Ухвала

від 22.07.2019 по справі 826/7327/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

22 липня 2019 року Справа № 826/7327/16

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г. у м. Києві, перевіривши клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрсервіс-Трейд" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектрсервіс-Трейд " звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Перевіряючи наявність правових підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому, оскаржуване рішення було винесено 26.12.2018 р., а апеляційна скарга подана апелянтом лише 05.07.2019 р., що вбачається зі штампу суду першої інстанції на апеляційній скарзі, тобто зі спливом тридцятиденного строку, регламентованого статтею 295 КАС України.

У матеріалах справи міститься зворотне повідомлення з відміткою про отримання апелянтом оскаржуваного рішення /Т 1 а.с. 176/.

Разом з тим, апелянт у своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що такий строк був пропущений через відсутність коштів на сплату судового збору за подання апеляційної скарги і на те, що ним постійно вживалися заходи щодо сплати судового збору.

Водночас, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "UnionAlimentariaSanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не є поважними і підстави для його поновлення за даним клопотанням відсутні.

Керуючись ст.ст. 295, 298, 321, 325, ст.ст. 328-331КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач

Судді: