Рішення

від 28.12.2018 по справі 826/16093/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 грудня 2018 року № 826/16093/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

17.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал" (ТОВ "Астра-Кепітал") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (ДФС України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ у Печерському районі), в якому, з урахуванням позовної заяви з уточненими вимогами, просить суд зобов'язати Державну фіскальну службу України усунути перешкоди у прийнятті та реєстрації податкової звітності та податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал", поданих шляхом телекомунікаційного зв'язку.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ДФС України безпідставно перешкоджає реєстрації податкової звітності та податкових накладних, які ТОВ "Астра-Кепітал" подає в електронній формі згідно договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1. Зокрема, контролюючим органом з незрозумілих мотивів, суперечливих та взаємовиключних підстав не прийнято подані ТОВ "Астра-Кепітал" в електронній формі податкову декларацію за травень 2016 та податкову накладну №26 від 17.05.2016. Вказані дії відповідача перешкоджають належній діяльності ТОВ "Астра-Кепітал".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2016 відкрито провадження у справі.

22.12.2016 представник ДПІ у Печерському районі подав заперечення на позовну заяву в якому вказав на відсутність підстав для задоволення позову ТОВ "Астра-Кепітал". Зазначив, що ДПІ у Печерському районі відповідно до положень пункту 1 розділу 5 договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1 вказаний договір було призупинено у зв'язку із істотним порушенням ТОВ "Астра-Кепітал" умов договору від 08.10.2015 №1. З огляду на призупинення дії договору від 08.10.2015 №1 податкова звітність, подана засобами телекомунікаційного зв'язку, не приймається.

Відповідач відзив на позовну заяву ТОВ "Астра-Кепітал" не подав.

На підставі розпорядження керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2018 №985 та згідно з проколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 05.06.2018, для розгляду й вирішення справи визначено суддю Чудак О.М.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не прибув, подавши клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили і також вказали на можливість розгляду справи у їх відсутність.

Отже, зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників учасників справи, на підставі частини третьої статті 194 КАС України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

08.10.2015 між ДПІ у Печерському районі та ТОВ "Астра-Кепітал" укладено договір про визнання електронних документів №1.

Відповідно до пункту 1 договору від 08.10.2015 №1, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно пункту 1 розділу 5 договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1 у разі виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення, заінтересована Сторона Договору направляє іншій Стороні письмове повідомлення з обґрунтуванням причини своєї вимоги та вказівкою дати і номера електронного документа, що є предметом спору (далі - Вимога).

26.05.2016 ДПІ у Печерському районі згідно пункту 1 розділу 5 договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1 надіслано ТОВ "Астра-Кепітал" повідомлення про виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді.

26.05.2016 ДПІ у Печерському районі направило ТОВ "Астра-Кепітал" повідомлення про необхідність укладення додаткової угоди до договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1 з доданим шаблоном такої угоди. Вказаною угодою вносяться зміни, зокрема, до пункту 1 розділу 5 договору про визнання електронних документів, який викладено в наступній редакції: "У разі виникнення спірних питань, у разі виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, контролюючий орган вправ повідомити платника податків про тимчасове зупинення дії цього Договору".

27.05.2016 ТОВ "Астра-Кепітал" подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №26 від 17.05.2016.

27.05.2016 ТОВ "Астра-Кепітал" отримано квитанцію контролюючого органу, згідно якої податкову накладну №26 від 17.05.2016 не прийнято. Виявлені помилки: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 №233, а саме: ЄДРПОУ 38757889. Можливо, розірвано Договір про визнання електронних документів".

27.05.2016 ТОВ "Астра-Кепітал" повторно направлено на реєстрацію договір про визнання електронних документів, однак згідно квитанції №1 договір не прийнято, вказано про помилку: "діючий Договір присутній: від 08.10.2015 №1. Помилка - договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1".

01.06.2016 ТОВ "Астра-Кепітал" надіслано до ДПІ у Печерському районі лист №1 про надання обґрунтувань у неприйнятті податкових накладних.

01.06.2016 ТОВ "Астра-Кепітал" надіслано до ДПІ у Печерському районі лист №2 в якому повідомлено, що у повідомленні ДПІ у Печерському районі від 26.05.2016 не зазначено дату і номер електронного документу, що є предметом спору у зв'язку з чим неможливо в повному обсязі виконати вимогу ДПІ у Печерському районі від 26.05.2016.

01.06.2016 ТОВ "Астра-Кепітал" подано до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) скаргу на дії ДПІ у Печерському районі щодо штучного створення умов для тиску на ТОВ "Астра-Кепітал" шляхом неприйняття податкових накладних з метою укладання додаткової угоди до договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1.

21.06.2016 ТОВ "Астра-Кепітал" шляхом надсилання засобами електронного зв'язку подано на реєстрацію податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року.

21.06.2016 на електронну адресу ТОВ "Астра-Кепітал" надійшло повідомлення ДФС України про те, що вказаний документ не прийнято. Виявлені помилки: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 №233, а саме: ЄДРПОУ 38757889. Можливо, розірвано Договір про визнання електронних документів".

21.06.2016 ТОВ "Астра-Кепітал" повторно направлено на реєстрацію договір про визнання електронних документів, однак згідно квитанції №1 договір не прийнято, вказано про помилку: "діючий Договір присутній: від 08.10.2015 №1. Помилка - договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1".

30.06.2016 ДПІ у Печерському районі надала відповідь на лист ТОВ "Астра-Кепітал" від 01.06.2016 №1. Зазначила, що чинним законодавством України не встановлено заборони щодо можливості внесення змін до адміністративних договорів, в тому числі і шляхом укладення додаткових угод до останніх.

30.06.2016 ГУ ДФС у м. Києві листом від 30.06.2016 №14616/10/26-15-08-04-14 надано відповідь на вказану вище скаргу ТОВ "Астра-Кепітал" від 01.06.2016 та роз'яснено, що з питань включення до системи електронного документообігу ТОВ "Астра-Кепітал" необхідно звернутись до ДПІ у Печерському районі.

Позивач вважаючи, що ДФС України безпідставно перешкоджає у прийнятті та реєстрації податкової звітності та податкових накладних ТОВ "Астра-Кепітал" поданих шляхом телекомунікаційного зв'язку, звернувся до суду із даним позовом.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), серед інших обов'язків платників податків передбачено і обов'язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16).

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011.

Пунктом 1 розділу 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Пунктом 5 розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, встановлено, що платник податків:

- отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст тримірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Відповідно до пункту 7 розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

7.1 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

7.2 після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

7.3 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

7.5 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.6 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.7 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Аналізуючи зазначені вище норми права, суд дійшов висновку, що підставами для відмови у прийнятті податкової звітності є:

- недійсність електронного цифрового підпису;

- закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа;

- наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї або декларації з податку на додану вартість.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлені в статті 201 ПК України.

Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регулює Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 2001.3, 2001.9 статті 2001 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Як встановлено у пункті 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Отже, податковим законодавством передбачено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 49.3 статті 49 ПК України передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно із пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (пункт 49.4 статті 49 ПК України).

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно пункту 49.13 статті 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Як встановлено судом, 27.05.2016 ТОВ "Астра-Кепітал" подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №26 від 17.05.2016, а 21.06.2016 позивач подав до контролюючого органу на реєстрацію податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року.

Відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій, причиною для відмови у прийнятті вищевказаних первинних документів бухгалтерського обліку є: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 №233, а саме: ЄДРПОУ 38757889. Можливо, розірвано Договір про визнання електронних документів".

Разом з цим, зі змісту укладеного між позивачем та ДПІ у Печерському районі договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1 слідує, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, в силу приписів ПК України та умов договору, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

Проте, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що договір від 08.10.2015 №1 прийнятий Центральним порталом прийому звітності ДФС України, про що свідчить квитанція №2, та був чинний на момент подання позивачем до контролюючого органу податкової накладної №26 від 17.05.2016 та податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року.

Крім того, отримавши вищевказані повідомлення ТОВ "Астра-Кепітал" направлено на реєстрацію новий договір про визнання електронних документів, в прийнятті якого було відмовлено у зв'язку із чинністю договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1.

Тобто, на виконання вимог вказаної вище Інструкції, позивач має відповідний договір, термін дії якого не сплив, але не має можливості надсилати звітність засобами електронного зв'язку, оскільки сервіс надає відповідь про можливе його припинення. При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивач повідомлявся про розірвання (припинення) договору про визнання електронних документів.

Таким чином, договір не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді. Враховуючи, що договір про визнання електронних документів не розірваний (припинений) у встановленому законом порядку та продовжує свою дію, то відповідач зобов'язаний за цим договором здійснити прийняття поданих ТОВ "Астра-Кепітал" документів, а саме: податкової накладної №26 від 17.05.2016 та податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року.

Суд вважає безпідставними посилання на те, що ДПІ у Печерському районі відповідно до положень пункту 1 розділу 5 договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1 вказаний договір було призупинено у зв'язку із істотним порушенням ТОВ "Астра-Кепітал" умов договору від 08.10.2015 №1.

Так, згідно пунктів 1-4 розділу 5 договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1 у разі виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення, заінтересована Сторона Договору направляє іншій Стороні письмове повідомлення з обґрунтуванням причини своєї вимоги та вказівкою дати і номера електронного документа, що є предметом спору (Вимога).

Вимога пред'являється і розглядається з письмовим наданням відповіді в терміни, передбачені законодавством.

У випадку неврегулювання спірних питань представники Сторін здійснюють вирішення спору шляхом визначення типу спору відповідно до пункту 7 цього Договору у 10-денний строк від дня отримання заінтересованою Стороною відповіді на її Вимогу.

Підставою для вирішення спорів є протоколи обміну інформацією, електронні архіви Платника податків та органу ДПС.

За наслідками вирішення спірних питань між Сторонами Договору складається акт, в якому розкривається суть і тип спору та який підписується уповноваженими представниками Сторін.

Згідно пункту 8 розділу 5 договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1 при недосягненні згоди між Сторонами спори вирішуються у судовому порядку.

Отже, положення договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1, в тому числі й пункт 1 розділу 5 Договору, не містять положень про можливе призупинення дії даного договору. Тому, такі обґрунтування контролюючого органу є безпідставними.

Суд звертає увагу на те, що 26.05.2016 ДПІ у Печерському районі направило ТОВ "Астра-Кепітал" повідомлення про необхідність укладення додаткової угоди до договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1 з доданим шаблоном такої угоди. Вказаною угодою вносяться зміни, зокрема, до пункту 1 розділу 5 договору про визнання електронних документів, який викладено в наступній редакції: "У разі виникнення спірних питань, у разі виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, контролюючий орган вправ повідомити платника податків про тимчасове зупинення дії цього Договору".

Встановлено, що позивач відмовив ДПІ у Печерському районі в укладенні вказаної додаткової угоди, а тому, до спірних правовідносин застосовуються положення договору про визнання електронних документів від 08.10.2015 №1 без будь яких додаткових угод до такого договору.

Посилання податкового органу в цій частині на положення цивільного законодавства, суд вважає помилковими, адже договір про визнання електронних документів, що укладається між податковим органом та платником податків, - це адміністративний договір, то до якого в силу положень частини другої статті 1 Цивільного кодексу України взагалі не можуть застосовуватись положення цивільного законодавства.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що обов'язок звітування засобами телекомунікаційного зв'язку є публічним імперативним обов'язком платників окремих податків, такі правовідносини повинні врегульовуватись виключно нормами діючого законодавства України, але не у договірному порядку згідно цивільного законодавства.

Також суд враховує, що народним депутатом України Продан О.П. направлено голові ДФС України депутатський запит від 16.05.2016 №1553 про вжиття заходів для припинення порушення законодавства територіальними органами Державної фіскальної служби в частині зобов'язання платників податків до укладання додаткової угоди до Договору про визнання електронних документів.

Необхідність подання вказаного запиту обґрунтована тим, що платники податків отримують від територіальних органів ДФС повідомлення з вимогою укласти додаткову угоду до Договору про визнання електронних документів, що розширює перелік підстав, з яких Договір може бути розірвано податковим органом в односторонньому порядку, та встановлює право контролюючого органу зупиняти дію Договору у разі неврегулювання спірних питань, тобто блокувати роботу платника податків до вирішення спірних питань в судовому порядку.

Такими діями фіскальні органи, замість впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу, обмежують права платників податків, створюють інструменти тиску на них та можливості для отримання неправомірної вигоди.

Листом ДФС України від 24.06.2016 №1532/2/99/-99/06-07-10 надано відповідь на вказаний запит та заначено, що порядок укладання договору про визнання електронних документів передбачений Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, а відповідно до пункту 4 розділу 6 додатка до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Також повідомлено, що усі звернення платників податків, які надійшли до ДФС України із вказаного питання було досліджено, опрацьовано та вжито заходів із врегулювання непорозумінь.

На думку суду, така відповідь ДФС України свідчить про безпідставність вимог щодо зобов'язання до укладення вказаних додаткових угод.

Суд враховує, що всі електронні документи подавались позивачем до ДПІ у Печерському районі та були доставлені до ДФС України, як адміністратора автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів", та не прийняті саме ДФС України.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності дій щодо неприйняття податкової накладної №26 від 17.05.2016 та податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року.

Разом з цим, вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно частини другої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 "Про судове рішення".

Так, відповідно до пункту 3 цієї постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Тому, суд вважає, що для відновлення та захисту порушених прав ТОВ "Астра-Кепітал" необхідно вийти за межі позовних вимог та: визнати дії ДФС України щодо неприйняття податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал" з податку на додану вартість за травень 2016 року та податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал" №26 від 17.05.2016, - протиправними; зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати датою фактичного отримання податкову декларацію ТОВ "Астра-Кепітал" з податку на додану вартість за травень 2016 року та податкову накладну ТОВ "Астра-Кепітал" №26 від 17.05.2016; зобов'язати ДФС України відновити можливість (зупинити блокування) подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності для ТОВ "Астра-Кепітал" відповідно до умов договору за №1 від 08.10.2015 про визнання електронних документів.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що наявна у матеріалах справи квитанція про сплату ТОВ "Астра-Кепітал" судового збору від 29.07.2016 №15600801-1 у сумі 1378 грн згідно відомостей Комп'ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду обліковується в іншій адміністративній справі №826/11999/16 за їх позовом до ДФС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ДПІ у Печерському районі, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії. За таких обставин, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача належної для розгляду даної справи суми судового збору саме в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал" задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал" з податку на додану вартість за травень 2016 року та податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал" №26 від 17.05.2016.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати датою фактичного отримання податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал" з податку на додану вартість за травень 2016 року та податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал" №26 від 17.05.2016.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України відновити можливість (зупинити блокування) подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності для Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал" відповідно до умов договору за №1 від 08.10.2015 про визнання електронних документів.

Стягнути з Державної фіскальної служби України до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра-Кепітал" (місцезнаходження юридичної особи: 01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38757889).

Відповідач - Державна фіскальна служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39292197).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39669867).

Головуючий суддя О.М. Чудак

Суддя К.С. Пащенко

Суддя Т.І. Шейко