Рішення

від 03.01.2019 по справі 120/4377/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 січня 2019 р. Справа № 120/4377/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1)

до: Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Волонтерів, 17, код ЄДРПОУ 20104575)

про: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:

визнати протиправними дії Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, оформлені рішенням № 025050000841 від 30.10.2018 щодо відмови зарахувати до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 17.05.1989 по 01.07.1992 на посаді медсестри медпрофілакторію колгоспу "Перемога" с Михалівка;

визнати протиправною відмову Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, оформлену рішенням № 025050000841 від 30.10.2018 у призначенні пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я та скасувати вказане рішення;

зобов'язати Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 17.05.1989 по 01.07.1992 на посаді медсестри медпрофілакторію колгоспу "Перемога" с Михалівка та призначити, нараховувати та виплачувати пенсію за вислугу років з 23.10.2018, як працівнику охорони здоров'я, відповідно до п. "є" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у зв'язку із наявністю відповідного стажу на посаді медичної сестри в закладах охорони здоров'я, вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, рішенням органу пенсійного фонду № 025050000841 від 30.10.2018 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку із відсутністю спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії. Не погоджуючись з такими діями органу пенсійного фонду, позивач звернулась до суду з даним позовом про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ухвали про відкриття провадження від 03.12.2018 розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення адміністративного позову. Окремо зазначає, що медсестри медичного профілакторію не зазначена в номенклатурі спеціальностей середніх медичних працівників, визначених постановою колегії Міністерства праці УРСР від 17.04.1991 № 33 "Про умови оплати праці та розміри ставок заробітної плати й посадових окладів працівників охорони здоров'я і соціального забезпечення в Українській РСР". Крім того, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" медичний профілакторій в складі колгоспу відсутній у переліку закладів охорони здоров'я, а колгосп не відноситься до медичних закладів, період роботи позивача з 17.05.1989 по 01.07.1992 не може бути зараховано до спеціального трудового стажу, що надає право виходу на пенсію за вислугу років.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 15.08.1987 по 17.05.1989 позивач працювала на посаді медсестри Гайсинської райлікарні;

з 17.05.1989 по 01.07.1992 позивач займала посаду медсестри медпрофілакторію колгоспу "Перемога" с. Михайлівка Гайсинського району;

з 01.07.1992 по 26.08.2005 позивач працювала на посаді медсестри Гайсинської райлікарні, яка в подальшому реорганізована в Гайсинське РТМО. реорганізоване в ТМО;

з 26.08.2005 по 31.12.2010 ОСОБА_1 працювала медсестрою ФАП Михайлівської сільської ради;

з 01.01.2011 по 10.10.2018 - медсестра КУ "Гайсинський РМЦ ПМСД", реорганізований в КНП ЦПМСД Гайсинської райради.

Таким чином, маючи загальний стаж роботи в закладах охорони здоров'я понад 30 років, 23.10.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 025050000841 від 30.10.2018 позивачу відмовлено у призначення пенсії на підставі п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв'язку із відсутністю вислуги років. Згідно вказаного рішення періоди роботи з 17.05.1989 по 01.07.1992 на посаді медсестри медпрофілакторію колгоспу "Перемога" с. Михайлівка не зараховано до спеціального стажу, що дає право за вислугу років, оскільки колгосп не є закладом охорони здоров'я. Дане рішення одночасно являється предметом оскарження у даній справі.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01 квітня 2015 року не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2015року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців, з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року не менше 26 років.

До досягнення 55-річного віку, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які в період до 01 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше 25 років 6 місяців.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.93 року за N 909 (далі - Перелік № 909).

Згідно з розділом 2 Переліку № 909 до закладів і установ охорони здоров'я відносяться лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санаторно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри, аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, контрольно-аналітичні лабораторії, медико-соціальні експертні комісії, бюро судово-медичної експертизи, медичні відділи протезних підприємств.

При цьому, як зазначено у частині першій статті 3 Закону України від 19 листопада 1992 року N 2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (далі - Закону N 2801-XII), до закладів охорони здоров'я відносяться юридичні особи будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України.

Акредитація закладу охорони здоров'я (далі - акредитація) - це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров'я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров'я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам. (Пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року N 765 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Виходячи з положень зазначених нормативних актів, заклад офіційно набуває статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації.

Саме такий висновок щодо застосування вище згаданих норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2013 року (Справа N 21-241а13).

Зобов'язання проходження акредитації для усіх закладів охорони здоров'я підтвердив також Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в листі від 25.06.2004 року N 4343.

Матеріали справи свідчать, що з 17.05.1989 по 01.07.1992 позивач займала посаду медсестри медпрофілакторію колгоспу "Перемога" с. Михайлівка Гайсинського району. Саме цей період роботи позивач просить зарахувати до спеціального стажу для призначення пенсії на підставі п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Разом з тим, позивачем не надано належних доказів, зокрема копій статутів медпрофілакторію колгоспу "Перемога", які б підтверджували, що вказане підприємство було і є належною медичною установою і відповідає вимогам, зазначеним у Переліку №909.

Посилання позивача на те, що медичний профілакторій відноситься до лікувально-трудових профілакторіїв суд до уваги не приймає, оскільки лікувально-трудові профілакторії - це заклади для примусового лікування і трудового перевиховання хронічних алкоголіків і наркоманів.

Однак, позивачем не надано доказів того, що медичний профілакторій колгоспу "Перемога" с. Михайлівка спеціалізувався на примусовому лікуванні і трудовому перевихованні хронічних алкоголіків і наркоманів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Згідно статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Волонтерів, 17, код ЄДРПОУ 20104575).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович