Постанова

від 26.12.2018 по справі 910/13527/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р. Справа№ 910/13527/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Разіної Т.І.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 26.12.2018,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018

у справі №910/13527/17 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард

до Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп

про стягнення 192 919,82 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Еліт Гард (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп (далі, відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання охоронних послуг в розмірі 176 666, 67 грн. за січень-квітень 2017 року та 16 253, 15 грн. пені за період з 08.02.2017 по 28.07.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання охоронних послуг, зокрема, у визначений відповідним договором строк не здійснив в повному обсязі оплату вартості наданих йому позивачем, як виконавцем, послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі №910/13527/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017, позов було задоволено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі №910/13527/17 скасовано, справу №910/13527/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи господарському суду необхідно дослідити обставини укладення частини зобов'язань щодо розрахунку за надані послуги під відкладальною умовою, встановити настання (ненастання) таких умов (наявність збитків, завданих крадіжкою на охоронюваному об'єкті), встановити обставини складення належних документів, які підтверджують як надання послуг охорони у січні-квітні 2017 року, так правові підстави її оплати (виставлення рахунків до оплати).

Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/13527/17 (суддя Сташків Р.Б.) у задоволенні позову відмовлено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп 3200 (три тисячі двісті) грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 5 788 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. судового збору за подання касаційної скарги.

У поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі №910/13527/17 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп 176 666 (сто сімдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. основного боргу, 16 253 (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 15 коп. пені та 2893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) грн. 79 коп. судового збору. У іншій частині у задоволенні заяви про поворот виконання рішення відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що сторонами у пункті 8.5. Договору передбачено певні відкладальні умови щодо розрахунку за надані послуги позивачем у випадку крадіжки на об'єкті, який охоронявся за Договором. Таким чином, у зв'язку з проведенням досудового розслідування за фактом крадіжки майна відповідача, яке перебувало під охороною позивача на підставі Договору, розмір матеріальних збитків, завданих відповідачу, на даний час не встановлено, а відтак грошові зобов'язання відповідача по оплаті послуг позивача по вказаному Договору є призупиненими, стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги наразі є передчасним. З огляду на похідний від основної вимоги характер пені, остання також не підлягає стягненню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Еліт Гард звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/13527/17. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард 176 666 грн. 00 коп. основного боргу, 16 253 грн. 15 коп. пені. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард судові витрати по справі (судовий збір).

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідач, всупереч умов пунктів 8.5. та 9.3. Договору, не звернувся до позивача для визначення розміру збитків, понесених у результаті крадіжки, складення відповідного акту про розмір матеріальних збитків.

Також, позивач стверджує, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про повну відмову у задоволенні позову та не обґрунтував, з яких міркувань виходив, вважаючи необґрунтованими вимоги про стягнення коштів за минулий період (січень-березень 2017 року), в яких жодних кримінальних подій та випадків невиконання умов договору з боку ТОВ Еліт Гард не ставалося.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/13527/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Пашкіної С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/13527/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард , надано учасникам справи строк на подання відзивів, призначено справу до розгляду на 23.10.2018.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Відповідно до частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №910/13527/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

22.10.2018 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив оскаржене рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві відповідач зазначив, що позивачем до цього часу не компенсовані завдані ТОВ Орлан-Транс-Груп збитки, завдані неналежним виконанням своїх обов'язків за Договором про надання охоронних послуг. З дати отримання письмової заяви відповідача від 06.04.2017 вих.№06/04 позивач не вчинив жодних дій, спрямованих на термінове прибуття та визначення розміру збитку та його відшкодування в порядку пункту 8.4. Договору.

22.10.2018 до суду від директора позивача надійшло клопотання про приєднання до апеляційної скарги доказів ухилення відповідача від складання акту про можливі збитки, а саме: копії листа-відповіді від 24.08.2018 на лист №108 від 11.09.2018, копії протоколу прийняття заяви на вчинення кримінального правопорушення, пояснень, акту про неможливості вивести можливі збитки.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018 справу №910/13527/17 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Разіної Т.І., Скрипки І.М.

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/13527/17 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Скрипка І.М. та призначено справу до розгляду на 27.11.2018.

19.11.2018 до Північного апеляційного господарського суду від директора позивача надійшло клопотання про приєднання до апеляційної скарги доказів ухилення відповідача від складання акту про можливі збитки, а саме: копії листа від 22.10.2018 №1923/1/109/1002/03 ДОП Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області та копії висновку про перевірку.

Оцінка доданим позивачем до матеріалів справи у суді апеляційної інстанції доказам буде надана судом у мотивувальній частині постанови.

У судове засідання 27.11.2018 з'явились представники сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у судовому засіданні було оголошено перерву до 26.12.2018.

Представник позивача у судових засіданнях просив суд задовольнити апеляційну скаргу ТОВ Еліт Гард , рішення суду скасувати, позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог із наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 23.12.2015 між ТОВ Еліт Гард (охорона) та ТОВ Орлан-Транс-Груп (замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг №18 (далі, Договір), відповідно до пункту 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги, а саме, приймає під охорону майно замовника, яке знаходиться за адресою: комплекс будівель та споруд за адресою: 08300, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 2; комплекс будівель та споруд за адресою: 79056, м. Львів, вул. Пластова, 4.

Відповідно до пункту 1.4. Договору замовник бере на себе зобов'язання приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами даного договору.

Згідно пункту 4.1. Договору ціна договору 65000,00 грн. щомісяця в т.ч. ПДВ - 10833,33 грн. Ціна складається з загальної вартості виду постів охорони, визначеною у дислокації постів (додаток № 1).

Оплата замовником вартості послуг здійснюється не пізніше 7 числа поточного місяця, що йде за звітним. Оплата здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок охорони на підставі наданого охороною оригіналів рахунка для здійснення оплати та належним чином оформленого акту наданих послуг (пункт 4.2. Договору).

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що фактом належного виконання сторонами зобов'язань є акт наданих послуг, який складається щомісячно та затверджується представниками сторін. Замовник зобов'язаний підписати акт наданих послуг відповідно до умов даного договору протягом 5 банківських днів з моменту отримання або у вказаний термін повернути акт наданих послуг із своїми зауваженнями.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому, при підписанні акту наданих послуг за відповідний період, посилатися на ці зауваження, як на порушення умов договору (пункт 7.2. Договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання своїх зобов'язань за Договором, ТОВ Еліт Гард , починаючи з 23.12.2015, розпочав надавати охоронні послуги щодо охорони вказаних в договорі об'єктів.

Водночас, як зазначено вище, згідно пункту 1.4. Договору ТОВ Орлан-Транс-Груп , як замовник, взяв на себе зобов'язання приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами договору.

Як уже зазначалося, розділом 7 Договору про надання охоронних послуг встановлено, що фактом, який підтверджує надання ТОВ Еліт Гард відповідних послуг є Акт наданих послуг, який щомісячно складається та затверджується представниками сторін.

Замовник зобов'язувався підписати Акт наданих послуг відповідно до умов договору протягом 5 банківських днів з моменту їх отримання або у вказаний термін повернути вказаний акт зі своїми зауваженнями.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 14.06.2017 направив відповідачу акти наданих послуг за січень-квітень 2017 року (акти здачі-приймання робі (надання послуг) №002 від 31.01.2017, №0006 від 28.02.2017, №0010 від 31.03.2017, №0014 від 10.04.2017), які були отримані відповідачем 20.06.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції відповідачу (том 1, а.с. 28-29).

Однак, замовник вказані акти наданих послуг за січень-квітень 2017 року не підписав, позивачу не повернув, водночас, будь-яких зауважень щодо них не висловив, у зв'язку з чим послуги за ними вважаються прийнятими відповідачем 28.06.2017 (через 5 банківських днів) згідно пунктів 7.1., 7.2. Договору.

Крім цього, на підтвердження фактичного надання охоронних послуг згідно Договору позивачем на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2017 у даній справі було надано наступні документи: книги прийому-передачі - 2 шт. (розпочато 17.08.2016 - закінчено 11.04.2017, розпочато 11.11.2016 - закінчено 08.04.2017); журнал Прийому/здачі складів під охорону (розпочато 12.01.2016 - закінчено 10.04.2017); папка Документація охорони з залишком документів (Додаток №4); книга прийому-здачі чергування, пост №3 (розпочато 23.12.2015, - закінчено 10.04.2017); журнал руху транспортних засобів (руху ГСМ) (розпочато 05.10.2016, - закінчено 07.04.2017).

29.06.2017 позивач направив відповідачу претензію з вимогами виконання зобов'язань та погашення існуючої заборгованості. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу позивача надійшов лист вих. № 06/04 від 06.04.2017 про розірвання договору з 10 квітня 2017 року у зв'язку з виявленням факту незаконного проникнення невстановлених осіб у приміщення та викрадення матеріальних цінностей, що підтверджується витягом з кримінального провадження.

Водночас, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором, 08.04.2017 позивач також направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору (вих.№ 87 від 07.04.2017) у зв'язку із систематичним невиконанням відповідачем умов договору щодо оплати наданих послуг з 12.04.2017.

Судом встановлено, що 07.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості на підставі заяви потерпілої ОСОБА_1, що в період часу з 18 год. 05.04.2017 по 07 год. 06.04.2017 невстановлена особа, діючи умисно та з корисливих мотивів, шляхом віджиму вікна проникла до приміщення відповідача, звідки таємно викрала 2313 грн. та 10000 дол. США., вказані дії кваліфіковано за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. В результаті вчинення злочину ТОВ Орлан Транс Груп та ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди. Також до апеляційної скарги доданий лист за підписом старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Д.В.Бондаренко № 16681/100/1002/05 від 12.09.2018 про те, що згідно інформації, наданої потерпілою ОСОБА_1, гроші в сумі 10000 доларів США належали їй, ТОВ Орлан Транс Груп (відповідачу) належали грошові кошти в сумі 2313 грн.

Факт вчинення крадіжки позивачем не заперечується.

Як передбачено сторонами в пункті 8.5. Договору, відшкодування відповідачу заподіяних з вини позивача збитків здійснюється на підставі акта, спільно складеного представниками сторін. В разі незгоди позивача зі змістом акта чи відмови в складанні згаданого акта, відшкодування здійснюється на підставі подання відповідачем позивачу постанови органу дізнання, слідства або рішення суду, який встановив факт крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється. На час встановлення сторонами розміру матеріальних збитків, грошові зобов'язання відповідача по оплаті послуг позивача по цьому договору призупиняються.

Отже, сторонами договору передбачено певні відкладальні умови щодо розрахунку за надані послуги позивачем у випадку крадіжки на об'єкті, який охоронявся за Договором.

З аналізу частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України вбачається, що відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов'язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору щодо такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні. Отже, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка має неминуче настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

Таким чином, у зв'язку з проведенням досудового розслідування за фактом крадіжки у квітні 2017 року майна відповідача, яке перебувало під охороною позивача на підставі Договору, враховуючи, що розмір матеріальних збитків, завданих відповідачу, на даний час не встановлено, грошові зобов'язання відповідача по оплаті охоронних послуг позивача за квітень 2017 року у сумі 21 666,67 грн. по вказаному Договору є призупиненими. Звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані у квітні 2017 року послуги наразі є передчасним.

Надані позивачем до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження того, що ним вживались заходи щодо складення акту про понесені відповідачем збитки, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки такі дії були вчинені позивачем вже після прийняття у даній справі оскарженого рішення.

Водночас, підстав для призупинення розрахунків згідно Договору за зобов'язаннями січня-березня 2017 року колегія суддів не вбачає, оскільки жодних кримінальних подій та випадків невиконання умов договору з боку ТОВ Еліт Гард , у зв'язку з якими відповідачу були б завдані збитки, у вказаний період не сталося. Доказів протилежного суду не надано.

Судом, при цьому, враховані загальні засади цивільного законодавства, які мають ґрунтуватися на принципах справедливості, добросовісності та розумності.

Послуги у січні-березні 2017 року прийняті відповідачем згідно актів без зауважень, про що зазначалося вище, а відтак їх вартість має бути сплачена позивачу у загальному розмірі 155 000,00 грн., з яких: 25 000,00 грн. за січень 2017 року, 65 000,00 грн. за лютий 2017 року та 65 000,00 грн. за березень 2017 року.

Строк виконання зобов'язань з оплати за надані в січні-березні 2017 року послуги на суму 155 000,00 грн. відповідно до пунктів 4.2., 7.1. Договору є таким, що настав 28.06.2017 (п'ять банківських днів з дати отримання відповідачем актів наданих послуг за вказаний період).

Сплату вказаної суми заборгованості відповідачем не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача, як і документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, суду також не надано.

Разом з тим, суд зазначає, що умова Договору (пункт 4.2.) про здійснення оплати на підставі виставленого рахунку по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, умова укладеного між сторонами договору щодо обов'язку відповідача здійснити оплату на підставі рахунку, виставленого позивачем не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Так само, виставлення рахунку позивачем не може розглядатись як подія, з якою пов'язано початок перебігу строку виникнення зобов'язання, оскільки подія є об'єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як виставлення рахунку є саме дією, яка є вираженням суб'єктивної волі учасників правовідносин.

Крім того, суд зазначає, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити за надані послуги.

Також, позивачем у позові була заявлена до стягнення з відповідача пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань у розмірі 16 253, 15 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Неустойка у розумінні частини 1 статті 230 Господарського кодексу України є штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 4.3. Договору у разі, якщо замовник прострочив виконання грошового зобов'язання щодо здійснення обов'язкової і повної оплати послуг в строки, передбачені пунктом 4.2. даного Договору, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожний день прострочення.

Колегія суддів, враховуючи доведеність позивачем порушення зі сторони відповідача грошових зобов'язань з оплати наданих у січні-березні 2017 року за Договором послуг, а також враховуючи, що акти наданих послуг за січень-березень 2017 року були направлені відповідачу лише у червні 2017 року та отримані відповідачем 20.06.2017 і позивачу не повернуті, а відтак, строк виконання зобов'язань за ними з огляду на положення пункту 7.1. Договору настав 28.06.2017, здійснивши арифметично вірний перерахунок заявленої до стягнення суми пені, дійшла висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у загальному розмірі 3 291,10 грн. (530,82 грн. пеня за прострочення сплати по акту за січень 2017 року + 1380,14 грн. пеня за прострочення сплати по акту за лютий 2017 року + 1380,14 грн. пеня за прострочення сплати по акту за березень 2017 року), нарахована за період з 28.06.2017 (строк настання виконання зобов'язань за актами січня-березня 2017 року) по 28.07.2017 (кінцева дата нарахування пені, вказана у розрахунку позивача щодо кожного з актів).

Водночас, враховуючи відсутність на даний час підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у квітні 2017 року, вимога про стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості за надані охоронні послуги у квітні, як похідна, також не підлягає задоволенню.

Таким чином, правомірно заявленою до стягнення з відповідача станом на момент подання позову до суду є сума боргу за надані охоронні послуги в розмірі 155 000,00 грн. та пеня в розмірі 3 291,10 грн.

В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард , а рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у даній справі таким, що підлягає скасуванню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 155 000 грн. 00 коп. основного боргу та 3 291,10 грн. пені за порушення зобов'язань за Договором. Позовні вимоги у даній справі задовольняються частково.

Розподіл судових витрат між сторонами здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/13527/17 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/13527/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп (03134, місто Київ, вулиця Жмеринська, будинок 30, код ЄДРПОУ 30221264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард (38751, Полтавська область, село Розсошенці, вулиця Шевченка, будинок 16, код ЄДРПОУ 38525649) 155 000 грн. 00 коп. основного боргу, 3 291,10 грн. пені, 2 893 грн. 79 коп. судового збору за подання до суду позовної заяви.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп (03134, місто Київ, вулиця Жмеринська, будинок 30, код ЄДРПОУ 30221264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард (38751, Полтавська область, село Розсошенці, вулиця Шевченка, будинок 16, код ЄДРПОУ 38525649) 3 561, 54 грн. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/13527/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.12.2018.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді І.М. Скрипка

Т.І. Разіна