Рішення

від 27.12.2018 по справі 826/24198/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2018 року № 826/24198/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Про-Систем

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Про-Систем (далі - позивач, Товариство, ТОВ Про-Систем ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати, прийняте ДПІ, податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2015 року № 0005132208.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що контролюючий орган безпідставно не визнав витрат позивача щодо сплати страхових платежів ТДВ Велика Страхова Компанія та ПАТ Страхова компанія Автоексімстрах , оскільки припущення про те, що надані на перевірку документи по взаємовідносинах з ПАТ Страхова компанія Автоексімстрах підписані невстановленою особою, а також посилання на протоколи допиту свідків директора та засновника ТДВ Велика Страхова Компанія ОСОБА_1 та директора ТОВ АРТДЕКО ОСОБА_2 є необґрунтованими.

Також, на думку позивача, твердження контролюючого органу щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами є безпідставними, оскільки у нього наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, а тому позивачем правомірно сформовано витрати за наслідками здійснення таких господарських взаємовідносин.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

У письмових запереченнях представник відповідача не погодилася з позовними вимогами, просила відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ Про Систем та зазначила, що позивачем не підтверджено факт реального отримання послуг від ТДВ Велика Страхова Компанія та ПАТ Страхова компанія Автоексімстрах за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, чим порушено вимоги податкового законодавства, а тому прийняте ДПІ оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

На підставі розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу від 10 жовтня 2017 року № 5406 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 жовтня 2017 року визначено головуючу суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи № 826/24198/15 та вказану справу передано їй на розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 грудня 2017 року прийнято до провадження адміністративну справу 826/24198/15, зобов'язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на думку учасників процесу, мають значення для розгляду даної справи.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представників сторін, ознайомившись з їх письмово викладеними позиціями, наявними матеріалами справи, які дають змогу здійснити оцінку правомірності взаємовідносин сторін, у зв'язку з відсутністю потреби заслуховувати свідків чи експерта, суд, за наявності відповідної письмової заяви представників сторін, закінчує розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДПІ у Голосіївському районі, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на виконання постанови про призначення документальної перевірки старшого слідчого 3-го відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві підполковника податкової міліції Зозулі О.П. від 24 лютого 2015 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Про-Систем (код ЄДРПОУ 30723826) по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з ТДВ Велика Страхова Компанія та ПАТ Страхова компанія Автоексімстрах за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 10 червня 2015 року № 348/1/26-50-22-08 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 251 166,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2015 року №0005132208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 313 957,50 грн, зокрема: за основним платежем на 251 166,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 62 791,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, рішенням ДФС України від 15 жовтня 2015 року №21727/6/99-99-10-01-01-25 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 17 липня 2015 року № 0005132208 залишене без змін, скарга позивача - без задоволення.

Вважаючи, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм податкового законодавства позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХIV (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз наведених норм свідчить, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Про-Систем , ТДВ Велика Страхова Компанія та ПАТ Страхова компанія Автоексімстрах укладались договори добровільного страхування фінансових ризиків. Предметом цих договорів були - майнові інтереси позивача пов'язані з фінансовими ризиками в його (господарській) підприємницькій діяльності, в цивільно-правових відносинах внаслідок втрати доходів або прибутку в результаті невиконання (неналежного) виконання його контрагентами фінансових зобов'язань у відповідності з договорами поставки, укладеними між ТОВ Про-Систем та ТОВ Епіцентр К .

Фактичне здійснення (виконання) вищевказаних договорів (операцій) підтверджується копіями: заяв на добровільне страхування фінансових ризиків, актів приймання-передачі наданих страхових послуг, виписок по рахунку, додатків до договорів добровільного страхування, актів про надання послуг.

Крім того, позивачем на підтвердження здійснення цивільно-правових відносин з ТОВ Епіцентр К надано копії: договорів поставки, реєстрів платежів, виписок по рахунках, актів звірки взаємних розрахунків, реєстрів накладних, актів повернення товару постачальнику, довіреностей, видаткових накладних, фінансового звіту, податкової декларації, тощо (т.1 а.с.39-75, а.с.93-255, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-253, т.5 а.с.1-250, т.6 а.с.1-250, т.7 а.с.1-124).

Вказані документи містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін, які є первинними в розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та були оцінені судом з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

З наведеного слідує, що господарські операції між позивачем, ТДВ Велика Страхова Компанія та ПАТ Страхова компанія Автоексімстрах здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об'єм правоздатності для складання первинних документів та укладання будь-яких правочинів.

Відповідно до принципу офіційності податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов'язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем не долучено до матеріалів справи жодного належного доказу на підтвердження фіктивності ТДВ Велика Страхова Компанія та ПАТ Страхова компанія Автоексімстрах , не спростовано відомості, що містяться в поданих позивачем первинних документах.

Слід також зазначити, що суд критично ставиться до посилань відповідача на протокол допиту свідка громадянина ОСОБА_1, оскільки ані вказаного протоколу, ані інших процесуальних документів, які стосуються даного кримінального розслідування ДПІ у Голосіївському районі суду не надала.

Безпідставними є й доводи відповідача про те, що документи по господарським операціям позивача з ПАТ Страхова компанія Автоексімстрах за перевіряємий період підписані невстановленою особою, оскільки відповідно до пояснення від 17 липня 2015 року (а.с.71 том 1) громадянина ОСОБА_5, що перебував на посаді голови Правління ПАТ Страхова компанія Автоексімстрах протягом 2013 року, він підписував договір добровільного страхування фінансових ризиків, а також в подальшому додатки до нього, акти про надання послуг.

Як вже встановлено судом, перевірку проведено на підставі постанови про призначення документальної перевірки старшого слідчого 3-го відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві підполковника податкової міліції Зозулі О.П. від 24 лютого 2015 року.

Разом з тим, копії відповідної постанови відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття постанови на виконання постанови про призначення документальної перевірки старшого слідчого 3-го відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві підполковника податкової міліції Зозулі О.П. від 24 лютого 2015 року) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що відсутність відповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи.

Оскільки перевірка ДПІ у Голосіївському районі проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а відповідачем під час судового розгляду не надано доказів, що в момент прийняття податкового повідомлення-рішення існувало судове рішення яке б набрало законної сили, або рішення про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд приходить до висновку про передчасне прийняття відповідачем такого податкового повідомлення-рішення.

Отже, прийняте відповідачем спірне рішення є передчасним та вчиненим за наявності порушень прямих норм законодавства.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Про-Систем до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2015 року № 0005132208 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2015 року № 0005132208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 313 957,50 грн, зокрема: за основним платежем на 251 166,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 62 791,50 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Про-Систем понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 709,37 (чотири тисячі сімсот дев'ять) гривень 37 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржене за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Про-Систем (код ЄДРПОУ 30723826, адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 26088788, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23).

Суддя: Н.А. Добрівська