Рішення

від 12.12.2018 по справі 809/381/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р. справа № 809/381/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Подольської Т.М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представників відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2018 року на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 809/381/17 за позовною заявою ОСОБА_4 (надалі - позивач) до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за наслідками її розгляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду.

Так, постановою Верховного Суду від 24.04.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 21.06.2016 по 12.07.2016 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015. За результатами перевірки оформлено акт №2936/09-15-13-04-09/НОМЕР_1 від 19.07.2016 року. На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення: №0029851701, №0029841701, №00299861701, № НОМЕР_2, №0029901701 від 29.08.2016 року, а також податкову вимогу №0029911701 від 29.08.2016 року, які позивач вважає протиправними та просить їх скасуват з огляду на неправомірнерне завищення відповідачем чистого доходу і, як наслідок, донарахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору, застосування не вірної процедури визначення суми єдиного соціального внеску.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року дану адміністративну справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В періоди з 12.06.2018 року по 17.07.2018 року та 03.09.2018 року по 02.11.2018 року, головуючий по справі суддя Панікар І.В. перебував у щорічній відпустці, а також з 25.11.2018 по 29.11.2018 та з 18.12.2018 по 21.12.2018 року у службових відрядженнях, внаслідок чого, 60-денний строк розгляду справи продовжено на 103 календарних дні. Окрім того, судове засідання по справі неодноразово відкладалося за клопотаннями сторін, вмотивованими необхідністю: ознайомлення з матеріалами справи, відсутністю можливості бути присутніми в судовому засіданні, необхідністю підготовки до судових дебатів.

Представник Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області скористався правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 18.06.2018 року, в якому щодо задоволення вимог адміністративного позову заперечив. Вказав на те, що визначення витрат документальною перевіркою проводилось з врахуванням наявності первинних документів, пов'язаних з отриманням доходу, в т.ч. документів по оплаті за матеріали, послуги відповідно до приписів пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, де чітко зазначено, що до складу витрат фізичної особи - підприємця належать тільки документально підтверджені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманням доходів. Документальною перевіркою встановлено завищення витрат за 2013 рік в сумі 312381,92 грн. (в т.ч. безпідставно включено суму ПДВ), за 2014 рік в сумі 82592,02 грн., за 2015 рік завищено на 244195,15 грн., саме внаслідок порушень, щодо належного обліку доходів і витрат, внаслідок чого, донарахування за результатами проведеної планової документальної перевірки діяльності підприємця ОСОБА_4 за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. проведені вірно, штрафні санкції застосовано згідно чинного законодавства (том 6, а.с 154-158, 164-175).

В ході розгляду справи представником позивача позовні вимоги підтримано з підстав викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача щодо можливості задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, дослідивши в сукупності письмові та інші докази, якими сторони обґрунтовують власні позовні вимоги та заперечення на них, встановив наступне.

05.05.2010 року ОСОБА_4 рішенням Івано-Франківського міськвиконкому зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області з 06.05.2010 року.

Основним видом діяльності є роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Державною податковою інспекцією у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, про що складено акт перевірки № 4860/09-15-22-04/33859883 від 15.07.2014 року (том 1, а.с. 15-103).

Попередньо, 07.06.2016 року позивачем отримано вимогу про надання документів Державній податковій інспекції у місті Івано-Франківську за № 4435/10/09-15-13-04-22/2467 від 15.04.2016 року, якою зобов'язано його надати всі необхідні документи, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків, пов'язаних із сплатою податків та інших обов'язкових платежів до бюджету та держаних цільових фондів, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.

Направлення Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську від 17 червня 2016 року № 00000320 на проведення документальної планової перевірки, пред'явлено 21 червня 2016 року представнику підприємця ОСОБА_4 - ОСОБА_1 згідно довіреності за № 3253 від 18.06.2016 року.

Лист-роз'яснення про необхідність надання первинних документів за № 7682/10/09-15-13-04-22/4032 від 01.07.2016 року вручено 01.07.2016 року представнику ОСОБА_4 - ОСОБА_1.

Внаслідок не надання документів, запропонованих надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, згідно вимоги від 15.04.2016 року №4435/10/09-15-13-04-22/2467, складено акт від 01.07.2016 року за №16.

Копія наказу про продовження термінів перевірки за № 446 від 01.07.2016 року вручена представнику підприємця 05.07.2016 року.

Перевірка проводилась в приміщенні Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську відповідно до заяви представника підприємця ОСОБА_1 від 21.06.2016 року.

В акті перевірки, податковий орган зазначив, що за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 здійснював діяльність одноосібно на загальній системі оподаткування по торгівлі залізобетонними виробами (в основному перемичками, плитами перекриття), які виготовлялись ПСК «Прикарпаткоопбуд» , згідно укладеного договору на виготовлення продукції з давальницької сировини та будівельними матеріалами згідно статтею 177 Податкового кодексу України. Оплата за товар проводилась виключно по перерахунку.

Згідно наданих довідок, залишок товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2013 року становить 267268,00 гривень (з ПДВ), на 01.01.2014 року - 180721,00 гривень (з ПДВ), на 01.01.2015 року - 571143,00 гривень (з ПДВ), на 01.01.2016 року - 473011,00 гривень ПДВ).

Відповідно до пояснення від 21.06.2016 року ОСОБА_4 документи по дебіторській та кредиторській заборгованості представити не може, оскільки бухгалтерський облік не ведеться. До перевірки було надано акти звірок по декількох контрагентах.

Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 облік доходів та витрат належним чином не вівся - заповнювались тільки щомісячно підсумкові дані.

До документальної перевірки не надано всі первинні документи, в тому числі прихідні накладні на отримання товару (Товариство з обмеженою відповідальністю «Промкабель Електрика» за грудень на загальну суму 5275,14 гривень), документи пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Тобто, позивачем не забезпечено зберігання документів протягом установлених строків їх зберігання (не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи) та не надано оригінали чи копії документів контролюючим органам при здійсненні податкового контролю в порушення пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено, що підприємцем не виконувався обов'язок передбачений пунктом 85.1 статті 85 Податкового кодексу України про надання посадовим особам контролюючих органів після початку перевірки у повному обсязі всіх документів, що належали або пов'язані з предметом перевірки.

Як встановлено судом, в подальшому позивачем документи надавались протягом 13 робочих днів, що підтверджуються реєстром наданих документів та поясненнями від 08.07.2016 року вх. № 23447/10 про доручення додаткових документів та розшифровок витрат за 2013, 2014, 2015 роки.

Перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки книги обліку доходів і витрат, виписок банку, актів звірок, актів та протоколів взаємозаліків, накладних та інших первинних документів, виявлено розбіжності внаслідок неналежного ведення обліку доходів і витрат, незадекларування всіх доходів. Так, згідно пояснення представника ОСОБА_4 за № 22029/10 від 29.06.2016 року при визначенні доходів за 2013 рік помилково до складу доходів та витрат було включено суми податку на додану вартість. А згідно пояснення №22253/10 від 29.06.2016 року, по картковому рахунку були поступлення від фізичних осіб за продані речі, оскільки було дано помилково рахунок ОСОБА_4

Фактично у період, що перевірявся, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 отримав дохід в 2013 році в сумі 1300891,47 гривень, в 2014 році в сумі 928235,03 гривень, в 2015 році в сумі 3712902,90 гривень.

До перевірки надано протоколи про залік взаємних вимог ПСК "Прикарпаткоопбуд" ФОП ОСОБА_4 за надані послуги та поставлені товари: від 31.12.2013 року на суму 31024,17 гривень (з ПДВ), від 31.12.2014 року - 17059,33 гривень з (ПДВ), акти взаємозаліку по зустрічних поставках товару (з ПДВ) ТОВ «Контиліум» та ФОП ОСОБА_4, від 31.07.2015 року за липень 2015 року на суму 90000 гривень, від 31.08.2015 року за серпень 2015 року на суму 109034,48 гривень, від 30.10.2015 року за жовтень 2015 року на суму 83103,09 гривень, від 30.11.2015 року за листопад 2015 року на суму 45390,41 гривень, від 31.12.2015 року за грудень 2015 р на суму 770,16 гривень.

Окрім того, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку 5, додатку 4 до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2013-2015 роки встановлено також розбіжності.

Документальною перевіркою виписок банку, накладних, податкових накладних, чеків, квитанцій, актів наданих послуг, актів здавання-прийняття виконаних робіт, касових ордерів, розшифровки витрат до декларацій - додано до реєстру наданих документів, які не відповідають задекларованим показникам: гр. 4 додатку 5 до декларацій за 2013 і 2014 роки, і гр. 5 додатку 4 до декларації за 2015 рік включено всю вартість списаних матеріалів для виготовлення залізобетонних виробів, а не вартість матеріалів, що безпосередньо пов'язані з отриманням доходу, а вартість оплачених послуг не включено до графи «інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» , та ін., виявлені наступні розбіжності внаслідок неналежного ведення обліку доходів та витрат, та відсутності в підтвердження витрат усіх первинних документів витрачених сум згідно з операціями, за результатами або за участю яких у податковому періоді безпосередньо отриманий дохід; безпідставно включено суму ПДВ та завищено суму витрат в розмірі 312381,92 гривень за 2013 рік, за 2014 рік завищено на суму 82592,02 гривень та за 2015 рік завищено на суму 244195,15 гривень, що відбулось внаслідок включення вартості всіх списаних матеріалів, а не вартості матеріалів пов'язаних з одержанням доходу, безпідставного включення до витрат 2013 року матеріальної допомоги в сумі 1000 гривень, вартості подарунків в сумі 1001 гривень, завищення банківських витрат, завищення вартості послуг по виготовленню залізо - бетонних виробів (далі ЗБВ) за 2015 рік та інші без підтвердження належними первинними документами використання товару в господарській діяльності та оплати.

В підтвердження виготовлення залізобетонних виробів позивачем до перевірки представлені наступні документи: замовлення на виготовлення залізобетонної продукції в куб. м, акти прийому передачі матеріалів (по яких списуються матеріали), акти списання матеріалів на виготовлення ЗБВ, специфікації замовленням з найменування продукції, яку необхідно виготовити, акти-прийому передачі вироблених ЗБВ, акти здачі-прийняття наданих послуг ПСК "Прикарпаткоопбуд".

Відповідно до зазначених документів по замовленнях ОСОБА_4, ПСК «Прикарпаткоопбуд» в 2013 році було виготовлено 1674,76 м. куб. залізобетонних виробів, в 2014 році - 1137,579 м. куб., в 2015 році - 2017,442 м. куб. залізобетонних виробів.

Згідно представлених оновлених розшифровок витрат до декларацій, в яких суми вартості матеріалів для ЗБВ відповідають списанню матеріалів на виготовлення ЗБВ (металопрокат, цемент, щебінь, пісок, ольвол, електроди), позивачем ОСОБА_4 в 2013 році списано матеріалів на загальну суму 992249 гривень (з ПДВ), в 2014 році на загальну суму 695044,25 гривень (з ПДВ), в 2015 році на загальну суму 2235404 гривень (з ПДВ). В той же час, в 2015 році списання матеріалів відбулось без підтвердження всіх сум належними первинними документами, що підтверджують здійснення платником податку витрат отримання та оплати товару.

Відповідно до пункту 1.1 представленого договору № 01-04 від 01.03.2013 року на виготовлення продукції з давальницької сировини ПСК «Прикарпаткоопбуд» Замовник (ФОП ОСОБА_4В.) зобов'язується оплатити (в тому числі фінансові витрати - електроенергія, газ, податкові платежі) пов'язані з виробництвом. Оплата за надані послуги проводилась, в тому числі, і частково в готівковій формі (на підтвердження чого надано касові ордера), з рахунку підприємця ОСОБА_4 за електроенергію, газ за ПСК «Прикарпаткоопбуд» (рахунки на оплату представлено до перевірки), зараховувалось в оплату за надані послуги.

Згідно представленого акту звірки з ПСК «Прикарпаткоопбуд» за 2013-2015 роки ФОП ОСОБА_4В надано послуг на загальну суму 1057278,88 гривень (з ПДВ), заборгованості станом на 01.01.2016 року немає.

Відповідно до представлених документів (накладних, виписок банку, касових ордерів, актів списання та ін.) вартість товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані та пов'язані з одержанням доходу в 2013 році становить 866590,20 гривень (встановлено завищення на суму 597997,80 гривень), в тому числі вартість списаних матеріалів для виготовлення залізобетонних виробів, що безпосередньо пов'язана з отриманням доходу в сумі 722687,88 гривень, та вартість інших проданих товарів в сумі 143902,32 гривень.

До складу інших витрат за 2013 рік відповідно до представлених документів враховано суму в розмірі 296855,88 грн. в т.ч. включено вартість послуг по виготовленню ЗБВ ПСК "Прикарпаткоопбуд" в сумі 292970,08 гривень (в тому числі послуги банку в сумі 1646,80 грн., оплата за послуги зв'язку в сумі 900 гривень, вартість канцтоварів в сумі 915 гривень, вісник ПСУ в сумі 184 гривень та інші послуги в сумі 240,00 гривень).

Відповідно до представлених документів (накладних, виписок банку, касових ордерів, актів списання та інше ) вартість товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані та пов'язані з одержанням доходу в 2014 році становить 479291,31 гривень, (встановлено завищення на суму 372908,69 гривень в тому числі вартість списаних матеріалів для виготовлення залізобетонних виробів, що безпосередньо пов'язана з отриманням доходу в сумі 479291,31 гривень.

До складу інших витрат за 2014 рік. відповідно до представлених документів враховано суму в розмірі 290316,67 гривень, в тому числі включено вартість послуг по виготовленню ЗБВ ПСК "Прикарпаткоопбуд" в сумі 289007 гривень, послуги банку в сумі 648 гривень, оплата за послуги зв`язку та ін. в сумі 661,67 гривень).

Відповідно до представлених документів (накладних, виписок банку, касових ордерів та ін.) вартість товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані та пов'язані з одержанням доходу в 2015 році становить 2685128,56 гривень (встановлено завищення на суму 570111,44 гривень в тому числі вартість списаних матеріалів для виготовлення залізобетонних виробів, що безпосередньо пов'язана з отриманням доходу в сумі 1656595,56 гривень, та вартість інших проданих товарів в сумі 1028533,00 гривень).

До складу інших витрат за 2015 рік відповідно до представлених документів враховано суму в розмірі 352956,29 гривень в т.ч. включено вартість послуг по виготовленню ЗБВ ПСК "Прикарпаткоопбуд" в сумі 299088,33 гривень (в тому числі, послуги банку в сумі 1800 гривень, вартість канцтоварів в сумі 1200 гривень, єдиний соціальний внесок в сумі 50067,96 та інші послуги в сумі 800 гривень).

В той же час, згідно відповіді управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську від 31.05.2015 року За № 2569/04, ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року не нараховував та не звітувався по єдиному внеску, згідно картки особового рахунку платника єдиного внеску ФОП на загальній системі оподаткування; переплата станом на 01.01.2013 року становила 17600,50 гривень, на 01.10.2013 року - 42600,50 гривень.

Як наслідок, податковим органом зроблено висновок про те, що дохід за 2013 рік було завищено на суму 238296,53 гривень, за 2014 рік занижено на суму 19395 гривень, за 2015 рік занижено на суму 286334,90 гривень, в порушення пункту 177.2, пункту 177.3 статті 177 Податкового кодексу України.

В ході перевірки встановлено, що в порушення пункту 51.1 статті 51, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 не подавались до органу державної податкової служби податкові розрахунки форми 1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» .

Так за І квартал 2015 року не подано форму 1-ДФ про перераховані кошти ФОП ОСОБА_5 в сумі 1897 гривень за товар (плівка, щітки, держаки та ін.) згідно розрахунку № 50,51 від 09 березня 2015 року; за II квартал 2015 року про перераховані кошти ФОП ОСОБА_5 в сумі 832 гривень за товар згідно рахунку № 15 від 20 квітня 2015 року; за III квартал 2015 року не подана форма 1-ДФ про перераховані кошти ФОП ОСОБА_5 в сумі 1187 гривень за товар згідно рахунку №201 від 21 липня 2015 року та в сумі 266 гривень згідно рахунку №203 від 22.07.2015 року, в сумі 1349 гривень згідно рахунку №247 від 01.09.2015 року в сумі 820 гривень згідно рахунку № 257 від 09.09.2015 року; за ІV квартал 2015 року не подано форма 1-ДФ про перераховані кошти ФОП ОСОБА_6 в сумі 10972,50 гривень за щебінь згідно рах. 90 від 14.12.2015 року.

