Постанова

від 12.12.2018 по справі 910/10161/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р. Справа№ 910/10161/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Васів Ю.М. довіреність № б/н від 01.08.2018;

від відповідача 1: Гелеверя Р.В. довіреність № 363 від 30.01.2018;

від відповідача 2: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 (дата складення повного тексту 09.10.2018)

у справі № 910/10161/18 (суддя: Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС"

до відповідача 1. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілоріс"

про визнання права та визнання відсутнім права

Встановив

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілоріс" (далі - відповідач-2) про визнання права та визнання відсутнім права.

При зверненні до суду з даною позовною заявою, позивач просив:

- визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілоріс" сплати суми боргу за кредитним договором від 20.02.2014 № 4В14190И в розмірі 43 982232, 32 грн, який Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" сплатило Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" за Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілоріс";

- визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілоріс" сплати суми боргу за кредитним договором від 20.02.2014 № 4В14190И в розмірі 43 982 232, 32 грн, який Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" сплатило Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" за Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілоріс". Також позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Разом з тим, позивач просив витребувати у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" належним чином засвідчені копії:

- кредитного договору від 20.02.2014 № 4В14190И;

- розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів станом на 18.11.2016 за кредитним договором від 20.02.2014 № 4В14190И.

Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" своїм рішенням від 04.10.2018 (повний текст рішення складено - 09.10.2018).

Не погодившись з прийнятим рішенням, 26.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зазначив, що всупереч умовам договору поруки Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" не передало належним чином завірені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором, чим фактично заперечує факт переходу прав вимог до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс за кредитним договором.

Також, скаржник вказав, що суд першої інстанції належним чином не дослідив розрахунок заборгованості за кредитним договором від 20.02.2014 №4В14190И, який був наданий АТ УБ Приват Банк .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018 справу № 910/10161/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Чорногуз М.Г.

Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 у справі № 910/10161/18 до свого провадження та призначив розгляд справи на 12.12.2018 своєю ухвалою від 13.11.2018.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2018, у зв'язку з участю судді Коротун О.М., у тренінгах в НШСУ з 10.12.2018, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/10161/18 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 у справі № 910/10161/18 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.

У судовому засіданні 12.12.2018 апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

У судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скаргу без задоволення.

Представник відповідача 2 у судове засідання 12.12.2018 не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 13.11.2018 на відповідну адресу.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача 2, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення у даній справі підлягає скасуванню, провадження у даній справі закриттю, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" - без задоволення, з наступних підстав.

16.11.2016 між позивачем, як поручителем, відповідачем - 1, як кредитором, було укладено договір поруки № 4В13645И/П, за умовами якого предметом договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем - 2, як боржником, своїх зобов'язань за:

- кредитним договором від 10.10.2013 № 4В13645И (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору;

- кредитним договором від 14.10.2013 №4В13646И (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в термін, відповідно до кредитного договору 2;

- кредитним договором від 20.02.2014 № 4В14190И (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору - 3;

- кредитним договором від 17.02.2015 № 4В15045И (далі - кредитний договір 4), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 4;

- кредитним договором від 18.03.2016 № 4В16004Д (далі - кредитний договір 5), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору - 5 (пункт 1 договору поруки).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни згідно з кредитним договором (пункт 2 договору поруки).

Поручитель за умовами кредитного договору ознайомлений (пункт 3 договору поруки).

У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору (пункт 4 Договору поруки).

У випадку невиконання боржником обов'язку пункту 1 договору поруки, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання (пункт 5 договору поруки).

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної у пункті 5 договору поруки (пункт 6 договору поруки).

У випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого пунктом 6 договору поруки, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за Кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунках у банку. Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього Договору (пункт 7 договору поруки).

До поручителя, що виконав обов'язки боржника за Кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконання зобов'язання (пункт 8 договору поруки).

У випадку невиконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 договору поруки, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка зазначена у вказаній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором (пункт 9 договору поруки).

Кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів Банку з моменту виконання обов'язків, належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором (пункт 10 договору поруки).

Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання обов'язків за Договором поруки (пункт 11 договору поруки).

Особами, які підписали вказаний правочин, визначено директора позивача О. Р. Лозінську, яка діяла на підставі статуту, та заступника голови правління - керівника бізнесу обслуговування клієнтів Банку Гур'єву Т. М., який діяв на підставі довіреності від 06.01.2016 №26-К-Н-О.

Позивач вказує, що належним чином виконав договір поруки та сплатив за боржника кредит, зокрема, за кредитним договором від 20.02.2014 № 4В14190И, а тому є підстави для визнання права позивача вимагати від відповідача - 2 сплати суми боргу за вказаним кредитним договором і визнання відсутнім у відповідача - 1 права вимагати від відповідача-2 сплати суми боргу за вказаним кредитним договором.

01.02.2018 позивач звернувся до відповідача - 1 з вимогою про передання усіх документів, що підтверджують обов'язки боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілоріс" та підтверджують факт переходу права вимоги до позивача за кредитними договорами: від 10.10.2013 № 4В13645И; 14.10.2013 №4В13646И; 20.02.2014 № 4В14190И; 17.02.2015 № 4В15045И; 18.03.2016 № 4В16004Д. Також позивач просив відповідача - 1 надати розрахунки заборгованості та виписки про рух коштів по вищевказаних кредитних зобов'язаннях

Відповідач в свою чергу вищевказані обов'язки не виконав, в результаті чого позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не подав суду належних та допустимих доказів виконання у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором від 20.02.2014 № 4В14190И, а отже наявності обставин та підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки заявлені позивачем вимоги, зокрема про визнання відсутнім у Банка права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю Вілоріс сплати суму боргу за кредитним договором від 20.02.2014 №4В14190И в розмірі 43982232,32 грн, який Товариство з обмеженою відповідальністю Айлан Сервіс сплатило Публічному акціонерному товариству Приватбанк за Товариство з обмеженою відповідальністю Вілоріс , визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілоріс" сплати суми боргу за кредитним договором від 20.02.2014 № 4В14190И в розмірі 43982232,32 грн, та витребування відповідних документів у банку, такі вимоги не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише під час розгляду спору про стягнення грошових коштів за таким договором.

Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України одним зі способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав, якими можуть бути, зокрема визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва чи таке інше, тобто ухваленням рішення про визнання чи відсутність права повинен вирішуватися спір по суті.

Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст..ст. 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до пункту 8 договору поруки №4В13645И/П від 16.11.2016 до поручителя, який виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору (договорам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором, у частині виконаного зобов'язання.

Оскільки порука є договірним зобов'язанням, стосовно якого передбачено обов'язкове дотримання письмової форми (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України), моментом укладення такого договору є досягнення згоди з усіх істотних умов, внаслідок якого у сторін виникають взаємні права та обов'язки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитним договором, які погашено позивачем (поручителем), та про визнання права поручителя вимагати від боржника сплати ним грошових коштів за кредитним договором, сплачених поручителем, не є вимогами про встановлення юридичних фактів, однак такі доводи можуть розглядатися господарськими судами лише при існуванні та вирішені між сторонами спору про право.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, Північний апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанцій, розглянувши цей спір по суті, не врахував позиції Великої Палати Верховного Суду висловлену у постанові від 21.08.2018 № 910/14144/17.

Отже враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 №910/10161/18 та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. При цьому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Інші посилання апелянта не потребують оцінки в силу встановленої непідвідомчості спору.

Апеляційний суд роз'яснює позивачу, що враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду його доводи в цій справі будуть відноситись до юрисдикції господарського суду в разі існування та вирішення спору про право.

Згідно ч.4 ст. ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 278, 231 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 у справі № 910/10161/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 у справі №910/10161/18 скасувати.

3. Провадження у справі №910/10161/18 закрити.

4. Матеріали справи № 910/10161/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз

Дата складення повного тексту 26.12.2018.