Постанова

від 20.12.2018 по справі 910/4298/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2018 р. Справа№ 910/4298/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 20.12.2018,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Автокапітал

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 (повний текст складено 26.07.2018)

у справі №910/4298/18 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автодім Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства Автокапітал

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Компанія Даймлер АГ (Daimler AG)

про визнання недійсним одностороннього правочину про розірвання договору

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Автодім Запоріжжя (далі, позивач або ТОВ Автодім Запоріжжя ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Автокапітал (далі, відповідач або ПрАТ Автокапітал ) про визнання недійсним вчиненого відповідачем у формі листа правочину про розірвання в односторонньому порядку Дилерського договору №15 від 05.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 залучено до участі у розгляді справи Компанію Даймлер АГ (Daimler AG) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача (далі, третя особа).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що правочин відповідача про розірвання в односторонньому порядку Дилерського договору №15 від 05.05.2015 суперечить пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, пунктам 10.3.7., 10.3.8., 10.3.13., 10.3.14. Дилерського договору, що, у свою чергу, відповідно до приписів статті 15, пункту 2 частини 2 статті 16, частини 1 статті 203, частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого правочину відповідача недійсним у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/4298/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Автодім Запоріжжя задоволено повністю. Визнано недійсним вчинений у формі листа №33/02 від 26.02.2018 Про розірвання Дилерських договорів правочин Приватного акціонерного товариства Автокапітал щодо розірвання дилерського договору №15 від 05.05.2015 в односторонньому порядку.

Рішення суду мотивоване тим, що посилання відповідача в оспорюваному правочині на обставини зміни в корпоративних правах ТОВ Автодім Запоріжжя та місця реєстрації і фактичного здійснення дилерської діяльності за відсутності попередньої згоди ПрАТ Автокапітал і не усунення відповідних порушень після повідомлення відповідачем про них позивача, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивачем було вчинено всі залежні від нього дії з метою доведення до відома відповідача зазначених змін та подальшого виконання його вимог щодо усунення відповідних порушень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/4298/18, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Автодім Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства Автокапітал про визнання недійсним вчиненого у формі листа №33/02 від 26.02.2018 Про розірвання Дилерських договорів правочину Приватного акціонерного товариства Автокапітал щодо розірвання дилерського договору №15 від 05.05.2015 в односторонньому порядку - відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- суд першої інстанції не дослідив докази та аргументи відповідача стосовно того, що позивач неодноразово не виконував свої зобов'язання, які передбачені пунктами 2.3.20., 4.4.1., 4.4.3. та 4.5. Дилерського договору №15 від 05.05.2015, та не усунув відповідні порушення протягом 30-ти днів після одержання письмового повідомлення від відповідача;

- суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки застосував положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, які не поширюються на правовідносини між позивачем та відповідачем;

- посилання суду першої інстанції в оскарженому рішенні на те, що позивачем були виконані визначені відповідачем в листі №14/02 від 08.02.2018 вимоги щодо запропонування вирішення висвітлених питань, є безпідставними, оскільки лист позивача від 19.02.2018 на адресу відповідача не надходив, а проект додаткової угоди №19/02/2018 надійшов на адресу відповідача лише 28.02.2018, тобто після направлення позивачу листа від 26.02.2018 про розірвання в односторонньому порядку Дилерського договору №15 від 05.05.2015;

- висновок суду першої інстанції про те, що відповідач до закінчення тридцятиденного строку повідомив позивача про своє рішення щодо одностороннього розірвання договору не відповідає обставинам справи, оскільки з моменту направлення дистриб'ютором на адресу дилера першого попередження від 10.06.2016 вих.№17/06 до моменту направлення листа №33/02 від 26.02.2018 Про розірвання Дилерських договорів минуло 620 днів;

- помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що поновлення дії Дилерських договорів свідчить про фактичне прийняття відповідачем наданої згідно наявних в матеріалах справи листів інформації як усунення допущених позивачем порушень, оскільки фактично дія Дилерського договору зі сторони відповідача не призупинялась;

- висновки суду із приводу того, що фактичними мотивами пред'явлення вимог про надання підтверджуючих документів володіння ОСОБА_2 підприємством дилера було небажання приведения відносин сторін у відповідність до положень Договору, а мало на меті створення штучних умов для подальшого розірвання такого Договору в односторонньому порядку з підстав невиконання відповідних вимог позивачем, а також стосовно непослідовності доводів і дій відповідача, зміни власної позиції відносно достатності інформації для визначення прозорості власників ТОВ Автодім Запоріжжя , не відповідають обставинам справи, є помилковими та несправедливими по відношенню до дистриб'ютора.

Відповідачем до апеляційної скарги також були додані нові докази, а саме: лист позивача вих.№31/05-16 від 31.05.2016; витяг із ЄДРПОУ стосовно ТОВ Автодім Запоріжжя від 08.08.2018; копії товарно-транспортних накладних від 13.06.2016, 27.06.2016, 12.07.2016, 21.07.2016, 25.08.2016, 29.08.2016, 16.09.2016, 20.09.2016, 10.10.2016, 18.10.2016, 10.11.2016, 21.11.2016, 23.11.2016, 30.11.2016, 07.12.2016, 11.01.2017, 26.01.2017; копія службової записки начальника юридичного відділу відповідача від 12.06.2018; копія відповіді начальника відділу по роботі з персоналом відповідача від 07.08.2018; копія сторінок з журналу вхідної кореспонденції, копія посадової інструкції адміністратора, затверджена 13.03.2017; роздруківки електронних щорічної та уточненої щорічної декларацій ОСОБА_2 за 2016 рік.

У зв'язку із долученням до апеляційної скарги нових доказів, відповідачем у прохальній частині апеляційної скарги також викладене клопотання про визнання загальновідомими відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: в електронній щорічній декларації ОСОБА_2 за 2016 рік та уточненій декларації ОСОБА_2 за 2016 рік; визнання поважними причин неможливості подання до суду першої інстанції вказаних доказів та поновлення строку відповідачу на подання вищевказаних доказів на стадії апеляційного перегляду спору, долучення до матеріалів справи нових доказів та розгляд справи з їх урахуванням.

В обґрунтування заявлених клопотань відповідач зазначає наступне:

- неподання копії листа позивача вих.№31/05-16 від 31.05.2016 пояснюється тим, що позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції не заперечував ту обставину, що Компанія Лакшері Провайдер станом на 31.05.2016 стала одним з учасників позивача;

- витяг із ЄДРПОУ стосовно ТОВ Автодім Запоріжжя від 08.08.2018 надано на підтвердження того, що позивач після прийняття оскарженого рішення суду у даній справі вшосте змінив склад учасників та бенефіціарного власника ТОВ Автодім Запоріжжя . Оскільки вказані зміни відбулися після закінчення розгляду справи судом першої інстанції, подання вказаного доказу до суду першої інстанції було об'єктивно неможливим;

- в обґрунтування долучення до матеріалів справи копій товарно-транспортних накладних на стадії апеляційного провадження відповідач зазначає, що неподання вказаних доказів до суду першої інстанції пов'язане з тим, що обставини призупинення та/або відновлення поставок за Договором відповідачем не були предметом доказування у справі, в судовому засіданні не досліджувались, однак суд першої інстанції при обґрунтуванні свого рішення про задоволення позову та наданні оцінки діям дистриб'ютора керувався довіреностями та товарно-транспортною накладною від 18.10.2017, якими позивач доводив факт прийняття відповідачем наданої згідно наявних в матеріалах справи листів інформації як усунення допущених позивачем порушень, а не факт відновлення поставки саме у лютому 2017 року. Всупереч цьому, беручи до уваги довіреності на перевезення автомобілів за період лютий-жовтень 2017 року та товарно-транспортну накладну від 18.10.2017 року, суд першої інстанції, як стверджує скаржник, зробив власний передчасний висновок про те, що відповідачем було відновлено здійснення поставок з лютого 2017 року, що свідчить про фактичне прийняття відповідачем усунення недоліків. Зважаючи на те, що викладені обставини не були предметом доказування у справі, позивач вказаними документами обґрунтовував зовсім інші обставини справи, а вказані документи у судовому засіданні не досліджувались, відповідач надає вищевказані товарно-транспортні накладні на підтвердження того, що дія Договору не призупинялась, а поставка автомобілів здійснювалась у звичайному режимі;

- копія службової записки начальника юридичного відділу відповідача від 12.06.2018, копія відповіді начальника відділу по роботі з персоналом відповідача від 07.08.2018, копія сторінок з журналу вхідної кореспонденції, копія посадової інструкції адміністратора, затверджена 13.03.2017, як зазначає скаржник, були отримані ним вже після прийняття оскарженого рішення. Так, після прийняття судового рішення та ознайомлення з його повним текстом відповідачем було виявлено, що суд взяв в якості обґрунтування правових підстав для задоволення позову докази, на які посилався позивач як на підтвердження фактів надсилання листа від 19.02.2018 з проектом додаткової угоди відповідачу, незважаючи при цьому на те, що під час судового розгляду справи відповідач наголошував на їх неналежності та недопустимості. Відповідачем, з метою з'ясування обставин, було проведено дослідження цих обставин та отримано докази, які додатково підтверджують його позицію щодо отримання кореспонденції, датованої 19.02.2018, після направлення на адресу дилера листа №33/02 від 26.02.2018 Про розірвання Дилерських договорів ;

- відомості електронних щорічної та уточненої щорічної декларацій ОСОБА_2 за 2016 рік відповідач долучає на підтвердження доводів апеляційної скарги стосовно відсутності за ОСОБА_2 об'єктів для декларування у розділі 9 Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім`ї та просить суд визнати їх загальновідомими на підставі частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останні у відповідності до чинного законодавства включені до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та являються інформацією з відкритим доступом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу №910/4298/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Автокапітал на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/4298/18 та справу призначено до розгляду на 17.10.2018.

01.10.2018 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив суд у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

Заперечення позивача стосовно апеляційної скарги, викладені у відзиві, зводяться до наступного:

- листи відповідача від 08.02.2018 та від 26.02.2018 не містять посилання на порушення пункту 2.3.20. Дилерського договору, на який відповідач посилається в апеляційній скарзі;

- відповідачем порушено умови пункту 10.3.7. Договору щодо надання позивачу 30-ти денного терміну для усунення виявлених порушень Дилерського договору, про які вказано в листі від 08.02.2018;

- відповідачем не доведено порушення позивачем умов пунктів 10.3.13., 10.3.14. Дилерського договору, на які він посилається у листах від 08.02.2018 та від 26.02.2018;

- власники корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ Автодім Запоріжжя (компанія Нордек енд Ко ІНК , компанія Восток рітейл груп лімітед , компанія Лакшері Провайдер , Артур Джозеф Грайс тощо) є третіми особами у зобов'язанні (Дилерському договорі №15 від 05.05.2015) і не мають зобов'язань по відношенню до сторін Дилерського договору (ТОВ Автодім Запоріжжя та ПАТ Автокапітал );

- повноваження (компетенція) ТОВ Автодім Запоріжжя не поширюється на об'єкти права власності третіх осіб-засновників (власників корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ Автодім Запоріжжя ), у тому числі на корпоративні права у статутному капіталі ТОВ Автодім Запоріжжя та правочини з цими правами, а відтак, ТОВ Автодім Запоріжжя не може втручатися та/або зобов'язувати будь-як загальні збори (власників корпоративних прав у статутному капіталі позивача) змінювати, погоджувати, зменшувати чи збільшувати частки у корпоративних правах, зокрема, привести їх у відповідність зі змістом Додатку №2 Дилерського договору №15 від 05.05.2015 (окрім випадку, коли ТОВ Автодім Запоріжжя тимчасово, у передбачених законом випадках, є власником своїх же корпоративних прав);

- ТОВ Автодім Запоріжжя отримало схвалення місця ведення операцій з продажу автомобілів (автосалон), місця розміщення автосалону ТОВ Автодім Запоріжжя із відповідним цільовим призначенням (яке позивач ніколи не змінював) згідно Сертифікату від 30.09.2015 (за Договором комісії №736 від 03.08.2015, укладеному між ПАТ Автокапітал та ТОВ Автодім Запоріжжя ) та Аудиторського висновку від 27.04.2017, схваленого ПАТ Автокапітал та ТОВ Автодім Запоріжжя відповідно до Дилерського договору №15 від 05 травня 2015 року.

Водночас, у відзиві позивач заперечив проти долучення до матеріалів справи доказів, доданих відповідачем до апеляційної скарги, оскільки відповідач, на думку позивача, не був позбавлений об'єктивної можливості подати такі докази під час вирішення справи в суді першої інстанції.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №910/4298/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 справу №910/4298/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Автокапітал на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/4298/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.; призначено справу до розгляду на 22.11.2018.

У судове засідання 22.11.2018 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання 22.11.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом із сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення.

У судовому засіданні 22.11.2018 судом, зокрема, вирішувалось питання про долучення до матеріалів справи доданих відповідачем до апеляційної скарги документів за результатами заслуховування пояснень представників сторін, із приводу чого, колегія суддів, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, ухвалила надати оцінку вказаним доказам під час розгляду апеляційної скарги по суті.

Також, суд у судовому засіданні 22.11.2018 розпочав розгляд апеляційної скарги по суті.

У судовому засіданні, призначеному на 22.11.2018, судом було оголошено перерву до 20.12.2018.

У судовому засіданні 20.12.2018 суд продовжив розгляд апеляційної скарги по суті, заслухавши пояснення представників сторін.

Представник позивача у судових засіданнях заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримували доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у позові відмовити.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог із наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 05.05.2015 між ПрАТ Автокапітал (дистриб'ютор) та ТОВ Автодім Запоріжжя (дилер) було укладено дилерський договір (надалі - Договір), відповідно до якого сторони визначили умови співпраці по реалізації продукції (автомобілів та запасних частин до них, що поставляються дистриб'ютором), наданню послуг (послуг покупцям з передпродажної підготовки та після продажного обслуговування автомобілів), проведенню рекламних кампаній (комплексу заходів, що проводяться у певний період у межах єдиної програми з метою стимулювання реалізації продукції та надання послуг), інструктажу персоналу, використанню знаків для товарів та послуг (торгівельні марки Даймлер АГ, в тому числі і Mercedes-Benz, торговельні найменування, сервісні знаки та інші написи, емблеми, які використовуються для вирізнення автомобілів (транспортних засобів, марки яких зазначені у додатку №2 цього договору, дистрибуція яких здійснюється через дистриб'ютора) тощо з метою створення і підтримання високого авторитету торгівельних марок Даймлер АГ, в тому числі і Mercedes-Benz серед покупців та досягнення статутних завдань на території відповідальності (населені пункти та/або території, на яких дилер може виконувати свої зобов'язання перед дистриб'ютором як за цим договором, так і за іншими договорами, що сторони укладуть на виконання цього договору, зазначені у додатку №3.1 до даного договору).

Згідно із пунктом 1.3. Договору відносини з приводу реалізації продукції та надання послуг, проведенню дилером рекламних кампаній сторони додатково обумовлюють в окремо укладених договорах та відповідними процедурами.

На підставі Договору та з метою провадження дилерської діяльності між сторонами було укладено дилерський договір поставки автомобілів №16 від 05.05.2015, договір поставки оригінальних запасних частин та обладнання №17 від 05.05.2015, договір відповідального зберігання №18 від 05.05.2015, договір про гарантійне та технічне обслуговування №19 від 05.05.2015, договір надання інформаційно-консультаційних послуг №20 від 05.05.2015 (надалі разом з Договором - Дилерські договори).

Як зазначає позивач та вбачається із матеріалів справи, листом №14/02 від 08.02.2018 відповідач звернувся до позивача з вимогою про усунення порушень Дилерських договорів, за змістом якого повідомляв про не вирішення ситуації відносно змін у корпоративних правах ТОВ Автодім Запоріжжя , яка полягає у невідповідності відомостей про власників такого товариства (станом на 06.02.2018 100% статутного капіталу товариства позивача належить компанії Нортек Енд Ко Інк ) визначеній в Договорі структурі власності (35% статутного капіталу належало компанії Нортек Енд Ко Інк та 65% - компанії Віарджі Восток Рітейл Груп Лімітед ), яку було змінено без попередньої згоди ПрАТ Автокапітал , а також, вказував на не усунення невідповідностей щодо адреси місця розташування приміщення дилерського підприємства (відповідно до додатків №№3.1, 3.2. до Договору було визначено таке місце за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2-В, однак в послідуючому за відсутності згоди дистриб'ютора змінено його на адресу: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 69-А), у зв'язку з чим просив в строк до 20.02.2018 запропонувати ПрАТ Автокапітал вирішення питання щодо погодження структури власності ТОВ Автодім Запоріжжя та невідповідностей адреси місця розташування приміщення дилерського підприємства з повідомленням про те, що в іншому випадку відповідачем буде реалізовано право розірвання Договору в односторонньому порядку з 01.04.2018.

Позивач стверджує, що листом №190218/01 від 19.02.2018 у відповідь на лист відповідача №14/02 від 08.02.2018 ТОВ Автодім Запоріжжя було повідомлено, що ПрАТ Автокапітал з моменту укладення Договору в повній мірі володіло інформацією: щодо будівництва нового автоцентру, адже, здійснювало фактичну періодичну перевірку будівництва, надавало свої рекомендації та зауваження і в послідуючому було повідомлено про зміну юридичної адреси та початок здійснення діяльності за новим місцем розташування, більш того, здійснювало з початку 2017 року поставку автомобілів та запасних частин саме за новою адресою побудованого автоцентру, що виключає можливість висновку про порушення умов Договору; щодо фактично володільця ТОВ Автодім Запоріжжя , адже як на момент укладення Договору, так і на момент звернення з відповідною вимогою учасником такого товариства є компанія Нортек Енд Ко Інк , а фактичною зміною стало збільшення її частки в статутному капіталі з 35% до 100%, що з огляду на відсутність будь-яких питань відносно прозорості такої компанії на момент укладення Договору вказує на відсутність порушень у зв'язку зі збільшенням розміру її частки. З метою приведення у відповідність положень Договору позивач запропонував внести відповідні зміни до Договору щодо власників дилера та місця здійснення дилерської діяльності та надав відповідачу підписаний зі своєї сторони проект відповідної додаткової угоди до Договору.

Листом №33/02 від 26.02.2018 відповідач повідомив позивача про розірвання з 31.03.2018 Дилерських договорів у зв'язку із не усуненням порушень, викладених в листі №14/02 від 08.02.2018 (структура власності не відновлена, зміни до адреси місця розташування ТОВ Автодім Запоріжжя не внесені).

Спір у справі стосується законності одностороннього розірвання Договору за ініціативою ПрАТ Автокапітал , оформленого листом №33/02 від 26.02.2018.

Відповідно до частин 1, 3 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Частиною 5 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, лист ПрАТ Автокапітал №33/02 від 26.02.2018 Про розірвання Дилерських договорів за своїм змістом та наслідками є одностороннім правочином про розірвання Договору, а відтак, при його вчиненні мають бути дотриманні встановлені законодавством вимоги, необхідні для чинності такого правочину.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статтею 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас, недодержання особою при вчиненні правочину (в т.ч. одностороннього) наведених вимог в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України є правовою підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

У даному випадку оскаржуваний правочин, оформлений листом ПрАТ Автокапітал №33/02 від 26.02.2018, стосується одностороннього розірвання Договору з підстав порушення його умов контрагентом, а відтак, має відповідати насамперед приписам пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість одностороннього розірвання договору, якщо це встановлено договором або законом, у разі порушення іншою особою взятих на себе зобов'язання за таким договором.

Тобто, досліджуючи питання законності вчинення одностороннього правочину про розірвання договору насамперед слід встановити, чи передбачено у конкретному випадку право односторонньої відмови від договору в позасудовому порядку та чи має місце порушення контрагентом договірного зобов'язання, яке тягне за собою правові наслідки у такому вигляді.

Положеннями пункту 10.3. Договору встановлено, що дистриб'ютор має право в односторонньому порядку достроково розірвати договір у строк, вказаний у письмовому повідомленні дистриб'ютора дилеру, зокрема, у таких випадках: якщо дилер не виконує свої зобов'язання або діє всупереч будь-яким умовам договору і не усуває порушення протягом 30 (тридцяти) днів після одержання письмового попередження дистриб'ютора, у якому визначені порушення (пункт 10.3.7.); якщо виконання зобов'язань, визначених у договорі, стане для дистриб'ютора непрактичним, неможливим чи економічно недоцільним (пункт 10.3.8.); якщо дилер порушить умови пункту 2.4.2. цього договору або допустить інше грубе порушення цього договору, яке робить неможливим подальше виконання цього договору дистриб'ютором (пункт 10.3.13.); якщо місце реалізації автомобілів (автосалон) не відповідає вимогам дилерських стандартів (пункт 10.3.14.).

Отже, умовами Договору передбачена можливість його одностороннього розірвання дистриб'ютором у вищевказаних випадках.

Із листа ПрАТ Автокапітал №33/02 від 26.02.2018, яким оформлено оскаржуваний правочин, вбачається, що керуючись наведеними положеннями Договору (пунктами 10.3.7., 10.3.8., 10.3.13., 10.3.14.) відповідачем було прийнято рішення про його розірвання, мотивоване не усуненням позивачем виявлених порушень умов пунктів 4.4., 4.4.1., 4.4.3., 4.5. Договору, а саме: не відновлення погодженої структури власності у відповідності до додатку №2 до Договору, відповідно до якого право власності 35% статутного капіталу належало компанії Нортек Енд Ко Інк , а 65% - компанії Віарджі Восток Рітейл Груп Лімітед ; не внесення змін до адреси місця розташування дилерського підприємства, зазначеного у додатку №№3.1, 3.2 Договору, та місця продажу автомобілів згідно додатку №1 до дилерського договору поставки автомобілів №16 від 05.05.2015, оскільки у даних документах вказана адреса: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2-в, але станом на 20.02.2018 фактична юридична адреса ТОВ Автодім Запоріжжя і фактичне місце продажу автомобілів є м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 69-а.

Тобто, фактичною підставою для розірвання відповідачем Договору стало встановлення ним обставин зміни корпоративних прав у ТОВ Автодім Запоріжжя та місцезнаходження підприємства дилера за відсутності попередньої згоди ПрАТ Автокапітал і не усунення відповідних порушень після повідомлення відповідачем про них позивача.

Позивач, у свою чергу, звертаючись до суду із позовом у даній справі, стверджував, що посилання відповідача на вказані обставини як на підставу для розірвання Договору є необґрунтованими, оскільки ТОВ Автодім Запоріжжя було вчинено всі залежні від нього дії з метою доведення до відома відповідача зазначених змін та подальшого виконання його вимог щодо усунення відповідних порушень.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ТОВ Автодім Запоріжжя у даній справі необґрунтованими, а правочин щодо одностороннього розірвання Договору, оформлений листом №33/02 від 26.02.2018, таким, що відповідає положенням чинного законодавства та умовам Договору з огляду на наступне.

Згідно пункту 2.3.20. Договору дилер зобов'язаний попередньо отримати письмове схвалення дистриб'ютора у випадках:

- прямого чи опосередкованого заснування іншого місця для ведення дилерських операцій;

- будь-якої передислокації приміщення дилерського підприємства;

- іншим способом зміни застосування чи цільового призначення приміщень дилерського підприємства;

- в інших випадках, передбачених даним договором.

Для отримання погодження дистриб'ютора, дилеру необхідно подати письмову заяву з обґрунтуванням необхідності задоволення своїх вимог, за наслідками розгляду якої дистриб'ютор, у випадку погодження заяви (погодження дистриб'ютора), направляє дилеру лист про погодження його заяви на визначений дистриб'ютором строк. У випадку ненадходження дилеру письмового погодження від дистриб'ютора , заява дилера вважається непогодженою.

Відповідно до пунктів 4.4., 4.4.1., 4.4.3. Договору дилер зобов'язаний повідомити та попросити схвалення дистриб'ютора принаймні за шістдесят (60) днів до набрання чинності будь-яких із запропонованих змін, зокрема в: управлінні дилера або в законному чи бенефіційному праві власності будь-якими цінними паперами, які мають право голосу або правами власності дилера; місцезнаходженні підприємства дилера.

Згідно із пунктом 4.5. Договору жодні зміни, які зазначені у пункті 4.4., не можуть бути внесені без попередньої згоди компанії дистриб'ютора. Дилер повинен надати дистриб'ютору повну та точну інформацію щодо компаній, які розпоряджаються голосами по акціях, угод між акціонерами та інших договорів, які стосуються цінних паперів, які можуть впливати на діяльність дилера.

Відповідно до пункту 5.7. Договору за порушення вимог, викладених в пунктах 4.3. - 4.7. Договору дистриб'ютор має право зупинити/розірвати виконання цього Договору на необхідний час для усунення порушень.

Із приводу вказаної відповідачем у спірному правочині підстави для одностороннього розірвання Договору, що полягає у зміні корпоративних прав у ТОВ Автодім Запоріжжя за відсутності попередньої згоди ПрАТ Автокапітал і не усунення відповідних порушень після повідомлення відповідачем про них позивача, судом встановлено наступне.

У Додатку №2 до Договору сторонами було погоджено, що право власності на ТОВ Автодім Запоріжжя належить наступним особам:

-Компанія Нортек Енд Kо Iнк - 35% статутного капіталу;

-Компанія Віарджі Восток Рітейл Груп Лімітед - 65% статутного капіталу.

Водночас, як зазначає відповідач, 25.05.2016 ним, із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, була встановлена невідповідність у складі засновників ТОВ Автодім Запоріжжя , які відрізняються від раніше погоджених сторонами у Додатку №2 до Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що цього ж дня відповідач направив на адресу позивача лист вих.№28/05 від 25.05.2016 (том 2, а.с.15) про надання інформації про перелік учасників позивача, актуальних копій правовстановлюючих документів з інформацією про перелік учасників. У вказаному листі відповідач також просив позивача надати пояснення стосовно відсутності своєчасного повідомлення про зміну власності дилера та одночасно повідомив дилера, що за порушення вимог пункту 4.4.1. Договору відповідач має право зупинити/розірвати виконання даного Договору на необхідний час для усунення порушень.

31.05.2016 позивач у відповідь на вищевказаний лист направив відповідачу лист вих. №31/05-16 (том 2, а.с. 74), яким надав інформацію, що станом на 31.05.2016 власниками позивача є: Компанія Нортек Енд Kо Iнк, зареєстрована за законом про мультинаціональні компанія Британських Віргінських островів 2004, без зазначення % статутного капіталу, та Компанія Лакшері Провайдер , що зареєстрована та існує за законами Британських Віргінських островів, без зазначення % статутного капіталу.

Факт того, що станом на 31.05.2016 власниками позивача були вищезазначені компанії сторонами під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечувався, а тому доданий відповідачем до апеляційної скарги лист від 31.05.2016 вих. №31/05-16 приймається судом до уваги, оскільки додатково підтверджує вказану обставину.

Поруч із цим, із наданого відповідачем до суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 141-147) вбачається, що станом на 31.05.2016 позивач вже чотири рази змінив свій склад учасників (записи про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 29.05.2015 №11031050005036963, від 25.06.2015 №11031050007036963, від 27.01.2016 №11031050011036963 та від 08.02.2016 №11031050012036963).

Отже, станом на 31.05.2016, всупереч положенням пунктів 4.4., 4.4.1., 4.5. Договору, тобто без повідомлення дистриб'ютора та без отримання його схвалення, у структурі власності позивача відбулися зміни.

З огляду на це, відповідач листом від 10.06.2016 вих.№17/06 (том 1, а.с. 148-149) повідомив позивача про те, що перелік учасників позивача та їх кінцеві бенефіціарні власники, якими, як йому стало відомо станом на 25.05.2016 являються Компанія Лакшері Провайдер та Компанія Нортек Енд Kо Iнк, відрізняється від того переліку, який сторони погодили у Додатку №2 до Договору, і що вказана зміна учасників позивача відбулась за відсутності відповідної згоди відповідача. Водночас, у даному листі відповідач вперше попередив позивача про необхідність усунення невідповідностей у складі засновників ТОВ Автодім Запоріжжя та повідомив, із посиланням на умови пункту 5.7. Договору, про зупинення дії Договору, в т.ч. Дилерських договорів на строк до усунення невідповідностей у складі засновників ТОВ Автодім Запоріжжя та належного виконання умов Дилерського договору.

У відповідь на лист від 10.06.2016 вих.№17/06 позивач направив на адресу відповідача лист від 14.06.2016 вих.№14/06-16 (том 1, а.с. 150), у якому повідомив відповідача, що основним власником ТОВ Автодім Запоріжжя є Компанія Нортек Енд Kо Iнк. Водночас, другого власника - компанію Виарджи Восток Рітейл Груп Лімітед було змінено на компанію Лакшері Провайдер у зв'язку з тим, що ці обидві компанії є сателітами групи компаній Нортек Енд Kо Iнк , та необхідність цієї заміни була викликана виключно внутрішньо-операційними процесами, а саме, оптимізацією податкового навантаження та необхідністю вчасного фінансування будівництва. У листі позивач визнав, що Згідно п. 4.4. Дилерського договору №15 від 05 травня 2015 року ТОВ АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ мусив повідомити та попросити схвалення Дистриб'ютора на ці зміни, але ми цього не зробили зважаючи на те, що основним власником залишилася раніше узгоджена компанія .

У листі від 14.06.2016 вих.№14/06-16 позивач також попросив відповідача не призупиняти дію Договору і надати відстрочку у 30 днів для приведення складу учасників ТОВ Автодім Запоріжжя до відповідності. Своє прохання позивач аргументував тим, що навіть тимчасове зупинення діяльності дуже пошкодить іміджу підприємства, яке динамічно розвивається.

Оформленими сторонами товарно-транспортними накладними від 13.06.2016, 27.06.2016, 12.07.2016, 21.07.2016, 25.08.2016, 16.09.2016, 20.09.2016, 10.10.2016, 18.10.2016, 10.11.2016, 23.11.2016, 30.11.2016, 07.12.2016, 11.01.2017, 26.01.2017, копії яких долучені відповідачем до апеляційної скарги (том 2, а.с. 77-110), підтверджується, що дистриб'ютор прийняв рішення не призупиняти дію Договору та продовжив здійснювати поставку дилеру легкових автомобілів.

Вказаними товарно-транспортними накладними спростовується висновок суду першої інстанції, викладений в оскарженому рішенні, про те, що здійснення поставок легкових автомобілів дилеру призупинялось та було відновлене лише у лютому 2017 року.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, довіреності на перевезення автомобілів за період лютий-жовтень 2017 року та товарно-транспортну накладну від 18.10.2017, на підставі яких суд першої інстанції зробив висновок про факт призупинення здійснення поставок згідно Договору, були надані позивачем на підтвердження інших обставин, а саме прийняття відповідачем усунення недоліків, викладених у листах відповідача.

Відтак, обставини щодо призупинення поставок за Договором фактично не були предметом доказування під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак знайшли своє відображення в оскарженому рішенні суду, у зв'язку з чим колегія суддів, враховуючи викладене скаржником у апеляційній скарзі клопотання, і ухвалила долучити вищевказані товарно-транспортні накладні до матеріалів справи та наразі надала їм оцінку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що продовження здійснення поставок легкових автомобілів та запасних частин дистриб'ютором в рамках Договору після 10.06.2016 не є підставою для втрати відповідачем наданого йому умовами Договору права на одностороннє розірвання Договору у передбачених договором випадках.

Поруч із цим, як стверджує відповідач та не спростовано позивачем, попри не застосування дистриб'ютором передбаченого пунктом 5.7. Договору права на зупинення дії Договору на строк до усунення невідповідностей у складі засновників ТОВ Автодім Запоріжжя та належного виконання умов Дилерського договору, дилер так і не виконав надану дистриб'ютору у листі від 14.06.2016 вих.№14/06-16 обіцянку упродовж 30-ти днів привести склад учасників дилера у відповідність до Додатку №2 до Договору, відповідно до якого право власності 35% статутного капіталу належало Компанії Нортек Енд Kо Iнк, а 65% - Компанії Віарджі Восток Рітейл Груп Лімітед.

Згодом, 04.07.2016 позивач листом вих.№04/07-16/02 (том 1, а.с.151) повідомив відповідача про те, що Компанія Віарджі Восток Рітейл Груп Лімітед має намір вийти зі складу учасників ТОВ Автодім Запоріжжя через те, що має фінансові труднощі та не має можливості дотримуватися графіка фінансування будівництва автоцентра, та попросив відповідача погодити збільшення долі Компанії Нортек Енд Kо Iнк з 50% до 100%.

Даний лист не може бути оцінений судом як належний доказ на підтвердження того, що позивач у встановлений пунктом 4.4. Договору строк звертався до відповідача із проханням про схвалення відповідних змін у структурі власності позивача (виходу зі складу учасників Компанії Виарджи Схід Рітейл Груп Лімітед та заміни її на компанію Лакшері Провайдер ), оскільки раніше сам позивач у своєму ж листі від 14.06.2016 вих.№14/06-16 постфактум повідомляв відповідача, що учасниками дилера вже є Компанія Нортек Енд Kо Iнк та Компанія Лакшері Провайдер.

За змістом пункту 2.3.16. Договору дилер зобов'язаний надавати дистриб'ютору точну, повну й оновлену фінансову інформацію, дані по управлінню бізнесом, відносно виконання зобов'язань, передбачених даним Договором, повідомляти письмово про зміни в установчі документи у такий спосіб і з такою періодичністю, як того вимагає дистриб'ютор.

Так, 02.08.2016 відповідач звернувся до дилера з листом вих.№03/08 (том 1, а.с.153), у якому, посилаючись на положення пункту 2.3.16. Договору, просив позивача надати інформацію по Компанії Нортек Енд Kо Iнк, а саме: повну назву, дату створення та реєстрації Компанії, юридичну та фактичну адреси, керівний склад, кількість працівників, основні види діяльності даної компанії, по законодавству якої країни здійснює діяльність дана компанія; перелік учасників, які входять до складу компанії із зазначенням розміру частки, повної назви кожного учасника, номером реєстрації, дані про дату створення, юридичної та фактичної адреси учасника, по законодавству якої країни здійснює діяльність дана компанія (для учасників - юридичних осіб, копію витягу з реєстру юридичних осіб - підприємців чи торгового реєстру і т.п. для іноземних юридичних осіб з копією витягу); інформацію про кінцевого бенефіціарного власника Компанії Нортек Енд Kо Iнк, із зазначенням ПІБ фізичної особи, розміру частки, паспортних даних, ідентифікаційного коду даного бенефіціарного власника у Компанії Нортек Енд Kо Iнк, та зазначити схематично структуру власності цієї особи у компаніях з інформацією про розміри її часток у компаніях, що прямо чи опосередковано володіють частками у Компанії Нортек Енд Kо Iнк.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, а саме не дивлячись на надану дистриб'ютору обіцянку усунути невідповідності у складі учасників та привести склад учасників дилера у відповідність до Додатку №2 до Договору, дилер 08.08.2016 знову змінив склад учасників, а саме зі складу учасників вийшла Компанія Лакшері Провайдер, внаслідок чого позивач опинився під 100% контролем Компанії Нортек Енд Kо Iнк.

Дана обставина підтверджується записом про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 08.08.2016 №11031050014036963 (том 1, а.с.146).

Зазначені обставини свідчать про те, що позивач в п'яте порушив зобов'язання, покладені на нього пунктами 4.4., 4.4.1., 4.5. Договору щодо повідомлення дистриб'ютора про зміни в структурі власності дилера та отримання письмового схвалення дистриб'ютора на такі зміни.

Судом встановлено, що 12.08.2016, тобто після внесення останніх змін до структури права власності дилера, позивач надав відповідачу лист вих.№12/08-16 (том 1, а.с.154-157), в якому містилась частина запитуваної відповідачем інформації (без надання копії Витягу з реєстру юридичних осіб-підприємців чи торгового реєстру) на Компанію Нортек Енд Kо Iнк. У даному листі позивач вказав, що єдиним власником 100% акцій та кінцевим бенефіціарним власником 100% акцій Компанії Нортек Енд Kо Iнк є Артур Джозеф Грайс. При цьому, позивач зазначив, що фактичне керування та володіння Компанією здійснює фактичний володілець ОСОБА_2 згідно Генеральної довіреності від 02.01.2016 (том 1, а.с. 52 (на звороті)).

Як зазначає відповідач, оскільки позивач не надав відповідачу усю запитувану інформацію та документи, частка компанії Компанії Нортек Енд Kо Iнк без попереднього узгодження з Дистриб'ютором була збільшена з 35% до 50%, а у державному реєстрі юридичних осіб України кінцевим бенефіціарним власником дилера значився Артур Джозеф Грайс, дистриб'ютор прийняв рішення не надавати дилеру письмового погодження збільшення долі Компанії Нортек Енд Kо Iнк з 50% до 100%, а тому заява дилера від 04.07.2016 вважається непогодженою в силу положень пункту 2.3.20. Договору.

Також, у подальшому, дистриб'ютор направив дилеру лист вих.№16/03 від 16.03.2017 (том 1, а.с.168-169), в якому зазначив, що із отриманою із соціальних мереж інформацією місце знаходження підприємства ТОВ Автодім Запоріжжя змінилося на м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая,69-а. Зазначена адреса не погоджена ПрАТ Автокапітал як дистриб'ютором, що є порушенням пункту 2.3.20. Договору. У даному листі відповідач звернув увагу позивача на те, що дилер був зобов'язаний попередньо отримати письмове схвалення дистриб'ютора у випадку прямого чи опосередкованого заснування іншого місця для ведення дилерських операцій чи будь-якої передислокації приміщення дилерського підприємства. ПрАТ Автокапітал отримало від ТОВ Автодім Запоріжжя лист №11/10.2016/3 від 11.10.2016 з проханням розглянути запуск нового автоцентру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая,69-а з 20.12.2016. Однак, ПрАТ Автокапітал не прийняло рішення з цього питання. Для отримання погодження дистриб'ютора, дилеру необхідно було отримати від дистриб'ютора лист про погодження заяви (стосовно зміни місця розміщення дилерського підприємства). У випадку ненадходження дилеру письмового погодження від дистриб'ютора, заява дилера вважається непогодженою, про що прямо зазначено у пункті 2.3.20. Дилерського договору. З огляду на зазначене, відповідач просив позивача у строк до 23.03.2017 надати пояснення стосовно зміни місця розташування ТОВ Автодім Запоріжжя з м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2-В на м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 69-а.

22.03.2017 дистриб'ютор направив на адресу дилера лист вих.№32/03 (том 1, а.с.164), в якому, зокрема, просив позивача надати інформацію, яка б підтвердила стовідсоткове право власності ОСОБА_2 у ТОВ Автодім Запоріжжя або письмово підтвердити наміри з переоформлення документів з ціллю підтвердження права власності ОСОБА_2 у дилері та вказати строки виконання цих дій. Також, відповідач повідомив, що у разі виконання зобов'язань, у тому числі і повідомлення про строки і форму виконання цих дій, ПрАТ Автокапітал не заперечуватиме проти здійснення господарської діяльності підприємства ТОВ Автодім Запоріжжя в торговельно-сервісному центрі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 69 в рамках співробітництва в межах Дилерського договору. Додатки до дилерського договору будуть надіслані відповідно.

11.04.2017 позивач надав відповідачу лист вих.№030417/01 (том 1, а.с. 165-167), яким знову наголосив, що саме ОСОБА_2 є особою, що здійснює фактичне керування дилером на підставі раніше наданої довіреності від 06.01.2016, оскільки інших документів, які б підтверджували документальне володіння ОСОБА_2 Компанією Нортек Енд Kо Iнк не існує. Дилер також зазначив про неможливість здійснення заходів щодо зміни засновника позивача безпосередньо на ОСОБА_2

Водночас, із відомостей, що містяться на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за посиланнями: https://public.nazk.gov.ua/declaration/57a69792-df4f-4ae6-badb-50b21dcd2f85, https://public.nazk.gov.ua/declaration/9be44083-5b35-4f63-a137-648f5b9790d7), та є, з огляду на положення статті 47 Закону України Про запобігання корупції , Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 10.06.2016 №3, загальновідомими, вбачається, що у суб'єкта декларування ОСОБА_2 станом на 31.12.2016 були відсутні об'єкти для декларування у розділі 9 Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї . Згодом, 07.04.2017 ОСОБА_2 було подано до єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, виправлену електронну щорічну декларацію за 2016 рік, згідно якої суб'єкт декларування станом на 31.12.2016 у розділі 8 Корпоративні права та у розділі 9 Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї вказав ТОВ ФІРМА АЛЬФА ПЛЮС (код ЄДРПОУ 24908595).

При цьому, колегія суддів зазначає, що у відповідній електронній щорічній декларації ОСОБА_2 за 2017 рік (https://public.nazk.gov.ua/declaration/c0079b06-8b0d-4ea7-a2a6-4a328845b1db) та у виправленій електронній щорічній декларації за 2017 рік (https://public.nazk.gov.ua/declaration/436f3332-6cab-4585-9864-05c65314aaf1) також відсутні відомості щодо будь-яких корпоративних прав на Компанію Нортек Енд Kо Iнк.

Відтак, у суду відсутні підстави для висновку про те, що ОСОБА_2 дійсно належало стовідсоткове право власності Компанією Нортек Енд Kо Iнк, як про це зазначав позивач. Відповідно, судом приймаються до уваги доводи скаржника із приводу того, що позивачем не були виконані вимоги дистриб'ютора та не підтверджено право власності ОСОБА_2 у дилері.

Листом вих.№14/08/01 від 10.08.2017 (том 1, а.с. 170) відповідач вдруге попередив позивача, що так і залишаються не усунутими порушення пунктів 2.3.20., 4.4.1. та 4.4.3. Договору, що є підставою для розірвання Договору в односторонньому порядку згідно пункту 10.3.7. та 10.3.9. Договору, та повторно попросив дилера усунути вказані порушення Договору, а саме привести склад учасників дилера у відповідність до Додатку №2 до Договору та отримати схвалення Дистриб'ютора на передислокацію приміщення дилера.

Доказів реагування дилера на вказану повторну вимогу Дистриб'ютора від 10.08.2017 матеріали справи не містять.

Як вбачається із матеріалів справи, з огляду на відсутність реагування на повторну вимогу дистриб'ютора від 10.08.2017, дистриб'ютор 08.02.2018 втретє направив дилеру письмову вимогу про усунення порушень вих.№14/02 (том 1, а.с. 32-34), в якій вказав, що станом на 06.02.2018 так і не вирішеним залишилось питання погодження власності статутного капіталу та наголосив, що питання відображення прозорої структури власності є вкрай важливим для ПрАТ Автокапітал .

У вказаному листі відповідач наголошує, що неодноразово звертався до позивача із листами про відновлення погодженої структури права власності та сам намагався встановити кінцевих власників по компанії Нортек Енд Kо Iнк. Водночас, надана позивачем інформація у листі вих.№12/08-16 від 12.08.2016 не дала відповіді на питання кінцевого власника, оскільки належного підтвердження, що ОСОБА_2 здійснює фактичне керування та володіння компанією Нортек Енд Kо Iнк на підставі генеральної довіреності на даний час немає. Також, у листі від 08.02.2018 вих.№14/02 відповідач наголосив на неусуненні невідповідностей і щодо адреси місця розташування приміщення дилерського підприємства, зазначеного у додатку №№3.1., 3.2. Договору. У зв'язку із викладеним, відповідач просив в строк до 20.02.2018 запропонувати ПрАТ Автокапітал вирішення питання щодо погодження структури власності ТОВ Автодім Запоріжжя та невідповідностей адреси місця розташування приміщення дилерського підприємства з повідомленням про те, що в іншому випадку відповідачем буде реалізовано право розірвання Договору в односторонньому порядку з 01.04.2018.

Позивач, із доводами якого погодився суд першої інстанції в оскарженому рішенні, послався на те, що у відповідь на лист відповідача від 08.02.2018 вих.№14/02 позивач у визначені положеннями пункту 10.3.7. Договору та у листі строки надіслав відповідачу лист від 19.02.2018 №190218/01 із поясненнями стосовно заявлених відповідачем порушень, які ґрунтувалися на переписці за 2016-2017 роки, та запропонував з метою урегулювання даної ситуації внести відповідні зміни до Договору щодо власників дилера та місця здійснення дилерської діяльності з наданням підписаного зі свого боку проекту відповідної додаткової угоди до Договору.

Місцевий господарський суд, з огляду на вказане, дійшов висновку про те, що позивачем було виконано визначені відповідачем в листі №14/02 від 08.02.2018 вимоги щодо запропонування вирішення висвітлених питань. Водночас, суд зазначив, що доказів реагування на запропонований позивачем на вимогу відповідача варіант усунення невідповідностей в умовах Договору щодо складу власників дилера та місця здійснення дилерської діяльності матеріали справи не містять, а тому має місце фактично порушення відповідачем застосованого ним же механізму одностороннього розірвання Договору у визначеному пунктом 10.3.7. Договору порядку, адже отримавши у визначений строк пропозицію позивача щодо усунення виявлених порушень відповідач не вчинив жодних дій щодо її розгляду (прийняття чи відмови) та ще до закінчення тридцятиденного строку повідомив про своє рішення щодо одностороннього розірвання договору (лист №33/02 від 26.02.2018).

Зазначені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, лист позивача від 19.02.2018 №190218/01, всупереч погодженій сторонами у пунктах 13.1., 14 Договору адресі для листування: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, був направлений за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 90. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист (том 1, а.с.38).

Доказів направлення листа від 19.02.2018 №190218/01 на належну адресу відповідача позивачем суду не надано.

Поруч із цим, як стверджує відповідач та вбачається з Журналу вхідної кореспонденції останнього (копія додана до апеляційної скарги на спростування викладених у рішенні суду висновків; том 2, а.с. 115), проект додаткової угоди №19/02/2018 від 19.02.2018, підписаної дилером, надійшов дистриб'ютору лише 28.02.2018 за вхідним номером 43/02, тобто вже після направлення дистриб'ютором на адресу дилера листа №33/02 від 26.02.2018 Про розірвання Дилерських договорів .

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання дистриб'ютором листа або додаткової угоди, які датовані 19.02.2018, до моменту направлення на адресу дилера листа №33/02 від 26.02.2018 Про розірвання Дилерських договорів , а тому суд першої інстанції помилково визнав встановленими обставини, які є недоведеними, вказавши, що позивачем було виконано визначені відповідачем у листі №14/02 від 08.02.2018 вимоги щодо запропонування вирішення висвітлених питань.

Таким чином, відповідач, не отримавши відповіді на свій лист від 08.02.2018, правомірно направив позивачу лист від 26.02.2018 №33/02 (правочин) про розірвання договору. При цьому, посилання суду першої інстанції на порушення самим відповідачем умов договору щодо строку розірвання договору (недотримання 30-ти денного терміну, встановленого пунктом 10.3.7. Договору) зроблені судом без урахування обставин щодо невиконання умов Договору дилером, що передували направленню позивачу останнього повідомлення від 08.02.2018.

Вищевстановленими обставинами справи підтверджується факт невиконання дилером своїх зобов'язань, передбачених пунктами 4.4., 4.4.1., 4.5. Договору, оскільки без подання дистриб'ютору письмових заяв з обґрунтуванням необхідності задоволення своїх вимог та без отримання погодження Дистриб'ютора, як це передбачено у тому числі умовами пункту 2.3.20. Договору, дилер п'ять разів здійснив зміну складу учасників, що підтверджується листами Дилера, в тому числі листом від 14.06.2016, та записами про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 29.05.2015 №11031050005036963, від 25.06.2015 №11031050007036963, від 27.01.2016 №11031050011036963, від 08.02.2016 №11031050012036963, 08.08.2016 №11031050014036963.

У матеріалах справи відсутні будь-які заяви дилера на адресу дистриб'ютора з обґрунтуванням необхідності задоволення своїх вимог щодо необхідності зміни структури власності дилера, передбаченої у Додатку №2 до Договору, відповідно до якого право власності 35% статутного капіталу належало Компанії Нортек Енд Kо Iнк, а 65% - Компанії Віарджі Восток Рітейл Груп Лімітед , датовані принаймні за шістдесят днів до кожної зміни складу учасників, які мали місце 29.05.2015, 25.06.2015, 27.01.2016, 08.02.2016, 08.08.2016, та листи дистриб'ютора про погодження зміни структури власності дилера, передбаченої у Додатку №2 до Договору.

Водночас, матеріали справи не містять доказів усунення дилером згідно пункту 10.3.7. Договору порушень умов пункту 4.4.1. Договору та приведення складу учасників дилера у відповідність до Додатку №2 до Договору після одержання від дистриб'ютора листів від 10.06.2016, від 14.06.2016 та від 08.02.2018.

Отже, станом на день направлення повідомлення дилеру про розірвання Договору, тобто станом на 26.02.2018, дилер не виконав свою обіцянку, яка викладена у листі вих.№14/06-16 від 14.06.2016, не усунув порушення пункту 4.4.1. Договору, про які неодноразово наголошував дистриб'ютор у своїх письмових попередженнях від 10.06.2016 вих.№17/06, від 10.08.2017 вих.№14/08/01 та від 08.02.2018 вих. №14/02 та не відновив непогоджену структуру власності у відповідності до Додатку №2 до Договору, відповідно до якого право власності 35% статутного капіталу належало Компанії Нортек Енд Kо Iнк, а 65% - Компанії Віарджі Восток Рітейл Груп Лімітед .

Враховуючи викладене, а також те, що дилер був обізнаний з умовами Договору в частині існування у нього обов'язку повідомити та попросити схвалення дистриб'ютора принаймні за шістдесят днів до набрання чинності змін в управлінні дилера або в законному чи бенефіційному праві власності будь-якими цінними паперами, які мають право голосу або правами власності дилера, із відповідними наслідками неусунення порушень у вигляді можливості дистриб'ютора в односторонньому порядку достроково розірвати Договір, суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про відсутність у діях позивача порушень умов Договору щодо зміни корпоративних прав у ТОВ Автодім Запоріжжя за відсутності попередньої згоди ПрАТ Автокапітал і неусунення відповідних порушень після повідомлення відповідачем про них позивача.

Викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи із приводу того, що власники корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ Автодім Запоріжжя (компанія Нордек енд Ко ІНК , компанія Восток рітейл груп лімітед, компанія Лакшері Провайдер, Артур Джозеф Грайс тощо) є третіми особами у зобов'язанні (Дилерському договорі №15 від 05.05.2015) і не мають зобов'язань по відношенню до сторін Дилерського договору (ТОВ Автодім Запоріжжя та ПАТ Автокапітал ) колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сторони, які відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, добровільно включили до Договору умову щодо обов'язку погоджувати будь-які зміни в управлінні дилера або законному чи бенефіційному праві власності із дистриб'ютором.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сам дилер в особі директора, що діє на підставі статуту, уклав Дилерський договір від 05.05.2015, а за змістом статті 62 Закону України Про господарські товариства (у редакції, чинній станом на дату укладення договору) дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників; дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень; дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами; генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Отже, виходячи із норм вказаної статті, директор має прямий зв'язок з учасниками (засновниками) юридичної особи, оскільки призначається на відповідну посаду на підставі протоколу учасників (засновників), підзвітний загальним зборам учасників та власне представляє та діє в інтересах юридичної особи.

Таким чином, директор позивача з моменту підписання Договору повинен був відзвітувати учасникам (засновникам) позивача про умови укладеного дилерського договору, вказавши на ризики, що у випадку недотримання пунктів 4.4., 4.4.1., 4.4.3, 4.5. Договору, відповідач на підставі пунктів 10.3.7., 10.3.8., 10.3.13., 10.3.14. має право розірвати дилерський договір в односторонньому порядку за неналежне виконання договірних зобов'язань з боку позивача.

При цьому, посилання Господарського суду міста Києва в оскарженому рішенні на те, що погоджені в пунктах 4.4. та 4.5. Договору обов'язки дилера, на порушення яких відповідач посилається як на правову підставу для одностороннього розірвання Договору, з огляду на зміст пунктів 4.1., 4.2., 10.3.8., 10.3.14. Договору, можуть бути підставою для виникнення права одностороннього розірвання Договору виключно якщо останні призвели до неможливості досягнення успіху та створення позитивного іміджу діяльності дистриб'ютора на території України з дистриб'юції вироблених Даймлер АГ (Німеччина) транспортних засобів марки Mercedes-Benz , доказів чого відповідачем не надано, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки умовами укладеного Договору передбачені окремі та самостійні підстави для його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою дистриб'ютора, без необхідності встановлення їх у взаємозв'язку із критерієм істотності допущеного порушення.

Водночас, наявність істотного порушення договору другою стороною є самостійною підставою для зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Таким чином, досліджуючи питання чи має місце невиконання позивачем зобов'язань по Договору та наслідків, які тягнуть таке невиконання, суд помилково вдався до оцінки істотності чи неістотності допущенного дилером порушення як підстави для розірвання.

Висновки суду першої інстанції про те, що фактичними мотивами пред'явлення вимог про надання підтверджуючих документів володіння ОСОБА_2 підприємством дилера було небажання приведения відносин сторін у відповідність до положень Договору, а мало на меті створення штучних умов для подальшого розірвання такого Договору в односторонньому порядку з підстав невиконання відповідних вимог позивачем , а також що фактична непослідовність доводів і дій відповідача, зміна власної позиції відносно достатності інформації для визначення прозорості власників ТОВ Автодім Запоріжжя свідчить про фактичне зловживання ПрАТ АВТОКАПІТАЛ своїми правами за Договором на переконання колегії суддів не відповідають обставинам справи, оскільки, як уже зазначалось вище, дистриб'ютор у 2016 та 2017 роках неодноразово направляв дилеру попередження про усунення порушень умов Договору, а відтак, у випадку наявності у дистриб'ютора намірів і бажання розірвати Договір, то така можливість у нього була наявна протягом 2016-2017 років і дистриб'ютор щонайменше двічі (з огляду на листи від 10.06.2016 вих.№17/06 (том 1, а.с.148-149) та від 10.08.2017 вих.№ 14/08/01 (том 1, а.с.170) міг це зробити шляхом направлення дилеру письмового повідомлення про бажання розірвати Договір.

При цьому, відповідач, маючи бажання припинити договір із позивачем, міг скористатись також положеннями пункту 9.2. Договору, повідомивши позивача в термін 15 діб до закінчення терміну дії Договору про бажання його припинити без повідомлення причин такого припинення.

Втім, на думку колегії суддів, дії дистриб'ютора навпаки свідчать про те, що він, попри можливість ще у 2016-2017 роках вчинити дії щодо припинення дії Договору принаймі у зв'язку із закінченням строку його дії, тим не менш упродовж тривалого періоду часу з дня направлення на адресу дилера першого попередження від 10.06.2016 очікував від дилера виконання своєї обіцянки, викладеної у листі від 14.06.2016, та відновлення непогодженої структури власності у відповідності до Додатку №2 до Договору.

Саме дії позивача, який обіцяв дистриб'ютору усунути порушення Договору, продовжуючи при цьому без погодження із відповідачем змінювати структуру власності ТОВ Автодім Запоріжжя , є, на думку колегії суддів, непослідовними.

З огляду на вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що відповідач, маючи усі для цього підстави, правомірно послався у спірному правочині на порушення позивачем умов пунктів 4.4., 4.4.3, 4.5. Договору, які є підставою для одностороннього розірвання Договору згідно пункту 10.3.7. останнього.

Водночас, суд першої інстанції, надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам, не звернув уваги на численне листування між сторонами, що передувало направленню позивачу спірного листа про одностороннє розірвання Договору.

Поруч із цим, колегією суддів встановлено, що після прийняття у даній справі оскарженого рішення позивач вшосте змінив склад учасників та бенефіціарного власника, що підтверджується записом про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 23.07.2018 №10031070020039963 (копія витягу від 08.08.2018 додана до апеляційної скарги). Станом на 09.08.2018 єдиним учасником дилера є TOB НОРТЕК- ФІТ (індекс 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, буд. 9А, код 42167394), статутний капітал якого становить 10 000,00 гривень, а кінцевим бенефіціарним власником став Селін Станіслав Миколайович.

Стосовно порушень позивачем умов Договору щодо місцезнаходження підприємства дилера як підстави для одностороннього розірвання Договору, колегія суддів зазначає наступне.

Додатками №3.1., 3.2. до Договору сторонами було погоджено, що територією відповідальності дилера з комерційних автомобілів Мерседес-бенц (повною масою до 8 тон) є Запорізька область. Місце розташування приміщення Дилерського підприємства: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2-в.

Наявними в матеріалах справи документами (План-графіком організації проекту Mercedes-Benz ТОВ Автодім Запоріжжя ; договором комісії №736 на укладення угод з надання послуг з ескізного проектування від 03.08.2015; роздруківкою електронної переписки між представниками сторін за період травень-червень 2015 року, лютий, вересень 2016 року; листами №14.09.16/01 від 14.09.2016 та №11/10.2016/3 від 11.10.2016) дійсно підтверджуються посилання позивача на те, що з моменту укладення Договору відповідачу було відомо про намір позивача в подальшому здійснити зміну місця провадження дилерської діяльності згідно Договору у зв'язку із початком будівництва приміщення нового автоцентру з продажу та технічного обслуговування автомобілів торгівельної марки Mercedes-Benz .

Із доданого позивачем до позову засвідченого перекладу сертифікату на будівництво автоцентру від 30.09.2015 вбачається, що проведення будівництва нового автоцентру було погоджено виробником транспортних засобів, дистрибуцію яких здійснює відповідач, - Даймлер АГ (Німеччина).

У подальшому, в квітні 2017 року, спеціалістами ПрАТ Автокапітал було проведено аудит на відповідність збудованого дилерського центру стандартам торгівельної марки Mercedes-Benz , за наслідками якого було складено відповідний протокол без зауважень, що підтверджується наявною в матеріалах справи його копією.

Поруч із цим, як це передбачено вищезгаданим пунктом 2.3.20. Договору, позивач у випадку будь-якої передислокації приміщення дилерського підприємства повинен звернутися до відповідача із письмовою заявою та отримати відповідне письмове схвалення дистриб'ютора у вигляді листа погодження.

Дилер зобов'язаний повідомити та попросити схвалення дистриб'ютора принаймі за 60 днів до набрання чинності будь-яких із запропонованих змін в місцезнаходженні підприємства дилера (пункт 4.4.3. Договору).

Отже, хоча відповідачу і було відомо про будівництво нового автоцентру та намір позивача здійснити зміну місця своєї реєстрації і провадження дилерської діяльності на підставі Договору, після завершення будівництва позивач повинен був отримати письмове погодження від відповідача стосовно дати зміни адреси місцезнаходження ТОВ Автодім Запоріжжя та погодити дату переїзду і технічного запуску нового автоцентра.

Матеріалами справи підтверджується факт звернення позивача до відповідача із листом від 14.09.2016 вих.№14.09.16/01, у якому було повідомлено про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ Автодім Запоріжжя , пов'язаних зі зміною місцезнаходження (нова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 69а), та листом від 11.10.2016 вих.№11/10.2016/3 з проханням узгодити дату переїзду та технічного запуску нового автоцентру.

Втім, як зазначає відповідач та не спростовано позивачем, письмового схвалення дистриб'ютора у відповідності до пункту 2.3.20. Договору на вчинення вказаних дій Товариством з обмеженою відповідальністю Автодім Запоріжжя надано не було, рішення стосовно запуску нового автоцентру ПрАТ Автокапітал прийнято не було, про що позивач був повідомлений листами від 16.03.2017 вих.№16/03, від 10.08.2017 №14/08/01 та від 08.02.2018 №14/02 (зміст яких наведено вище).

Відтак, фактична зміна місцезнаходження підприємства дилера із м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2-в на м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 69а із внесенням відповідних змін до установчих документів позивача відбулася без відповідного погодження зі сторони відповідача, що свідчить про порушення ТОВ Автодім Запоріжжя умов пунктів 2.3.20., 4.4.3., 4.5. Договору, що також є самостійною підставою для одностороннього розірвання договору згідно пункту 10.3.7. Договору.

Твердження позивача у відзиві на апеляційну скаргу із приводу того, що відповідач у листах від 08.02.2018 та від 26.02.2018 не посилався на положення пункту 2.3.20. Договору не приймаються судом до уваги, оскільки такі посилання робились у листах відповідача, що передували вказаним (наприклад, у листі вих.№16/03 від 16.03.2017). Крім того, зміст пунктів 2.3.20., 4.4. та 4.5. не суперечать, а навпаки доповнюють один одного.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із тим, що дилер не привів склад учасників у відповідність до Додатку №2 до Договору та не отримав схвалення дистриб'ютора на передислокацію дилера, а відповідно упродовж 2016-2018 років не усунув неодноразові порушення пунктів 2.3.20., 4.4,1, 4.4.3., 4.5. Договору, про які не раз наголошував дистриб'ютор у своїх письмових попередженнях від 10.06.2016 вих.№17/06 (том 1, а.с.148-149), від 10.08.2017 вих.№ 14/08/01 (том 1, а.с.170) та від 08.02.2018 вих.№14/02 (том 1, а.с. 32-34), дистриб'ютор правомірно скористався своїм правом, передбаченим пунктом 10.3.7. Договору, та направив на адресу дилера лист вих.№33/02 від 26.02.2018, яким повідомив дилера про розірвання з 31.03.2018 Дилерського договору.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача у листі №33/02 від 26.02.2018 на пункт 10.3.7. Договору є самостійною та достатньою підставою для його розірвання в односторонньому порядку внаслідок вищенаведених порушень умов договору зі сторони позивача.

Водночас, посилання відповідача у листі №33/02 від 26.02.2018 на пункти 10.3.8., 10.3.13. та 10.3.14. Договору не впливають на висновки суду щодо наявності правових підстав для такого розірвання.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується право відповідача на одностороннє розірвання Договору, оформлене листом №33/02 від 26.02.2018, у зв'язку із допущеними позивачем порушеннями умов Договору в частині зміни корпоративних прав у ТОВ Автодім Запоріжжя та місцезнаходження підприємства дилера за відсутності попередньої згоди ПрАТ Автокапітал і не усунення відповідних порушень після повідомлення відповідачем про них позивача. Правочин відповідача щодо одностороннього розірвання договору не суперечить положенням статей 203, 611 Цивільного кодексу України та приписам пункту 10.3. Договору. Підстави для визнання його недійсним в силу норми статті 215 Цивільного кодексу України відсутні.

Відтак, позовна вимога ТОВ Автодім Запоріжжя про визнання недійсним одностороннього правочину ПрАТ Автокапітал про розірвання Договору, оформленого листом №33/02 від 26.02.2018, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Згідно частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Автокапітал на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/4298/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/4298/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автодім Запоріжжя (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 69-А; код ЄДРПОУ 39455892) на користь Приватного акціонерного товариства Автокапітал (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2; ідентифікаційний код 31750520) 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/4298/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.12.2018.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко