Ухвала

від 20.12.2018 по справі 1609/11069/12

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1609/11069/12 Номер провадження 11-кп/814/182/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 28.03.2018 року

з участю

прокурора ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

апелянта ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини справи

Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_6 про зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа у справі №1609/11069/12 про стягнення з ОСОБА_6 застави в сумі 22000 грн. в дохід держави таким, що не підлягає виконанню.

Своє рішення місцевий суд мотивував тим, що відсутні підстави, для зупинення виконавчого провадження.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу місцевого суду, як незаконну та постановити нову, якою визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, так як обов`язок боржника відсутній у зв`язку з його припиненням.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 22.11.2013 скасовано ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 13.12.2012, якою обрано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 22000 грн. і зобов`язано повернути її ОСОБА_6 оскільки апелянт не порушила обраний щодо неї запобіжний захід у вигляді застави. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 20.02.2014 року зобов`язано ТУ СА в Полтавській області повернути ОСОБА_6 заставу в розмірі 22000 грн.. В зв`язку з цим ОСОБА_6 вважає, що у неї відсутній обов`язок боржника, а тому виконавчий лист про звернення з неї застави в сумі 22000 грн. не підлягає виконанню.

Апелянт наголошує на тому, що на момент винесення ухвали ВССУ від 09.12.2014 року, якою скасовано ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22.11.2013 року заставу ОСОБА_6 вже було повернуто. Таким чином, виконати рішення суду на підставі виконавчого листа виданого 24.12.2015 року Київським районним судом м. Полтава про стягнення з ОСОБА_6 застави в розмірі 22000 грн. в дохід держави не можливо.

Під час апеляційного перегляду підтримала свою апеляційну скаргу.

Позиції інших учасників судового провадження.

Захисник ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_6 .

Прокурор ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Як вбачається із матеріалів провадження, вироком Київського районного суду м. Полтави від 26.04.2013 року ОСОБА_6 було засуджено за ст.ст.212 ч.3, 366 ч.1, 70 ч.1 КК України до покарання у витді штрафу в сумі 255000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих повноважень та адміністративно господарських функцій строком на 2 роки, з конфіскацією майна. Внесену ОСОБА_6 заставу в якості запобіжного заходу в сумі 22000 грн. звернуто в дохід держави в частині виконання вироку щодо конфіскації майна.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 22.11.2013 року вирок Київського районного суду м. Полтави від 26.04.2013 року було скасовано, кримінальне провадження закрито на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України, а заставу повернуто ОСОБА_6 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі ВССУ) від 09.12.2014 року ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22.11.2013 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_9 скасовано, призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07.12.2015 року вирок Київського районного суду м. Полтави від 26.04.2013 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 змінено, а саме: вирок суду про обвинувачення ОСОБА_9 за ч.3 ст.212 КК України скасовано, кримінальне провадження закрито на підставі п.3 ч.1 ст.284 КК України; ОСОБА_6 звільнено від покарання за ч.1 ст.366 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Ухвалено вважати ОСОБА_6 засудженою за ч.3 ст.212 КК України до покарання призначеного судом першої інстанції у виді штрафу в розмірі 255000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконання організаційно-розпорядчих повноважень та адміністративно-господарських функцій строком на два роки та з конфіскацією майна. В іншій частині вирок Київського районного суду м. Полтави від 26.04.2013 щодо ОСОБА_6 залишено без змін.

З вище наведеного вбачається, що вирок Київського районного суду м. Полтави від 26.04.2013 року в частині звернення в дохід держави внесеної ОСОБА_6 застави в сумі 22000 грн. залишено без змін.

25.12.2015 року судом були виписані виконавчі листи про конфіскацію всього належного ОСОБА_6 майна та стягнення застави в дохід держави.

Ухвалою ВССУ від 23.06.2016 року ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07.12.2015 року змінено, виключено посилання на доказ, в іншій частині ухвалу залишено без змін.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2017 року визнано поважною причину пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів та поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 1609/11069/12 виданих Київським районним судом м. Полтави про конфіскацію у засудженої ОСОБА_6 майна та про звернення внесеної ОСОБА_6 застави в розмірі 22000 грн. в дохід держави.

Копія вище зазначеної ухвали направлена ОСОБА_6 31.08.2017 р. (т.5 а.с.72). В апеляційному порядку ця ухвала не оскаржена.

Виконавчі листи направлені для виконання в Подільський ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області (т.5 а.с.73,74) та, в подальшому, з посиланням на п.6 ч.4 ст.4ЗУ «Про виконавче провадження» повернуті суду без прийняття до виконання (т.5 а.с.87,90) . На час апеляційного розгляду дані щодо відкриття виконавчого провадження відсутні.

З огляду на вище наведене, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 1609/11069/12 про стягнення з ОСОБА_6 застави в сумі 22000 грн. в дохід держави. При цьому суд також правильно зазначив, що суду не надано доказів про те, що судове рішення на підставі якого виписані виконавчий лист виконано боржником чи іншою особою, або що дане рішення скасоване.

Відповідно дост.38Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Оскільки набрали законної сили як вирок Київського районного суду м. Полтави від 26.04.2013 року, за яким видано виконавчий лист про звернення застави в дохід держави, так і ухвала Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2017 року якою поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 1609/11069/12 виданих Київським районним судом м. Полтави про конфіскацію у засудженої ОСОБА_6 майна та про звернення внесеної ОСОБА_6 застави в розмірі 22000 грн. в дохід держави суд дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_6 та зупинення виконавчого провадження.

Під час апеляційного перегляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З огляду на вище наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо незаконності судового рішення та не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404,407,418 КПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 28.03.2018 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4