Рішення

від 29.12.2018 по справі 402/1121/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № 402/1121/18

провадження № 2-іс/1140/120/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (26400, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач 1: Благовіщенський відділ обслуговування громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (26400, Кіровоградська область, Благовіщенський район, м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 7)

відповідач 2: ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Ульяновського районного суду Кіровоградської області з позовом до Благовіщенського відділу обслуговування громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - Благовіщенський відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком. При призначенні їй пенсії органом Пенсійного фонду не було враховано до страхового стажу період роботи її головним бухгалтером у ВАТ "Світанок" з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року. У травні 2018 року позивачка звернулася до Благовіщенського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про врахування цього періоду до страхового стажу, але отримала відмову, мотивовану тим, що ВАТ "Світанок" не сплатило страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивачка не погоджується з таким рішенням, стверджуючи, що вона не повинна нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків ВАТ "Світанок", яке наразі ліквідовано. З цих підстав просить суд:

- визнати дії Благовіщенського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Кіровоградській області неправомірними;

- зобов'язати Благовіщенський відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати до її страхового (трудового) стажу період роботи з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року у ВАТ "Світанок" та провести перерахунок пенсії з дня її призначення.

Ухвалою судді Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2018 року адміністративну справу за вказаним позовом на підставі п.2 ч.1 ст.29 КАС України передано за підсудністю на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", умовою зарахування періодів роботи до страхового стажу є сплата страхувальником страхових внесків. Оскільки стаж роботи позивачки у ВАТ "Світанок" за спірний період з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року не підтверджений відомостями з системи персоніфікованого обліку, тому підстав для зарахування цього періоду до страхового стажу немає. Доводячи правомірність роз'яснення, наданого позивачці у листі від 10.05.2018 року, стверджуючи про пропущення позивачкою строку звернення до суду, представник ГУ ПФУ в Кіровоградській області просив відмовити у задоволенні її позову.

Ухвалою суду від 29.12.2018 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області).

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у серпні 2009 року, досягнувши віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звернулася до органів Пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком. (а.с. 49)

Відповідно до протоколу Управління ПФУ в Ульяновському районі №1215 від 03.09.2009 року позивачці призначена пенсія за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 24.08.2009 року. Згідно з розрахунком стажу загальний стаж ОСОБА_1 за період з 1971 по 2003 роки становив 31 рік 2 місяці 2 днів. (а.с. 47зв, 48.)

У березні 2018 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області через Благовіщенський відділ обслуговування громадян із запитом щодо причин неврахування її трудового стажу за період з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року для нарахування пенсії за віком. (а.с. 46)

Листом №205/0206 від 10.05.2018 року Благовіщенський відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомив позивачку, що оскільки за вказаний період ВАТ "Світанок" не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та не подані індивідуальні відомості про застраховану особу, тому цей період не може бути врахований до трудового стажу. (а.с. 12)

Не погодившись з такою відповіддю, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з неврахуванням відповідачем до страхового стажу позивачки періоду роботи, за який роботодавцем не сплачувались страхові внески.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

- страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

- страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

У статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" наведений перелік осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Зокрема, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру (пункт 1 частини 1 статті 11 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2, 10, 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 7 Порядку №22-1 (у редакції, чинній на момент звернення позивачки за призначенням пенсії) до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, відділ персоніфікованого обліку органу, що призначає пенсію, додає довідку із бази даних системи персоніфікованого обліку.

Згідно з пунктом 30 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Пунктами 38, 43 Порядку №22-1 було передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: а) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 08.08.2000 року по 30.06.2005 року працювала у ВАТ "Світанок" головним бухгалтером, що підтверджується записами у її трудовій книжці колгоспника, копією наказу арбітражного керуючого №40 від 29.06.2005 року. (а.с. 51-55, 57 зв.) З 06.04.2006 року ВАТ "Світанок" (код ЄДРПОУ 22209841) припинено як юридичну особу у зв'язку з банкрутством.

Органом Пенсійного фонду у 2009 році при призначенні позивачці пенсії за віком роботу на цьому підприємстві зараховано до страхового стажу лише за період з 08.08.2000 року по 31.12.2003 року. Роботу за період з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року до страхового стажу зараховано не було. (а.с. 48)

Як вбачається з листа відповідача №205/0206 від 10.05.2018 року, причиною неврахування цього періоду роботи позивачки до страхового стажу стало те, що за ці періоди ВАТ "Світанок" не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Між тим, згідно з архівною довідкою Благовіщенського районного трудового архіву Благовіщенської районної ради №105 від 12.03.2018 року позивачці у спірний період роботи у ВАТ "Світанок" нараховувалась заробітна плата. (а.с. 9)

Суд вважає, що наявність заборгованості перед Пенсійним фондом зі сплати страхових внесків за цей період не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи, за який підприємством-страхувальником не сплачено страхові внески, оскільки відповідальність за їх несплату несе страхувальник, в якому працювала застрахована особа, а не застрахована особа.

Таким чином, усі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та утримало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні.

Відтак позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання страхувальником - ВАТ "Світанок" - свого обов'язку щодо сплати страхових внесків, а наявність заборгованості цього підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи, підтверджених трудовою книжкою та іншими документами.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №482/434/17.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Позивачка звернулася до суду з позовом, прохаючи визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його зарахувати до її страхового (трудового) стажу період роботи з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року у ВАТ "Світанок", а також провести перерахунок пенсії з дня її призначення.

Суд дійшов до висновку, що орган Пенсійного фонду, не зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи за січень - грудень 2004 року, січень - червень 2005 року у ВАТ "Світанок", допустив протиправну бездіяльність, що призвело до порушення права позивачки на належне пенсійне забезпечення. Відтак позовна вимога про зобов'язання зарахувати цей період роботи до страхового стажу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Належним відповідачем за цією позовною вимогою є ГУ ПФУ в Кіровоградській області - територіальний орган Пенсійного фонду, який має повноваження щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсій.

Вирішуючи вимогу про здійснення перерахунку пенсії з дня її призначення, суд виходить з того, що відповідно до статті 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка не зверталася до відповідача із заявою установленої форми про перерахунок її пенсії з дня її призначення у зв'язку зі збільшенням її страхового стажу. Як наслідок, територіальний орган Пенсійного фонду не приймав рішень про відмову у здійсненні їй перерахунку пенсії, тому підстав для спонукання його здійснити такий перерахунок у судовому порядку немає. Відтак у задоволенні позову у цій частині вимог слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 705 грн., тоді як за ставкою, передбаченою пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання цього позову має становити 704, 80 грн. (1762 грн. х 0,4), а отже 0,20 грн. сплачені зайво.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Отже в порядку розподілу судових витрат, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - слід стягнути судові витрати на сплату судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1/2), що становить 352,40 грн. Решта 0,20 грн. судового збору, сплаченого позивачкою зайво, можуть бути повернуті їй з Державного бюджету України за її клопотанням, за ухвалою суду.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 262, 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (26400, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Благовіщенського відділу обслуговування громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (26400, Кіровоградська область, Благовіщенський район, м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 7), ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи за січень - грудень 2004 року, січень - червень 2005 року у відкритому акціонерному товаристві "Світанок".

Зобов'язати ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи за січень - грудень 2004 року, січень - червень 2006 року у відкритому акціонерному товаристві "Світанок".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_4