Перевіркою достовірності відображення у звітності за 2013-2015 роки сум доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та на які нараховується єдиний внесок, внаслідок не ведення обліку та порушень нарахування єдиного внеску, встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% з урахуванням даних звітів ФОП ОСОБА_4, на який нараховувався єдиний внесок за 2013 рік на суму 85084,35 гривень, за 2014 рік на суму 101987,05 гривень, за 2015 рік на суму 115064 гривень.

Як наслідок, податковим органом констатовано факт допущеня позивачем порушення вимог абзац 1 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Окрім того, внаслідок заниження чистого оподатковуваного доходу на 530530,05 гривень за 2015 рік, на який нараховується військовий збір, встановлено відсутність його декларування та сплати.

Враховуючи викладене, згідно змісту вищевказаного акту перевірки відповідачем встановлено такі порушення:

- неналежне ведення обліку доходів та витрат в порушення пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України, пункту 176.1 статті 176, пункту 177.2, пункту 177.3, пункту 177.4, пункту 177.10 статті 177 розділу IV Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в розмірі 11112,96 гривень за 2013 рік, в розмірі 15547,40 гривень за 2014 р., в розмірі 106012,39 гривень за 2015рік;

- не надано документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, не забезпечено зберігання документів протягом установлених строків їх зберігання (не менш як 1095днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи) контролюючим органам при здійсненні податкового контролю в порушення пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України;

- неподання відомостей податкового розрахунку форми 1-ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" за I - IV кв. 2015р. в порушення пункту 51.1 статті 51, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України;

- порушення пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8, статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" внаслідок чого донараховано єдиного внеску в сумі 29524,20 гривень за 2013 рік, в сумі 35389,50 гривень за 2014 рік, в сумі 39927,16 гривень за 2015 рік;

- порушення підпункту 1.2, підпункту 1.6 пункту 16 примірник 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України внаслідок чого донараховано військовий збір за 2015 рік в сумі 7957,95 гривень.

За результатами розгляду акту перевірки, Державною податковою інспекцією у місті Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.08.2016 року №0029851701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 165840, 94 гривень; податкове повідомлення - рішення від 29.08.2016 року №0029841701, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 510 гривень; податкове повідомлення - рішення від 29.08.2016 року №0029861701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 9947, 44 гривень; податкове повідомлення - рішення від 29.08.2016 року №0029871701, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 510 гривень; рішення №0029901701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.08.2016 року в сумі 11960,30 гривень; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.08.2016 року №0029911701 в сумі 104840,86 гривень (том 1, а.с. 22-27).

Позивачем вищевказані рішення оскаржувались в адміністративному порядку, проте податковими органами усіх рівнів скарги відповідача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (том 1, а.с. 28-39, 43, 45-47).

Не погодившись із зазначеними рішеннями фізична особа-підприємець ОСОБА_4 10.03.2017 року звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправними та їх скасування.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 року, залишеною без змін згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2018 року, касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У мотивувальній частині вищенаведеної постанови Верховний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності віднесення будь-яких витрат до складу витрат фізичної особи-підприємця, що враховуються з метою обчислення розміру чистого оподаткованого доходу суб'єкта господарювання, проте лише за умови здійснення таких витрат в межах своєї господарської діяльності.

При цьому, вказав на те, що господарські операції, внаслідок яких понесено витрати, мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського і податкового обліку, що відображають реальність таких операцій.

Водночас зазначив, що поза дослідженням судів першої та апеляційної інстанцій залишилися обставини щодо того чи є понесені позивачем витрати у межах спірного податкового періоду, пов'язаними із його господарською діяльністю в розумінні пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, за якою здійснюється оподаткування доходів, отриманих фізичною особо-підприємцем від провадження господарської діяльності. Верховний Суд також вказує на необхідність дослідження наявності або відсутності тих витрат підприємця, які не включаються до їх складу відповідно до підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

У відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями статті 177 Податкового кодексу України визначено, порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

При цьому, слід зазначити, що за період за який відповідачем проводилась податкова перевірка, до норми вищевказаної статті неодноразово вносилися зміни та доповнення.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Таким чином, при проведені правового аналізу щодо відповідності оскаржуваних рішень положенням частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен застосовувати норму статті 177 Податкового кодексу України виключно в редакціях її чинності за період 2013 -2015 років.

Водночас, в даному аспекті, суд зазначає про неможливість врахування висновків ухвали Верховного суду про необхідність дослідження наявності або відсутності тих витрат підприємця, що пов'язані із його господарською діяльністю, які не включаються до їх складу відповідно до підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, оскільки зазначена норма (згідно Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 року) набула чинності вже після періоду, що охоплює спірні правовідносини.

Так, згідно пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.3 статті 177 ПК України передбачено, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Відповідно пункту 177.4 статті 177 ПК України ( в редакції станом на 01.01.2013 року) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу. Слід зазначити, що редакція пункту 177.4 статті 177 ПК України з 01.01.2015 року зазнала змін, у зв'язку із включенням до її змісту переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів. Водночас зазначена редакція статті не може бути застосована судом з огляду на викладене вище.

Пунктом 138.1 статті 138 Кодексу визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Кодексу передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, які підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 Кодексу до складу витрат не включаються витрати не пов'язані з провадженням господарської діяльності. Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Кодексу не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення - і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міндоходів і зборів України від 16.09.2013 року за № 481, пунктом 177.10 статті 177 та пунктом 178.6 статті 178 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Відповідно до підпункту 6.1-6.8 пункту 6 Порядку, самозайняті особи заносять до Книги відомості у такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату найманих осіб, понесені у звітному місяці);

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв'язку, орендних та комунальних платежів тощо.

Пунктом 9 цього Порядку передбачено, що дані Книги заповнюються у гривнях копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Відповідно до пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Згідно пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого, (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

З урахуванням наведених правових норм, суд погоджується з висновками відповідача про те, що до складу витрат підприємцем безпідставно включались суми при відсутності в підтвердження витрат належних первинних документів витрачених сум згідно з операціями, за результатами або за участю яких у податковому періоді безпосередньо отриманий дохід, в порушення пунктів 177.2, 177.4, 177.10 статті 177 Податкового кодексу України. При цьому, суд не враховує обґрунтування позивача заявлені ним в адміністративному позові, а також в ході розгляду справи, щодо неможливості своєчасного надання до перевірки первинних документів та критично ставиться до їх подання в судовому засіданні з огляду на таке.

Наданий до позовної заяви розрахунок документально підтверджених витрат (том 1 а.с. 18-20) не відповідає фактичним даним встановлених під час проведення перевірки на підставі первинних документів наданих позивачу. Зокрема, позивачем вказано щомісячні акти списання використаних матеріалів, в той же час до перевірки було надано акти списання матеріалів за 2013 рік, 2014 рік та 2015 рік, що підтверджується складеним представником ФОП ОСОБА_4 реєстром документів наданих для перевірки, де ним вчинено запис: «Документи пов'язані з підприємницькою діяльністю представлені повністю. Інших немає» (том 3 а.с. 28, 29).

Окрім того, в поданому до перевірки акті списання матеріалів за 2014 рік на виготовлення ЗБВ загальна сума складає 579203,54 гривень, в той же час в поданому розрахунку № 1 за 2014 рік вказана сума складає 623741,81 грн. Однак, під час проведеної перевірки встановлено, що акти списання матеріалів по сумах повністю відповідають актам прийому-передачі матеріалів на виготовлення ЗБВ ПСК «Прикарпаткоопбуд» , що відображено в акті перевірки від 19.07.2016 року за № 2936/09-15-13-04-09/НОМЕР_1 (том 3 а.с. 8-27).

Судом встановлено, що для документальної перевірки в ДПІ у м. Івано-Франківську було надано договір за № 01-04 від 01 березня 2012 року в якому (13 пунктів) на виготовлення продукції з давальницької сировини, де ФОП ОСОБА_4 іменується Замовник , а ПСК Прикарпаткоопбуд іменується Підрядчик . Згідно пункту 1.1 представленого до планової перевірки договору на виготовлення продукції з давальницької сировини ФОП ОСОБА_4 зобов'язується оплатити (в тому числі фінансові витрати /електроенергія, газ, податкові платежі пов'язані з виробництвом.) Однак, суду надано вже інший договір без номера від 01 березня 2012 року на виготовлення продукції з давальницької сировини (в якому вже 8 пунктів), де ФОІІ ОСОБА_4 зобов'язується оплатити не тільки електроенергію, газ, податкові платежі, пов'язані з виробництвом, але і пальне, витрати праці, плату за послуги зв'язку, за розрахунково-касове обслуговування, експлуатацію обладнання (том 3 а.с. 35,36; том 1 а.с.106).

Платіжні доручення до перевірки також не надавались.

Позивачем також не спростовано та не підтверджено належними та допустимими доказами висновки податкового органу щодо заниження обсягів постачання ЗБВ по покупцю ТзОВ «ЛММ Сервіс» , та обсяги постачання ЗБВ по покупцях СП ТзОВ «Авалон» , ТОВ «Альфабуд» . В той же час, зазначені обставини встановлені під час перевірки та підтверджуються деклараціями з ПДВ, додатками 5, реєстрами виданих податкових накладних (з підсумковими даними) та витягом з бази даних Податкового блоку ДФС України єдиного реєстру податкових накладних за жовтень 2015 року (том 5 а.с. 10-48).

Судом встановлено, що не було представлено для перевірки в ДПІ у м. Івано-Франківську і накладні, які додатково надані суду, в т.ч. від постачальника ТзОВ Еко Полігон (код 37793821, загальні суми без ПДВ) за № 38 від 14.08.2013 року (щебінь 330 т. і пісок 100 т. на загальну суму 41650.00 грн та квитанції до касових ордерів по оплаті готівкою в серпні 2013 року за № 38-1,38-2,38-3,38-4,38-5, накладну за № 19 від 03.03.2014 року на загальну суму 38 295,00 грн. (пісок 165 т, щебінь 210 т.), накладну № 26 від 08.05.2014 року на загальну суму 46330,00 грн. (пісок 140 т, щебінь 175 т), накладну № 32 від 19.05.2014 року на загальну суму 28800,00 грн. (пісок 320 т), накладну № 33 від 20.06.2014 року на загальну суму 48750,00 грн. (щебінь 390 т) та квитанції до прибуткових касових ордерів: № 19-1-19-5, № 26-1-26-5, № 32-1-32-3, № 33-1-334 по оплаті готівкою за березень-червень 2014 року. Тобто, додатково надані документи від ТзОВ Еко Полігон на загальну суму 203 825,00 грн. на отримання 1830 т піску та щебеню.

Слід зазначити, що основне місце обліку ТзОВ Еко Полігон було в Генічеській ОДПІ (податкова адреса м. Алушта, вул.Леніна,44/34, а за неосновним місцем (ДПІ у м. Івано-Франківську) знято з обліку 30.01.2014 року. З березня 2014 року дане підприємство взагалі не звітується.

Основний вид діяльності ТзОВ Еко Полігон (КВЕД 38.11-збирания безпечних відходів, який і вказано в декларації з податку на прибуток за 2013 рік), було зареєстровано платником ПДВ свідоцтво за № 200019886 від 16.012012 року, скасовано 12.03.2014 року. Знову зареєстровано за № 200166275 від 12.03.2014 року, скасовано 01.06.2014 року.

Однак, ні в додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ФОП ОСОБА_4В і ТзОВ Еко Полігон за серпень 2013 року, березень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, ні в детальній інформації по платниках ПДВ щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України за відповідні періоди немає жодних відомостей про суми поставленого товару ТзОВ Еко Полігон ФОП ОСОБА_4В, що свідчить про недостовірність наданих суду документів.

На думку суду ФОП ОСОБА_4В надано суду перероблені з недостовірною інформацією реєстри отриманих податкових накладних. Так, відповідно до пояснення, наданого при проведенні перевірки від 23.06.2016 року, реєстри виданих і отриманих податкових накладних за 2013 рік не представлені у зв'язку з втратою при поломці комп'ютера, а велика частина видаткових та податкових накладних знаходиться на даний час в Києві, по місцю тимчасового проживання (копія пояснення в матеріалах справи). Однак, відповідно до п.19 реєстру документів ОСОБА_4 (копія в матеріалах справи) в ДПІ у м. Івано-Франківську надано для перевірки відновлені вручну реєстри виданих і отриманих податкових накладних за 2013-2014 роки.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи знаходиться акт здачі-прийняття робіт від 18.05.2015 року (виконавець ОСОБА_7, яка здійснювала діяльність одноосібно) на перевезення 371,386 т. піску по маршруту с. Куряни Тернопільської області м. Івано-Франківськ, вул. Петлюри,8 на суму 29710,86 грн. (без ПДВ) та відповідно квитанції касових ордерів по оплаті готівкою у травні 2015 року.

Однак, ОСОБА_7 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування з 01.12.2014 року і основним видом її діяльності, згідно КВЕД 86.21 - загальна медична практитка. Предмет господарської операції позивача та його контрагента - ОСОБА_7 не узгоджується з видами її діяльності за КВЕД. Тобто, ОСОБА_7 не могла надавати послуги вантажних перевезень ФОП ОСОБА_4, так як таким видом діяльності, як вантажні перевезення, свідоцтво ОСОБА_7 було доповнено тільки з 12.08.2015 року.

Суд звертає увагу, що видаткові накладні постачальника Трансоптимал № РН-0000475 від 09.09.2015 року на отримання 25 т. портландцементу на загальну суму 29 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4833,33 грн., №РН-0000498 від 15 вересня 2015 року на отримання 11,060 т. портландцементу на загальну суму 12 829,60 грн., в т.ч. ПДВ - 2138,27 грн. завірені печаткою іншого підприємства - ПП ВКФ Екоенергосервіс .

Згідно представленого акту звірки з ПСК Прикарпаткоопбуд за 2013-2015 роки ФОП ОСОБА_4 надано послуг на загальну суму 1 057 278,88 грн. (з ПДВ), заборгованості станом на 01.01.2016 року немає.

Таким чином, вірними є висновки податкового органу щодо правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, відображеного в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2013-2015 роки, з даними про суми чистого оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, якою встановлено, що чистий дохід внаслідок вищевказаних порушень за 2013 рік занижено на 74086,39 гривень, за 2014 рік на 101987,05 гривень та за 2015 рік на 530530,05 гривень, чим порушено пункт 177.2, пункт 177.3, пункт 177. 4 статті 177 Податкового кодексу України.

Окрім того, суд вказує на те, що згідно пункту 4 частини 1 статті 1, частини З статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне. страхування» , максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний соціальний внесок.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону, для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ним підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Тобто, для фізичних осіб - підприємців базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є сума доходу, отриманого від діяльності що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не менше за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої пунктом 4 статті 1 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює за період 01.01.2013 року по 31.12.2015 року сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на місяць, за який нараховується дохід.

Згідно з пунктом 11 статті 8 Закону, єдиний внесок, для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7% визначеного пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування внеску.

Враховуючи вищевикладене, позивачем допущено порушення пункту 1 частини 2 статті 6, абзац 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , та як наслідок, донараховано єдиний внесок: за 2013 рік в сумі 29524,20 гривень, за 2014 рік в сумі 35389,50 гривень, за 2015 рік в сумі 39927,16 гривень.

Окрім того, відповідно до підпункту 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Нарахування, утриманий та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється в порядку, встановленому статтею 168 ПКУ за ставкою 1,5% від об'єкта оподаткування.

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ платники зборів зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначений статті 176 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб.

Враховуючи виявлені порушення за період, що перевірявся, позивачу нараховано збір за 2015 рік в розмірі 2164,32 гривень.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).

Отже, фізичні особи-підприємці, крім тих що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.

Перевіркою достовірності відображення у звітності за 2015 сум доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на яких нараховується військовий збір, внаслідок неведення обліку та порушень в т.ч. вказаних в підпункті 2.1.2 пункту 2.1 розділу II акту встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується військовий збір за 2015 рік на 530530,05 гривень.

Військовий збір нараховується за ставкою 1,5 % за 2015 рік в розмірі 7957,95 гривень.

За допущені порушення передбачено застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 119.2 статті 119, пунктом 21.1 статті 121, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на к менше загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Таким чином донарахування відповідачем проведені вірно, штрафні санкції застосовано згідно чинного законодавства.

Підсумовуючи все вищевикладене суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає до задоволення.

У відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, питання щодо розподілу судових витрат вирішення судовим рішенням не потребують.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1);

Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (76018, вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39508514).

Суддя Панікар І.В.

В зв'язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні згідно наказу № 35-К від 14.12.2018 року рішення складене в повному обсязі 02 січня 2019 р.