Рішення

від 26.12.2018 по справі 826/7327/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2018 року № 826/7327/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді-доповідача Келеберди В.І., суддів Качура І.А., Кузьменка В.А., при секретарі судових засідань Козловій І.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спектрсервіс-Трейд

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача - Залевський К.С.,

від відповідача - Павлишин М.М., Вільгельм А.Д.,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Позивач) подав до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) позов до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та просить суд:

Визнати неправомірними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо винесення припису від 14 квітня 2016 року та постанови від 28 квітня 2016 року № 120/16/10/26-43/2804/02/3;

Скасувати припис від 14 квітня 2016 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України Іваніцького С.І.;

Скасувати постанову від 28 квітня 2016 року № 120/16/10/26-43/2804/02/3 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України Іваніцького С.І.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 жовтня 2015р. Департаментом Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за номером КВ 083152921090. Однак, 14 квітня 2016 року на підставі звернення гр. ОСОБА_7 від 30 березня 2016 року посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт, в якому зазначено про виявлені позивачем порушення чинного законодавства. На підставі проведеної перевірки директору ТОВ Спектрсервіс-трейд Валентині видано припис не розпочинати виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського., 14-А у Солом'янському районі міста Києва до усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до вимог діючого законодавства (далі - припис).Окрім того, 28 квітня 2016 року відповідачем винесено постанову № 120/16/10/26-43/2804/02/3 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі - постанова № 120/16/10/26-43/2804/02/3). Позивач вважає, що вказані вище припис від 14квітня 201 року та постанова № 120/16/10/26-43/2804/02/3 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є незаконними та такими, що мають бути, скасовані.

Разом із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису від 14 квітня 2016 року винесеного головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Іваніцьким С.І. на час розгляду судом адміністративного позову.

Ухвалою суду від 31 травня 2016 року позовну заяву залишено без руху та надано п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали суду.

23 червня 2016 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29 червня 2016 постановленою суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчуком А.Б. відкрито провадження у адміністративній справі № 826/7327/16 (далі - справа) та призначено розгляд справи на 22 серпня 2016 року.

Окрім того, ухвалою суду від 29 червня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії від 15 серпня 2016 року визначено склад колегію суду для розгляду даної справи.

19 серпня 2016 року через канцелярію суду надійшло клопотання директора позивача про перенесення розгляду справи.

23 серпня 2016 року судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням одного судді із складу колегії у відпустці, а тому розгляд справи відкладено на 17 жовтня 2016 року.

17 жовтня 2016 року судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та розгляд справи відкладено на 01 березня 2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії від 06 лютого 2017 року змінено склад колегії для розгляду справи.

Судове засідання призначено на 09 червня 2017 року.

До суду надійшли письмові заперечення відповідача, які долучено до матеріалів справи та які обґрунтовано тим, що об'єкт будівництва відноситься до IV категорії складності. Позивач дозволу на виконання будівельних робіт не отримував, а декларація про початок виконання будівельних робітне є відповідним документом, який надає право виконувати будівельні роботи на об'єкті IV категорії складності, то такий об'єкт є самочинним будівництвом і, відповідно, органи державного архітектурно-будівельного контролю та експертна організації мали право визначати категорії складності об'єкта. За таких обставин, посадова особа відповідача під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та накладення штрафу діяла відповідно до вимог чинного законодавства, що є підставами для відмови у задоволенні позову.

06 червня 2017 року головуючим суддею у справі заявлено самовідвід, який обґрунтовано тим, що суддя Федорчук А.Б. приймав участь у справі № 826/6988/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спектрсервіс-Трейд до Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо скасування Декларації про початок Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва від 19 жовтня 2015 року № КВ 083152921090 протиправними,, визнати протиправними та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 21 квітня 2016 року № 33, зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекції України поновити реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського., 14-А у Солом'янському районі міста Києва від 19 жовтня 2015 року № КВ 083152921090, яка являється взаємопов'язаною зі справою № 826/7327/16.З метою уникнення сумнівів щодо упередженості та з метою забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства, суддею заявлено самовідвід від розгляду справи.

Аналогічного змісту заява надійшла і від судді Мазур А.С.. яка входила до складу колегії визначеної для розгляду даної справи.

Ухвалою сулу від 09 червня 2017 року заяву судді Федорчука А.Б. та Мазур А.С. про самовідвід у справі № 826/7327/16 задоволено. Справу передано для визначення іншого складу колегії суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 липня 2017 року визначено склад колегії суду для розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 01 серпня 2017 року справу прийнято до свого провадження суддею Келебердою В.І. та призначено судовий розгляд на 04 жовтня 2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13 вересня 2017 року змінено склад колегії суддів для розгляду зазначеної справи.

04 жовтня 2017 року судове засідання не відбулось у зв'язку із неявкою представників сторін та розгляд справи відкладено на 01 грудня 2017 року.

У відповідному судовому засіданні колегією суддів змінено порядок розгляду справи, ухваливши про перехід до подальшого завершення розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Обставини встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спектрсервіс-Трейд є замовником будівництва/Реконструкція нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва (далі - об'єкт).

Позивачем подано до Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті та 19 жовтня 2015 року Департаментом Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за номером КВ 083152921090.

14 квітня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким С.І., проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, замовником будівництва є товариство з обмеженою відповідальністю Спектрсервіс-Трейд щодо об'єкта будівництва Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва .

Підставою для проведення перевірки слугувало електронне звернення громадянина ОСОБА_7 від 30 березня 2016 року.

За результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким С.І. 14 квітня 2016 року складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в якому відображено наступні порушення:

- замовником будівництва ТОВ Спектрсервіс-Трейд наведені недостовірні дані у Декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 жовтня 2015 року за № КВ 083152921090 в частині категорії складності об'єкта будівництва та відсутності необхідності проходження обов'язкової експертизи проектної документації, що передбачено абзацом другим частини четвертої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , чим порушено частину восьму статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (а.с. - 25-27).

14 квітня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким С.І. складено припис не розпочинати виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва до усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до вимог діючого законодавства (далі - припис) (а.с. - 18-20).

28 квітня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким С.І. винесено постанову № 120/16/10/26-43/2804/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова № 120/16/10/26-43/2804/02/3) (а.с. - 22-24).

Даною постановою установлено, що замовником будівництва ТОВ Спектрсервіс-Трейд наведені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 жовтня 2015 року за № КВ 083152921090 в частині категорії складності об'єкта будівництва та відсутності необхідності проходження обов'язкової експертизи проектної документації, що передбачено абзацом другим частини четвертої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Позивач вважає, що припис та постанова є незаконними та такими, що мають бути скасовані.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовано на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно зі статтею 3 Закону № 3038-VI, справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною першою статті 6 Закону № 3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

У контексті приписів частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Частиною другою статті 7 Закону № 3038-VI передбачено, що у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Відповідно до статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об'єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертною організацією державної форми власності.

Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I-III категорій складності.

Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які:

1) належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об'єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Статтею 32 Закону № 3038-VI передбачено, що усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону № 3038-VI експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2, 3 частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (далі - Положення № 294).

Основними завданнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил (пункт 3 Положення № 294).

Пунктом 4 Положення № 294 визначено, що до покладених на Держархбудінспекцію завдань, окрім іншого, остання здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Водночас пунктом 7 Положення №294 передбачено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

З 02 червня 2011 року діє Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Пунктом 1 Порядку № 553 визначено перелік органів, які здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до пунктів 5, 7 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, серед іншого, зобов'язаний надавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до приписів пунктів 16-17, 21 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом 22 Порядку №553 визначено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Порядок віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року №557 (далі - Порядок 557) в якому передбачено, що віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків р (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Пунктом 5 Порядку № 557 визначено, що до IV категорії складності відносяться об'єкти ( будівництва які мають хоча б одну з таких ознак: розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розміри заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів ' культурної спадщини місцевого значення.

Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , зокрема, статтею 1 визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог. Установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до статті 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, у тому числі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , накладати штрафи в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право від імені, зокрема, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 735 Про внесення змін до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок № 735).

Відповідно до пунктів 22-27 Порядку № 735 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

У постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються:

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка винесла постанову;

дата розгляду справи;

відомості про суб'єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім'я, по батькові керівника, інші відомості);

обставини, установлені під час розгляду справи;

нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено;

положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Постанова про закриття справи приймається за наявності обставин, передбачених пунктом 8 цього Порядку, і складається у двох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою (крім випадків, передбачених підпунктом 5 пункту 8 цього Порядку), про що робиться відмітка у постанові, а другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України Про виконавче провадження , а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову.

Постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження.

Постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи присвоюються реєстраційні номери, що складаються з порядкового номера постанови та реєстраційного номера вихідної кореспонденції органу державного архітектурно-будівельного контролю, який зазначається через скісну риску.

Облік постанов про накладення штрафу та постанов про закриття справи здійснюється уповноваженою посадовою особою шляхом внесення запису про них до журналу обліку таких постанов. Журнал має бути пронумеровано, прошнуровано та скріплено гербовою печаткою і засвідчено підписом керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Облік постанов проводиться в межах кожного календарного року окремо.

Абзацами 3, 4 та 6 пункту3 Порядку №735 передбачено те, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх рвання суб'єктом містобудування.

Пунктом 19 Порядку №735 передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Відповідно до пункту 2 частини другої статті З Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком № 553, на підставі звернення гр. ОСОБА_7, яке надійшло на електрону адресу Держархбудінспекції вхідний № 40-375-ел від 30 березня 2016 року у присутності директора замовника будівництва Титаренко В.В., головного архітектора проекту ТОВ АБК Квадрат , Шевченка Р.О., керівника ТОВ АБК Квадрат Пилявця С.С., посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі - Департамент) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва (а.с. - 109-110).

За результатами перевірки посадовою особою відповідача встановлено, що Департамент керуючись Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, зареєстрував подану замовником будівництва - ТОВ Спектрсервіс-Трейд декларацію про початок виконання будівельних робіт Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі місті Києва від 19 жовтня 2015року за №КВ 083152921090 (а.с. - 31-33).

Замовнику будівництва - ТОВ Спектрсервіс-Трейд , Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 30 квітня 2014 року №4555/0/12/009-14.

Проектна документація об'єкта будівництва розроблена ТОВ АБК КВАДРАТ , з наступними основними показниками об'єкту будівництва:

площа земельної ділянки - 0,1180 га;

площа забудови - 985,0 кв.м.;

загальна площа - 10569,69 кв.м.;

поверховість - 16+цоколь.

Відповідно до даних наведених замовником будівництва ТОВ Спектрсервіс-Трейд у декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 жовтня 2015 року за № КВ 083152921090, об'єкт будівництва відноситься до III (третьої) категорії складності.

Відповідно до проектної документації на об'єкт Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва , об'єкт відноситься до III категорій складності за сукупністю ознак, а саме:

- розраховано на постійне перебування 277 осіб; періодичне перебування 154 особи: становить можливу небезпеку для не більш ніж 416 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: може спричинити збитки в обсязі до 9772 мінімальних розмірів заробітних плат; загроза втрати об'єкта культурної спадщини відсутня.

Проте, Департамент листом № 10/26-48/2303/0213/Сл від 23 березня 2016 року звернувся до ДП Укрдержбудекспертиза щодо підтвердження чи спростування категорії складності зазначеного об'єкта будівництва визначеної проектною організацією та замовником будівництва (а.с. - 128-129).

ДП Укрдержбудекспертиза листом від 24 березня 2016 року № 448 повідомила Департамент, що техніко-економічні показники зазначені в декларації про початок виконання будівельних робіт, у вихідних даних та частині проектної Документації - відрізняються. Розрахунок визначення категорії складності об'єкта будівництва виконаний з використанням техніко-економічних показників відмінних від тих, що зазначені в декларації (а.с. - 130-131).

За характеристикою можливої небезпеки для життєдіяльності людей, які постійно перебувають на об'єкті, керуючись ДСТУ-Н Б ВЛ.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальність) та категорії складності об'єктів будівництва (зі змінами) і Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV категорії складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, даний об'єкт будівництва може бути віднесений до категорії складності не менше ніж IV.

Таким чином, беручи до уваги лист ДП УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА від 24 березня 2016 року № 448 Департаментом встановлено, що об'єкт будівництва Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва , віднесений до категорії складності не менше ніж IV (четверта).

Враховуючи викладене вище, проектна документація, яка розроблена проектною організацією ТОВ АБК Квадрат , під керівництвом головного архітектора проекту Шевченка Руслана Олександровича на об'єкт будівництва Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва , та передана замовнику будівництва ТОВ СПЕКТРСЕРВІС-ТРЕЙД , розроблена з порушенням державних стандартів, норм і правил, а саме: занижено категорію складності об'єкта, чим порушено частину другу статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статтю 26 Закону України Про архітектурну діяльність .

Таким чином, замовником будівництва - ТОВ Спектрсервіс-Трейд наведені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 жовтня 2015 року за № КВ 083152921090 в частині категорії складності об'єкта будівництва та відсутності необхідності проходження обов'язкової експертизи проектної документації, що передбачено абзацом другим частини четвертої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , чим порушено частини восьмої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Виходячи із наведеного вище замовником виконуються будівельні роботи без отримання документа, який надавав би право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги статей 34, 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідно до якого право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 14 квітня 2016 року, видано обов'язковий для виконання припис від 14 квітня 2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, Державних стандартів і правил та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із фіксуванням суті правопорушення (а.с. - 18-20, 25-27, 111-119).

Складені за результатами проведеної перевірки документи разом із супровідним листом від 15 лютого 2016 № 10/26-33/1504/02/3/сл направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. - 123).

За вчинене правопорушення, на підставі поданих документів і матеріалів, складених під час здійснення позапланової перевірки, посадовою особою Департаменту позивача притягнуто до встановленої Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідальності, із накладенням стягнення у виді штрафу - постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 квітня 2016 року № 120/16/10/26-43/2804/02/3 (а.с. - 21-24).

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2016 року у справі № 826/6988/16 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Спектрсервіс-Трейд до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання винити дії, задоволено (а.с. - 72-80). Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року вказану постанову залишено без змін (а.с. - 81-89).

Предметом вказаної адміністративної справи було рішення Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 21 квітня 2016 року № 33 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, яку зареєстровано Департаментом 19 жовтня 2015 року № КВ 083152921090.

Вказане рішення прийнято відповідачем за наслідками перевірки та складеного 14 квітня 2016 року акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Судом у постанові від 06 червня 2016 року зазначено, що правомірність віднесення об'єкта будівництва до ІІІ категорії складності підтверджено Експертною оцінкою щодо перевірки категорії складності об'єкта будівництва Реконструкції (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва від 19 квітня 2016 року № 11/02/04-16/ЮП, яку було проведено товариством з обмеженою відповідальністю УКРБУДЕКСПЕРТИЗА (а.с. - 28-29)

При цьому, з урахуванням вимог пункту 5 Порядку № 557 судом відхилено посилання відповідача на лист ДП УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА від 24 березня 2016 року № 448, та суд прийшов до висновку, що висновок ДП УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА про те, що зазначений об'єкт будівництва може бути віднесеним до категорії складності не менше ніж IV (четверта) є хибним.

Окрім того, судом також зазначено, що з акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 квітня 2016 року, вбачається, що під час проведення перевірки не було досліджено розрахунки категорії складності об'єкта містобудування Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва , що виконані товариством з обмеженою відповідальністю АБК КВАДРАТ та затверджені позивачем.

Крім того, у вказаному акті не зазначено про наявність факту залучення до перевірки експертної установи, експерта, що має відповідний сертифікат для визначення категорії складності об'єкта містобудування Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва .

Таким чином, лист державного підприємства №448 від 24 березня 2016 року, як особи до компетенції якої не віднесено визначення категорії складності об'єкта: Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва не є належним та допустимим доказом, що зазначений об'єкт містобудування має бути віднесено до ІV категорій складності.

Інших доказів крім зазначеного листа відповідачем на підтвердження факту того, що об'єкт: Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вул. Ушинського, 14-А у Солом'янському районі м. Києва має бути віднесено до ІV категорії складності суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що віднесення спірного об'єкта будівництва до ІІІ категорії складності здійснено позивачем правомірно.

Таким чином, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема щодо внесення недостовірних даних до декларації про початок виконання будівельних робіт, документально не підтверджуються.

Отже, у суду відсутні підстави для висновку про те, що об'єкт: Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва має бути віднесено до ІV категорії складності, а не до ІІІ категорії складності.

Таким чином, невідповідність висновків відповідача, які викладено у акті перевірки від 14 квітня 2016 року в частині недостовірності даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 жовтня 2015 року № КВ 083152921090 в частині категорії складності об'єкта будівництва та відсутності необхідності проходження обов'язкової експертизи проектної документації та хибність висновків викладених у листі ДП УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА від 24 березня 2016 року № 448 підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2016 року у справі № 826/6988/16 (а.с. - 72-80).

Як вбачається з матеріалів даної справи, підставою для винесення оскаржуваних припису та постанови стало наведення замовником будівництва недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 жовтня 2015 року № КВ 083152921090 в частині категорії складності об'єкта будівництва та відсутності необхідності проходження обов'язкової експертизи проектної документації, що передбачено абзацом другим частини четвертої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності чим порушено частину восьму статті 36 зазначеного Закону (а.с. - 18-33).

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що зі сторони замовника будівництва Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом'янському районі міста Києва ТОВ Спектрсервіс-Трейд та його посадових осіб не було допущено жодних порушень чинного законодавства України, що підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2016 року у справі № 826/6988/16, а тому дії відповідача в частині винесення припису та постанови є неправомірними, а відтак, оскаржуваний припис від 14 квітня 2016 року та постанова № 120/16/10/26-43/2804/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 квітня 2016 року підлягають скасуванню.

Відповідачем під час судового розгляду не було надано доказів на підтвердження правомірності винесених рішень. Натомість позивачем підтверджено правомірність заявлених вимог та протиправність прийнятих відповідачем рішень, що є підставами для задоволення позовних вимог.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено протиправність оскаржуваних рішень відповідача, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Долученими до матеріалів справи оригіналами платіжних доручень № 62 від 12 травня 2016 року та № 354 від 23 червня 2016 року підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 4 134,00 гривень та 482,30 гривень, та разом у сумі 4616,30 гривень, які підлягають відшкодуванню на його користь.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 72-77, 90, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спектрсервіс-Трейд (03087, місто Київ, вулиця Ушинського, 14А, адреса для листування: 04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, 33, код ЄДРПОУ: 32731561) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ: 37471912) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Визнати неправомірними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо винесення припису від 14 квітня 2016 року та постанови від 28 квітня 2016 року № 120/16/10/26-43/2804/02/3.

Скасувати припис від 14 квітня 2016 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України Іваніцького С.І.

Скасувати постанову від 28 квітня 2016 року № 120/16/10/26-43/2804/02/3 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України Іваніцького С.І.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектрсервіс-Трейд (03087, місто Київ, вулиця Ушинського, 14А, адреса для листування: 04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, 33, код ЄДРПОУ: 32731561) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ: 37471912) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4616 (чотири тисячі шістсот шістнадцять гривень) гривень 30 копійок.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя-доповідач В.І. Келеберда

Судді: І.А. Качур

В.А. Кузьменко