Рішення

від 20.12.2018 по справі 536/2161/17

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/2161/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Дяденко С.В.

позивача ОСОБА_1 та її представника за угодою адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області за довіреністю ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

відповідача ОСОБА_6 та його представника за угодою адвоката ОСОБА_7 законного представника неповнолітнього відповідача ОСОБА_8 ОСОБА_9

третьої особи ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 об'єднаної сільської територіальної громади, ОСОБА_5, ОСОБА_11, неповнолітнього ОСОБА_8, законним представником якого є ОСОБА_9, третя особа: Третя кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання заповіту нікчемним та за зустрічним позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_1, неповнолітнього ОСОБА_8, законним представником якого є ОСОБА_9, ОСОБА_5, третя особа: Третя кременчуцька державна нотаріальна контора про тлумачення заповіту

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.12.2017 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 об'єднаної сільської територіальної громади, ОСОБА_5, ОСОБА_11, неповнолітнього ОСОБА_8, законним представником якого є ОСОБА_9 про визнання заповіту нікчемним.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, що 30 серпня 2017 року помер її батько ОСОБА_12, який до смерті проживав без реєстрації зі своєю сестрою ОСОБА_13 в с.Кобелячок вул.Пилипа Орлика, 36. В Третій кременчуцькій державній нотаріальній конторі, куди вона звернулась з заявою про прийняття спадщини їй стало відомо про наявність заповіту складеного померлим батьком у день його смерті 30 серпня 2017 року посвідченого старостою с.Кобелячок ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району ОСОБА_10. Згідно даного заповіту земельну ділянку площею 6,44 га, яка належала померлому на підстав свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2010 року батько заповів наступним чином: 2га ОСОБА_5, 2га ОСОБА_6, 1,44га, їй, доньці ОСОБА_1, 1,00га та земельну ділянку площею 0,46га сину ОСОБА_8.

Вважає, що даний заповіт не відповідає встановленим законодавством вимогам.

Так, з його тексту немає можливості з'ясувати чи дійсно він прочитаний заповідачем, її батьком, чи складено його в приміщенні сільської ради, чи староста с.Кобелячок виїжджала додому до батька (заповідача), відомості про її дієздатність в заповіті також відсутні, не вказана адреса здійснення посвідчувального запису, де зазначено - Заповіт записаний мною, (прізвище та ініціали), зі слів ( прізвище, ім'я, по-батькові заповідача) , не зазначено Заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем (прізвище, ім'я, по-батькові заповідача) і власноручно підписаний у моїй присутності о

---

годині

---

хвилин . Крім того, у заповіті вказується, що на час складання заповіту батько проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 буд.2 кв.5, тоді як згідно з ОСОБА_4 про підтвердження факту проживання без реєстрації до дня смерті від 24.10.2017 року він проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Просила суд визнати заповіт ОСОБА_12 складений від 30.08.2017 року та посвідчений старостою с.Кобелячок ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та зареєстрований в реєстрі за № 31 нікчемним та стягнути з ОСОБА_3 об'єднаної сільської територіальної громади на її користь 640 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 14 лютого 2018 року прийнято до розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_1, неповнолітнього ОСОБА_8, законним представником якого є ОСОБА_9, ОСОБА_5, третя особа: Третя кременчуцька державна нотаріальна контора про тлумачення заповіту, уточнено назву відповідача ОСОБА_3 об'єднана сільська територіальна громада та ухвалено вважати відповідачем ОСОБА_3 сільську раду Кременчуцького району Полтавської області.

Ухвалою суду від 13 квітня 2018 року до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_10 старосту с.Кобелячок ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач ОСОБА_6 посилається, що 30 серпня 2017 року помер його та відповідача ОСОБА_5 рідний дядько ОСОБА_12, який у день смерті склав заповіт, який був посвідчений 30.08.2017 р. повноважною посадовою особою ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області старостою с.Кобелячок за реєстраційним №31, в якому записано: Я, ОСОБА_12 …. на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження: земельна ділянка площею 6,44га (кадастровий номер 5322481900:03:000:0103), що знаходиться на території с.Кобелячок та належить мені відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2010 року заповідаю: 2га ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, 2га ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, 1,44га доньці ОСОБА_1; 1,00га та земельну ділянку площею 0,46га (кадастровий номер 5322481901:01:003:0128), що знаходиться в с.Кобелячок Кременчуцького району Полтавської області вул.Перемоги, 62 заповідаю своєму сину ОСОБА_8 . За життя дядькові ОСОБА_12 належала на праві власності земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 6,44га, кадастровий номер 5322481900:03:000:0103, що знаходиться на території с.Кобелячок Кременчуцького району Полтавської області, яка ним була набута в порядку спадкування за заповітом після смерті 13.12.2005 року його матері та нашої з ОСОБА_5 і ОСОБА_1 бабусі ОСОБА_14, коли його батько та син померлої ОСОБА_14 та мати відповідача ОСОБА_5 і донька померлої ОСОБА_13 відмовилась від своєї частки у спадщині на його, ОСОБА_12, користь за усною домовленістю між ними про те, що частина успадкованої ОСОБА_12 після ОСОБА_14 земельної ділянки в подальшому буде передана у власність дітям ОСОБА_15 і ОСОБА_13, тобто йому і відповідачу ОСОБА_5, тому, дотримуючись такої домовленості 30.08.2017 року його дядько ОСОБА_12 склав заповіт, де частину земельної ділянки бабусі заповідав дітям свого брата ОСОБА_15 і сестри ОСОБА_13, тобто, йому і ОСОБА_5

Спадкоємці за заповітом після смерті ОСОБА_12 мають різне уявлення стосовно обсягу спадкового майна. Оскільки розмір частин спадкового майна: земельної ділянки кадастровий номер 5322481900:03:000:0103 з визначеними межами площею 6,44 га, зазначено в заповіті в гектарах (2га, 1га, 1,44га), а не в частках і спадкоємці по-різному рахують розміри своїх часток, то це унеможливлює отримання спадкоємцями свідоцтв про право спадщину після смерті ОСОБА_12

Просив суд здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_12 посвідченого старостою с. Кобелячок (с.Малики) ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області 30.08.2017 року зареєстрованого в реєстрі за №31 встановивши, що ОСОБА_12, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, що народився в с.Кобелячок Кременчуцького району Полтавської області заповів земельну ділянку площею 6,44га, кадастровий номер 5322481900:03:000:0103, що знаходиться на території с.Кобелячок та належала спадкодавцю відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2010 року на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 3106/10000 частки, на користь ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 3106/10000 частки, на користь доньки ОСОБА_1 в розмірі 2236/10000 частки, ОСОБА_8 в розмірі 1553/10000 частки.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1, вона ж відповідач за зустрічним позовом, та її уповноважений представник ОСОБА_2 первісний позов підтримали та просили задовольнити, про обставини та підстави якого пояснили так, як це викладено в заяві.

Зустрічний позов не визнали та в його задоволенні просили відмовити і обґрунтовуючи свої заперечення пояснили, що діюче законодавство передбачає можливість тлумачення заповіту судом тільки у випадках спору між спадкоємцями, однак, спір між ними, як спадкоємцями, щодо змісту заповіту відсутній, і тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти сам заповіт.

Позивач ОСОБА_11 просить розтлумачити заповіт та внести до нього запис про розпорядження батьком земельною ділянкою площею 6,44га в розмірі часток, в той час, як земельна ділянка зазначена в заповіті в умовних кадастрових гектарах. Такий же розмір земельної ділянки, в гектарах, зазначений і в Свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 19.06.2010 року на підставі якого і володів земельною ділянкою померлий батько. Вважають, що тлумачення заповіту це фактичне внесення змін в його зміст, а за первісним позовом, з яким вони звернулись до суду - є визнання заповіту нікчемним з тих підстав, що старостою с.Кобелячок Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_10 був порушений порядок посвідчення заповіту і оспорюваний заповіт був складений із порушенням вимог щодо його форми.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області за довіреністю ОСОБА_4, вона ж представник відповідача за зустрічним позовом, в судовому засіданні позови, як первісний, так і зустрічний не визнала.

В наданих суду запереченнях в письмовій формі посилається, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання заповіту нікчемним недостатньо обґрунтовані.

Так, заповідальне розпорядження ОСОБА_12, засвідчене 30 серпня 2017 року старостою с.Кобелячок ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області відповідає волі заповідача і це засвідчується його підписом. Відповідно до рішення Виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради від 8 липня 2016 року Про покладення обов'язків із вчинення нотаріальних дій на території сіл Кобелячок і ОСОБА_15 ОСОБА_10, староста с.Кобелячок , діяла в рамках законодавства та не порушила його. Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування ч.3 Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій п.1.4., при посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг його цивільної дієздатності, тобто, встановленню дієздатності підлягає саме заповідач ОСОБА_12, яка встановлюється старостою с.Кобелячок ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_10 і згідно цього Порядку у заповіті ОСОБА_12 старостою ОСОБА_10 особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено, і тому посилання позивача на відсутність відомостей в заповіті про дієздатність ОСОБА_10 не є змістовним.

Відповідач ОСОБА_5 за первісним позовом, вона ж відповідач за зустрічним позовом, в судовому засіданні первісний позов не визнала і пояснила, що 30 серпня 2017 року помер її та відповідача ОСОБА_6 рідний дядько ОСОБА_12, який склав заповіт, де на випадок смерті зробив розпорядження щодо земельної ділянки площею 6,44га , яка належала йому згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2010 року та заповідав: їй - площею 2га, ОСОБА_11 - 2га, доньці ОСОБА_1 - 1,44га; 1,00га та земельну ділянку площею 0,46га, що знаходиться в с.Кобелячок Кременчуцького району Полтавської області вул.Перемоги, 62 сину ОСОБА_8. Зазначена земельна ділянка дядьком ОСОБА_12 була набута в порядку спадкування за заповітом після смерті 13.12.2005 року його матері та нашої з ОСОБА_6 і ОСОБА_1 бабусі ОСОБА_14, коли її мати ОСОБА_13 та батько ОСОБА_6 та донька і син померлої ОСОБА_14 відмовилась від своєї частки у спадщині на його, ОСОБА_12, користь за усною домовленістю між ними про те, що частина успадкованої ОСОБА_12 після ОСОБА_14 земельної ділянки в подальшому буде передана у власність дітям ОСОБА_15 і ОСОБА_13, тобто їй і відповідачу ОСОБА_6 тому, дотримуючись такої домовленості 30.08.2017 року його дядько ОСОБА_12 склав заповіт, де частину земельної ділянки бабусі заповідав дітям свого брата ОСОБА_15 і сестри ОСОБА_13, тобто їй і ОСОБА_6

Вважає, що спірний заповіт складений її дядьком ОСОБА_12 відповідно до закону та відповідає його волі, підстави для визнання його нікчемним відсутні, і тому просила в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Зустрічний позов визнала та просила задовольнити. Вважає, що вказаний в заповіті розмір земельної ділянки в гектарах перешкоджає отриманню нею та іншими спадкоємцями свідоцтв про право на спадщину, тому необхідно суду розтлумачити заповіт та визначити належний кожному з них розмір земельної ділянки в порядку спадкування після померлого ОСОБА_12 в частках згідно поданого розрахунку часток.

Відповідач ОСОБА_6, він позивач за зустрічним позовом, та його уповноважений представник ОСОБА_7 первісний позов не визнали з підстав зазначених в зустрічній позовній заяві, яку підтримали та просили задовольнити, про обставини та підстави якої пояснили так, як це викладено в заяві.

Законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_8 ОСОБА_16 первісний позов визнала, вважає, що спірний заповіт було складено та посвідчено із порушенням норм чинного законодавства, тому він повинен бути визнаний нікчемним. Так, в заповіті не вказано місце його складання, неправильно вказано місце проживання заповідача, не зазначено число, місяць, рік народження ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Зустрічний позов підтримала та просила задовольнити, вважає його обґрунтованим. Так, її неповнолітньому сину ОСОБА_8 нотаріус відмовив в видачі свідоцтва про право на спадщину за спірним заповітом ОСОБА_12, оскільки в заповіті розмір частин спадкового майна: земельної ділянки, зазначено в гектарах, а не в частках, тому необхідно, щоб суд здійснив тлумачення заповіту ОСОБА_12 та визначив частки кожного із спадкоємців в спадковому майні: земельній ділянці площею 6,44 га.

Третя особа ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що рішенням сесії ОСОБА_3 сільської ради в квітні місяці 2016 року її було обрано старостою с. Кобелячок та с.Малики та уповноважено вчиняти нотаріальні дії.

30 серпня 2017 року до неї звернулася ОСОБА_13, сестра ОСОБА_12, про те, що останній бажає написати заповіт, та не зможе прийти до сільської ради із-за високого тиску і лікарі заборонили виходити йому з дому. Після обіду вона поїхала до ОСОБА_12, який проживав в своєї сестри ОСОБА_13 в с.Кобелячок вул.П.Орлика,36, який був нормальному стані, вона спитала його волю, поїхала в сільську раду набрала текст заповіт на комп'ютері, взяла книгу реєстрації заповітів, квитанцію на сплату держмита, повернулася, роз'яснила його права, він прочитав текст заповіту вголос, сказав, щоб я переробила заповіт, бо він передумав, вона поїхала переробила так як він сказав. Повернулася, ще раз наголосила йому про його права, спитала чи це дійсна його воля, він прочитав заповіт вголос і особисто розписався. Вони знаходилась з ним в будинку вдвох, ні ОСОБА_13

Вважає, що вона посвідчила спірний заповіт відповідно до Закону. Єдине її порушення, що не написала, що заповіт посвічується за місцем перебування ОСОБА_12, а не в сільській раді, але це не вплинуло на його волевиявлення, тому просила в задоволенні позову відмовити.

Третя особа: Третя кременчуцька державна нотаріальна контора, нотаріус ОСОБА_17, в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, де просила розглянути справу у її відсутність.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх уповноважених представників, третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити виходячи з такого.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_12, який помер 30 серпня 2017 року, склав заповіт, згідно якого, заповідав на випадок його смерті земельну ділянку площею 6,44 га кадастровий номер 5322481900:03:000:0103, що знаходиться на території с.Кобелячок та належить йому відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2010 року: 2га ОСОБА_5, 2га ОСОБА_11, 1,44 га доньці ОСОБА_1, 1,00 га та земельну ділянку площею 0,46 га кадастровий номер 5322481901:01:003:0128, що знаходиться в с.Кобелячок Кременчуцького району Полтавської області вул.Перемоги ,62 сину ОСОБА_8. Цей заповіт був прочитаний ним вголос, підписаний власноручно, записаний з його слів та посвідчений старостою с.Кобелячок (ОСОБА_15) ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за №31, яка йому роз'яснила всі права , неодноразово наголошувала на них, встановила його особу, дієздатність, запитувала чи зрозумілі йому наслідки такої дії, пропонувала не поспішати, а ретельно все обдумати, проте він зазначив, що прекрасно усвідомлює, яку саме дію він вчиняє і які її наслідки і не бажає змінювати свою волю, про що власноручно зазначив під текстом заповіту. Жодного тиску при складанні заповіту ні з боку відповідачів, ні з боку інших осіб на заповідача не здійснювалося, як і старости с.Кобелячок, яка посвідчувала заповіт. При складанні заповіту ніяких сторонніх осіб не було. Заповіт був записаний до алфавітної книги обліку заповітів та зареєстрований в Спадковому Реєстрі.

Згідно ч.1 ст.1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області №18 від 08 липня 2016 року уповноважено ОСОБА_10 старосту с.Кобелячок (с.Малики), як посадову особу органу місцевого самоврядування, вчиняти нотаріальні дії, передбачені частиною першою статті 37 Закону України Про нотаріат , яку обрану старостою відповідно до рішення шостої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 сільської ради від 18.04.2016 року.

Відповідно до п.п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Статтею 1247 ЦК України визначено загальні вимоги до форми заповіту, зокрема заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.1248 ЦК України, нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Згідно частини 1 розділу Ш Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 11.11.2011 № 3306/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 р. за № 1298/200361, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти. Заповіти подаються посадовій особі органу місцевого самоврядування не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у справах органу місцевого самоврядування. Посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язані роз'яснити громадянам зміст і значення поданих ними проектів заповітів і перевірити, чи відповідає їх зміст вимогам закону. При посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг його цивільної дієздатності. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 1247, 1251 Цивільного кодексу України і особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Заповіт повинен бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини. Посадова особа органу місцевого самоврядування при посвідченні заповіту зобов'язана роз'яснити заповідачу зміст статей 1241, 1307 Цивільного кодексу України, про що зазначається у тексті заповіту. Заповіти, посвідчені посадовими особами органів місцевого самоврядування, записуються до алфавітної книги обліку заповітів. Відомості про посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування заповітів та інформація про їх скасування, зміну або видачу дубліката підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі".

Частиною першою статті 1257 ЦК визначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом, послалась на те, що у спірному заповіті не зазначено часу складання заповіту, місця проживання заповідача, заповіт складено зі слів заповідача та вказане записано в частині посвідчувального напису на заповіті, однак не дотримано вимог Порядку щодо зазначення перед підписом заповідача інформації, що заповіт прочитаний заповідачем вголос і підписаний ним власноручно. Позивач також має сумнів в тому, що ОСОБА_12 прочитував вголос зміст спірного заповіту і в тому, що викладені в заповіті дані відповідали його волі.

Однак, позивачкою та її представником не надано суду доказів, які б свідчили про те, що заповіт, вчинений спадкодавцем на користь відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 суперечить ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства, та не довела тієї обставини, що заповіт складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, тобто обставин, з якими закон пов'язує визнання заповіту нікчемним або недійсним.

Порушення загальних вимог щодо форми заповіту є безпідставними, оскільки відсутність у заповіті певних реквізитів, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, може розцінюватися як порушення форми заповіту у тому разі, коли відсутність таких реквізитів позбавляє можливості встановити особу спадкодавця, свободу його волевиявлення, час, місце вчинення заповіту, особу, яка його нотаріально посвідчила, тощо.

В даному випадку вбачається, що старостою с.Кобелячок (с.Малики) дотримано вимоги щодо посвідчення заповіту, визначеними ЦК України та Порядку, що також підтвердила в судовому засіданні староста ОСОБА_10, яка безпосередньо склала заповіт та посвідчила його, зазначивши, що заповіт був складений зі слів заповідача, в його присутності і повністю відповідає волевиявленню останнього, а заповідачем, після складення заповіту за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, його було прочитано особисто вголос та власноручно підписано заповіт саме заповідачем. Заповіт зареєстровано в Спадковому реєстрі.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи зазначені норми в права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позивачкою та її представником не доведено тих обставин нікчемності спірного заповіту, на які позивачка посилалась у обґрунтуванні пред'явленого цивільного позову.

Враховуючи вищенаведене судом встановлено, що форма і посвідчення оспорюваного заповіту відповідає вимогам ст.1248 ЦК, а тому відсутні правові підстави для визнання заповіту нікчемним відповідно до ч.1 ст. 1257 ЦК.

Вирішуючи зустрічний позов судом встановлено таке.

Як передбачено ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно до вимог ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Отже, суд може розтлумачити заповіт, не змінюючи при цьому його змісту.

Як передбачено п. 2.1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Аналогічні правила містяться і в п. 1.6 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5.

Виходячи із зазначених правових норм, тлумачення заповіту судом здійснюється за наявності таких правових умов: зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача та наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Об'єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений із слів та сполучень слів, які утворюють його текст. Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт, оскільки суд не може брати на себе права власника щодо розпорядження його майном на випадок смерті, тобто тлумачення заповіту є лише інструментом з'ясування волі заповідача після його смерті, а тому суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, адже це може спотворити волю заповідача.

Як зазначено в рішенні Верховного Суду України від 27 серпня 2008 року, справа №6-11329св08, ч. 2 ст. 213 ЦК не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину. При тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у зміст заповіту, оскільки у відповідності до ст.1233ЦК України заповіт це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав та обов'язків на випадок смерті.

З урахуванням того, що ОСОБА_12 заповів позивачу ОСОБА_6 і відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_8,ОСОБА_5 конкретно визначене спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 6,44 га в таких розмірах: 2га ОСОБА_5, 2га ОСОБА_11, 1,44 га доньці ОСОБА_1, 1,00 га та земельну ділянку площею 0,46 га кадастровий номер 5322481901:01:003:0128, що знаходиться в с.Кобелячок Кременчуцького району Полтавської області вул.Перемоги ,62 сину ОСОБА_8, а зміст заповіту не допускає будь-якого іншого його двоякого трактування, суд не вбачає підстав для тлумачення змісту заповіту будь-яким іншим способом, оскільки встановлення у заповіті розміру земельної ділянки у частках призведе до зміни його змісту.

З огляду на викладене, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, вважає вимоги позивача безпідставними, у зв`язку з чим приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Оскільки в задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів відмовлено, то в відповідності до ст.141 ЦПК України не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_5, ОСОБА_11, неповнолітнього ОСОБА_8, законним представником якого є ОСОБА_9 про визнання заповіту нікчемним відмовити.

ОСОБА_11 в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1, неповнолітнього ОСОБА_8, законним представником якого є ОСОБА_9, ОСОБА_5 про тлумачення заповіту відмовити.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

У разі оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 грудня 2018 року.

СуддяОСОБА_18