуються первинними документами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відмовляючи у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ВАТ Сквира-Авто від 30.03.2005 №37 Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діяло на підставі та у межах, передбачених законом.

Зауваження позивача, що вказані у довідці ВАТ Сквира-Авто від 30.03.2005 №37 складові заробітної плати відповідають діючому на той час законодавству, що регулювало питання оплати праці ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, не свідчить про їх фактичне нарахування та отримання позивачем під час роботи в зоні відчуження. Відповідно, відсутність відомостей про фактичне отримання позивачем таких складових заробітку і не підтвердження їх відповідними первинними документами, не породжує правових підстав для здійснення перерахунку пенсії.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, та те, що дані виданої позивачу довідки про заробітну плату за роботу з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 30.03.2005 №37 не підтверджені первісними бухгалтерськими документами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу та, відповідно, необґрунтованість позовних вимог.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Витрати, пов'язані з залученням свідків та проведенням експертиз відповідачем під час розгляду справи понесені не були, у зв'язку з чим судові витрати, які б підлягали розподілу, відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.