Постанова

від 30.09.2019 по справі 465/1997/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/1997/18 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/811/519/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

З участю: адвоката Бенцарука Р.А. на стороні відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 465/1997/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2018 року ухваленого судом у складі судді Кузя В.Я. у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого Львівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в укладенні контракту, як з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі,-

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_1 01.06.2018 року звернувся в суд з позовною заявою до Першого Львівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови йому, позивачу, в укладенні контрактів від 27.10.2017 року та від 04.12.2017 року, як з адвокатом, котрий надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він успішно пройшов конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної допомоги та включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. На час звернення до відповідача та на даний час він є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрований та тимчасово проживає у місті Львові. 27.10.2017 року та 04.12.2017 року ним направлено відповідачу пропозицію укласти контракт про надання ним безоплатної вторинної правової допомоги на території міста Львова та відповідні проекти контрактів. Однак відповідач - Перший Львівський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, вказані вище листи не отримав, відтак, такі повернулись йому за заякінченням терміну зберігання на поштовому відділенні без укладення угод.

Вважає, що такі дії відповідача суперечать вимогам ч.ч. 2,3,5 ст. 13 та 2 ст. 641 ЦК України, ст. ст. 5, 13,15, п.6 ч.1 ст. 17 Закону України Про безоплатну правову допомогу , а також, як на його думку, відповідач безпідставно, незаконно, в порушення ч. 2,3,5, ст. 13 ЦК України та ст.ст. 2,5,10,21, ч. 3 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі , ст. 23 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , відмовив йому, позивачу, в укладенні контрактів, чим неправомірно використав свої права, порушив його законні права та інтереси, створив йому перешкоди у здійсненні професійної діяльності щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги населенню Львівської області. Також вважає, що такі дії відповідача носять дискримінаційний характер, у тому числі, і як до внутрішньо переміщеної особи. Просив позовні вимоги задоволити.

Оскаржуваним рішенням суду в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не надано належної оцінки встановленим обставинам справи та не застосовано норми законодавства, які підлягали до застосування. Стверджує, що відповідач, діючи незаконно, з метою дискримінації позивача, як адвоката, та внутрішньо переміщеної особи, та незаконному обмеженні конституційних прав позивача, використовуючи владні повноваження на власний розсуд, в порушення закону втрутився у здійснення права позивача на участь у Державній програмі надання безоплатної правової допомоги населенню та обмежив право позивача на участь у вказаній програмі щодо отримання визначеної законом винагороди за професійну діяльність. Вказаними діями відповідач допустив пряму дискримінацію відносно позивача. Суд у рішенні взяв до уваги усні пояснення відповідача про те, що пропозиція укладення договору не надходила, тим самим, необґрунтовано відхиливши доводи позивача про направлення такої пропозиції. Зазначає, що на обґрунтування позовних вимог, ним надано письмові поштові конверти з пропозиціями та контрактами від 27.10.2017 року та від 04.12.2017 року. Звертає увагу, що позиція відповідача є суперечливою, зокрема, у Відзиві на позов зазначено, що відмова в укладенні контракту була зумовлена відсутністю згоди щодо істотних умов контракту, а усні пояснення полягали у тому, що пропозиція на укладення контракту не надходила. На вказані протиріччя суд першої інстанції не звернув увагу, що суперечить вимогам ст.2 ЦПК України. Звертає увагу, що відповідно до ЗУ Про безоплатну правову допомогу не передбачено відмови в укладанні контракту, однак представник відповідача Грушицька Ю.Ю. , яка є керівником вказаної державної установи з власного суб`єктивного рішення, використовуючи владні повноваження , без будь-якого обґрунтування, вирішила відмовити виключно позивачу в укладанні контракту . З врахуванням наведеного просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Позивач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоч належним чином повідомлений про день і час слухання справи.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника відповідача Бенцарука Р . А. , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є професійним адвокатом, має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі Свідоцтва № 2357 від 28.11.2006 року, виданого на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.11.2006 року №6. ( а.с.23).

Відповідно до Довідки від 02 жовтня 2017 року № 0000352185 ОСОБА_1 взятий на облік у Залізничному районі м.Львова як внутрішньо переміщена особа. (а.с.23).

Позивач пройшов конкурс із відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Позивач у позовній заяві зазначає, що він 27.10.2017 року та 04.12.2017 року направив Першому Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі Центр) пропозицію укласти контракт про надання ним безоплатної вторинної правової допомоги у формі Типового контракту, відповідно до Примірного контракту з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі затвердженою постановою КМУ від 11 січня 2012 року № 8. Відмову Центру вважає протиправною, такою, що порушує його права на здійснення незалежної професійної діяльності, носить дискримінаційний характер, в тому числі, як до внутрішньо переміщеної особи.

Судом першої інстанції встановлено, що зазначені листи Центр не отримав, що підтверджується відмітками Укрпошта за графою Відстежити . В суді апеляційної інстанції представник відповідача Бенцарук Р. А. зазначене вище підтвердив.

Відповідно до Наказу №120 від 22 листопада 2018 року внесено зміни до Положення про Перший Львівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 30.03.2015 року № 72 ( додано до матеріалів справи).

Наказом №10 від 22 лютого 2019 року перейменовано Другий Львівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної допомоги у Львівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі Центр). Повноваження Центру викладені у Положенні про Львівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке затверджене наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 22 березня 2019 року №10. (додано до матеріалів справи).

Основними завданнями Центру є :

-підвищення правової свідомості, культури та освіченості населення (право просвітництво);

-надання безоплатної первинної правової допомоги і безоплатної вторинної правової допомоги;

-забезпечення доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції України.

Відтак, позивач по справі ОСОБА_1 вправі був надавати безоплатну правову допомогу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно зазначив, що проекти договорів відповідачем не отримано. Жодних належних та допустимих доказів з приводу отримання поштової кореспонденції відповідачем від позивача ОСОБА_1 не надано.

Зазначені позивачем договори не були та не є предметом спору по своїй суті, а тому визнавати дії відповідача протиправними у суду були відсутні підстави.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що його Договори повернулися у запечатаних конвертах із відміткою за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України (далі ЦК) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статті 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Порядок, умови укладення договорів на безоплатну вторинну допомогу визначені Законом України Про безоплатну правову допомогу , Положенням про Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги,, Порядком і умовами укладення контрактів адвокатами, які надають безоплатну вторинні правову допомогу на постійній основі та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затвердженого постановою КМУ від 11 січня 2012 року №8 ( у редакції постанови КМУ від 19 грудня 2012 року № 1214).

Із положень вище зазначених норм законодавства не встановлено обов`язку Центру по укладенню договорів із всіма адвокатами, які пройшли конкурсний відбір, а також відсутність у внутрішньо переміщених осіб наявності пільг при укладенні договорів такого роду.

Для укладення договору на надання безоплатної вторинної допомоги визначений Примірний контракт з адвокатом, а не такий, який запропонований самим позивачем. Присутність адвоката при укладенні контракту необхідна із документальним підтвердженням його особи.

Колегія суддів погоджується із поясненнями представника відповідача, що Центр не зобов`язаний укладати угоду на надання вторинної безоплатної допомоги із всіма бажаючими, хто пройшов такий відбір, а тим більше, у заочному форматі. Укладення угоди залежить від звернень осіб та необхідностізабезпечення їх вторинною безоплатною допомогою, а також від інших факторів.

Враховуючи те, що скеровані позивачем через Укрпошту примірники двох контрактів повернулися без вручення адресату, суд не вбачає порушень прав останнього.

Посилання позивача на перешкоджання відповідачем його участі у державній програмі з метою отримання винагороди за надання безоплатної правової допомоги, що, на його думку, носить дискримінаційний характер дій відповідача, є безпідставним та нічим не підтверджено. Адвокатська діяльність має широкий спектр своєї діяльності, однак для реалізації своїх можливостей, як адвоката, останньому необхідно дотримуватися законодавчо закріплених вимог і правил.

За приписами ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. (справа Серявін та інші проти України , ( CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE ), рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно ст.375 суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 389-391 ЦПК України,- суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 27 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 15 жовтня 2019 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк