Рішення
від 08.01.2019 по справі 912/2721/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 рокуСправа № 912/2721/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря судових засідань Кравченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/2721/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ-ТРЕЙДІНГ", 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 1-Б

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНСБУД", 27656, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Степове, вул. Кільцева, 5

про стягнення 4 388 814,20 грн.

Представники сторін у судовому засіданні участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ-ТРЕЙДІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" про стягнення заборгованості за Договором №10/2/01/2018 від 10.01.2018 у сумі 899 282,82 грн, пені у сумі 16 852,30 грн, штрафу у сумі 3 471 274,72 грн та 3% річних у сумі 1 404,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору поставки №10-2/01/2018 від 10.01.2018 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 18.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2721/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.11.2018 о 12:00 год., встановлено відповідачу та позивачу строк для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

Протокольною ухвалою від 13.11.2018 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/2721/18 до 11:00 год. 26.11.2018.

Протокольною ухвалою від 26.11.2018 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/2721/18 до 16:00 год. 10.12.2018.

Відповідач участь повноважного представника в підготовчому засіданні 10.12.2018 не забезпечив, відзиву на позов у встановлений судом строк не подав. Ухвалою від 10.12.18 закрито підготовче провадження у спаві № 912/2721/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 17:30 год 17.12.18.

У судовому засіданні 17.12.18 оголошувалась перерва до 11:00 год 08.01.19 в порядку норм ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.01.19 сторони участі своїх повноважних представників не забезпечили, хоча є належно повідомленими про час та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленням про наступне засідання від 17.12.18, наявним в матеріалах справи.

Згідно з частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 08.01.2019 за відсутності представників сторін.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.18 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КІМ-ТРЕЙДІНГ" ( далі - Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНСБУД" (далі - Покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 10-2/01/2018 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник передає у власність Покупцю нафтопродукти (надалі - Товар), а Покупець приймає і сплачує їх вартість. Кількість, асортимент, ціна та інші необхідні для поставки партії товару дані визначаються у заявках, що складаються покупцем в електронному вигляді та надсилаються на електронну адресу постачальника на умовах даного Договору.

Сторонами визначено усі істотні умови, Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками останніх.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання сторонами Договору та діє до 31.12.18 в частині поставок, а в частині здійснення грошових розрахунків - до повного виконання грошових зобов'язань.

10.01.18 сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору , відповідно до якої п. 6.3 Договору викладено у наступній редакції: "Покупець зобов'язується сплатити постачальнику повну вартість отриманого товару на підставі рахунку-фактури постачальника на протязі 30 календарних днів з моменту отримання Товару на підставі товарно-транспортних накладних.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, який відповідачем на момент подачі позову було оплачено частково.

Господарським судом встановлено, що Позивач згідно документів первинного бухгалтерського обліку перед відповідачу Товар на загальну суму 3 646 109,94 грн. Вказане підтверджується видатковими накладними № 171 від 13.01.18, № 1160 від 27.02.18, № 2663 від 17.04.18, № 2185 від 03.04.18, № 4251 від 19.07.18, № 4733 від 31.07.18, № 4728 від 31.07.18, № 4717 від 31.07.18, № 4739 від 31.07.18, № 4831 від 31.07.18, № 4838 від 31.07.18, № 4839 від 31.07.18, № 4840 від 31.07.18, № 4917 від 17.08.18, № 4919 від 17.08.18 ( а.с. 17-31).

Відповідачем оплачено поставлений товар частково, усього в сумі 2 746 827,12 грн., що підтверджується банківськими виписками, наданими до матеріалів справи.

Таким чином сума основного боргу, заявлена до стягнення позивачем, становить 899 282,82 грн.

Відповідачем не подано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості в сумі 899 282,82 грн. Також відповідачем не спростовано факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості.

Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях № 234/18 від 17.12.18, в яких зазначено, що позивачем не надано до матеріалів справи Заявок та товарно-транспортних накладних на товар, що спростовує факт отримання товару Відповідачем.

Вказане спростовується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства та підписаними відповідачем, та, відповідно, податковими накладними.

Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , передбачає, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з видаткових накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, зазначені документи містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам чинного законодавства.

Факт підписання поданих до матеріалів справи видаткових накладних відповідачем не заперечено.

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним документам у розумінні ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам Законом, та фіксують факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Крім того, суд враховує пояснення позивача, які подані до суду 01.01.2019р., вх. № 998/19, відповідно до яких останній звертає увагу суду, що відповідач не повернув позивачу частину товарно-транспортних накладних № 4839 від 31.07.2018р, № 4838 від 31.07.2018р. та № 4840 від 31.07.2918р. (налив). Частина товару передавалася за накладними, які передбачали передачу товару талонами (№ 4919 від 17.08.2018, № 4717 від 31.07.2018, № 4739 від 31.07.2018р, № 4831 від 31.07.2018р., № 4733 від 31.07.2018р., № 4728 від 31.07.2018р., № 4917 від 17.08.2018р). Приймання передача талонів між сторонами не передбачає оформлення товарно транспортних накладних (талони мають паперовий вигляд) та здійснювалась на підставі видаткових накладних.

Таким чином, постачальник належним чином виконав свої зобов'язання з поставки товару за договором поставки.

Доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 899 282,82 грн суду не надано.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок по оплаті отриманого товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання Товару (дня після підписання та скріплення печаткою видаткової накладної), відповідно станом на момент пред'явлення позову строк виконання Зобов'язань по усім видатковим накладним є таким, що настав.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 899 282,82 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідачем заявлено до стягнення пеню у сумі 16 852,30 грн., штраф у розмірі 3 471 274,72 грн. та 3% річних - 1 404,36 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в цій частині, господарський суд виходить з наступного.

Посилаючись на п. 7.4.1 Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.4.1 Договору у випадку ненадходження від Покупця повної оплати за відвантажених товар постачальник має право нарахувати, а покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позивачем нараховано пеню за період з 17.09.18 по 05.10.18, в той час, як за текстом позовної заяви зазначено правильний період - з 18.09.18 ( оскільки 16.09.2018 припадає на вихідний, а тому згідно вимог ч. 5 ст. 256 Цивільного кодексу України переноситься на перший робочий день).

Судом перевірено поданий позивачем розрахунок пені за період з 18.09.18 по 05.10.18, та встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказаний період складає 15 965,34 грн.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені частково в сумі 15 965,34 грн. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягення пені господарський суд відмовляє.

Також позивачем заявлено до стягнення штраф у сумі 3 471 274,72 грн. за період з 17.09.18 по 05.10.18.

При заявлені вказаних вимог позивач посилається на п. 7.4.2 Договору, за умовами якого за порушення строків оплати за отриманих товар, передбачених п. 6.3 даного Договору, Покупець також окрім пені додатково зобов'язується сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості отриманого товару за кожний день прострочення.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

В розумінні ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно або неналежно виконаного зобов'язання. В свою чергу, в силу ч. 3 даної статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, на відміну від штрафу пеня є тривалою неустойкою, яка стягується виключно за порушення грошового зобов'язання за кожен день прострочення, в той час як штрафом є одноразовий платіж.

Таким чином, на думку господарського суду, сторонами встановлено у договорі такий порядок нарахування штрафних санкцій, який суперечить чинному законодавству та загалом правовій природі штрафу.

Оскільки штрафом є одноразовий платіж, господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню одноразово 20% від суми простроченої заборгованості, що, за розрахунком господарського суду становить 179 856,56 грн.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення штрафу господарський суд відмовляє з огляду на безпідставність їх заявлення.

Позивачем також заявлено до стягнення 3% річних у сумі 1 404,36 грн. за період з 17.09.18 по 05.10.18.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Господарським судом перевірено поданий позивачем розрахунок 3% річних з урахуванням правильно визначеного періоду з 18.09.18 по 05.10.18, відповідно до якого 3% річних становить 1 330,44 грн., а не 1 404,36 грн., як стверджує позивач.

З огляду на вищевказане, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 1 330,44 грн. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені господарський суд відмовляє.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ-Трейдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" підлягають частковому задоволенню на суму 1 096 434,34 грн з яких: 899 282,00 грн сума основного боргу, 15 965,34 грн. пеня, 179 856,56 грн. штраф, 1330,44 грн - 3% річних. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 16 446,51 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНСБУД" (27656, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Степове, вул. Кільцева, 5, ідентифікаційний код 32892736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ-ТРЕЙДІНГ" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна (Леніна), будинок 1-Б, ідентифікаційний код 38607024) заборгованість у розмірі 1 096 434,34 грн з яких: 899 282,00 грн сума основного боргу, 15 965,34 грн. пеня, 179 856,56 грн. штраф, 1330,44 грн - 3% річних, а також 16 446,51 судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кім-Трейдінг" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, будинок 1-Б та 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, кв. 44), Товариству з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНСБУД" (27656, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Степове, вул. Кільцева, 5).

Повне рішення складено 08.01.19.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

СудГосподарський суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення08.01.2019
Оприлюднено08.01.2019
Номер документу79033491
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —912/2721/18

Ухвала від 09.04.2020

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Макаренко Т.В.

Постанова від 01.04.2019

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 18.02.2019

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Рішення від 08.01.2019

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Макаренко Т.В.

Ухвала від 10.12.2018

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Макаренко Т.В.

Ухвала від 26.11.2018

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Макаренко Т.В.

Ухвала від 13.11.2018

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Макаренко Т.В.

Ухвала від 18.10.2018

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Макаренко Т.В.

Ухвала від 18.10.2018

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Макаренко Т.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні