Постанова

від 15.05.2019 по справі 910/13527/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13527/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018

(Головуючий суддя - Михальська Ю.Б.; судді - Скрипка І.М., Разіна Т.І.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Гард"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп"

про стягнення 192 919,82 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Гард" (далі - ТОВ "Еліт Гард", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" (далі - ТОВ "Орлан-Транс-Груп", відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання охоронних послуг в розмірі 176 666, 67 грн. за січень-квітень 2017 року та 16 253, 15 грн. пені за період з 08.02.2017 по 28.07.2017.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором про надання охоронних послуг, зокрема, у визначений відповідним договором строк не здійснив в повному обсязі оплату вартості наданих йому позивачем, як виконавцем, послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі №910/13527/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017, позов було задоволено.

3.1.Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі №910/13527/17 скасовано, справу №910/13527/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3.2. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи господарському суду необхідно дослідити обставини укладення частини зобов`язань щодо розрахунку за надані послуги під відкладальною умовою, встановити настання (ненастання) таких умов (наявність збитків, завданих крадіжкою на охоронюваному об`єкті), встановити обставини складення належних документів, які підтверджують як надання послуг охорони у січні-квітні 2017 року, так правові підстави її оплати (виставлення рахунків до оплати).

4. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/13527/17 у задоволенні позову відмовлено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп 3200 (три тисячі двісті) грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 5 788 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. судового збору за подання касаційної скарги.

У поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі №910/13527/17 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп 176 666 (сто сімдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. основного боргу, 16 253 (шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят три) грн. 15 коп. пені та 2893 (дві тисячі вісімсот дев`яносто три) грн. 79 коп. судового збору. У іншій частині у задоволенні заяви про поворот виконання рішення відмовлено.

4.1. Рішення суду мотивоване тим, що сторонами у пункті 8.5. Договору передбачено певні відкладальні умови щодо розрахунку за надані послуги позивачем у випадку крадіжки на об`єкті, який охоронявся за Договором. Таким чином, у зв`язку з проведенням досудового розслідування за фактом крадіжки майна відповідача, яке перебувало під охороною позивача на підставі Договору, розмір матеріальних збитків, завданих відповідачу, на даний час не встановлено, а відтак грошові зобов`язання відповідача по оплаті послуг позивача по вказаному Договору є призупиненими, стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги наразі є передчасним. З огляду на похідний від основної вимоги характер пені, остання також не підлягає стягненню.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/13527/17 задоволено частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/13527/17 скасовано.

Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп (03134, місто Київ, вулиця Жмеринська, будинок 30, код ЄДРПОУ 30221264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард (38751, Полтавська область, село Розсошенці, вулиця Шевченка, будинок 16, код ЄДРПОУ 38525649) 155 000 грн 00 коп. основного боргу, 3 291,10 грн пені, 2 893 грн 79 коп. судового збору за подання до суду позовної заяви.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Транс-Груп (03134, місто Київ, вулиця Жмеринська, будинок 30, код ЄДРПОУ 30221264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард (38751, Полтавська область, село Розсошенці, вулиця Шевченка, будинок 16, код ЄДРПОУ 38525649) 3 561, 54 грн. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручено Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

6. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що у зв`язку з проведенням досудового розслідування за фактом крадіжки у квітні 2017 року майна відповідача, яке перебувало під охороною позивача на підставі Договору, враховуючи, що розмір матеріальних збитків, завданих відповідачу, на даний час не встановлено, грошові зобов`язання відповідача по оплаті охоронних послуг позивача за квітень 2017 року у сумі 21 666,67 грн по Договору охорони є призупиненими. Звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані у квітні 2017 року послуги наразі є передчасним.

6.1. Надані позивачем до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження того, що ним вживались заходи щодо складення акту про понесені відповідачем збитки, відхилено судом другої інстанції, оскільки такі дії були вчинені позивачем вже після прийняття у даній справі оскарженого рішення.

6.2. Водночас, підстав для призупинення розрахунків згідно Договору за зобов`язаннями січня-березня 2017 року колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає, оскільки жодних кримінальних подій та випадків невиконання умов договору з боку ТОВ Еліт Гард , у зв`язку з якими відповідачу були б завдані збитки, у вказаний період не сталося. Доказів протилежного суду не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" звернулось до Верховного суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 з проханням її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/13527/17, яким у задоволенні позову відмовлено.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права: зокрема, ст.ст. 212, 613 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України).

8.1. Скаржник доводить, що внаслідок виявлення факту 06.04.2017 незаконного втручання невідомих осіб на територію та у приміщення, які орендує відповідач, невідомими особами були викрадені матеріальні цінності в результаті незабезпечення належної охорони з боку позивача в порушення пункту 5.2. Договору. Встановивши та процитувавши вимоги пунктів 8.1., 8.4., 8.5. Договору про те, що на час встановлення сторонами розміру матеріальних збитків, грошові зобов`язання замовника з оплати послуг охорони за цим договором призупиняються, апеляційний господарський суд надав невірну оцінку тим обставинам, що умовами договору передбачалося відстрочення остаточного розрахунку між сторонами у випадках крадіжки та визначення вартості наданих послуг до того моменту, як буде визначено розмір матеріального збитку, завданого крадіжкою, внаслідок чого суд другої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки передбачені у договорі відкладальні умови стосуються всього договору, а не лише розрахунку за певний місяць.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.01.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп".

10.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі №910/13527/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп".

Прийнято до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" на постанову Півніного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі №910/13527/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

11. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

12. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

14. Відповідно до пункту 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Апеляційним господарським судом у справі встановлено, що:

16.1. Між ТОВ Еліт Гард (охорона) та ТОВ Орлан-Транс-Груп (замовник) 23.12.2015 було укладено договір про надання охоронних послуг №18 (далі, Договір), відповідно до пункту 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги, а саме, приймає під охорону майно замовника, яке знаходиться за адресою: комплекс будівель та споруд за адресою: 08300, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 2; комплекс будівель та споруд за адресою: 79056 , м. Львів , вул. Пластова, 4.

16.2. Відповідно до пункту 1.4. Договору замовник бере на себе зобов`язання приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами даного договору.

16.3. Згідно пункту 4.1. Договору ціна договору 65000,00 грн щомісяця в т.ч. ПДВ - 10833,33 грн. Ціна складається з загальної вартості виду постів охорони, визначеною у дислокації постів (додаток № 1).

16.4. Оплата замовником вартості послуг здійснюється не пізніше 7 числа поточного місяця, що йде за звітним. Оплата здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок охорони на підставі наданого охороною оригіналів рахунка для здійснення оплати та належним чином оформленого акту наданих послуг (пункт 4.2. Договору).

16.5. Пунктом 7.1. Договору передбачено, що фактом належного виконання сторонами зобов`язань є акт наданих послуг, який складається щомісячно та затверджується представниками сторін. Замовник зобов`язаний підписати акт наданих послуг відповідно до умов даного договору протягом 5 банківських днів з моменту отримання або у вказаний термін повернути акт наданих послуг із своїми зауваженнями.

16.6. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому, при підписанні акту наданих послуг за відповідний період, посилатися на ці зауваження, як на порушення умов договору (пункт 7.2. Договору).

16.7. На виконання своїх зобов`язань за Договором, ТОВ Еліт Гард , починаючи з 23.12.2015, розпочав надавати охоронні послуги щодо охорони вказаних в договорі об`єктів.

16.8 Як уже зазначалося, розділом 7 Договору про надання охоронних послуг встановлено, що фактом, який підтверджує надання ТОВ Еліт Гард відповідних послуг є Акт наданих послуг, який щомісячно складається та затверджується представниками сторін.

Замовник зобов`язувався підписати Акт наданих послуг відповідно до умов договору протягом 5 банківських днів з моменту їх отримання або у вказаний термін повернути вказаний акт зі своїми зауваженнями.

16.9. Позивач 14.06.2017 направив відповідачу акти наданих послуг за січень-квітень 2017 року (акти здачі-приймання робі (надання послуг) №002 від 31.01.2017, №0006 від 28.02.2017, №0010 від 31.03.2017, №0014 від 10.04.2017), які були отримані відповідачем 20.06.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції відповідачу, однак, замовник вказані акти наданих послуг за січень-квітень 2017 року не підписав, позивачу не повернув, водночас, будь-яких зауважень щодо них не висловив, у зв`язку з чим послуги за ними вважаються прийнятими відповідачем 28.06.2017 (через 5 банківських днів) згідно пунктів 7.1., 7.2. Договору.

16.10. Крім цього, на підтвердження фактичного надання охоронних послуг згідно Договору позивачем на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2017 у даній справі було надано наступні документи: книги прийому-передачі - 2 шт. (розпочато 17.08.2016 - закінчено 11.04.2017, розпочато 11.11.2016 - закінчено 08.04.2017); журнал Прийому/здачі складів під охорону (розпочато 12.01.2016 - закінчено 10.04.2017); папка Документація охорони з залишком документів (Додаток №4); книга прийому-здачі чергування, пост №3 (розпочато 23.12.2015, - закінчено 10.04.2017); журнал руху транспортних засобів (руху ГСМ) (розпочато 05.10.2016, - закінчено 07.04.2017).

16.11. Позивач 29.06.2017 направив відповідачу претензію з вимогами виконання зобов`язань та погашення існуючої заборгованості. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

16.12. На адресу позивача надійшов лист вих. № 06/04 від 06.04.2017 про розірвання договору з 10 квітня 2017 року у зв`язку з виявленням факту незаконного проникнення невстановлених осіб у приміщення та викрадення матеріальних цінностей, що підтверджується витягом з кримінального провадження.

16.13. Водночас, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків за договором, 08.04.2017 позивач також направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору (вих.№ 87 від 07.04.2017) у зв`язку із систематичним невиконанням відповідачем умов договору щодо оплати наданих послуг з 12.04.2017.

16.14. До Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2017 внесено відомості на підставі заяви потерпілої ОСОБА_1. , що в період часу з 18 год. 05.04.2017 по 07 год. 06.04.2017 невстановлена особа, діючи умисно та з корисливих мотивів, шляхом віджиму вікна проникла до приміщення відповідача, звідки таємно викрала 2313 грн та 10000 дол. США, вказані дії кваліфіковано за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. В результаті вчинення злочину ТОВ Орлан Транс Груп та ОСОБА_1. завдано матеріальної шкоди. Також до апеляційної скарги доданий лист за підписом старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Д.В.Бондаренко № 16681/100/1002/05 від 12.09.2018 про те, що згідно інформації, наданої потерпілою ОСОБА_1. , гроші в сумі 10000 доларів США належали їй, ТОВ Орлан Транс Груп (відповідачу) належали грошові кошти в сумі 2313 грн.

16.15. Факт вчинення крадіжки позивачем не заперечується.

16.16. У пункті 8.5. Договору передбачено, що відшкодування відповідачу заподіяних з вини позивача збитків здійснюється на підставі акта, спільно складеного представниками сторін. В разі незгоди позивача зі змістом акта чи відмови в складанні згаданого акта, відшкодування здійснюється на підставі подання відповідачем позивачу постанови органу дізнання, слідства або рішення суду, який встановив факт крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об`єкт, що охороняється. На час встановлення сторонами розміру матеріальних збитків, грошові зобов`язання відповідача по оплаті послуг позивача по цьому договору призупиняються.

17. Погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, Суд касаційної інстанції виходить з такого.

18. Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

19. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

20. За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

21. Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

22. Відповідно до частини 1 статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

23. Згідно статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

25. Слід відзначити, що відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору щодо такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні. Отже, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка має неминуче настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

26. У даному, сторонами договору передбачено певні відкладальні умови щодо розрахунку за надані послуги позивачем у випадку крадіжки на об`єкті, який охоронявся за Договором.

27. У зв`язку з проведенням досудового розслідування за фактом крадіжки у квітні 2017 року майна відповідача, яке перебувало під охороною позивача на підставі Договору, враховуючи, що розмір матеріальних збитків, завданих відповідачу, на даний час не встановлено, грошові зобов`язання відповідача по оплаті охоронних послуг позивача за квітень 2017 року у сумі 21 666,67 грн по вказаному Договору є призупиненими.

28. Отже, висновок суду другої інстанції про передчасне звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані у квітні 2017 року послуги є правомірним.

29. Водночас, підстави для призупинення розрахунків згідно Договору за зобов`язаннями січня-березня 2017 року відсутні, оскільки, як встановлено судом другої інстанції, випадків невиконання умов договору з боку ТОВ Еліт Гард , у зв`язку з якими відповідачу були б завдані збитки, у вказаний період не сталося. Доказів протилежного суду не надано.

30. Крім того судом другої інстанції встановлено, що послуги у січні-березні 2017 року прийняті відповідачем згідно актів без зауважень, строк виконання зобов`язань з оплати за надані в січні-березні 2017 року послуги на суму 155 000,00 грн відповідно до пунктів 4.2., 7.1. Договору є таким, що настав 28.06.2017 (п`ять банківських днів з дати отримання відповідачем актів наданих послуг за вказаний період), оплати заборгованості відповідачем не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача, як і документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, суду не надано.

31. Зважаючи на встановлені під час апеляційного перегляду справи обставини, вартість послуг наданих у січні-березні 2017 року має бути сплачена позивачу у загальній сумі 155 000,00 грн., з яких: 25 000,00 грн за січень 2017 року, 65 000,00 грн за лютий 2017 року та 65 000,00 грн за березень 2017 року.

32. Крім того, суд другої інстанції встановив, що умова Договору (пункт 4.2.) про здійснення оплати на підставі виставленого рахунку по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

33. Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

34. Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

35. Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

36. Умова укладеного між сторонами договору щодо обов`язку відповідача здійснити оплату на підставі рахунку, виставленого позивачем не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

37. Отже, доводи відповідача, які викладені у п. 8.1. цієї постанови підлягають відхиленню, оскільки виставлення позивачем рахунку не є подією, з якою пов`язано початок перебігу строку виникнення зобов`язання, оскільки подія є об`єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як виставлення рахунку є саме дією, яка є вираженням суб`єктивної волі учасників правовідносин.

38. Крім того, рахунок є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити за надані послуги.

39. Разом з тим, у п. 4.3. Договору сторони дійшли згоди, якщо замовник прострочив виконання грошового зобов`язання щодо здійснення обов`язкової і повної оплати послуг в строки, передбачені пунктом 4.2. даного Договору, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожний день прострочення.

40. Апеляційний господарський суд, врахувавши положення частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , наведені положення Договору, а також врахувавши доведеність позивачем порушення зі сторони відповідача грошових зобов`язань з оплати наданих у січні-березні 2017 року за Договором послуг, а також врахувавши, що акти наданих послуг за січень-березень 2017 року були направлені відповідачу лише у червні 2017 року та отримані відповідачем 20.06.2017 і позивачу не повернуті, а відтак, строк виконання зобов`язань за ними з огляду на положення пункту 7.1. Договору настав 28.06.2017, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у загальному розмірі 3 291,10 грн (530,82 грн пеня за прострочення сплати по акту за січень 2017 року + 1380,14 грн пеня за прострочення сплати по акту за лютий 2017 року + 1380,14 грн пеня за прострочення сплати по акту за березень 2017 року), нарахована за період з 28.06.2017 (строк настання виконання зобов`язань за актами січня-березня 2017 року) по 28.07.2017 (кінцева дата нарахування пені, вказана у розрахунку позивача щодо кожного з актів).

41. Відповідно до части 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

42. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. Подана скарга зводиться до висловлення незгоди з прийнятим апеляційною інстанцією судовим рішенням, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд матеріалів справи та встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

44. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45 Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 40 рішення у справі "Пономарьов проти України", mutatis mutandis п. 52 рішення у справі "Рябих проти Росії"), який наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

46. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувана постанова прийнята за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для її зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.

47. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін судового рішення апеляційної інстанції у цій справі, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі №910/13527/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко