Рішення

від 26.12.2018 по справі 826/15729/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2018 року № 826/15729/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства Лекс доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 23.08.2017 №0005671402, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство Лекс (далі - позивач, ПАТ Лекс ) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 23.08.2017 за №0005671402 на загальну суму 456 168,00 грн, в тому числі основний платіж - 364 934,00 грн, штрафна санкція - 91 234,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладені в акті висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам податкового законодавства, оскільки у нього наявні всі первинні документи щодо взаємовідносин з контрагентом, оформлені належним чином та були надані до перевірки. Позивач вважає висновки про фіктивність операцій між позивачем та ТОВ Сіател Компані ґрунтується лише на неможливості відповідача згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних встановити залучення інших контрагентів до виконання задекларованих робіт. В той же час, господарські операції між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів (робіт, послуг) не можуть впливати на факт реальності господарської операції, вчиненої між останніми у ланцюгу постачання платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На думку позивача, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит за наслідками здійснення таких господарських взаємовідносин, відтак оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/15729/17 та вказану справу 05.12.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2017 відкрито провадження у справі.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України), визначеній Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 10 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до частин 1, 2 статті 12 КАС України в чинній редакції, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 6 частини 6 цієї ж статті Кодексу встановлено, що справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відноситься до справ незначної складності.

За змістом пункту 4 частини 9 статті 171 Кодексу, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Оскільки провадження у даній справі було відкрито до набрання чинності КАС України в новій редакції, суд визнав за доцільне своєю ухвалою від 12.03.2018 призначити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду від 12.03.2018 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому уповноважений представник зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та просив відмовити у їх задоволенні, наголошуючи на тому, що у даному випадку за спірними операціями лише оформлялись окремі первинні документи та податкові накладні з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з частиною 3 статті 241 КАС України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції КАС України.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 19.07.2017 №6777, на підставі посвідчень від 20.07.2017, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ Лекс (код 03058678) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ Сіател Компані (код 39646750) за період з 01.09.2015 по 30.09.2015, з 01.11.2015 по 31.12.2015, з 01.01.2016 по 31.01.2016, за результатами якої складено акт від 02.08.2017 №297/26-15-14-02-02/03058678.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ Лекс пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 364 937,00 грн, в тому числі за вересень 2015 року в сумі 109 137 грн, за жовтень 2015 року - 2 530 грн, за листопад 2015 року - 88 333 грн, за грудень 2015 року - 80 167 грн, за січень 2016 року - 84 767 грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки від 02.08.2017 за №297/26-15-14-02-02/03058678 позивач подав заперечення на акт від 09.08.2017 вих. №17, за результатами розгляду яких ГУ ДФС у м. Києві листом від 19.08.2017 №25694/10/26-15-14-02-02 надано відповідь про залишення висновків акта перевірки без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків акта перевірки 23.08.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005671402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 456 168,00 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 364 934,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 91 234,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 14.11.2017 за №26101/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення від 23.08.2017 №0005671402 залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушують його законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відтак, згідно вимог Податкового кодексу України, який регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, підставою, що позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є не підтвердження його податковими накладними, або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, в розумінні статті 1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 зазначеного Закону передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Проведеною перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.09.2015 по 31.01.2016 встановлено його завищення на загальну суму 364 934,00 грн, що сформований за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ Сіател Компані (код ЄДРПОУ 39646750).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ Лекс (Замовник) та ТОВ Сіател Компані (Підрядник) укладено договір підряду від 20.08.2015 №14, згідно умов якого Підрядник на свій ризик власними та залученими силами зобов'язується виконати ремонт офісних приміщень (ремонтні роботи), які розташовані за адресою: вул. Чорновола, 12, літера А, а Замовник зобов'язується здійснити оплату всіх цих робіт в обсязі, вказаному в актах приймання виконаних робіт.

Виконання вказаних робіт підтверджується копіями: акта приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року (ф.КБ-2в) від 30.09.2015 б/н на загальну суму 670 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 111 666,67 грн; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2015 року (ф.КБ-3) від 30.09.2015, локального кошторису на будівельні роботи (ремонт офісних приміщень) №2-1-1 від 30.09.2015 (ф.№1), податкової накладної від 30.09.2015 №13009 на загальну суму 670 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 111 666,67 грн.

В акті перевірки позивача зазначено, що суми ПДВ за вказаною податковою накладною включено до податкового кредиту та відображено у додатку 5 до податкових декларації з ПДВ за відповідний період.

Проведення розрахунків за даним договором підтверджуються платіжними дорученнями від 07.10.2015 №381, від 07.10.2015 №382, від 21.10.2015 №387, від 05.11.2015 №409 на загальну суму 670 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 111 666,67 грн.

Також, між ПАТ Лекс (Замовник) та ТОВ Сіател Компані (Підрядник) укладено договір підряду від 02.11.2015 №18, згідно умов якого Підрядник на свій ризик власними та залученими силами зобов'язується виконати ремонт офісних приміщень (ремонтні роботи), які розташовані за адресою: вул. Чорновола, 12, літера А, а Замовник зобов'язується здійснити оплату всіх цих робіт в обсязі, вказаному в актах приймання виконаних робіт.

В підтвердження виконання будівельних робіт (ремонт офісних приміщень) позивачем надано копії акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року (ф.КБ-2в) від 30.11.2015 б/н на загальну суму 530 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 88 333,33 грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2015 року (ф.КБ-3) від 30.11.2015, договірної ціни на ремонт офісних приміщень від 30.11.2015, локального кошторису на будівельні роботи (ремонт офісних приміщень) №2-1-1 від 30.11.2015 (ф.№1), податкової накладної від 30.11.2015 №63011 на загальну суму 530 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 88 333,33 грн.

В акті перевірки позивача зазначено, що суми ПДВ за вказаною податковою накладною включено до податкового кредиту та відображено у додатку 5 до податкових декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

Крім того, між ПАТ Лекс (Замовник) та ТОВ Сіател Компані (Підрядник) укладено договір підряду від 01.12.2015 №30, згідно умов якого Підрядник на свій ризик власними та залученими силами зобов'язується виконати ремонт офісних приміщень (ремонтні роботи), які розташовані за адресою: вул. Чорновола, 12, літера А, а Замовник зобов'язується здійснити оплату всіх цих робіт в обсязі, вказаному в актах приймання виконаних робіт.

В підтвердження виконання будівельних робіт (ремонт офісних приміщень) позивачем надано копії акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року (ф.КБ-2в) від 29.12.2015 б/н на загальну суму 481 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 80 166,67 грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2015 року (ф.КБ-3) від 29.12.2015, договірної ціни на ремонт офісних приміщень від 29.12.2015, локального кошторису на будівельні роботи (ремонт офісних приміщень) №2-1-1 від 29.12.2015 (ф.№1), податкової накладної від 29.12.2015 №22912 на загальну суму 481 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 80 166,67 грн.

В акті перевірки позивача зазначено, що суми ПДВ за вказаною податковою накладною включено до податкового кредиту та відображено у додатку 5 до податкових декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

Проведення розрахунків за даним договором підтверджуються платіжним дорученням від 12.01.2016 №10 на суму 250 000,00 грн. Кредиторська заборгованість станом на 31.01.2016 склала 231 000,00 грн.

Також, між ПАТ Лекс (Замовник) та ТОВ Сіател Компані (Підрядник) укладено договір підряду від 04.01.2016 №30, згідно умов якого Підрядник на свій ризик власними та залученими силами зобов'язується виконати ремонт офісних приміщень (ремонтні роботи), які розташовані за адресою: вул. Чорновола, 12, літера А, а Замовник зобов'язується здійснити оплату всіх цих робіт в обсязі, вказаному в актах приймання виконаних робіт.

В підтвердження виконання будівельних робіт (ремонт офісних приміщень) позивачем надано копії: акта приймання виконаних будівельних робіт за січень 2016 року (ф.КБ-2в) від 31.01.2016 б/н на загальну суму 508 600,00 грн, у тому числі ПДВ - 84 766,67 грн; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2016 року (ф.КБ-3) від 31.01.2016; договірної ціни на ремонт офісних приміщень від 31.01.2016; локального кошторису на будівельні роботи (ремонт офісних приміщень) №2-1-1 від 31.01.2016 (ф.№1); податкової накладної від 31.01.2016 №333101 на загальну суму 508 600,00 грн, у тому числі ПДВ - 84 766,67 грн.

В акті перевірки позивача зазначено, що суми ПДВ за вказаною податковою накладною включено до податкового кредиту та відображено у додатку 5 до податкових декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

Кредиторська заборгованість по вказаним операціям склала 508 600,00 грн.

Відповідно до довідки ПАТ Лекс від 16.03.2018 №16 вартість робіт в сумі 1 824 666,66 грн, отриманих від ТОВ Сіател Компані , відображена на рахунку 103 Будинки та споруди та збільшує залишкову балансову вартість об'єкту, а саме офісної будівлі (літера А) за адресою м. Київ, вул. Чорновола, 12.

Також, на підтвердження наявності реальної мети отримання послуг за укладеними з ТОВ Сіател Компані договорами, матеріали справи містять копію накопичувальної відомості за рахунком 631 за період з вересня 2015 року по березень 2016 року.

При цьому, судом встановлено, що ремонтні роботи, які виконані ТОВ Сіател Компані проведені у приміщенні офісного центру, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 12, що належить позивачу на праві власності відповідно до свідоцтва від 09.09.2013 індексний номер 9128507 та підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.09.2013 №9128801.

Як пояснив представник позивача, основним напрямом діяльності ПАТ Лекс є надання в оренду офісних приміщень, у зв'язку з чим підтримка приміщення у належному та конкурентному стані, його обслуговування є одним з основних завдань підприємства. Здійснювати ремонтні роботи власними силами позивач не має можливості, оскільки у штаті має лише 13 осіб, які не є фахівцями в галузі будівництва, у зв'язку з чим товариство вимушено залучати підрядні організації.

Суд зазначає, що подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися та є економічно виправданими. Отже, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ Сіател Компані зареєстроване як юридична особа Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 18.02.2015 за №10691020000033728 та взято на податковий облік 19.02.2015 за №77372, стан платника 0 - платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - організацію будівництва будівель, свідоцтво платника ПДВ від 01.04.2015 №200209813 - діюче. Остання декларація з ПДВ подана за січень 2017 року.

Також в матеріалах справи міститься копія ліцензії серії АЕ №639916, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 30.03.2015 ТОВ Сіател Компані , відповідно до якої контрагенту позивача дозволено здійснювати перелік робіт, у тому числі, будівельні та монтажні роботи.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій та складення згаданих вище первинних документів контрагент позивача мав статус платника податків та був зареєстрований як юридична особа у встановленому законодавством порядку, а надані послуги (виконані роботи) за договорами від 20.08.2015 №14, від 02.11.2015 №18, від 01.12.2015 №30, від 04.01.2016 №30 відповідали основному виду діяльності ТОВ Сіател Компані .

В свою чергу, відповідач вказує на нереальність господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ Сіател Компані , посилаючись, зокрема, на порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.205-1 та ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що в ході аналізу інформації із загальнодоступних джерел, а саме Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що в провадженні слідчого управління ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування №32016100060000142 від 09.12.2016 за фактом підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205-1, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Службові особи ТОВ Вінсо-Технології (код 33998128) в період 2013-2016 роки не сплатили до державного бюджету податок на прибуток та податок на додану вартість, внаслідок проведення безтоварних операцій з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, серед яких, у тому числі ТОВ Сіател Компані (код 39646750).

Крім того, відповідач посилається на те, що згідно інформації ІС СФП ТОВ Сіател Компані зареєстроване на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи. В ГУ ДФС у м. Києві наявна копія заяви ОСОБА_1 щодо непричетності до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Виключно з посиланням на вищевказану інформацію контролюючий орган дійшов висновку, що перевіркою не підтверджено надання ремонтних робіт на адресу ПАТ Лекс від ТОВ Сіател Компані за період взаємовідносин протягом перевіряємого періоду, що свідчить про те, що за виконання ремонтних робіт оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання ПАТ Лекс необґрунтованої вигоди у вигляді сум податкового кредиту.

Однак, посилаючись на інформацію, отриману в межах кримінального провадження, належним доказом в даному випадку могли би бути вирок суду щодо посадових осіб позивача, чи контрагента, що набрали законної сили, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, пов'язаних з фіктивним підприємництвом чи ухиленням від сплати податків, тощо.

Проте, всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів не надано.

Сам по собі факт того, що контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення не є доказом протиправного формування витрат чи податкового кредиту і не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17 та від 26.06.2018 у справі №808/2360/17.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію та інформацію із загальнодоступних джерел, а саме Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом та не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Також, відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, також не подав жодних доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, які підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

Зокрема, під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагента позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку статті 55-1 ГК України ( Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання ), не надано рішення суду, прийнятого в порядку статті 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами частиною 3 статті 228 ЦК України. Також не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку статті 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, підрядник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, замовник не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Суд виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, поставляють йому товари чи надають послуги.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, позивачем направлено запит до контрагента про надання пояснень з приводу складеної ситуації та сумнівності податкового органу у здійсненні між ними господарських операцій.

На звернення позивача ТОВ Сіател Компані надало відповідь листом від 27.05.2016 №12, яким підтверджено здійснення ремонтних робіт в офісній будівлі за адресою м. Київ, вул. Чорновола, 12, що належить на праві власності позивачу, згідно укладених між ним договорів підряду від 20.08.2015 №14, від 02.11.2015 №18, від 01.12.2015 №30, від 04.01.2016 №30, складення та підписання первинних документів, у тому числі податкових накладних, їх реєстрації у встановленому порядку, за результатами виконання робіт з обох сторін претензії не висувалися.

Окрім того, ТОВ Сіател Компані повідомлено, що за наслідками проведених господарських операцій з ПАТ Лекс ним було задекларовано податкові зобов'язання, в підтвердження чого надало копії податкових декларацій з податку на додану вартість.

Таким чином, у взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, зазначає, що надані позивачем на підтвердження реального здійснення господарських операцій із ТОВ Сіател Компані первинні документи, копії яких містяться у матеріалах справи, повністю відображають зміст та обсяги господарських операцій, відповідають господарським цілям та завданням статутної діяльності підприємств, що є свідченням добросовісності дій позивача при здійсненні вказаних операцій.

Таким чином, за результатом системного аналізу вимог податкового законодавства, на підставі оцінки наявних у справі доказів окремо та у їх сукупності, суд звертає увагу на те, що висновок про безтоварність господарських операцій може ґрунтуватись на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях. Податковий орган при вирішенні справи не обґрунтовував позицію щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість безтоварністю господарських операцій та не довів суду шляхом надання належних, достовірних та достатніх доказів.

Отже, збільшення відповідачем сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість є безпідставним, а спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Лекс задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 23.08.2017 за №0005671402.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Лекс (ідентифікаційний номер 03058678, адреса: 01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 12) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 6842 (шість тисяч вісімсот сорок дві) гривні 52 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ - 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська