Рішення

від 28.12.2018 по справі 520/8233/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 520/8233/18

Провадження № 2/520/5255/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.,

за участю секретаря - Шевчук В.О.,

за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності;

представник позивача - ОСОБА_3, діюча на підставі ордеру та угоди про

надання правової допомоги;

представник відповідача - ОСОБА_4, діючий на підставі ордеру;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_5

до ОСОБА_6,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Квартального комітету Дерибасівка

про знесення самочинно збудованого нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2018року ОСОБА_5 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_6, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Квартального комітету Дерибасівка , в якому просить суд знести самочинно збудований ОСОБА_6 трьохповерховий багатоквартирний будинок №13 по вулиці 4-та ОСОБА_7 6 ст. Люстдорфської дороги в місті Одесі, знесення провести за рахунок ОСОБА_6.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що на земельній ділянці, суміжною з його земельною ділянкою, за адресою: м. Одеса, 6-та ст. Люстдорфської дороги, вулиця 4-та ОСОБА_7, будинок №13, у приватному секторі, з порушенням всіх будівельних, санітарних та протипожежних норм, без відповідної дозвільної документації та згоди сусідів, ОСОБА_8 будує трьохповерховий багатоквартирний будинок, який суттєво порушує його права, оскільки така забудова перешкоджає проходу на його земельну ділянку та проходу до будинку сонячного світла.

Позивач стверджує, що наявність даної будівлі порушує його права, оскільки внаслідок самочинного будівництва відстань забудівель від спільної межі становить менше одного метра, від його будівлі 2,87 метра, а відповідно до Державних будівельних норм 360-92, додатку 3.1 таблиці 1, мінімальні протипожежні розриви між будівлями повинні становити не менше 6 метрів, згідно НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні пункту 1.14 розділу III споруди торгівельного побутового, соціально-культурного чи іншого призначення повинні розміщуватися на відстані не менш 10 метрів від інших будівель та споруд.

Позивач вказує, що відстань від стін будинків з вікнами, що виходять із житлових кімнат, кухонь, веранд, та головних входів у будинок /квартиру/ до інших житлових будинків та господарські будівель має бути не менше 7м. за побутовими вимогами, а 12 вікон новозбудованого будинку знаходяться на відстані 1,5м. від його вікон.

Також позивач зазнає, що ухил даху відповідача спрямований в сторону його земельної ділянки та будівлі, оскільки відстань між будівлями становить 2,87м., стічні води з даху стікають на його земельну ділянку, нова будівля закриває половину його земельної ділянки від сонячного світла, що не дає йому змоги вирощувати на своїй ділянці ні овочі, ні квіти.

ОСОБА_9 того, позивач стверджує, що у відповідача відсутній дозвіл на проведення інженерно-геологічних вишукувань, одержаних у встановленому порядку в управлінні інженерного захисту території міста та розвитку Одеської міської ради.

Таким чином, позивач вказує, що згідно документів та вимог чинного законодавства, відповідності ДБН, будівництво житлового будинку ОСОБА_8 на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, 6-та ст. Люстдорфської дороги, вулиця 4-та ОСОБА_7, будинок №13, здійснюється на зараз з грубим порушенням всіх існуючих норм та правил архітектурно-будівельних, протипожежних, санітарних та інших норм, і, по факту, проводиться не реконструкція існуючого спорудження, а нове будівництво трьохповерхового багатоквартирного будинку зі знищенням існуючого будинку.

З посиланням на положення ст. 376 ЦК України, ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 09.07.2018року позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю, Квартального комітету Дерібасівка про знесення самочинно збудованого нерухомого майна було залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_5 про необхідність виправити недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: зазначити поштові індекси відповідача та третіх осіб, ідентифікаційний код юридичної особи для третіх осіб в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України відповідача (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), у разі відсутності таких доказів, зазначити про це; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;визначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікують понести у зв'язку із розглядом справи; надати докази підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Роз'яснено ОСОБА_5, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 27.08.2018року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_5 до ОСОБА_6, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Квартального комітету Дерібасівка про знесення самочинно збудованого нерухомого майна. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.

ОСОБА_9 того, ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 27.08.2018року було витребувано з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради належним чином завірену копіюповідомлення про початок виконання будівельних робіт з будівництва Індивідуальних житлових будинків, що будується зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд; Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги, діл. 13 за № ОД 062171503525 та № ОД 062171503522 за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги, 13, зареєстроване у травні місяці 2017 року Управлінням ДАБК ОМР; належним чином завірену копіюдекларації про готовність об'єктів до експлуатації Індивідуальних житлових будинків, що будується зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд; Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги, діл., 13 за № ОД 142171571600 та № ОД 142171571630 за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги, 13; належним чином завірені копіїдокументів, що стали підставою для реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та реєстрації декларації про готовність об'єктів до експлуатації Індивідуальних житлових будинків, що будується зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд; Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги, діл., 13 за № ОД 142171571600 та № ОД 142171571630 за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги, 13.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_10 від 29.08.2018рокуу задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Квартального комітету Дерібасівка про знесення самочинно збудованого нерухомого майна було відмовлено.

У підготовчому засіданні 02.10.2018року представником відповідача було надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 у повному обсязі, оскільки викладені позивачем аргументи не відповідають дійсним обставинам, а позов є необґрунтованим.

Так, представник відповідача зазначає, на підставі витягу з ДЗК про земельну ділянку НВ-5104447502017, відповідач - ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, площею 0,0267 га, кадастровий номер 5110136900:21:025:0032, розташованої за адресою: м. Одеса, 6-а ст. Люстдорфської дороги 4-а ОСОБА_7, 13, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та на підставі витягу з ДЗК про земельну ділянку НВ-5104447482017, відповідач є власником земельної ділянки, площею 0,0314 га, кадастровий номер 5110136900:21:025:0033, розташованої за адресою м. Одеса. 6-а ст. Люстдорфської дор., вул. 4-а ОСОБА_7, 13, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Представник відповідача вказує, що 22.05.2017року відповідачем отримано в Управлінні архітектури та містобудування ОМР будівельні паспорти № 01-07/110 та № 01-07/111 на будівництво індивідуальних житлових будинків, що будуються зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд.

Також представник відповідача зазначає, що 30.05.2017року відповідачем зареєстровано в Управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 062171503525 та № ОД 062171503522 на будівництво індивідуальних житлових будинків, що будуються зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд, а 06.06.2017року відповідачем зареєстровані в Управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту № ОД 142171571600 та № ОД 142171571630.

На підставі зазначених декларацій, як вказує представник відповідача, за відповідачем - ОСОБА_6 зареєстровано право власності на житловий будинок, загальною площею 290 кв.м., (будинок № 0032), та житловий будинок, загальною площею 272 кв.м., (будинок № 0033), за адресою: м. Одеса. 6-а ст. Люстдорфської дороги, вул. 4-а ОСОБА_7, 13.

Таким чином, на думку представника відповідача, вказані будинки побудовано на підставі передбаченої законом містобудівної документації та на земельних ділянках, відведених безпосередньо до цієї мети, а тому, у задоволенні позову ОСОБА_5 слід відмовити.

У підготовчому засіданні 11.12.2018року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.12.2018року.

26.12.2018року від позивача - ОСОБА_5 до канцелярії суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_6 привести самочинно збудований триповерховий багатоквартирний будинок №13 по вулиці 4-та ОСОБА_7 6 ст. Люстдорфської дороги м. Одеси, у первісний стан.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2018року заяву ОСОБА_5 про уточнення позовних вимог було залишено без розгляду, на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, оскільки заяву про уточнення позовних вимог було подано після закінчення підготовчого засідання.

Також, 26.12.2018року до канцелярії суду від позивача - ОСОБА_5 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на будинок під №13 по вулиці 4-та ОСОБА_7 6 ст. Люстдорфської дороги в м. Одесі, який належить на праві власності ОСОБА_11.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2018року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову повернуто заявнику на підставі ч.9 ст. 153 ЦПК України, оскільки заява про забезпечення позову не містить ціни позову, про забезпечення якого просить заявник, не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а також до заяви про забезпечення позову не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У судове засідання 28.12.2018року з'явились представники позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які просили відкласти розгляд справи, у задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі було відкрито 27.08.2018року, тобто справа перебуває в провадженні суду вже п'ять місяців, у зв'язку з чим, суд позбавлений процесуальної можливості відкладати судові засідання, з урахуванням того, що представник відповідача заперечував проти відкладення.

ОСОБА_9 того, суд вказує, що вже двічі відкладав підготовчі засідання за клопотанням представника позивача, які заявлялися у всіх підготовчих та судових засіданнях.

У судовому засіданні 28.12.2018року, під час надання пояснень, представнику позивача - ОСОБА_3 стало погано, у зв'язку з чим, судом було оголошено перерву двадцять хвилин.

Після перерви, до судового засідання з'явився представник позивача - ОСОБА_2, яка, під час судових дебатів заявила усні клопотання про відкладення розгляд справи, у задоволенні якого судом було відмовлено, та призначення у справі судової будівельно-технічну експертизу.

Суд не розглядав усне клопотання представника позивача про призначення експертизи, оскільки призначення експертизи є способом забезпечення доказів, а чинний Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливості суду забезпечувати докази на стадії судових дебатів.

У судовому засіданні 28.12.2018року представник позивача - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

У судовому засідання 28.12.2018року представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позові.

Представники третіх осіб - Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Квартального комітету Дерибасівка про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями кур'єрської служби доставки про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи (т.2 а.с. 20-22), у судове засідання не з'явились, про поважність причин відсутності не повідомили, письмові пояснення або заперечення на позовну заяву не надали.

Вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, відповідач - ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, площею 0,0267 га, кадастровий номер 5110136900:21:025:0032, яка розташована за адресою: м. Одеса, вулиця 4-а ОСОБА_7 6-й ст. Люстдорфської дороги, 13, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 110).

ОСОБА_9 того, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, площею 0,0314 га, кадастровий номер 5110136900:21:025:0033, яка розташована за адресою: м. Одеса, вулиця 4-а ОСОБА_7 6-й ст. Люстдорфської дороги, 13, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 113).

В подальшому, з метою будівництва житлових будинків, 22.05.2017року ОСОБА_6 отримав в Управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради будівельні паспорти на будівництво індивідуальних житлових будинків, що будуються зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд, за адресою: м. Одеса, вулиця 4-а ОСОБА_7 6-й ст. Люстдорфської дороги, 13 (кадастрові номери земельних ділянок: 5110136900:21:025:0032, та 5110136900:21:025:0033) (а.с. 186-210).

30.05.2017року ОСОБА_6 зареєстрував в Управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 062171503525 та № ОД 062171503522 на будівництво індивідуальних житлових будинків, що будуються зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд, за адресою: м. Одеса, вулиця 4-а ОСОБА_7 6-й ст. Люстдорфської дороги, 13 (кадастрові номери земельних ділянок: 5110136900:21:025:0032, та 5110136900:21:025:0033) (а.с. 89-92).

Судом також встановлено, що 02.06.2017року ОСОБА_6 було подано до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, які зареєстровані 06.06.2017року № ОД 142171571600 та 06.06.2017року № ОД 142171571630 (а.с. 93-96).

У подальшому, на підставі зазначених декларацій, за відповідачем - ОСОБА_6 зареєстровано право власності на житловий будинок, загальною площею 290 кв.м., (будинок № 0032), та житловий будинок, загальною площею 272 кв.м., (будинок № 0033), за адресою: м. Одеса, 6-а ст. Люстдорфської дороги, вул. 4-а ОСОБА_7, 13, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 122-123).

Судовим розглядом встановлено, що реєстрації вказаних декларацій та відповідні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень станом на день розгляду справи скасовані не були та є чинними.

Згідно акту обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м. Одеси від 28.11.2017року, складеного головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, під час комісійного обстеження встановлено, що за вищевказаною адресою збудовано два зблоковані двоповерхові житлові будинки, із мансардним поверхом, на момент обстеження виконуються будівельні роботи з внутрішнього та зовнішнього оздоблення. Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, встановлено що у травні місяці 2017 року Управлінням ДАБК ОМР зареєстровані повідомлення про початок виконання будівельних робіт з будівництва Індивідуальних житлових будинків, що будується зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд: Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги, діл., 13 за № ОД 062171503525 та № ОД 062171503522, за адресою: м. Одеса, Київський район , вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги , 13. Відповідно до наданої інформації Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради встановлено , що забудова земельних ділянок за вищевказаною адресою здійснюється на підставі будівельних паспортів , виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради за № 01-07/110 від 22.05.2017 року та № 01-07/111 від 22.05.2017. Згідно вищевказаних будівельних паспортів , встановлено , що відповідно до намірів забудови земельних ділянок , передбачається часткове блокування запроектованих індивідуальних будинків, на суміжних земельних ділянках. Гранично допустима висота будівель, передбачено близько 9-ти метрів, а саме два двоповерхові житлові будинки з мансардним поверхом (а.с. 11-12).

Листом від 23.04.2018року за №С-427 Київська районна адміністрація Одеської міської ради повідомила позивача про те, що спеціалістами Київської районної адміністрації Одеської міської ради здійснено виїзд на місце з метою встановлення законності проведення будівельних робіт за адресою: м. Одеса, 6-та ст. Люстдорфської дороги, вул.. 4-та ОСОБА_7, будинок №13. За результатами проведення обстеження власниками будинку № 13 надана декларація від 30.05.2017р. № ОД 062171503522 про початок виконання будівельних робіт та дозвіл Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради на проведення земляних робіт, пов'язаних з розриттям дорожнього покриття вулиць (а.с. 10).

Листом від 26.04.2018рку №01-5/282-08 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомило позивача про те, що згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, встановлено що у травні місяці 2017 року Управлінням ДАБК ОМР зареєстровані повідомлення про початок виконання будівельних робіт з будівництва Індивідуальних житлових будинків, що будується зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд; Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги, діл., 13 за № ОД 062171503525 та № ОД 062171503522 за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги, 13. Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, за вищевказаною адресою, видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:21:025:0033) за № 01-07/110 від 22.05.2017 року, та будівельний паспорт забудови земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:21:025:0032) за № 01-07/111 від 22.05.2017 року, на будівництво двох індивідуальних житлових будинків зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд. Згідно вищевказаних будівельних паспортів, встановлено, що відповідно до намірів забудови земельних ділянок, передбачається часткове блокування запроектованих індивідуальних будинків, на суміжних земельних ділянках. Гранично допустима висота будівель, передбачено близько 9-ти метрів, а саме два двоповерхові житлові будинки з мансардним поверхом. На момент неодноразових виїздів на місце замовник будівництва або його уповноважена особа були відсутні. Відповідно до п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Провести зазначену перевірку дотримання забудовником вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не вдалося, оскільки на момент неодноразових виїздів на місце власник або його уповноважена особа були відсутні, що унеможливило проведення перевірки. Таким чином, вжиття подальших заходів реагування державного архітектурно-будівельного контролю можливо за присутністю суб'єкта містобудування на об'єкті будівництва. Відповідно до положень п. 10 Порядку, Управління у своїй діяльності взаємодіє з правоохоронними органами. З метою вжиття заходів згідно чинного законодавства та сприяння у забезпеченні присутності власника об'єкту або його представника, Управлінням направлено листа до правоохоронних органів з проханням посприяти забезпеченню присутності власника об'єкта або його представника для проведення об'єктивної, всебічної та повноцінної перевірки. До теперішнього часу присутність власника об'єкту будівництва або його представника правоохоронними органами не забезпечено. Додатково повідомляємо, що 29.11.2017 року Управлінням було ініційовано комісійне обстеження за вищевказаною адресою, із залученням представників Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради. За результатами комісійного обстеження було складено відповідний акт обстеження об'єкту від 29.11.2017 року, в якому вказано, що комісією зафіксовано, що за вищевказаною адресою збудовано два зблоковані двоповерхові житлові будинки, із мансардним поверхом, на момент обстеження виконуються будівельні роботи з внутрішнього та зовнішнього оздоблення. Разом з цим інформуємо, що згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, встановлено що у травні місяці 2017 року Управлінням ДАБК ОМР зареєстровані декларації про готовність об'єктів до експлуатації Індивідуальних житлових будинків, що будується зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд; Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги, діл., 13 за № ОД 142171571600 та № ОД 142171571630 за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Лінія, 4, 6 станція Люстдорфської дороги, 13. Відповідно до Положення про Управління, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 року № 3043-УІІ (далі - Положення), основними завданнями Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до законодавства України (а.с. 7-9).

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, листом від 24.09.2018року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради також надіслало на адресу суду належним чином завірені копії вищевказаних повідомлень про початок виконання будівельних робіт, Декларації про готовність до експлуатації об'єкта.

Щодо матеріалів, на підставі яких здійснювалась реєстрація декларацій, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомило наступне.

Згідно з ст. 34, 36 Закону № 3038 (в редакції що діяла на момент реєстрації декларації), подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (в редакції станом на момент реєстрації декларації) пунктом 13 передбачено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою, наведеною у додатках 1,2 до цього Порядку, подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за незнаходженням об'єкта.

Згідно пункту 15 вищевказаної Постанови КМУ № 466, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у повідомленні недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації повідомлення інформація, яка зазначалася в ньому, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у повідомленні), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник (його уповноважена особа) зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати виправлені (достовірні) дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт за формою згідно з додатками 1 і 2 до цього Порядку в одному примірнику.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, до реєстру згідно з цим Порядком.

Відомості щодо внесення даних, зазначених у повідомленні, в якому виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з реєстру в встановленому порядку.

До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в передбаченому цим пунктом порядку подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подане з помилками повідомлення або виявлені в ньому недостовірні дані не застосовуються.

У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату подання повідомлення інформація, яка зазначалася в ньому, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у повідомленні), наведених у повідомленні, ці є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він вбудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію повідомлення шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію повідомлення з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію повідомлення за рішенням суду про скасування реєстрації повідомлення, що набрало законної сили.

Про скасування реєстрації повідомлення замовникові письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

Після скасування реєстрації повідомлення замовник має право повторно подати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону № 3038 (в редакції що діяла на момент реєстрації декларації), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (в редакції станом на момент реєстрації декларації) (далі - Порядок № 461), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно з п. 17-21 Порядку №461, замовник (його уповноважена особа) заповнює

і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до

Управління два примірники декларації за формою згідно з додатком 1, у разі, коли

будівельні роботи виконувалися на підставі повідомлення про початок їх виконання,

- за формою згідно з додатком 7.

У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю

недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації

інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення

розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій

декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо

він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї

мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно

затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації

підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію

декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію

декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного

робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного

контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує

реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що

набрало законної сили.

Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово повідомляється

протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно

з вимогами, встановленими пунктом 17 цього розділу.

Враховуючи наведене, законодавством був встановлено декларативний принцип

на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-III

категорій складності. При цьому замовник відповідно до Закону несе

відповідальність за повноту та достовірність даних.

Таким чином, законодавством, яке діяло на момент реєстрації вищевказаної

декларації не передбачено подання до Управління будь-яких документів окрім двох

примірників заповненої декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 85-88).

ОСОБА_9 того, в матеріалах справи наявний висновок експерта №ЕС-2502-1-1160.18 за результатами проведеної комплексної будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи, складений 16.11.2018року судовим експертом Судової незалежної експертизи України ОСОБА_9, зі змісту якого вбачається, що будинок №13 по вул. 4-а ОСОБА_7 дороги в існуючому об'ємно-габаритному рішенні не робить негативного впливу на навколишню забудову в рамках параметрів, які регламентуються санітарно-гігієнічними та містобудівними вимогами України (а.с. 146-245).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

ОСОБА_9 того, відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011р. № 461 (в редакції станом на момент реєстрації декларації), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Отже, судовим розглядом встановлено, що відповідачем згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, введено в експлуатацію реконструйований житловий будинок, про знесення якого йдеться у позові, а тому положення ст. 376 ЦК України, яка передбачає самочинне будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, до даних правовідносин застосуванню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також ч.1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню ( стаття 386 ЦК України).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 319 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 386 ЦК передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16,386,391 ЦК України.

Статтею 376 ЦК України визначено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Підсумовуючи вищезазначені положення чинного законодавства, суд вважає, що із застосуванням положень 376 ЦК України знесенню за рахунок особи, що вчинила самочинне будівництво підлягають об'єкти нерухомого майна за наявності спільно кількох умов: власник або користувач земельної ділянки заперечує проти визнання за особою, що вчинила самочинне будівництво, права власності на об'єкти нерухомого майна; будівництво відбувалось з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або внаслідок самочинного будівництва істотно порушені будівельні норми і правила; проведення перебудови споруди чи будівлі є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своїй Постанові №6 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) в пункті 5 також вказував, що відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

Також у вказаному пункті Постанови Пленум ВССУ роз'яснював, що у випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що спірні житлові будинки побудовані саме на самочинно зайнятій земельній ділянці; що відповідачу був виданий припис про перебудову, перенесення або знесення вказаних будівель, але він відмовився його виконати; що перебудова (перенесення) таких будівель неможливі; що внаслідок такого будівництва порушені його права тою мірою, яка б була підставою для застосування судом такого виключного способу захисту права як знесення будівель.

Згідно положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, позивачем, в порушення вимог ст.81 ЦПК України, не надано жодного доказу, який свідчить про те, що спірне нерухоме майно є самочинним будівництвом, не надано доказів порушення його права внаслідок самочинного будівництва, та взагалі, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач є власником суміжної земельної ділянки, на якій побудовані житлові будинки за адресою: м. Одеса, 6-а ст. Люстдорфської дороги, вул. 4-а ОСОБА_7, 13, та власником житлового будинку №11, за адресою: м. Одеса, 6-а ст. Люстдорфської дороги, вул. 4-а ОСОБА_7.

Наданий технічний паспорт на житловий будинок №11, за адресою: м. Одеса, 6-а ст. Люстдорфської дороги, вул. 4-а ОСОБА_7, не є правовстановлюючим документом, та не підтверджує право власності позивача на суміжну земельну ділянку.

Протокол №1 від 12.01.2018року проведення досліджень освітленості робочого місця, складений лікарем відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень ДУ ООЛЦ ДСЕСУ ОСОБА_12, за адресою: м. Одеса, 6ст. Люстдорфсьокї дороги, вул. 4 Лінія, буд. 11, зі змісту якого вбачається, що показники природного освітлення у всіх точках вимірювання нижче допустимих нормативних значень, встановлених ДБН В 2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення , не свідчить про порушення відповідачем прав позивача внаслідок самочинного будівництва.

ОСОБА_9 того, зі змісту наявного в матеріалах справи технічного висновку про вплив будинку №13 по вул. 4-та ОСОБА_7 6-ої ст. Люстдорфської дороги на умови інсоляції приміщень та території житлового будинку №11 по вул. 4-та ОСОБА_7 6-ої ст. Люстдорфської дороги вбачається, що існуючий будинок №13 по вул. 4-та ОСОБА_7 6-ої ст. Люстдорфської дороги не впливає на тривалість інсоляції житлових кімнат квартир №1 та №2, розташованих в житловому будинку №11 (а.с. 211-217).

При викладених обставинах, позовні вимоги ОСОБА_5 про знесення самочинно збудованого трьохповерхового багатоквартирного будинку №13 по вулиці 4-та ОСОБА_7 6 ст. Люстдорфської дороги в місті Одесі, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою у позові, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

У судовому засіданні 28.12.2018року представником відповідача було заявлено клопотання про стягнення з позивача - ОСОБА_5 судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку з розглядом справи.

Так, представник відповідача просить суд стягнути з позивача 14 000,00грн. на проведення судово-будівельної експертизи ТОВ Судова незалежна експертиза України , 12 000,00 грн. на виготовлення технічного звіту про вплив будинку № 13 по вул. 4 Лінія 6 Станції Люстдорфської дороги на умови інсоляції приміщень та території житлового будинку № 11 по вул. 4 Лінія 6 станції Люстдорфської дороги, та 6 000,00 грн. на правову допомогу.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2018р. між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 19.09.2018року, складеного 28.12.2018року, загальна вартість робіт складає 6 000,00грн та підлягає сплаті після набрання судовим рішення по даній справі законної сили.

Також, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_4 серія ОД №002611 від 21.03.2014р. та ордер серія ОД №326584 від 19.09.2018року.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору і витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1-3 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи. В разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону в доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. В разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Дані розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів. За відсутністю таких доказів сторона має право подати їх до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення, за умови наявності відповідної заяви, яка зроблена стороною до закінчення судових дебатів.

Разом з тим, всупереч вимогам ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, представником відповідача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано до суду не завірені копії договору про надання правової допомоги, акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги та відповідний ордер.

Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суду надано не було.

Також, матеріали справи не містять жодного підтвердження фактичного здійснення адвокатом зазначених ним витрат на правову допомогу в сумі 6000,00 грн., не містять доказів сплати відповідачем за надання правової допомоги 6 000,00грн.

Матеріали справи взагалі не містять будь-яких даних про вартість наданих адвокатом відповідачу послуг.

ОСОБА_9 того, зі змісту акту виконаних робіт вбачається, що вартість робіт, яка складає 6 000,00грн., підлягає сплаті лише після набрання судовим рішенням по даній справі законної сили, а на даний час рішення суду не набрало законної сили.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009року №14 Про судове рішення у цивільній справі , ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ЦПК, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Положення відносно того, що вартість послуг адвоката підлягає сплаті лише після набрання судовим рішенням по даній справі законної сили, є умовним, а рішення суду не може ухвалюватися під умовою.

З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання представника позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення витрат на проведення експертизи та витрат на виготовлення технічного звіту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було замовлено у ТОВ Судова незалежна експертиза України проведення будівельно-технічної експертизи, вартість послуг складає 14 000,00грн., що підтверджується договором №ЕС-2502-1-1160.18 про проведення судової експертизи від 24.09.2018року, висновком експерта №ЕС-2502-1-1160.18 від 16.11.2018року, актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.11.2018року, та квитанцією про оплату вартості за проведення експертного дослідження від 26.09.2018року за №0.0.1144326148.1 у розмірі 14 000,00грн.

Таким чином, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 14 000,00грн.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання в частині стягнення витрат на виготовлення технічного звіту щодо інсоляції, оскільки представником відповідача на підтвердження понесених витрат, окрім акту виконаних робіт та договору, не надано суду ніяких доказів, в тому числі, щодо оплати вартості дослідження.

ОСОБА_9 того, суд роз'яснює відповідачу та його представнику їх право на звернення до суду з доказами, що підтверджують розмір понесених витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги та виготовлення технічного звіту, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст. 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Квартального комітету Дерібасівська про знесення самочинно збудованого нерухомого майна - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (12.02.1963року народження, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 65114, м. Одеса, 6 ст. Люстдорфської дороги вул. 4-та ОСОБА_7, буд. 11) на користь ОСОБА_6 (18.11.1953року народження, ІПН НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: 65000, АДРЕСА_1) витрати на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складено 29.12.2018року.

Суддя Петренко В. С.