Постанова

від 26.12.2018 по справі 2-н-61/09

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 2-н-61/09

провадження № 61-19013св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В.М., Червинської М. Є. ,

учасники справи:

заявник - Шполянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області,

заінтересована особа: ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Ювшина В. І., Пономаренка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк Надра (далі - ВАТ КБ Надра ) звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу.

Шполянський районний суд Черкаської області 05 травня 2009 року видав судовий наказ, згідно якого стягнуто з ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ Надра заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2008 року № 116п/99/2008-980 в сумі 19 667,57 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ Надра судові витрати в сумі 113,34 грн.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2009 року подання відділу ДВС Шполянського РУЮ задоволено. Тимчасово обмежено виїзд за межі України, без вилучення паспорта, громадянки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном до виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 05 травня 2009 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ Надра заборгованість за кредитним договором в сумі 19 780,91 грн - до виконання або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_4. ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення суду позитивного результату не дали, а можливість боржника виїхати за межі території України може утруднити, або унеможливити виконання рішення суду.

23 лютого 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2009 року.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 лютого 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2009 року у справі за поданням Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про тимчасове обмеження в праві виїзду ОСОБА_4 за межі України відмовлено.

Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27 лютого 2018 року, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати зазначену ухвалу та справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заявник зазначає, що строк на апеляційне оскарження пропущений нею з поважних причин, оскільки вона не була повідомлена про розгляд вказаної справи, а про ухвалу про обмеження їй права у виїзді за кордон вона дізналася 29 січня 2018 року при спробі перетину кордону.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвали рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде обмеженою, оскільки сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 23 лютого 2018 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2009 року, тобто через 8 років після прийняття цієї ухвали.

У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Ураховуючи те, що ОСОБА_4 звернулася із апеляційною скаргою на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2009 року з пропуском 8-річного строку і доказів на підтвердження наявності обставин, за яких судове рішення підлягало б апеляційному перегляду, не надала, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що їй не було відомо про існування ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2009 року, є безпідставними, оскільки зі змісту ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2009 року вбачається, що ОСОБА_4 про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судову ухвалу апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В.М. Коротун

М.Є. Червинська