Рішення

від 26.12.2018 по справі 922/2509/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2509/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Веза-Украина , 61017, Харківська область, м. Харків, вул. Котлова, буд.183, код ЄДРПОУ 31632410 до товариства з обмеженою відповідальністю НПО Фортекс , 61038, Харківська область, м. Харків, проспект Ландау Льва, 189, код ЄДРПОУ 37008618 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу № 0211/17 від 02.11.2017 у розмірі 105 411,3 за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03.09.2018).

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №15 від 29.10.2018)

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 11.08.2018 товариство з обмеженою відповідальністю Веза-Украина (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю НПО Фортекс (далі - відповідач) про стягнення з останнього попередньо оплачених грошових коштів у розмірі 3 513 712,50 грн та пені у розмірі 105 411,38 грн за договором купівлі-продажу №0211/17 від 02.11.2017.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.10.2018.

10.10.2018 відповідно до ст. 183 ГПК України протокольною ухвалою господарського суду Харківської області відкладено підготовче засідання на 30.10.2018 для надання можливості відповідачу надати відзив на позовну заяву.

29.10.2018 до господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 105 411,38 грн за несвоєчасне виконання умов за договором купівлі-продажу №0211/17 від 02.11.2017.

30.10.2018 ухвалою господарського суду Харківської області прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог та постановлено розглядати справу із врахуванням зменшених позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 105 411,38 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.

30.10.2018 відповідно до ст. 119 ГПК України протокольною ухвалою господарського суду Харківської області продовжено на 7 днів строк відповідачу, необхідний для подання відзиву на позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

30.10.2018 відповідно до ст. 183 ГПК України протокольною ухвалою господарського суду Харківської області відкладено підготовче засідання на 12.11.2018.

06.11.2018 до господарського суду Харківської області надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач не визнає позов та вважає, що прострочив виконання зобов'язання внаслідок випадку.

12.11.2018 відповідно до ст. 177 ГПК України протокольною ухвалою господарського суду Харківської області продовжено строк підготовчого провадження на 7 днів.

Приймаючи до уваги, що під час підготовчого засідання судом вирішено всі питання та вчинено всі дії, зазначені у ч. 2 ст. 182 ГПК України, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2018 на підставі ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 19.11.2018.

15.11.2018 до господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти існування випадку як підстави прострочення відповідачем виконання зобов'язання.

19.11.2018 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 19.11.2018 повноважний представник позивача в обґрунтування позову зазначив, що 02.11.2017 між сторонами було укладено у письмовій формі договір купівлі-продажу №0211/17 (далі - договір від 02.11.2017) та підписано Додаток №1 до цього договору Техническая спецификация на поставку токарного станка моделі I-42 TWIN . Відповідно до умов п. 1.1. та п.1.3. договору від 02.11.2017 ТОВ НПО Фортекс (продавець) зобов'язується здійснити поставку та передати у власність ТОВ Веза-Украина обладнання - токарний станок моделі I-42 TWIN (далі - обладнання), а продавець узяв на себе зобов'язання здійснити передоплату за товар та прийняти його. Згідно із п.2.1. договору від 02.11.2017 загальна сума договору у розмірі 3 507 840,00 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 584 640,00 грн), що становить еквівалент у сумі 130 500,00 доларів США, сформована із урахуванням офіційного курсу НБУ на дату підписання договору (02.11.2017 - 26,88 грн за 1 долар США). Відповідно до п.2.2. договору від 02.11.2017 сторони домовились про те, що оплата за обладнання буде здійснюватись у такому порядку: 1-й етап - 50% від еквівалента загальної суми договору від 02.11.2017 в доларах США за курсом долар/гривня (курс НБУ на дату виконання платежу) - протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору; 2-й етап - 50% від еквівалента загальної суми договору від 02.11.2017 в доларах США за курсом долар/гривня (курс НБУ на дату виконання платежу) - протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення покупця продавцем (за допомогою факсу) щодо готовності обладнання до відвантаження зі складу виробника. Позивач вчасно та у повному обсязі виконав перед відповідачем свої зобов'язання щодо здійснення передплати за обладнання. Однак, відповідач у порушення вимог п.п. 3.1., 3.2. договору від 02.11.2017 станом на 29.08.2018, не виконав своє зобов'язання щодо поставки обладнання. Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо порушення строку поставки обладнання, що підтверджується листами позивача №818 від 12.06.2018, №1021 від 30.07.2018, №961 від 17.07.2018. 29.08.2018 позивач направив відповідачу вимогу щодо повернення попередньо оплачених грошових коштів у розмірі 3 513 712,50 грн та сплати пені у розмірі 105 411,38 грн відповідно до п.6.1. договору від 02.11.2017. Водночас, 25.10.2018 відповідач здійснив поставку обладнання позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання від 25.10.2018. Враховуючи цю обставину, позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів за просторочення виконання зобов'язання за договором від 02.11.2017 у розмірі 3 513 712,50 грн. А тому із відповідача підлягає стягненню лиша пеня у розмірі 105 411,38 грн. Одночасно, позивач, надавши відповідь на відзив, заперечує проти доводів відповідача щодо неможливості виконнання зобов'язань за договором від 02.11.2017 внаслідок випадку, оскільки вважає, що невиконання контрагентами відповідача своїх зобов'язань є звичайним комерційним ризиком.

У судовому засіданні 19.11.2018 повноважний представник відповідача в обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначив, що на виконання договірних зобов'язань за договором від 02.11.2017 ТОВ НПО Фортекс 20.11.2017 укладено договір №20/11/17 з ПП Видавничий будинок Перлина . Відповідно до умов договору №20/11/17 ПП Видавничий будинок Перлина зобов'язалось передати у власність відповідача товар згідно із специфікацією до цього договору, а саме токарний станок моделі I-42 TWIN у строк не пізніше 30.03.2018. 27.03.2018 токарний станок моделі I-42 TWIN було доставлено на митну територію України, а 29.03.2018 - доставлено до Полтавської митниці ДФС. 29.03.2018 державним інспектором Київської міської митниці ДФС складено адміністративний протокол про порушення митних правил №0170/10000/18, які були допущені ПП Видавничий будинок Перлина під час митного оформлення товару - токарного станку моделі I-42 TWIN . 29.03.2018 державним інспектором Полтавської митниці ДФС складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил 0170/10000/18, відповідно до якого було вилучено токарний станок моделі I-42 TWIN . 06.07.2018 постановою вказаного суду першої інстанції у справі №760/13625/18, провадження №3/760/4616/18, провадження у справі закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. 11.09.2018 постановою апеляційного суду м. Києва залишено без задоволення апеляційну скаргу представника Київської міської митниці ДФС України, подану на постанову Солом'янського районного суду м. Києва, а саму постанову - без змін. 25.10.2018 відповідачем та позивачем підписано акт виконаних робіт за договором №15-ДН від 22.10.2018 та акт приймання-передачі устаткування за договором від 02.11.2017. Відповідач вважає, що прострочення виконання ним зобов'язання за договором від 02.11.2017 відбулось внаслідок випадку, тобто дій зовнішнього характеру, які виникли без вини відповідача та всупереч його волі, а саме тривалого та неправомірного митного оформлення обладнання.

19.11.2018 судом на підставі ст. 216 ГКП України оголошено перерву у судовому засіданні до 06.12.2018.

04.12.2018 позивачем надано додаткові пояснення щодо визначення поняття випадок у господарських взаємовідносинах.

06.12.2018 на підставі ст. 216 ГКП України для надання можливості представнику відповідача надати пояснення або заперечення щодо наданих пояснень позивача відносно поняття випадку в господарських правовідносинах оголошено перерву до 22.12.2018. Таке призначення судового засідання по суті зумовлено міркуваннями забезпеченням гарантії дотримання розумного строку розгляду справи у відповідності ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, оскільки здійснення подальшого перерозподілу означеної справи призвело б до більш тривалого строку розгляду справи.

22.12.2018 суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.

У судових дебатах повноважний представник позивача просив задовольнити позов, стягнути із відповідача пеню у розмірі 105 411,38 грн за неналежне виконання умов договору від 02.11.2017 та покласти на нього судові витрати.

У свою чергу, у судових дебатах повноважний представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позову, застосувавши положення ст. 617 ЦК України щодо порушення відповідачем зобов'язання за договором від 02.11.2017 внаслідок випадку.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

02.11.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю Веза-Украина (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю НПО Фортекс укладено договір №0211/17, відповідно до умов якого продавець зобов'язується здійснити поставку та передати у власність покупця товар - токарний верстат моделі I-42 TWIN (обладнання), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар (а.с. 16-18).

Відповідно до п.2.1. договору від 02.11.2017 сума договору складає 3 507 840,00 грн, зокрема ПДВ - 584 640,00 грн.

Згідно із п.2.2. договору від 02.11.2017 оплата за обладнання здійснюється у такому порядку:

- 1-й етап - 50% від еквівалента загальної суми договору від 02.11.2017 в доларах США за курсом долар/гривня (курс НБУ на дату виконання платежу) - протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору (п. 2.2.1 договору від 02.11.2017);

- 2-й етап - 50% від еквівалента загальної суми договору від 02.11.2017 в доларах США за курсом долар/гривня (курс НБУ на дату виконання платежу) - протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення покупця продавцем (за допомогою факсу) щодо готовності обладнання до відвантаження зі складу виробника (п.2.2.2 договору від 02.11.2017).

Пунктом 3.2. договору від 02.11.2017 передбачено, що поставка обладнання здійснюється протягом 110 календарних днів з моменту виконання платежу покупцем у повному обсязі відповідно до умов п.2.2.1 цього договору, за умов своєчасного виконання наступних платежів покупцем у повному обсязі згідно із п.2.2.2 цього договору.

Відповідно до п.6.1 договору від 02.11.2017 внаслідок неналежного виконання взятих за цим договором обов'язків щодо строків винна сторона забов'язана сплатити пеню у розмірі 0,6% від суми погодженого, але не поставленого та не оплаченого у строк товару за кожен день прострочки; загальна сума пені для кожної із сторін не може перевищувати 3% від суми цього договору. Сторони не обкладаються неустойкою за перші 2 тижня прострочення.

Згідно із п.7.1 договору від 02.11.2017 у випадку настання об'єктивних непереборних (форс-мажорних) обставин сторони зобов'язані повідомити одна одну у триденний строк і у цьому випадку звільняються від відповідальності за договором. Настання або припинення дії обставин непереборної сили повинні бути у кожному конкретному випадку підтверджені стороною, для якої вони настали, шляхом надання іншій стороні у 10-денний строк з моменту їх виникнення документа, виданого ТПП України або іншим уповноваженим на це державним органом.

Пунктом 10.1 договору від 02.11.2017 передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.

Відповідно до рахунку-фактури №Ф1107/05 від 07.11.2017 позивач на виконання умов п.2.2.1 договору від 02.11.2017 повинен сплатити відповідачу 1 751 962,50 грн (а.с. 19).

Згідно із платіжним дорученням №849 від 08.11.2017 позивачем сплачено відповідачу 1 751 962,50 грн (а.с. 21).

У свою чергу, 20.11.2017 приватне підприємство Видавничий будинок Перлина (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю НПО Фортекс (покупець) уклали договір №20/11/17 (далі - договір від 20.11.2017), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця обладнання, найменування, кількість, характеристика, комплектація якого вказані у специфікації №1 (токарний верстат з ЧПУ моделі I-42 TWIN ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у строки, встановлені цим договором (а.с. 77-80).

Пунктом 4.1. договору від 20.11.2017 передбачено, що постачальник за рахунок покупця здійснює доставку обладнання, вказаного у п.1.1 цього договору на свою територію не пізніше 30.03.2018 з урахуванням своєчасної оплати відповідно до п.3.1.1.-3.1.3 договору.

26.02.2018 відповідач повідомив позивача про готовність до відвантаження обладнання на виконання умов договору від 07.11.2017 та просить відповідача здійснити оплату частини, що залишилась (лист вих. №17-а від 26.02.2018, а.с. 23).

Відповідно до рахунку-фактури №Ф0227/03 від 27.02.2018 позивач на виконання умов п.2.2.2 договору від 02.11.2017 повинен сплатити відповідачу 1 761 750,00 грн.

Згідно із платіжним дорученням №479 від 28.02.2018 позивачем сплачено відповідачу 1 761 750,00 грн.

Відповідно до листа за вих.№27/2018 від 20.03.2018 відповідач повідомляє позивача про те, що контейнер із замовленим обладнанням прибуде до порту орієнтовно 29 березня (а.с. 27).

29.03.2018 головним державним інспектором відділу інформаційно-аналітичної роботи та моніторингу управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської міської митниці ДФС ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил №0170/10000/18 відносно керівника ПП Видавничий будинок Перлина ОСОБА_4 за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України (а.с. 81-85).

29.03.2018 головним державним інспектором відділу протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Полтавської митниці ДФС ОСОБА_5 складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0170/10000/18 та на підставі ст.ст. 508, 511 Митного кодексу України вилучено токарний верстат з ЧПУ моделі I-42 TWIN ) (а.с. 86-87).

13.04.2018 відповідач повідомив позивача про те, що обумовлене договором від 02.11.2017 обладнання прибуло 28.03.2018 до порту м. Одеси, а 03.04.2018 - до митного терміналу м. Полтави (лист вих.№148А від 1304.2018, а.с. 28).

Відповідно до листа за №818 від 12.06.2018 позивач просить відповідача повідомити про причини порушення строків поставки обладнання, передбачених договором від 02.11.2017 (а.с. 24).

Листом за вих.№172А від 18.06.2018 відповідач повідомив позивача про те, що причиною порушення ним строків поставки обладнання є судовий розгляд щодо дій митних органів відносно обладнання (а.с. 29).

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06.07.2018 у справі №760/13625/18, провадження №3/760/4616/18, провадження у справі про притягнення директора ПП Видавничий будинок Перлина до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

17.07.2018 за вих.№961 позивачем направлено відповідачу листа, відповідно до якого просить відповідача у зв'язку із порушенням умов договору від 02.11.2017 повернути грошові кошти у розмірі 3 513 712,50 грн, а також сплатити пеню у розмірі 105 411, 38 грн (а.с. 26)

Відповідно до листа за вих.№202А від 27.07.2018 відповідач повідомляє позивача про неможливість повернення грошових коштів, у зв'язку із виконанням позивачем усіх своїх зобов'язань щодо перерахування грошових коштів заводу-виробнику та сплати коштів для митного оформлення обладнання (а.с. 30).

30.07.2018 позивач направив за вих.№ 1021 листа, відповідно до якого вимагає надання позивачем копію відповідного судового рішення у строк до 01.08.2018 та попереджує відповідача про те, що буде вимушений звернутись до суду з метою повернення грошових коштів у зв'язку із неналежним виконанням умов договору від 02.11.2017 (а.с. 25).

Разом з тим, позивачем направлено відповідачеві вимогу за вих.№1154 від 29.08.2018, відповідно до якої він вимагає від останнього повернути попередньо оплачені грошові кошти у розмірі 3 513 712, 50 грн через непоставлений товар та сплатити пеню у розмірі 105 411, 38 грн у строк до 06.09.2018 у зв'язку із невиконанням відповідачем умов п.3.2 договору від 02.11.2017 (а.с. 12-14).

11.09.2018 Апеляційний суд м. Києва апеляційну скаргу представника Київської міської митниці ДФС на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06.07.2018 залишив без задоволення, а вказане рішення суду першої інстанції - без змін.

17.10.2018 на підставі листа ПП Видавничий будинок Перлина Полтавською митницею ДФС оформлено накладну (вимогу) за №137 відносно токарного верстата ЧПУ моделі I-42 TWIN (а.с. 106).

Згідно із товаро-транспортної накладної №ТТН1019-1 від 19.10.2018 токарний станок моделі I-42 TWIN перевезено позивачу (а.с. 109-110)

19.10.2018 ТОВ НПО Фортекс отримало від ПП Видавничий будинок Перлина обладнання відповідно до умов договору від 20.11.2017, що підтверджується видатковою накладною №75 від 19.10.2018 (а.с. 111).

22.10.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір №15-ПН запуску та налагодження обладнання (а.с. 112-116).

25.10.2018 позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі обладнання до договору №0211/17 від 02.11.2017, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв токарний верстат моделі I-42 TWIN (а.с. 117).

25.10.2018 позивачем та відповідачем підписано акт виконаних робіт до договору №15-НП від 22.10.2018 (а.с. 118).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно із ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав перед відповідачем свої зобов'язання в частині оплати за поставку обладнання, передбачені п.п. 1.1, 2.1., 2.2.1 та 2.2.2 договору від 02.11.2017, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №849 від 08.11.2017 на суму 1 751 962,50 грн та №479 від 28.02.2018 на суму 1 761 750,00 грн.

Таким чином, враховуючи строк оплати позивачем вартості обладнання та положення п.3.2 договору від 02.11.2017, відповідач був зобов'язаний поставити обладнання позивачу у строк не пізніше 19.06.2018.

Однак, на день звернення позивача з даним позовом до суду відповідач не виконав умови п.3.2. договору від 02.11.2017 та здійснив поставку обумовленого цим договором обладнання лише 25.10.2018. Зазначена обставина підтверджується актом прийому-передачі обладнання, складеним на вимогу п.4.4 договору від 02.11.2017.

Таким чином, враховуючи положення п.6.1. внаслідок неналежного виконання взятих за цим договором обов'язків щодо строків відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,6% від суми погодженого, але не поставленого у строк товару за кожен день прострочки із врахуванням того, що загальна сума пені не може перевищувати 3% від суми договору від 02.11.2017.

Одночасно п.6.1. цього договору передбачено, що сторони не обкладаються неустойкою за перші 2 тижня прострочення, а тому із відповідача підлягає стягненню пеня за період з 03.07.2018 до 29.08.2018.

Щодо обгрунтування відповідача про неможливість виконання перед позивачем зобов'язання за договором від 02.11.2017 внаслідок випадку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Частиною другою ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, аналіз положень ст.614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, Цивільний кодекс України покладає саме на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Зазначене твердження знайшло свое відображення у постанові Верховного суду України від 13.02.2013, справа 6-170цс12.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК кореспондуються із нормами ст. 218 ГК, згідно із якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Судом також враховано вимоги ст. 13 ГПК України, відповідно до вимог якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З матеріалів справи судом не вбачається, що відповідачем вжито будь-яких заходів щодо вчасного виконання зобов'язання перед позивачем за договором від 02.11.2017.

Одночасно, судом встановлено, що відповідач не надав суду належних та достатніх доказів порушення свого зобов'язання перед відповідачем за договором від 02.11.2017 саме внаслідок випадку.

Суд дійшов висновку, що оскільки позивач не мав жодних договірних відносин із ПП Видавничий будинок Перлина , то прострочення виконання зобов'язання останнього перед відповідачем стосується договірних правовідносин виключно між ПП Видавничий будинок Перлина та ТОВ НПО Фортекс . Тобто відповідач не зміг належним чином виконати свої зобов'язання перед позивачем виключно через неналежне виконання зобов'язання своїм контрагентом - ПП Видавничий будинок Перлина .

Одночасно, ст. 617 ЦК України передбачено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У свою чергу, невиконання контрагентом відповідача своїх зобов'язань є комерційним ризиком як складовою частиною підприємництва.

Так, відповідно до ч.1 ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зазначена господарська діяльність здійснюється, зокрема, на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, що передбачено ч.1 ст. 44 ГК України.

Крім того, спираючись на фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів звернення до позивача з пропозицією щодо внесення змін до договору від 02.11.2017 в частині перегляду штрафних санкцій та/або вирішення питання щодо подовження строку поставки обладнання з урахуванням прострочення свого контрагента.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ТОВ Веза-Украина до ТОВ НПО Фортекс про стягнення пені у розмірі 105 411,38 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ст. 129 ГПК України судовий збір покладається, зокрема у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із платіжним дорученням №1394 від 07.09.2018 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 54 286,86 грн.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

30.10.2018 ухвалою господарського суду Харківської області постановлено розглядати справу із врахуванням зменшених позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 105 411,38 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Таким чином, враховуючи ціну позову та вимоги ст.2 Закону України Про судовий збір судовий збір у даній справі становить 1762 грн та саме судовий збір у цьому розмірі підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Одночасно суд звертає увагу, що позивач відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір не позбавлений права звернутись із відповідним клопотанням про повернення надлишково сплаченої суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 13, 14, 41-46, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю НПО Фортекс (61038, Харківська область, м. Харків, проспект Ландау Льва, 189, код ЄДРПОУ 37008618) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Веза-Украина (61017, Харківська область, м. Харків, вул. Котлова, буд.183, код ЄДРПОУ 31632410) пеню за неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 0211/17 від 02.11.2017 у розмірі 105411,38 грн (сто п'ять тисяч чотириста одинадцять гривень тридцять вісім копійок), витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 03.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_6