Рішення

від 17.12.2018 по справі 175/3379/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3379/18

Провадження № 2/175/1057/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Іщенко Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури №3 в інтересах держави до ОСОБА_2, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Державне підприємство ОСОБА_1 лісове господарство , ОСОБА_3 обласна державна адміністрація про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури №3 звернувся до суду з позовом в інтересах держави про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельної ділянки, в якому просив визнати недійсним розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №4106-р Про розробку матеріалів, щодо розмежування та встановлення меж земельних ділянок від 29.12.2007 року; визнати недійсним розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №2024/1-р Про передачу земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства від 26.05.2008 року; визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383565 від 19.11.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0321, виданий на ім'я ОСОБА_6, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на право приватної власності на землю за №010912005934; визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383564 від 19.11.2009 на право власності на земельну ділянку площею 2 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0322, виданий на ім'я ОСОБА_9, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на право приватної власності на землю за №010912005933; визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383566 від 19.11.2009 на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0323, виданий на ім'я ОСОБА_8, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на право приватної власності на землю за №010912005931; визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383567 від 19.11.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0324, виданий на ім'я ОСОБА_12, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на право приватної власності на землю за №010912005930; визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383568 від 19.11.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0325, виданий на ім'я ОСОБА_5, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на право приватної власності на землю за №010912005929; визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383569 від 19.11.2009 на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0326, виданий на ім'я ОСОБА_10, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на право приватної власності на землю за №010912005928; визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383563 від 19.11.2009 на право власності на земельну ділянку площею 2 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0327, виданий на ім'я ОСОБА_7, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на право приватної власності на землю за №010912005932; визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №392788 від 11.12.2009 на право власності на земельну ділянку площею 14 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0328, виданий на ім'я ОСОБА_11, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на право приватної власності на землю за №010912006837; витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 14,00 га, кадастровий номер 1221484000:04:001:0328, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь Держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467); стягнути на користь прокуратури Дніпропетровської області понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору.

Представник позивача ОСОБА_1 місцевої прокуратури №3 за довіреністю ОСОБА_13 заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст. 130 ЦПК України, що підтверджується поштовим відправленням яке повернулося за закінченням терміну зберігання (а.с.153-154).

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Дніпропетровської області за довіреністю ОСОБА_14 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином в порядку ст. 130 ЦПК України, що підтверджується поштовим відправленням яке повернулося за закінченням терміну зберігання (а.с.157-158).

Третя особа ОСОБА_5 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с.144).

Третя особа ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст. 130 ЦПК України, що підтверджується поштовим відправленням яке повернулося за закінченням терміну зберігання (а.с.155-156).

Третя особа ОСОБА_7 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с.145).

Третя особа ОСОБА_8 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повному обсязі (а.с.143).

Третя особа ОСОБА_9 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.141).

Третя особа ОСОБА_10 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.142).

Третя особа ОСОБА_11 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст. 130 ЦПК України, що підтверджується поштовим відправленням яке повернулося за закінченням терміну зберігання (а.с.159-160).

Представник третьої особи Державного підприємства ОСОБА_1 лісове господарство за довіреністю ОСОБА_15 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.170).

Представник третьої особи ОСОБА_3 обласна державна адміністрація у судове засідання не з'явився.

Суд, заслухавши пояснення представників, повно і всебічно дослідивши докази по справі, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та іншими законами України.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ч. 2 ст. 81 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно п.1 Перехідних положень розділу ХІІІ Закону України Про прокуратуру , окремі положення якого набрали чинності з 26.10.2014 року, прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Ч. 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. При цьому, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави полягають у необхідності здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 14 Конституції України та ст. 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Незаконне надання органом місцевого самоврядування земельної ділянки у власність фізичної особи порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, суперечить державній політиці у сфері земельних відносин, що є підставою для здійснення місцевою прокуратурою захисту інтересів держави в суді.

Відповідно до ст. ст. 3, 28 Закону України Про запобігання корупції посадові особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі і депутати міських рад, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дії та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів: вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно зі ст. 59-1 Закону України Про місцеве самоврядування , сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Відповідно до п.п. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності ,у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Так, актом перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області дотримання вимог земельного законодавства щодо земельних ділянок кадастрові номери 1221484000:04:001:0321, 1221484000:04:001:0322, 1221484000:04:001:0323, 1221484000:04:001:0324, 1221484000:04:001:0325, 1221484000:04:001:0326, 1221484000:04:001:0327, 1221484000:04:001:0328 №7/15 від 18.04.2017 встановлено ряд порушень вимог законодавства під час передачі земельних ділянок у власність громадян.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Аналогічні положення передбачено і п. 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року.

Разом з тим, ст.ст. 6, 9, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , якими закріплено повноваження зазначеного органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, не передбачено повноважень щодо звернення до суду з позовами про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння тощо.

Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року.

Згідно вимог ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної власності на підставі рішення відповідного органу в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на землю набувається та реалізується фізичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 31 Лісового кодексу України передача у власність, надання у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на території Дніпропетровської області, віднесено до повноважень ОСОБА_1 обласної державної адміністрації.

Судом встановлено, що на підставі заяви про вчинення злочину 22.12.2016 року ОСОБА_1 місцевою прокуратурою №3 розпочато кримінальне провадження №42016041440000068 за фактом, що невідомі особи, використовуючи підроблені документи, приватизували на підставних осіб земельні ділянки кадастрові номери 1221484000:04:001:0321, 1221484000:04:001:0322, 1221484000:04:001:0323, 1221484000:04:001:0324, 1221484000:04:001:0325, 1221484000:04:001:0326, 1221484000:04:001:0327 площею по 2,00 га кожна, які розташовані на території Любимівської сільської ради Дніпровського району. Під час досудового розслідування встановлено, що 29.12.2007 року ОСОБА_1 районною державною адміністрацією винесено розпорядження №4106-р Про розробку матеріалів щодо розмежування та встановлення меж земельних ділянок , відповідно до якого у зв'язку з великою кількістю звернень громадян щодо надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та необхідністю формування вільних територій, які в подальшому можливо передати у власність громадян для зазначених цілей, доручено ОСОБА_1 районному відділу земельних ресурсів розробку матеріалів щодо розмежування та встановлення меж земельних ділянок, призначених для подальшої передачі у власність громадян для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Любимівської сільської ради в межах норм, передбачених ст. 121 Земельного кодексу України, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7.

Розпорядженням голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації №2024/1-р від 26.05.2008 року Про передачу земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства , затверджено технічну документацію щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам згідно додатку для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за межами населеного пункту на території Любимівської сільської ради та передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, загальною площею 14 га.

На підставі вказаних розпоряджень громадянам видано державні акти на право власності на земельні ділянки: ОСОБА_6 - державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №383565 від 19.11.2009 року, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0321; ОСОБА_9 - державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №383564 від 19.11.2009 року, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0322; ОСОБА_8 - державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №383566 від 19.11.2009 року, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0323; ОСОБА_12 - державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №383567 від 19.11.2009 року, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0324; ОСОБА_5 - державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №383568 від 19.11.2009 року, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0325; ОСОБА_10 - державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №383569 від 19.11.2009 року, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0326; ОСОБА_7 - державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №383563 від 19.11.2009 року, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0327.

У подальшому ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7 26.11.2009 року уклали договори дарування вказаних 7 земельних ділянок з ОСОБА_11, на підставі яких останнім було розроблено технічну документацію щодо об'єднання земельних ділянок та в подальшому отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №392788 від 11.12.2009 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010912006837, загальною площею 14,00 га за цільовим призначенням земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а земельні ділянки кадастрові номери 1221484000:04:001:0321, 1221484000:04:001:0322, 1221484000:04:001:0323, 1221484000:04:001:0324, 1221484000:04:001:0325, 1221484000:04:001:0326, 1221484000:04:001:0327 - об'єднано в одну земельну ділянку з кадастровим номером 1221484000:04:001:0328, загальною площею 14 га.

03 березня 2010 року ОСОБА_11 уклав з ОСОБА_2 договір дарування земельної ділянки кадастровий номер 1221484000:04:001:0328 площею 14,00 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Любимівської сільської ради, яка належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №392788 від 11.12.2009 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 1221484000:04:001:0328 від 11.05.2018 року №123519030, 01.04.2015 року проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 14,00 га кадастровий номер 1221484000:04:001:0328 на підставі договору дарування від 03.03.2010 року та державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЖ 392788 від 11.12.2009 року, за ОСОБА_2, який є власником спірної земельної ділянки.

Відповідно до листа ДП ОСОБА_1 лісове господарство №01-05/157 від 14.06.2018 року земельна ділянка кадастровий номер 1221484000:04:001:0328 відповідно до матеріалів лісовпорядкування відноситься до земель лісогосподарського призначення лісгоспу. Погодження на розподіл земельної ділянки та присвоєння кадастрових номерів лісгоспом не надавалось (до листа долучено план лісонасаджень Любимівського лісництва ДП ОСОБА_1 лісгосп ).

Як вбачається з листа ОСОБА_1 обласного управління водних ресурсів від 13.01.2017 року №72/11-17 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1221484000:04:001:0321, 1221484000:04:001:0322, 1221484000:04:001:0323, 1221484000:04:001:0324, 1221484000:04:001:0325, 1221484000:04:001:0326, 1221484000:04:001:0327, що розташовані на території Любимівської сільської ради, на розгляд та погодження до облводресурсів не надавалися, вищезазначені земельні ділянки повністю розташовані у водоохоронній зоні р. Дніпро і частково у її прибережній захисній смузі. Так, частка земельної ділянки, що розташована в прибережній захисній смузі (землі водного фонду), з кадастровим номером: 1221484000:04:001:0321 (ОСОБА_6Ю.) площею 1,4318 га; 1221484000:04:001:0322 (ОСОБА_9В.) площею 0,3922 га; 1221484000:04:001:0323 (ОСОБА_16Д.) площею 0,2962 га; 1221484000:04:001:0324 (ОСОБА_12В.) площею 0,289 га; 1221484000:04:001:0325 (ОСОБА_5С.) площею 0,2986 га; 1221484000:04:001:0326 (ОСОБА_10І.) площею 0,3665 га; 1221484000:04:001:0327 (ОСОБА_7В.) площею 0,1973 га.

Окрім цього, відповідно до листа відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури ОСОБА_3 райдержадміністрації №06-09/17 від 01.03.2017 року, копії підтверджуючих документів, щодо надання у 2007-2010 роках погоджень та дозволів на відведення земельних ділянок, які розташовані на території Любимівської сільської ради з кадастровими номерами 1221484000:04:001:0321, 1221484000:04:001:0322, 1221484000:04:001:0323, 1221484000:04:001:0324, 1221484000:04:001:0325, 1221484000:04:001:0326, 1221484000:04:001:0327 - відсутні.

Допитані в процесі розгляду кримінального провадження як свідки ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_4 пояснили, що вони не отримували земельних ділянок за відповідними кадастровими номерами у власність, будь-яких дій щодо оформлення земельних ділянок не здійснювали та до органів державної влади із вказаних питань не зверталися.

Враховуючи вищевказані обставини, суд прийшов до висновку, що розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №4106-р від 29.12.2007 року та розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №2024/1-р від 26.05.2008 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають визнанню незаконними, виходячи з наступного.

Загальний порядок отримання у власність земельних ділянок громадянами визначено ст. 116, 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 116 ЗК України у редакції на момент існування спірних правовідносин безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6-10 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №4106-р від 29.12.2007 року та розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №2024/1-р від 26.05.2008 року винесено з порушенням ст. 116, 118 ЗК України, оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_4 пояснили, що заяви про отримання у власність земельних ділянок не подавали. Крім того, у розпорядженні №4106-р доручено ОСОБА_1 районному відділу земельних ресурсів розробку матеріалів щодо розмежування та встановлення меж земельних ділянок, а розпорядженням №2024-1-р затверджено технічну документацію щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам.

Відповідно до положень ч. 1, 6 ст. 118 ЗК України, порядок передачі у власність земельних ділянок, які знаходяться у користуванні громадян, та порядок передачі у власність земельних ділянок із числа земель, які знаходяться у державній або комунальній власності, розрізняється. Так, підставою для приватизації земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні, є розроблені технічні документи та матеріали щодо розмірів земельної ділянки, а підставою для передачі у власність земельної ділянки з земель державної або комунальної власності є проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тобто, розпорядження про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок не виносилось, проекти відведення земельних ділянок не розроблялись, з відповідними компетентними органами не погоджувались, а матеріали щодо розмежування та встановлення меж земельних ділянок та технічна документація щодо передачі земельних ділянок у власність не є підставою для передачі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у порядку, передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №4106-р від 29.12.2007 року та розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №2024/1-р від 26.05.2008 року винесено з порушенням порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, визначеним ст. 118 ЗК України та без врахування необхідності зміни цільового призначення земельних ділянок. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 14.05.2014 у справі №6-35 цс14.

Крім того, згідно з листом ДП ОСОБА_1 лісове господарство земельна ділянка кадастровий номер 1221484000:04:001:0328 відповідно до матеріалів лісовпорядкування відноситься до земель лісогосподарського призначення лісгоспу. Погодження на розподіл земельної ділянки та присвоєння кадастрових номерів лісгоспом не надавалось. До інформації долучено план лісонасаджень Любимівського лісництва ДП ОСОБА_1 лісгосп . Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (стаття 19 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ст. 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом ст. 63 Лісового кодексу України полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт б частини першої статті 164 Земельного кодексу України).

Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (пункт 13 статті 46 Лісового кодексу України).

Згідно зі ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ст. 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, ОСОБА_15 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій згідно із законом.

Передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як 1 га, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин (стаття 27 Лісового кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ОСОБА_15 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 розділу VIII Прикінцеві положення Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Спірна земельна ділянка не вилучалась із земель державної власності лісогосподарського призначення і на час прийняття ОСОБА_1 районною державною адміністрацією спірних розпоряджень знаходилась у користуванні ДП ОСОБА_1 лісове господарство .

Таким чином, приймаючи розпорядження №4106-р та №2024/1-р, всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. ст. 17, 20, 84, 118, 149 Земельного кодексу України, вимогам ст. 27 Лісового кодексу України, ОСОБА_1 районна державна адміністрація фактично безпідставно та незаконно вилучила, змінила цільове призначення та розпорядилась землями лісогосподарського призначення, вийшовши за межі наданих законом повноважень. Такі висновки відповідають правовим висновкам, які містяться у постанові Верховного Суду України від 24.12.2014 року у справі №6-212цс14.

Порушення вимог чинного законодавства під час винесення спірних розпоряджень та передачі земельних ділянок у приватну власність також підтверджуються актом перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області дотримання вимог земельного законодавства з об'єктом-земельної ділянки №7/15 від 18.04.2017 року. Окрім цього, відповідно до висновку експертів ОСОБА_1 науково-дослідного інституту судових експертиз №4692/4693-17 від 09.10.2017 року підпис ОСОБА_17 у графі В.о. голови райдержадміністрації С.Г. оригіналу розпорядження голови районної державної адміністрації №2024/1-Р від 26.05.2008 року виконаний не ОСОБА_17, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, захист прав на землю може здійснюватися шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також визнання недійсною угоди щодо земельної ділянки, та застосуванням інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, оскільки спірні розпорядження №4106-р та №2024/1-р видано з порушенням вимог чинного законодавства, що призвело до незаконного вибуття земель лісогосподарського призначення із державної власності, поза волею Держави в особі уповноважених органів, на підставі ст. ст. 21, 152, 155 Земельного кодексу України, розпорядження №4106 та №2024/1-р мають бути визнані недійсними у судовому порядку.

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду України висловлених у справах №6-319цс15, №6-93цс13.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що державні акти на право власності на земельні ділянки, які видано громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, на підставі незаконних розпоряджень №4106-р та №2024/1-р є недійсними, тому позовні вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник також має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Крім того, як вбачається із п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року за №9, норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного суду України у справах №6-2161цс16, № 6-1376цс16, № 6-2776цс16 та інших.

Таким чином, порушені інтереси держави на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які незаконно вибули з державної власності, поза волею власника в особі уповноваженого органу, мають бути поновлені шляхом витребування об'єднаної земельної ділянки загальною площею 14 га кадастровий номер 1221484000:04:001:0328 у останнього власника ОСОБА_2 на користь Держави та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЖ 392788 від 11.12.2009 року.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Так як позивач при поданні до суду позовної заяви про визнання незаконним та скасування рішення, повернення земельної ділянки сплатив 19382 грн. судового збору, що вбачається з квитанції, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.2), судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 місцевої прокуратури №3 в повному обсязі, а тому суд приходить до висновку, що судовий збір в розмірі 19382 грн. потрібно стягнути в користь прокуратури Дніпропетровської області із відповідачів в рівних частинах, тобто по 9691 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 373 ЦК України, ст. 14, 19, 131-1 Конституції України, ст. 4, 5, 12, 13, 23, 56, 76, 81, 141, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури №3 в інтересах держави до ОСОБА_2, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Державне підприємство ОСОБА_1 лісове господарство , ОСОБА_3 обласна державна адміністрація про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельної ділянки - задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №4106-р Про розробку матеріалів, щодо розмежування та встановлення меж земельних ділянок від 29.12.2007 року.

Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №2024/1-р Про передачу земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства від 26 травня 2008 року.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383565 від 19.11.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0321, виданий на ім'я ОСОБА_6, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010912005934.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383564 від 19.11.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0322, виданий на ім'я ОСОБА_9, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010912005933.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383566 від 19.11.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0323, виданий на ім'я ОСОБА_8, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010912005931.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383567 від 19.11.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0324, виданий на ім'я ОСОБА_12, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010912005930.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383568 від 19.11.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0325, виданий на ім'я ОСОБА_5, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010912005929.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383569 від 19.11.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0326, виданий на ім'я ОСОБА_10, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010912005928.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №383563 від 19.11.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0327, виданий на ім'я ОСОБА_7, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010912005932.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №392788 від 11.12.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 14,00 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:04:001:0328, виданий на ім'я ОСОБА_11, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010912006837.

Витребувати у ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) земельну ділянку площею 14,00 га, кадастровий номер 1221484000:04:001:0328, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь Держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467).

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938) понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 19382 грн., тобто з кожного по 9691 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.