Постанова

від 13.12.2018 по справі 910/20990/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2018 р. Справа№ 910/20990/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Дідиченко М.А.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання : Цибульський Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 13.12.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.07.2018 (повний текст складено 30.07.2018)

у справі №910/20990/16 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний-19"

третя особа 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Головний інформаційно-

обчислювальний центр"

третя особа 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго"

про стягнення 328 154, 24 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК Молодіжний-19 (відповідач) про стягнення 328 154, 24 грн., а саме 194 825, 33 грн. боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 81 471, 71 грн. інфляційних втрат, 8 177, 11 грн. 3% річних, 4 715, 02 грн. пені, 38 965, 07 грн. штрафу та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача простроченого боргу згідно з договором на послуги водопостачання та водовідведення від 28.05.1999 №6786/4-14 за період з жовтня 2013 року по червень 2016 року включно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі №910/20990/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 у справі №910/20990/16 рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі №910/20990/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2017 у справі №910/20990/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 у справі №910/20990/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі №910/20990/16 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи №910/20990/16 ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 залучено до участі у справі №910/20990/16 в якості третьої особи-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр , залучено до участі у справі №910/20990/16 в якості третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство Київенерго .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про умовами укладеного між сторонами спору договору не врегульовано відносини з приводу постачання холодної води для виготовлення гарячої води (шляхом підігріву). Враховуючи те, що з лютого 2015 для виготовлення гарячої води для будинку 6 по вул.А.Ахматової ПАТ Київенерго самостійно закуповує холодну воду у ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал на підставі відповідного договору, стороною якого не є ЖБК Молодіжний-19 , місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність доведеності факту наявності боргу у відповідача перед позивачем щодо постачання питної води, що йде на підігрів. За висновком суду першої інстанції відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості саме за надання послуг з постачання питної води, що йде на підігрів, за спірний період та за укладеним між сторонами спору договором.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16 як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції надано невірну правову оцінку договору №855, який був укладений між відповідачем та КП ГІОЦ та який був чинний у період з 01.10.2013 по 30.06.2014, а тому місцевий господарський суд порушив вимоги ст. 236 Господарського процесуального кодексу України. Також, позивач вважає, що суд першої інстанції не врахував п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, оскільки відповідач має власний тепловий пункт і зобов'язаний здійснювати розрахунки за весь обсяг отриманої від позивача води.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Згідно п. 8 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

25.06.2018 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд, ідентифікаційний код 42262953.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 ст.31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №910/20990/16 разом з апеляційною скаргою ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2018 апеляційна скарга ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Власов Ю.Л., Мартюк А.І.

Досліджуючи матеріали справи, колегією суддів встановлено обставини, які виключають можливість участі судді Калатай Н.Ф. у розгляді цієї справи, у зв'язку з чим головуючим суддею КалатайН.Ф. заявлено заяву про самовідвід від розгляду справи №910/20990/16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 заяву головуючого судді Калатай Н.Ф. про самовідвід у справі №910/20990/16 задоволено, матеріали справи №910/20990/16 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018 апеляційну скаргу ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Жук Г.А., судді Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Досліджуючи матеріали справи, колегією суддів встановлено обставини, які виключають можливість участі головуючого судді Жук Г.А. у розгляді цієї справи, у зв'язку з чим головуючим суддею Жук Г.А. заявлено заяву про самовідвід від розгляду справи №910/20990/16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 заяву головуючого судді Жук Г.А. про самовідвід у справі №910/20990/16 задоволено, матеріали справи №910/20990/16 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2018, апеляційну скаргу ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді Дідиченко М.А., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/20990/16 за апеляційною скаргою ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16. Розгляд апеляційної скарги ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16 призначено на 06.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 відкладено розгляд апеляційної скарги ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16 на 13.12.2018.

13.12.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить оскаржене судове рішення залишити без змін.

Треті особи відзивів на апеляційну скаргу позивача не подали. Відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання 13.12.2018 з'явилися представники сторін.

В судовому засіданні 13.12.2018 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2018 заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16 - без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Треті особи- 1, 2 в судове засідання 13.12.2018 не з'явилися. Про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між державним комунальним об'єднанням Київводоканал , яке в подальшому перетворено у відкрите акціонерне товариство Київводоканал , правонаступником якого є - публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (змінено на приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал ), як постачальником, та ЖБК Молодіжний-19 , як абонентом, був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення №6786/4-14 від 28.05.1999 (договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується забезпечити відповідачу постачання питної води та прийняття від відповідача каналізаційні стоки, а відповідач сплатити за зазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом голови держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 №65.

Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин. Відповідач, в свою чергу зобов'язаний сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством України. У разі зміни тарифів сплата послуг відповідачем здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показань водо лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представниками відповідача.

Положенням пунктів 3.4, 3.6, 3.7 договору передбачено, що:

- кількість стічних вод, які надходять у каналізацією, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з позивачем, за діючими нормами водоспоживання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил (п. 3.4 договору);

- відповідач розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку встановленому чинним законодавством у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи (п. 3.6 договору);

- у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг відповідач зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем (п. 3.7 договору).

У пункті 4.1 договору сторонами визначено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення відповідач сплачує позивачу штрафні санкції у розмірі 20 відсотків від несплаченої суми.

Відповідно до п. 4.2 договору за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 відсоток несплаченої суми за кожний день прострочення.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В матеріалах справи наявні акти про зняття показань з приладів обліку в період з 01.10.2013 по 31.06.2016, які на думку позивача, підтверджують надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 222 650, 91 грн.

За твердженням позивача, відповідач вартість наданих послуг у вказаний період сплатив частково в сумі 17 144, 03 грн, борг відповідача перед позивачем становить 194 825, 33 грн. (з урахуванням перерахунків на суму 5 359, 54 грн. та переплати за кодом 2-607 на суму 5 322, 01 грн.).

Статтею 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою КМУ від 21.07.2005 №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Закон України Про питну воду та питне водопостачання визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

Приписами ст. 1 вказаного Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання , послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Тобто, ст. 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

На правовідносини сторін поширюється дія Правил користування комунальним водопроводом та каналізацією в м.Києві, затвердженими рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1986 №24, які втратили чинність 01.07.1994 у зв'язку з введенням в дію Правил користування системами комунального водопостачання у містах і селищах України, затверджених наказом держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 , які в свою чергу, втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 .

Згідно з п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила), розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання (згідно із Законом - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та водовідведення (згідно із Законом - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом). При цьому, вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству.

ЖБК Молодіжний-19 є споживачем послуг з постачання питної води та водовідведення (згідно із Законом - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб).

Відповідно до п. 3.1 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Пунктом 3.13. Правил передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреб, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Судом встановлено, що на підставі договору №6786/4-14 від 28.05.1999 відповідачу було відкрито особовий рахунок та присвоєно код 2-607, за яким здійснюється розрахунок питної води та водовідведення.

При цьому, послуги з постачання питної води, що використовується відповідачем для підігріву води та водовідведення з кодом 2-50607 умовами вказаного договору та додаткам до нього не передбачені.

Як вбачається з розшифровок відповідача за спірний період щодо споживача за адресою: м.Київ, вул.Ахматової Анни, 6, наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог, дані докази підтверджують нарахування позивачу за кодом 2-50607 за гаряче водопостачання та стоки.

Крім того, з наданого до позовної заяви позивачем розрахунку вбачається, що за період з 01.10.2013 по 31.06.2016 станом на день звернення позивача з позовом до суду за відповідачем рахувалася переплата у розмірі 5 322, 01 грн. за кодом 2-50607, за яким здійснюється розрахунок питної води та водовідведення за договором.

Гаряча та перегріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника. Споживачем холодної води як складової гарячого водопостачання є виробник та/або постачальник енергії.

Позивачем не доведено, що відповідач є особою, що надає послуги з гарячого водопостачання як самостійного різновиду енергії, як не доведений і факт перебування на балансі у відповідача теплового пункту, що є засобом вироблення гарячої води.

Акти про зняття показань з приладів обліку в період з 01.10.2013 по 31.06.2016, підписані позивачем та ПАТ Київенерго , не підписані відповідачем або його представником, а тому такі акти не можуть бути прийняті в якості доказів надання послуг відповідачеві за договором №6786/4-14 від 28.05.1999, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Інформаційні листи КП ГІОЦ м.Києва щодо обсягів холодної води на підігрів, спожитої відповідачем у період з 01.10.2013 по 31.06.2016, не підписані відповідачем або його представником, а тому вказані листи також не можуть бути прийняті в якості доказів надання послуг відповідачеві за договором №6786/4-14 від 28.05.1999, про що вірно вказав суд першої інстанції. При цьому, наведені Інформаційні листи не містять посилань на джерела інформації, з яких вони перенесені.

Окрім цього, з наданих ПАТ Київенерго пояснень вбачається, що відповідачем за період дії договору на поставку теплової енергії у гарячій воді №510489 від 01.04.1999 (укладений між відповідачем та ПАТ Київенерго ) відповідачем не проводились оплати ПАТ Київенерго послуг з постачання питної води, яка в подальшому використовується для підігріву. Відповідач оплачував ПАТ Київенерго тільки використані для підігріву води Гігакалорії на підставі договору.

Договір припинив дію у зв'язку із набуттям ПАТ Київенерго статусу виконавця комунальних послуг з ЦО та ЦПГВ у будинку 6 по вул. А. Ахматової (з 01.02.2015 товариство формує договірні відносини безпосередньо з мешканцями цього будинку).

Також, як підтверджується листом ПАТ АК Київвадоканал вих.№3362/12/8/02-17 від 06.04.2017, між ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал та ПАТ Київенерго укладено договір №12477/5-014 від 07.08.2014 про надання послуг з централізованого постачання питної холодної води, що призначена для виробництва послуг з централізованого постачання гарячої води.

Відповідно до п.1.3. договору від №12477/5-014 від 07.08.2014 про надання послуг з централізованого постачання питної холодної води, що призначена для виробництва послуг з централізованого постачання гарячої води, для здійснення ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал нарахувань за стоки гарячої води споживачу гарячої води, ПАТ Київенерго зобов'язано надавати ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал щомісячно дані щодо обсягів гарячої води, наданої ПАТ Київенерго споживачам. Такі дані ПАТ Київенерго надає ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал в електронному вигляді. За вимогою ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал підтвердження наданих обсягів надаються в паперовому вигляді у формі довідки.

Отже, ПАТ Київенерго з лютого 2015 для виготовлення гарячої води для будинку 6 по вул.А.Ахматової ПАТ Київенерго самостійно закуповує холодну воду у ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал на підставі відповідного договору, стороною якого не є ЖБК Молодіжний-19 .

Матеріали справи містять акти про зняття показань з приладу обліку за спірний період, а також платіжне доручення №1 на суму 5 322, 01 грн. з призначенням платежу оплата за холодну воду (погашення боргу остаточно) код 2-607 згідно договору №06786/4-14 від 28.05.1999 . Окрім того, разшифровка за кодом абонента 607 підтверджує погашення заборгованості. Сальдо станом на 10.11.2017 дорівнює 0.

Враховуючи наведене вище і те, що умовами укладеного між сторонами спору договору не врегульовано відносини з приводу постачання холодної води для виготовлення гарячої води (шляхом підігріву) та що з лютого 2015 для виготовлення гарячої води для будинку 6 по вул.А.Ахматової в м.Києві ПАТ Київенерго самостійно закуповує холодну воду у ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал на підставі відповідного договору, стороною якого не є ЖБК Молодіжний-19 , колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем наявності боргу у відповідача перед ним щодо постачання питної води, що йде на підігрів (для потреб гарячого водопостачання).

Водночас, у постанові від 04.07.2017 Вищий господарський суд України також визнав правильними висновки судів про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача боргу за послуги з постачання холодної води (для потреб гарячого водопостачання).

Однак, Вищий господарський суд України визнав передчасними висновки судів про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за водовідведення гарячої води з посиланням на відсутність між сторонами договірних зобов'язань щодо надання послуг з відведення гарячої води.

Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 04.07.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1. договору позивач приймає каналізаційні стоки відповідача.

Постановою НКРЕ від 20.01.2011 №58 встановлені для ПАТ АК Київводоканал тарифи, зокрема, на водовідведення для потреб населення.

Згідно з п. 22 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги від 01.06.2011 №869 (у редакції чинній у період нарахованої заборгованості) до складу тарифу на водовідведення включаються, зокрема, витрати на пропускання стічних вод, їх очищення.

Відповідно до 1.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (далі Правила №37) стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання, зокрема гарячого водопостачання.

При цьому, п. 1.2 Правил №37 визначено, що останні розповсюджуються на Водоканали та Підприємства.

Разом з тим, абзацом 1 п. 3.13. Правил №190 визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі, розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Абзацом 3 п. 3.13. Правил №190 встановлено, що обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Відповідно до п. 7.1., 7.2. Правил №37 підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Підприємства зобов'язані систематично (відповідно до місцевих правил) подавати до Водоканалу інформацію про об'єми та якісний склад стічних вод, які вони скидають до міської каналізації.

Згідно з п. 3.4. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2. Правил.

Пунктом 2.2. Правил приймання №37 передбачено обов'язок водоканалу забезпечити приймання, відведення і очистку вод у межах розрахункових проектних показників очисних споруд даного населеного пункту.

Згідно п. 2.4. Правил приймання №37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, відповідач повинен оплачувати надані послуги з водовідведення гарячої води.

Вищий господарський суд України у постанові від 04.07.2017 вказав, що спростовувати обґрунтованість позовних вимог в частині об'єму стічних вод міг лише наданий відповідачем контррозрахунок спірної суми, здійснений на підставі даних, що на думку відповідача є обґрунтованими.

Як вірно встановив суд першої інстанції, вказаного контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.

Відповідачем долучено до матеріалів справи рахунки на оплату комунальних послуг та інших платежів за спірний період, а також надані рахунки, виставлені КП ГІОЦ за період з жовтня 2013 року по липень 2014 року.

Однак, з наданих суду рахунків виокремити обсяг скинутих відповідачем стоків гарячої води є неможливим.

Разом із цим, КП ГІОЦ у спірний період перебувало у договірних відносинах з відповідачем на підставі: договору №885 від 22.11.2013 Про надання послуг ; договору №885-15 від 08.07.2015 Про надання послуг .

Предметом вказаних договорів є надання, на замовлення відповідача, послуг з обробки платежів мешканців будинку за спожиті житлово-комунальні послуги з наступним розщепленням платежів по видам житлово-комунальних послуг та прямуванням розщеплених коштів на рахунки виконавців та виробників житлово-комунальних послуг, реквізити яких вказуються в дислокаціях до договору.

Згідно відомостей, внесених до Дислокацій, одержувачем коштів мешканців, які проживають у будинку відповідача, є позивач.

Відповідно до довідки про зарахування коштів від мешканців відповідача на рахунок позивача за водовідведення гарячої води зокрема надійшли кошти в розмірі 1 249, 34 грн.

Також, відповідачем надана суду довідка щодо стоків гарячої води за період з жовтня 2013 по червень 2016, відповідно до якої відповідачем визначені дані Київенерго (фактичні) та дані Київводоканал щодо об'ємів, тарифів, суми. Згідно даної довідки різниця становить 75 543, 14 грн.

При цьому, згідно листа від 21.04.2017 №36кд/331/9520 ПАТ Київенерго повідомляє ПАТ Київводоканал про інші обсяги стоків гарячої води за період з лютого 2015 по квітень 2016 років.

Отже, встановити обсяг стічних вод, які повинні бути оплачені відповідачем, на підставі поданих учасниками справи доказів та документів не виявляється можливим, оскільки такі докази та документи містять суперечливі дані щодо обсягу наданих відповідачу послуг з водовідведення гарячої води.

При цьому, вказані послуги були частково оплачені, у зв'язку з чим визначити обґрунтовану суму заборгованості на підставі наявних у справі документів також є неможливим.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог позивача до відповідача про стягнення боргу за послуги з постачання холодної води (для потреб гарячого водопостачання) колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Одночасно, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 715, 02 грн., штрафу в розмірі 38 965, 07 грн., а також 3% річних в сумі 8 177, 11 грн. та інфляційних втрат в сумі 81 471, 71 грн. також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від позовних вимог про стягнення з відповідача боргу за договором.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. На переконання колегії суддів, доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76-79, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №910/20990/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/20990/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді М.А. Дідиченко

І.М. Скрипка

Повний текст постанови складено 26.12.2018