Рішення

від 27.12.2018 по справі 465/1997/18

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/1997/18

2/465/1895/18

РІШЕННЯ

Іменем України

27.12.2018 року м. Львів Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Кузя В.Я.,

секретаря судового засідання Янковської С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Львівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправними дій відповідача, щодо відмови йому, позивачу, в укладенні контракту від 27.10.2017 року та від 04.12.2017 року, як з адвокатом, котрий надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - адвокат ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Першого Львівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправними дій відповідача, щодо відмови йому, позивачу, в укладенні контрактів від 27.10.2017 року та від 04.12.2017 року, як з адвокатом, котрий надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він успішно пройшов конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної допомоги та включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. На час зверненнядо відповідача та даний час він, позивач, є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрований та тимчасово проживає у місті Львові. 27.10.2017 року та 04.12.2017 року ним направлено відповідачу пропозицію укласти контракт про надання ним безоплатної вторинної правової допомоги на території міста Львова та відповідні проекти контрактів. Однак відповідач - Перший Львівський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, вказані вище листи не отримав, відтак, такі повернулись йому за заякінченням терміну зберігання на поштовому відділенні без укладення угод.

Вважає, що такі дії відповідача суперечать вимогам ч.ч. 2,3,5 ст. 13 та 2 ст. 641 ЦК України, ст. ст. 5, 13,15, п.6 ч.1 ст. 17 Закону України Про безоплатну правову допомогу , а також, як на його думку, відповідач безпідставно, незаконно, в порушення ч. 2,3,5, ст. 13 ЦК України та ст.ст. 2,5,10,21, ч. 3 ст.36 Закону України Пропублічні закупівлі , ст. 23 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , відмовив йому, позивачу, в укладенні контрактів, чим неправомірно використав свої права, порушив його законні права та інтереси, створив йому перешкоди у здійсненні професійної діяльності щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги населенню Львівської області. Також вважає, що такі дії віжповідача носять дискримінаційний характер, у тому числі, і як до внутрішньо переміщеної особи. Просив позовні вимоги задоволити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, додатково подавши суду, як підтвердження, на його позивача думку, протиправності дій відповідача, поштові конверти, вміст яких продемонстрував у судовому ззасіданні. Підтримуючи позовні вимоги, позивач просив суд звернути увагу, що відповідач навмисне не отримував листів, а відак навмисне не уклав з ним договору. Переконаний, що в таких діях відповідача вбачаютьсяознаки втручання у незалежну професійну діяльність адвоката та спрямовані на його дискримінацію, як внутрішньо переміщеної особи.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач також покликався на ст.ст. 55, 124 Конституції України та ч.1 ст. 4 ЦПК України.

Представники відповідача в судовому засіданні, кожен окремо, позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що стороною відповідача права позивача, в частині укладення з ним угод за пропозиціями від 27.10. 2017 та 04. 12. 2017 року, жодним чином не порушувалися, як не порушувалися і вимоги вказаних вище норм законів і відповідного Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2012 року ( в редакції 10 березня 2015 року). Про наявність поштової кореспонденції на поштовому відділенні, на яку покликається позивач, а саме двох конвертів із його пропозиціями, їм - відповідачу, відомо не було, а тому такі і не отримані. Те, що пошта повернула листи позивачу без вручення адресату, не означає, що відповідач навмисне не отримував їх. У позивача не має жодного доказу про те, що відповідач відмовився отримувати вказану кореспонденцію, і така відмова оформлена працівниками поштового ззвязку. Чому працівники пошти не вручили їм вказаної кореспонденції їм не відомо, і за їх дії чи бездіяльність, Перший Львівський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідальності не несе. Просили у задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю такого.

Зслухавши пояснення сторін, зясувавши фактичні обставини на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши подані стронами докази, якими вони, як на їх думку, обґрунтовують їх правомірність, суд прийшов до висновку, що узадоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі відповідного свідоцтва від 28.11.2006 року № 2357.

Позивач пройшов конкурс із відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги, що сторонами не заперечується.

27.10.2017 та 04 грудня 2017 року позивач дійсно через Укрпошту , листами в яких помістив супровідні листи та проекти контрактів із зазначеними вище датами звернувся до відповідача. Дані листи адресовано відповідачу який їх не отримав, що сторонами не заперечується, та підтверджується відповідними відмітками Укрпошти про повернення листів з підстав закінчення терміну зберігання.

Жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач відмовився отримувати вказані листи у поштовому відділенні позивачем ні до позовної заяви, ні в судовому засіданні не надано.

Покликання позивача на роздруківку за ідентифікатором міжнародного поштового відправлення (ас. 12, 21 ) суд відхиляє, оскільки такі не можуть вважатися належним доказом, в розумінні Вірно з оригіналом та із - за незрозумілих записів в колонці перекази . При цьому суд керується вимогами ст. 77 - 80 ЦПК України.

Відтак, суд надає віри поясненням відповідача, що про вказану кореспонденцію їм не було відомо і така ними не розглядалась.

З огляду на те, що договора від 27.10 2017 та 04 грудня 2017 року не були предметом розгляду відповідачем, по них не прийнято жодного рішення, слід прийти до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача, щодо відмови йому, позивачу, в укладенні контракту від 27.10.2017 року та від 04.12.2017 року, як з адвокатом, котрий надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, є безпідставними.

Відтак, безпідставними є твердження позивача щодо порушення його прав, збоку відповідача, на здійснення незалежної професійної діяльності, а також щодо його дискримінації, в тому числі й як внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторолна повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставусвоїх вимог або заперечень. У справах про дискримінацію позивач повинен навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце.

Докази подаються сторонами та не можуть грунтуватися на припущеннях.

Оскільки судом встановлено відсутність цивільно - правових чи трудових відносин між сторнами норми, у тому числі й тих якіб на думку позивача мали породити порушення його прав то порушення норм матеріалнього законодавства збоку відповідача, на які покликався позивач, судом не досліджуються, а саме норми ч.ч. 2,3,5 ст. 13 та 2 ст. 641 ЦК України, ст. ст. 5, 13,15, п.6 ч.1 ст. 17 Закону України Про безоплатну правову допомогу , ч. 2,3,5, ст. 13 ЦК України, ст.ст. 2,5,10,21, ч. 3 ст.36 Закону України Пропублічні закупівлі , та ст. 23 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ,

Відповідно до положень статті 138 ЦПК України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст..ст. 1, 3,10 , 12, 81, 89, 141, 258,259, 263-265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Першого Львівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо відмови йому в укладенні контрактів від 27 жовтня 2017 року та від 04 грудня 2017 року, як з адвокатом, котрий надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, у тому числі й підстав дискримінації, відмовити за безпідставністю такого.

Повне рішення буде виготоити 02 січня 2019 року і з даного часу відраховувати процесуальний строк на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу виготовлення повного тексту до Львівського апеляційного суду через суд, що ухвалив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1;

Відповідач: Перший Львівський місцевий центр з надання безоплатної правової допомоги, юридична адреса: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71, оф. 505, ЄДРПОУ 39757020.

Суддя В. Кузь