Ухвала

від 27.12.2018 по справі 918/773/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"27" грудня 2018 р. Справа № 918/773/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф. , при секретарі судового засідання Оліфер С.М., розглянувши матеріали скарги на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус- Груп" до Приватного підприємства - фірми "МЕКА" про стягнення 271 108 грн. 89 коп.

в засіданні приймали участь:

від заявника: ОСОБА_1, ОСОБА_2

від Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.02.2015 року позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства-фірма "МЕКА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус- Груп" 251 578 грн. 80 коп. боргу, 13 619 грн. 72 коп. пені, 3 143 грн. 01 коп. 3% річних, 2 767 грн. 36 коп. інфляційних та 5 422 грн. 18 коп. витрат по сплаті судового збору.

21.12.2015 року на виконання рішення господарського суду видано відповідний наказ.

17.12.2018 року від Приватного підприємства-фірма "МЕКА" надійшла скарга на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, в якій останнє просить суд:

- визнати неправомірною відмову державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у знятті арешту з майна боржника в рамках виконавчого провадження № 50015461.

- зобов'язати Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області звільнити з під арешту та заборони відчуження належне Приватному підприємству-фірмі "МЕКА" майно, яке обтяжено на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.02.2016року.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Рівненської області №01-04/151/2018 від 18.12.2018 року, у зв'язку із закінченням повноважень судді Романюка Р. В. та відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/773/14, за результатами якого вказану справу розподілено судді Церковній Н.Ф.

Ухвалою суду від 19.12.2018 року (суддя Церковна Н. Ф.) справу №918/773/14 прийнято до свого провадження, скаргу Приватного підприємства-фірма "МЕКА" на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 27.12.2018 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду скарги і її вирішення по суті, суд дійшов висновку про задоволення наведеної скарги з огляду на таке.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.02.2015 року, яке набрало чинності 02.12.2015 року у справі №918/773/14 стягнуто з Приватного підприємства-фірми «МЕКА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус- Груп" 251 578 (двісті п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім) грн. 80 коп. боргу, 13 619 (тринадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 72 коп. пені, 3 143 (три тисячі сто сорок три) грн. 01 кой. 5% річних, 2 767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 36 коп. інфляційних та 5 422 (п'ять тисяч чотириста двадцять два) грн. 18 коп. витрат по сплаті судового збору.

Господарським судом Рівненської області 21.12.2015 року видано наказ про примусове виконання вказаного судового рішення.

Виконавче провадження № 50015461 по виконанню наказу Господарського суду Рівненської області від 21.12.2015 було відкрите старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 04.02.2016 року.

Згідно з інформаційною довідкою від 12.12.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (далі - інформаційна довідка), державним виконавцем 04.02.2016 року у виконавчому провадженні № 50015461 накладено арешт на все нерухоме майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

30 листопада 2018 року представник Приватного підприємства-фірми "МЕКА" звернувся до державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з клопотанням про зняття арешту, накладеного у межах виконавчого провадження № 50015461.

03 грудня 2018 року Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області надав письмову відповідь № 106164, за якою було відмовлено у клопотанні про зняття арешту з майна Приватного підприємства-фірма "МЕКА" у рамках виконавчого провадження №50015461, у зв'язку з тим тим, що у матеріалах вказаного виконавчого провадження відсутні докази сплати боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус - Груп", а також відсутні докази сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження

Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 15.03.2016 року у виконавчому провадженні №50015461 виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (за письмовою заявою стягувача).

Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом 'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Отже, до застосування підлягає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV) чинний на момент вчинення виконавчої дії, зокрема винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві у виконавчому провадженні №50015461.

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999року №606-XIV та Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Тобто з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Враховуючи прикінцеві та перехідні положення Закону від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ, положення попереднього Закону України " Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV застосовується не щодо всього виконавчого провадження № 50015461, а лише щодо тих виконавчих дій, які в межах виконавчого провадження були розпочаті в період дії цього Закону, а тому підлягають завершенню в порядку Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV. Кожна виконавча дія, яка оформлюється в тому числі шляхом винесення відповідної постанови державного виконавця, повинна бути вчинена згідно того закону, в період дії якого вона розпочата.

Слід зазначити, що виконавче провадження було завершене 15.03.2016 року.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 50 Закону №606-XIV, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчою документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Судом встановлено, що державним виконавцем всупереч вимогам ч. 2 ст. 50 Закону №606-XIV на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, не було зазначено про зняття арешту з майна боржника.

Крім того, аналогічна норма щодо необхідності зняття арешту з майна боржника міститься в чинному на момент звернення з даною скаргою до суду Законі України "Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VІІІ від 10.11.2018 року).

Пунктом 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону №1404-VІІІ від 10.11.2018 року встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. У разі повернення виконавчого документа стягувачу арешт з майна знімається.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесенні надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконанні постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбаченні законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч. 2 ст. 40 Закону №1404-VIII від 10.11.2018).

Отже, у разі надходження заяви стягувача про повернення виконавчого документа, державний виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу та зняти арешт з майна боржника, про що виносить відповідну постанову.

Як вбачається із інформаційної довідки від 12.12.2018 року арешт з майна Приватного підприємства "МЕКА" у рамках виконавчого провадження № 50015461 не знято.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно під волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні,

Власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права володіння та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у справі № 910/1587/13.

Згідно статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги Приватного підприємства-фірма "МЕКА" на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, що полягає у неправомірній відмові державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області зняти арешт з майна боржника в рамках виконавчого провадження № 50015461.

Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи все вищенаведене, скарга Приватного підприємства-фірма "МЕКА" на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 342, 343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного підприємства-фірма "МЕКА" на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області задоволити.

2. Визнати неправомірною відмову державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у знятті арешту з майна боржника в рамках виконавчого провадження №50015461.

3. Зобов'язати державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області усунути порушення шляхом звільнення з під арешту майна боржника та скасування заборони відчуження належного Приватному підприємству-фірмі "МЕКА" майна, яке обтяжено на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.02.2016року.

4. Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст.235 ГПК України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 254-257 ГПК України.

5. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Церковна Н.Ф.