Постанова

від 22.12.2018 по справі 241/651/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/4804/161/18

241/651/17

Єдиний унікальний номер 241/651/17

Номер провадження 22-ц/4804/161/18

Головуючий в 1 інстанції Демочко Д.О

Доповідач Биліна Т.І.

Категорія 53

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2018 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Биліни Т.І.

суддів Мальцевої Є.Є., Принцевської В.П.,

за участю секретаря Тулянкіної М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 07 червня 2018 року, повний текст якого виготовлено 15 червня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького національного університету економіки і торгівлі імені ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати та відшкодування за затримку розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и л а :

09 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Донецького національного університету економіки і торгівлі імені ОСОБА_2 (далі - ДонНУЕТ імені ОСОБА_2).

Позов вмотивовано тим, що згідно контракту від 26.12.2011р., укладеного з відповідачем він був працевлаштований на посаду директора ОСОБА_3 технікуму ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 до 25.12.2016р. Після спливу дії контракту 11.01.2017 року він звернувся до відповідача з вимогою про виплату заробітної плати, з листопада 2014 року, яку він не отримував та не мав інформації щодо її нарахування, проте позитивної відповіді не отримав. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній плати по загальному та спеціальному фонду в остаточній редакції в сумі 376473,18грн. та відшкодування за затримку розрахунку при звільненні в сумі 131712,41грн.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 07 червня 2018 року в задоволенні вказаного позову відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за наказом Міністерства освіти та науки України №1178 Про організацію освітнього процесу у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені ОСОБА_2 від 17.10.2014 року університет переміщено до м. Кривий Ріг. Згідно штатного розпису вказаного вишу на 2014 рік, посада директора ОСОБА_3 технікуму ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 не передбачена. Діяльність ОСОБА_3 технікуму за наказом №171 від 25.12.2015 року в.о. директора ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 ОСОБА_4 призупинена з 17.10.2014 року. Суд першої інстанції критично поставився до довідок за №01.02-32/65 та 01-02-32/66 від 22.12.2017 року, виданих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які з 17.10.2014 року не перебували у трудових відносинах з ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 та не мали повноважень діяти від імені відповідача, крім того вказані довідки були видані на території яка тимчасово не контролюється державною владою. Відсутність трудових відносин з ДонНУЕТ імені ОСОБА_2, переміщеного до м.Кривий Ріг та відсутність доказів нарахування заробітної плати стали підставою для від мови в задоволенні позову в повному обсязі.

З вказаним рішенням суду не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив рішення скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції передчасно зробив висновок, що посада директора ОСОБА_3 технікуму ДонНУЕТ ім.Туган-Барановського не входить до штатного розпису цього навчального закладу. Відповідачем не було суду надано доказів, що позивач був обізнаний про переведення ДонНУЕТ ім. м.Туган -Барановського до іншого міста, про пропозиції іншої посади та про затвердження нового штатного розпису, яким не передбачалася посада, яку він охоплював. Відповідач не надав доказів того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 станом на 21 листопада 2014 року не перебували у штаті ОСОБА_3 технікуму, не мали права користуватися його печатками і штампами та видавати довідки №277 та №278 від 21.11.2014 року. Судом не надано правової оцінки трудового контракту укладеного між позивачем та відповідачем.

У судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити.

У судовому засіданні апеляційного суду представники відповідача ОСОБА_8 та ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обставинами встановленими судом першої інстанції, проте не усі висновки вважає такими, що відповідають та узгоджуються із нормами закону, які регулюють спірні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно ч.3 ст.21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що належним відповідачем у справі є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою працівником укладений трудовий договір.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено контракт від 25.12.2011 року, відповідно умов якого позивач працював на посаді директора ОСОБА_3 технікуму ДонНУЕТ імені ОСОБА_2, термін його перебування на зазначеній посаді було встановлено до 25.12.2016 року (т.1 а.с.5-8).

ОСОБА_3 технікум ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 є відокремленим підрозділом ДонНУЕТ імені ОСОБА_2, має код ЄДРПОУ 00162926 (т. 1 а.с. 198).

Для підтвердження доводів щодо перебування у трудових відносинах з відповідачем, ОСОБА_1 надав копії довідок №277 та №278 від 21.11.2014 року, підписані заступником директора ОСОБА_5 та головним бухгалтером ОСОБА_6, згідно яких ОСОБА_1 працював на посаді директора ОСОБА_3 технікуму Донецького національного університету економіки та торгівлі імені ОСОБА_2 у період з 31.05.1986 року по 18.11.2014 року та йому не виплачена заробітна плата, відповідно до довідки №277, по загальному фонду за період з серпня по листопад 2014 року у розмірі 19 826,80 грн., відповідно до довідки №278, по спеціальному фонду за період з червня по листопад 2014 року у розмірі 8301,72 грн. (т. 1 а.с. 4-5).

Згідно з наказом Міністерства освіти та науки України №1178 Про організацію освітнього процесу у ДонНУЕТ імені ОСОБА_9 від 17.10.2014 року університет переміщено до м. Кривий Ріг.

Відповідно до наказу №171 від 25.12.2015 року в.о. ректора ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 ОСОБА_4 діяльність ОСОБА_3 технікуму ДонНУЕТ імені ОСОБА_9 призупинено з 17.10.2014 року (т.2 а.с.134).

Відповідно до довідки №01.02-32/68 від 26.12.2017 року начальника відділу кадрів Донецького національного університету економіки і торгівля імені ОСОБА_2 ОСОБА_10 ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 з моменту функціонування університету у м. Кривий Ріг з 17.10.2014 року.

Відповідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 19.03.2018 року № 25797 та Індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 від 04.04.2018 р. з липня 2013 року ОСОБА_1 не працював у ДонНУЕТ імені ОСОБА_2, а працював у ОСОБА_3 технікумі ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 00162926) та за 3 квартал 2014 року була ним отримана нарахована заробітна плата. (т.2 а.с.84,85-89).

Відповідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації від 02.09.2016 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 28А.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в 2014 році м.Докучаєвськ Донецької області захоплене незаконними збройними формуваннями і на території міста органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Постановою КМУ від 07 листопада 2014 року №595 Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей зобов'язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Згідно відповіді Державної казначейської служби України від 29.09.2015 року за № 09.2-08/2401 на запит ДонНУЕТ імені ОСОБА_2, за інформацією, яка наявна в базах даних органів Казначейства Донецької області, Технікум протягом 2014 року був включений до мережі розпорядника нижчого рівня Університету і отримував бюджетні асигнування безпосередньо від нього до 28.10.2014 року. Згідно розподілу Університету 17.12.2014 року залишок невикористаних відкритих асигнувань з реєстраційного рахунку Технікуму було повернуто на особовий рахунок Університету.(т.1 а.с.43)

Згідно інформації Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу та заробітну плату для нарахування пенсії, вбачається, що позивач в 2014 році мав нарахування:

в червні в сумі 10952,64грн.,

в липні 6577,06грн.,

в серпні 4795,61грн.,

в вересні 8867,93грн.,

інформація про нарахування в жовтні місяці та листопаді відсутня. (т.2 а.с.85-89)

З виписки про рух коштів по рахунку №0757638700, відкритому для виплати заробітної плати від ОСОБА_3 технікуму ДонНУЕТ імені ОСОБА_2, який належить ОСОБА_1, за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року він мав надходження заробітної плати в сумі:

в червні 13042,59грн.(1091,60грн. +1500,00грн. +10450,99грн.);

в липні 3651,78грн.(1500,00грн. +2151,78грн.);

в серпні 2421,60грн(1500грн. + 921,60грн.)

Інформація про надходження заробітної плати в вересні відсутня.(т.3 а.с.53-57)

З аналізу наведеного вбачається, що позивач мав нарахування, проте не усі нараховані грошові кошти були ним отримані, а як наслідок він набув право на часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі.

З аналізу наведеного вбачається, що позивач не повністю, або взагалі не отримав заробітну плату нараховану в липні, серпні та вересні 2014 року. Загальна сума не отриманої заробітної плати дорівнює 14167,22грн., виходячи з розрахунку: 20240,60грн.(6577,06грн. + 4795,61грн. + 8867,93грн.) - 6073,38грн.(3651,78грн. + 2421,60грн.)

З позову вбачається, що позивач просить стягнути заборгованість по спеціальному фонду за червень 2014 року, проте з наведених документів вбачається, що нарахована сума в червні 2014 року дорівнює 10952,64грн., а виплачена згідно руху коштів по рахунку дорівнює 13042,59грн., тобто виплачена сума перевищує нараховану, а як наслідок позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості в червні 2014 року.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції передчасно зробив висновок, що посада директора ОСОБА_3 технікуму ДонНУЕТ ім.Туган-Барановського не входить до штатного розпису цього навчального закладу непереконливі та нічим не спростовані.

Згідно штатного розпису ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 на 2014 рік, посада директора ОСОБА_3 технікуму ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 не входить до штатного розпису ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 143-167).

Доводи апеляційної скарги, що відповідачем не було суду надано доказів, що позивач був обізнаний про переведення ДонНУЕТ ім. м.Туган -Барановського до іншого міста, про пропозиції іншої посади та про затвердження нового штатного розпису, яким не передбачалася посада, яку він охоплював були спростовані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 6 ст. 5-1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції працівники тимчасово переміщених вищих навчальних закладів, тимчасово переміщених наукових установ, які протягом двох місяців з дня опублікування наказу центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки про тимчасове переміщення вищого навчального закладу, наукової установи не приступили до виконання своїх обов'язків за новим місцезнаходженням вищого навчального закладу, наукової установи, вважаються такими, що відмовилися від переведення на роботу в іншу місцевість, із застосуванням наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Крім того в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача в.о.ректора ОСОБА_4 дала пояснення, які позивачем не спростовано, що після переміщення ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 до м.Кривий Ріг, позивач в листопаді 2014 року мав із нею зустріч, під час якої зазначав відсутність можливості продовжувати роботу в технікумі м.Докучаєвськ, йому пропонувалося продовжити працювати у очолюваному нею виші, проте він не пристав на вказану пропозицію. Переміщення очолюваного позивачем ОСОБА_3 технікуму не відбулося, він залишився на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому у новому статуті не зазначені ні технікум ні посада позивача. Стосовно наявності заборгованості по заробітній платі пояснень не мала, через відсутність первинних документів. Зазначила, що внаслідок дій незаконних формувань обслуговування рахунків технікуму в органах Державної казначейської служби було призупинено, а залишки коштів на його рахунках були повернуті на рахунок університету.

Доводи апеляційної скарги, що відповідач не надав доказів того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 станом на 21 листопада 2014 року не перебували у штаті ОСОБА_3 технікуму, не мали права користуватися його печатками і штампами та видавати довідки №277 та №278 - неспроможні, оскільки позивач не довів, що вони перебували у штаті Технікуму, а печатки та штампи на час видачі довідок були дійсними.

Відповідно довідок №01.02-32/65 та 01-02-32/66 від 22.12.2017 року виданих начальником відділу кадрів ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 ОСОБА_10 вбачається, що а ні ОСОБА_5, а ні ОСОБА_6 не перебувають у трудових відносинах з ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 з моменту функціонування університету у м. Кривий Ріг з 17.10.2014 року та не мають повноважень діяти від імені відповідача.

З довідки ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 вбачається, що зазначений учбовий заклад втратив всю документацію, архіви, особові справи працівників, що підтверджено Саксаганським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області: печатки та штампи визнано втраченими та недійсними (від 23.10.2014 року); первинна фінансова та бухгалтерська документація, звітність визначена втраченою (від 15.11.2014 року).(т.1 а.с.42)

Доводи апеляційної скарги, що судом не надано правової оцінки трудового контракту укладеного між позивачем та відповідачем непереконливі.

Позивач надав докази укладення 26.12.2011р контракту між ним та ДонНУЕТ імені ОСОБА_2., згідно якого він був працевлаштований на посаду директора ОСОБА_3 технікуму ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 до 25.12.2016р., проте доказів виконання трудових обов'язків з жовтня 2014 року до 25.12.2016 року не надав.

Згідно ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Оскільки позивач не довів, що у період з жовтня 2014 року до 25.12.2016 року він виконував свої обов'язки, передбачені контрактом, то і підстави для нарахування заробітної плати відсутні. Зазначене є підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у вказаний період.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справах про дискримінацію позивач зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відшкодування за затримку розрахунку при звільненні в порядку ст.ст.115-117КЗпП також не підлягають задоволенню так як позивач не довів, що він звільнився з посади та коли саме.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів обговорені, вони не є переконливими та не містять підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки, рішення суду першої інстанції постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права воно підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати за період липень - вересень 2014 року з постановленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 14167,22грн.

Згідно положень ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на вказане з ДонНУЕТ імені ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 354,18 гривень, обчислений пропорційно розміру задоволених вимог позивача.

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2018 року.

Керуючись ст.ст.375, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 07 червня 2018 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати.

Стягнути з Донецького національного університету економіки і торгівлі імені ОСОБА_2, Дніпропертовська область, м.Кривий Ріг, вул. Курчатова, 13, ЄДРПОУ 01566057, на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 14167(чотирнадцять тисяч сто шістдесят сім) гривень 22 копійки.

Стягнути з Донецького національного університету економіки і торгівлі імені ОСОБА_2, Дніпропертовська область, м.Кривий Ріг, вул. Курчатова, 13, ЄДРПОУ 01566057, на користь держави судовий збір в сумі 354(триста п'ятдесят чотири)гривні 18 копійок.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: Є.Є. Мальцева

ОСОБА_11