Рішення

від 28.12.2018 по справі 607/14329/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2018 Справа №607/14329/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Братасюка В.М.

за участі секретаря судового засідання Созанської Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовними вимогами до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання неправомірними дій відповідача по факту відмови у призначенні пенсії, яка зафіксована у протоколі №21 від 17.10.2017року та зобов'язання зарахувати до трудового стажу період навчання в Тернопільській Духовній семінарії ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія з 01.09.1994року по 30.06.1999року, призначити пенсію по інвалідності відповідно до ст.ст.30,32 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . В обґрунтування вимог посилається на те, що він з 01.09.1994року по 30.06.1999року навчався в Тернопільській Духовній семінарії ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія, при наявності страхового стажу більше 10 років, інвалідності ІІІ- групи та досягнувши 43 роки він звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про призначення пенсії по інвалідності згідно ст.ст.30.32 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , проте період навчання до стажу роботи зарахований не був з тих причин, що Семінарія зареєстрована як релігійна організація, а не навчальний заклад. Вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у призначенні пенсії по інвалідності, не витребував відповідні документи, за наявності сумнівів у підтвердження наявності права на таку пенсію, та не включив у страховий стаж період навчання в Тернопільській Духовній семінарії ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія .

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити.

Представник відповідача Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в судове засідання не з'явився, подано заяву про розгляд справи без його участі, подано заперечення на позов.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно довідки МСЕК серії АВ № 0808945 від 21.03.2017 року, ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності загального захворювання.

З дублікату диплому №380 вбачається, що ОСОБА_1 25.06.1999року закінчив повний курс Тернопільської Духовної семінарії ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія.

Як вбачається із довідки ректора ТД Семінарії, виданої ОСОБА_1, узаком о.Ректора №303 від 01.09.1994року він зарахований студентом 1-го курсу Тернопільської Духовної семінарії ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія УПЦ-КП, а рішенням Вченої Ради ТДС №049 від 30.06.1999року визнаний таким, що закінчив повний курс навчання. Форма навчання: денний стаціонар. Термін навчання в ТД Семінарії становив 5 років і тривав з 01.09.1994року до 30.06.1999року.

Досягнувши віку 43 роки ОСОБА_1 звернувся в Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності згідно змін до ст.ст. 30,32 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Разом із заявою про призначення пенсії по інвалідності, ОСОБА_1 були подані: заява про призначення пенсії без оригіналу трудової книжки; копія ідентифікаційного коду; копія паспорта; договір №11698/463 від 24.05.2017 року про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0808945, видана 23.03.2017 року; копія диплому №380, виданого 30.06.1999 року Тернопільською Духовною Семінарією ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія; довідка №042 від 18.05.2017 року видана Тернопільською Духовною Семінарією ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія; військовий квиток НК № 5216068, виданий 22.06.1992р.; копія диплому №732115, виданого 11.06.1992 року Тернопільським ПТУ-3; копія свідоцтва про народження дитини; довідка УСЗН Тернопільської РДА №950 та № 954 від 31.05.2017 р.; довідка № 375 від 31.05.2017 року, видана Чистилівською сільською радою.

Як вбачається із змісту наявної у справі копії протоколу за №21 від 17.10.2017року засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з питання розгляду заяви позивача ОСОБА_1 щодо призначення пенсії по інвалідності, комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності згідно змін до ст.ст.30,32 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , що відбулися з прийняттям Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VІ, посилаючись на те, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 5 років 2 місяці 26 днів, що є меншим за необхідний - 10 років, не зарахувавши до стажу роботи період навчання з 01.09.1994року по 30.06.1999року в Тернопільській Духовній семінарії ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія, зазначивши, що Семінарія зареєстрована як релігійна організація, а не навчальний заклад.

Відповідно до вимог ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно із ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до вимог ст.ст. 82, 104 Закону України "Про пенсійне забезпечення" документи про призначення пенсій розглядаються органами Пенсійного фонду не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. Зазначене рішення органу, який призначає пенсії, може бути оскаржено до суду.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За період до 1 січня 2004 року обчислення трудового стажу здійснювалося згідно зі статтями 56-63 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року.

За період до 1 січня 2004 року до стажу роботи зараховується час навчання на денній формі у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. До стажу роботи, який дає право на пенсійне забезпечення, зараховується також навчання в семінарії, Духовній академії при наявності документів про період навчання в зазначених навчальних закладах за денною формою.

Час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, виданими на підставі архівних даних, які містять відомості про періоди навчання.

Відповідно до ст.7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій.

Статтею 11 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , релігійні управління і центри відповідно до своїх зареєстрованих статутів (положень) мають право створювати духовні навчальні заклади для підготовки священнослужителів і служителів інших необхідних їм релігійних спеціальностей. Духовні навчальні заклади діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Громадяни, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах, користуються правами і пільгами щодо відстрочення проходження військової служби, оподаткування, включення часу навчання до трудового стажу в порядку і на умовах, встановлених для студентів та учнів державних навчальних закладів .

Згідно з поданими для призначення пенсії документами ОСОБА_1 зараховано до стажу роботи період навчання в Тернопільському ПТУ-3 - 9 місяців 10 днів, період проходження військової служби - 1 рік 8 місяців 16 днів, а також період, за який було проведено одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного соціальною страхування - 2 роки 9 місяців, що разом становить - 5 років 2 місяці 26 днів.

Період навчання в Тернопільській Духовній Семінарії ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мифодія з 01.09.1994 року по 30.06.1999 року до стажу роботи гр. ОСОБА_6 не зараховано, оскільки згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб - підприємців Тернопільська Духовна Семінарія зареєстрована як релігійна організація, а не навчальний заклад. Також згідно роз'яснення, наданого Тернопільською обласною державною адміністрацією 19.09.2017 року за №06/2898-10, Тернопільська духовна семінарія імені Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія Української Православної Церкви Київського Патріархату не включена до реєстру навчальних закладів України.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.08.2018року витребувано Статут Релігійної організації Тернопільської духовної семінарії ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія .

Як вбачається із Статуту Тернопільської духовної семінарії Української Автокефальної православної церкви, що зареєстрований 12.08.1991року, зі змінами та доповненнями від 28.01.2000року, Тернопільська Духовна Семінарія - це спеціальний богословський учбовий заклад Української Автокефальної православної церкви готує всященослужителів для всіх областей України, відповідно до п.1.1. Статуту.

Згідно п.2.1. Статуту, головним завданням Тернопільської Православної Духовної Семінарії є підготовка, навчання і випуск богословів - вискоосвідсних священників-душпастирів, взірцевих служителів Церкви Христової духовних провідників українського народу, які повинні мати безмежну любов до Бога, до всіх людей, до всіх народностей, до рідного до своєї Батьківщини - Матері України.

Відповідно до змін до статей 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно ст.32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що відбулися з прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, для призначення пенсії по інвалідності, особам, що визнані інвалідами третьої групи загального захворювання і на день звернення за пенсією досягли 43 роки необхідно мати не менше 10 років страхового стажу.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, та певні протоколи до неї, і ця обставина з огляду на приписи ч.1 ст. 9 Конституції України, Закону України від 29.06.2004 року Про міжнародні договори свідчить про обов'язковість застосування національними судами України норм Конвенції.

ЄСПЛ у рішенні Толстой-Мілославскій проти Сполученого Королівства від 23.06.1995 року (скарга №18139\91), зазначає, що застосовуваний національний закон повинен відповідати критерію якості , тобто щоб він був доступним для всіх осіб, які мають до нього відношення, і досить чітко сформульованим для того, щоб вони могли - користуючись відповідної консультацією, якщо це необхідно, - передбачити ступінь, яка є розумною у сформованій ситуації, тих наслідків, які дана дія може спричинити за собою .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на вище викладене, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 навчався на денній формі навчання з 01.09.1994року по 30.06.1999року в Тернопільській Духовній семінарії ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія, та наявні документи про період навчання в зазначеному навчальному закладі, то вказаний період слід зарахувати до трудового стажу.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що діями відповідача було порушено права позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення позову, а саме визнання протиправною відмову управління Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно змін до ст.ст.30.32 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , що відбулися з прийняттям Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VІ, оформлену протоколом №21 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 17.10.2017року та зобов'язання Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, відповідно до їх компетенції, зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу період навчання в Тернопільській Духовній Семінарії ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мифодія з 01.09.1994 року по 30.06.1999 року, та призначити пенсію по інвалідності відповідно до ст.ст.30,32 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не представлено жодних доказів щодо правомірності своїх дій.

Також, у зв'язку із тим, що позов задоволено, позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, сплачений ним при поданні позову судовий збір в розмірі 640грн.

Керуючись ст.ст.2, 5, 20,72-77,139, 243-246, 250, 255, 293,295 Кодексу адміністративного судочинства, Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Законом України Про пенсійне забезпечення , Законом України Про свободу совісті та релігійні організації ,суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Визнати протиправною відмову управління Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно змін до ст.ст.30,32 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , що відбулися з прийняттям Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VІ, оформлену протоколом №21 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 17.10.2017року.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (м.Тернопіль вул. Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598), відповідно до їх компетенції, зарахувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Тернопільського району Тернопільської області, і.к.2708715910) до трудового стажу період навчання в Тернопільській Духовній Семінарії ім.Святих Рівноапостольних Кирила і Мифодія з 01.09.1994 року по 30.06.1999 року, та призначити пенсію по інвалідності відповідно до ст.ст.30.32 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відшкодувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Тернопільського району Тернопільської області, і.к.2708715910) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (м.Тернопіль вул. Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598) 640грн. сплаченого ним при зверненні до суду судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу VII Перехідні положення КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30 - денний строк з дня складання повного тексту рішення, апеляційної скарги.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк