Рішення

від 27.12.2018 по справі 1340/4382/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4382/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Харківської митниці ДФС про скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- скасувати постанову Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1114/80700/17 від 14.11.2017 року як таку, що не відповідає ст.ст.486, 494, 498, 508 Митного кодексу України;

- скасувати постанову Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника ВП №55715496 від 29.08.2018 року як таку, що не відповідає ст.28 Закону України Про виконавче провадження .

Посилається на те, що оскаржуваною постановою Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1114/80700/17 від 14.11.2017 року позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 4846,53 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані постанови прийняті за відсутності доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні правопорушення, без урахування всіх обставин справи та з порушенням порядку їх прийняття. Зокрема, позивач вказав, що його не було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи, чим було порушено його право на захист і доведення своєї позиції перед відповідачем, який здійснював розгляд справи за протоколом про адміністративне правопорушення. Позивач не отримував ні протоколу про порушення митних правил, ні самої постанови №1114/80700/17 від 14.11.2017 року, ні постанов про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника ВП №55715496. Про наявність вказаних рішень позивачу стало відомо лише 21.09.2018 року - після отримання постанови про арешт майна боржника ВП №55715496 від 29.08.2018 року. Крім того, вказав, що у його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України. Вважаючи у зв'язку із цим свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача, Харківської митниці ДФС, надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові від 14.11.2017 року, відповідають фактичним обставинам справи №1114/80700/17, оскільки провадження у справі проведено повно та об'єктивно, матеріалами справи доведено вину позивача та наявність ознак порушення митних правил за ст.485 Митного кодексу України. Винесена постанова рекомендованим листом від 14.11.2017 року №7490/00-5/20-70-20-02 з повідомленням направлена ОСОБА_1, однак така повернулася до Харківської митниці ДФС у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Зазначив, що за правилами ст.498 Митного кодексу України прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення є правом, а не обов'язком особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Така особа зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами. У даному ж випадку склалася ситуація недобросовісного користування позивачем своїми правами. Будь-яких доказів поважності причин неможливості отримання листів від Харківської митниці ДФС позивачем до суду не надано. А тому, покликаючись на правомірність спірного рішення та наявність підстав для його прийняття, вважає, що позовні вимоги, заявлені до митниці, є необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову.

Від відповідача, Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що 05.02.2018 року до відділу державної виконавчої служби з Харківської митниці ДФС надійшла заява про відкриття виконавчого провадження в справі про порушення митних правил №1114/80700/17 від 14.11.2017 року громадянином України ОСОБА_1 У супровідних документах митниці містилася інформація про те, що позивачу скеровано копію постанови рекомендованим листом з повідомленням. 16.02.2018 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №55715496, про що рекомендованим листом 09.02.2018 року повідомлено сторони по справі та викликано до відділу боржника ОСОБА_1 На виклик позивач не з'явився, відповідно з'ясувати обставини справи не виявилось можливим. У виконавчому листі зазначалась його адреса проживання: АДРЕСА_1. Вказуючи на те, що сторона вважається проінформованою про рішення державного виконавця якщо за місцем її реєстрації скеровано рекомендоване відправлення, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року повернено без розгляду заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови головного державного виконавця Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Бідак О.Є. про арешт майна боржника ВП №55715496 від 29.08.2018 року.

Ухвалою судді від 11.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.10.2018 року витребувано у Харківської митниці ДФС матеріали справи про порушення митних правил №1114/80700/17.

12.11.2018 року витребовувані матеріали надійшли на адресу суду.

Ухвалою судді від 28.11.2018 року задоволено заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом; визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з наведеним позовом та поновлено такий; відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача, Харківської митниці ДФС, про передачу справи №1340/4382/18 в частині позовних вимог до Харківської митниці ДФС (про скасування постанови №1114/80700/17 від 14.11.2017 року) на розгляд місцевого загального суду як адміністративного; закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі п.7 ч.1 ст.336, ст.345, п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, підп.20.1.4 п.201 ст.20 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 10.05.2017 року №1879 Про проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРІАЛ проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРІАЛ (код ЄДРПОУ: 23002272) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи при правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару з комерційною назвою Змінний інструмент фрези для обробки пластику, дзеркал та деревини... , по митним деклараціям від 14.10.2014 року №209120000/2014/841034, від 10.05.2016 року №807170000/2016/001611, від 09.06.2016 року №100290301/2016/383388, від 25.07.2016 року №100290301/2016/383512, від 29.09.2016 року №100290301/2016/383673 та від 01.03.2017 року №11А807210/2017/3 00005 за кодом 8207 70 90 00 відповідно до УКТ ЗЕД, за результатами якої складено акт від 22.05.2017 року №3865/20-40-14-15-07/23002272.

Під час проведення перевірки встановлено, що Львівською митницею Міндоходів було проведено митне оформлення поданої декларантом ОСОБА_1 митної декларації в режимі ІМ40ДЕ від 14.10.2014 року №209120000/2014/841034 на ввезення на митну територію України товару Змінний інструмент фрези для обробки пластику, дзеркал та деревини... , заявлений код товару згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_1 , ставка мита 2%, який надійшов на адресу ТОВ ФАКТОРІАЛ .

Згідно з висновком акта №3865/20-40-14-15-07/23002272 від 22.05.2017 року встановлено, що вищевказаний товар в дійсності відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_2 , ставка мита 10%.

У зв'язку зі зміною коду товару ставку мита було збільшено, внаслідок чого виявлено, що вказані протиправні дії декларанта ОСОБА_1 призвели до недобору митних платежів на загальну суму 1615,51 грн, відповідно до розрахунку по курсу Національного Банку України на день подання митної декларації до митного оформлення.

На підставі цього контролюючий орган дійшов висновку, що позивач під час подання на митниці митної декларації №209120000/2014/841034 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, тобто вчинив порушення митних правил, передбачене ст.485 Митного кодексу України.

Листом Харківської митниці ДФС від 09.10.2017 року №6430/00-5/20-70-20-04 декларанту ОСОБА_1 було запропоновано з'явитися 20.10.2017 року о 14:00 год до Управління боротьби з митними правопорушеннями Харківської митниці ДФС для надання пояснень щодо виявленого порушення митного законодавства.

20.10.2017 року позивач на митницю не прибув та пояснень з приводу обставин вчиненого правопорушення не надав.

20.10.2017 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Харківської митниці ДФС ОСОБА_4 відносно декларанта ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №1114/80700/17 за ознаками правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.

Розгляд цієї справи, згідно із вказаним протоколом, було призначено на 14.11.2017 року о 15.00 год.

Примірник протоколу в справі про порушення митних правил від 20.10.2017 року №1114/80700/17 було направлено Харківською митницею ДФС на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням від 20.10.2017 року №6813/00- 5/20-70-20-04. Вказаний лист не було отримано ОСОБА_1 і його було повернуто до Харківської митниці ДФС у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Крім того, 03.11.2017 року Харківською митницею ДФС до Львівської митниці ДФС було направлено доручення №7205/00-5/20-70-20-01.

Станом на 13.11.2017 року вказане доручення виконано не було, про що 13.11.2017 року Львівська митниця ДФС повідомила в телефонному режимі та направила лист від 14.11.2017 року №3054/7/13-70-20/36.

14.11.2017 року позивач до Харківської митниці ДФС не прибув, жодних пояснень по справі не надавав.

14.11.2017 року Харківською митницею ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил №1114/80700/17, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 4846,53 грн.

Спірна постанова рекомендованим листом від 14.11.2017 року №7490/00-5/20-70-20-02 з повідомленням направлена ОСОБА_1 Зазначений лист з постановою повернувся до Харківської митниці ДФС у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

05.02.2018 року на адресу Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області надійшла заява Харківської митниці ДФС про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання постанови Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1114/80700/17 від 14.11.2017 року та стягнення з громадянина ОСОБА_1 накладеного штрафу. Як зазначено у цій заяві, постанову в справі про порушення митних правил направлено ОСОБА_1 поштою з супровідним листом від 14.11.2017 року (вих.№7490/00-5/20-70-20-02), проте накладений штраф у встановлений строк не сплачено.

06.02.2018 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №55715496 з примусового виконання вищезгаданої постанови №1114/80700/17 від 14.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 4846,53 грн.

09.02.2018 року вказана постанова направлена на адресу позивача.

29.08.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника ВП №55715496, згідно якої накладено арешт на все нерухоме майно, що належить позивачу.

Як ствердив останній у позовній заяві та й не заперечувалось відповідачами у відзивах, 21.09.2018 року оскаржуване рішення вручено позивачу.

Не погоджуючись з вищеописаними постановами Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1114/80700/17 від 14.11.2017 року та Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника ВП №55715496 від 29.08.2018 року, в т.ч. порядком їх прийняття, позивач звернувся до суду за судовим захистом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно ч.1 ст.486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

За правилами ч.ч.1, 9, 10 ст.494 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

Згідно ст.ст.524, 525 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Проте матеріали справи не містять доказів виконання Харківською митницею ДФС приписів ч.2 ст.526 Митного кодексу України щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, за результатами якого була винесена спірна постанова, а саме відсутнє поштове повідомлення про вручення відправлення чи особисті розписки позивача про ознайомлення з датою розгляду справи та із самою постановою.

Відповідно до ст.498 Митного кодексу України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Суд відзначає, що обов'язок по дотриманню прав, свобод та інтересів особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил лежить саме на посадових особах митниці, які здійснюють провадження у справі про порушення митних правил. Однак стосовно позивача цей обов'язок не було дотримано посадовими особами Харківської митниці ДФС, які розглядали відносно позивача справу про порушення митних правил.

Як видно з матеріалів справи, 10.10.2017 року Харківська митниця ДФС направила позивачу лист від 09.10.2017 року, в якому повідомлялось про те, що йому необхідно прибути о 14:00 год 20.10.2017 року до відповідача для надання пояснень по факту виявлення порушення митного законодавства та участі в складанні протоколу про порушення митних правил за ст.485 Митного кодексу України.

Втім, згідно витягу з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта , вищевказаний рекомендований лист повернувся на адресу митниці лише 21.11.2017 року, тобто через місяць після складання протоколу про порушення митних правил №1114/80700/17 від 20.10.2017 року.

23.10.2017 року Харківська митниця ДФС направила позивачу примірник протоколу №1114/80700/17 від 20.10.2017 року, складеного за ст.485 Митного кодексу України.

Однак, згідно витягу з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта , вищевказаний рекомендований лист також повернувся на адресу митниці, а саме - 30.11.2017 року, тобто після складання постанови в справі про порушення митних правил №1114/80700/17 від 14.11.2017 року.

До всього, відповідно до наявного в матеріалах справи листа Львівської дирекції Центр поштового зв'язку від 29.10.2018 року №02-27-227 позивач за період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року не отримував з незалежних від нього причин жодних поштових відправлень.

Враховуючи вказане в сукупності, суд приходить висновку, що Харківська митниця ДФС неналежно виконала завдання провадження у справі про порушення митних правил, адже неповно та необ'єктивно з'ясувала обставини справи №1114/80700/17, зокрема, не пересвідчилась у належності вручення вищезазначених рішень позивачу. При цьому, долучені до матеріалів справи роздруківки з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта зроблені відповідачем уже на час розгляду даної справи в суді, а саме - 12.12.2018 року, а не під час розгляду справи про порушення митних правил.

З огляду на відсутність доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення митних правил, суд вважає, що відповідачем не забезпечено право позивача бути присутнім під час розгляду справи, в результаті чого позивач був позбавлений права подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися правничою допомогою захисника, давати усні і письмові пояснення, подавати докази, доводи, міркування та заперечення, тощо.

Такі порушення, на думку суду, не можуть вважатися суто формальними, а є достатніми для судового захисту прав позивача шляхом скасування оскаржуваної постанови про порушення митних правил.

Що стосується суті самого порушення, суд враховує таке.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Тобто для притягнення до відповідальності, згідно ст.485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів та наявність прямого умислу - мети вказаних дій, яка прямо передбачена диспозицією цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ст.10 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 Митного кодексу України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості, з метою ухилення від сплати митних платежів.

В свою чергу, суд враховує, що Харківською митницею ДФС, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень, не надано жодного доказу саме умислу ухиляння позивача від сплати податків.

Крім всього вищевказаного, суд враховує, що доводи Харківської митниці ДФС про неправомірне зменшення позивачем розміру митних платежів ґрунтуються виключно на висновках, які є похідними від інформації щодо контрагента позивача ТОВ ФАКТОРІАЛ , а саме на акті перевірки Головного управління ДФС у Харківській області від 22.05.2017 року №3865/20-40-14-15-07/23002272. Жодних інших даних відповідач не використовував при прийнятті спірного рішення.

Наведене свідчить про недотримання відповідачем вимог ст.489 Митного кодексу України, згідно якої посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До того ж, на стор.12 акта перевірки №3865/20-40-14-15-07/23002272 від 22.05.2017 року чітко зазначено, що надані до оформлення документи є достовірними; також є посилання на копію файлу MKD-pf.pdf, що був поданий позивачем для оформлення ВМД №209120000/2014/841034 від 14.10.2014 року, підтвердженням чого є витяг з електронного повідомлення про прийняття ВМД в ЦБД до оформлення.

Суд враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . На думку суду, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки ідеологія ст.1 Першого протоколу Конвенції з захисту прав людини відображена у Конституції України, судам слід враховувати правові позиції Європейського Суду з прав людини під час вирішення питань щодо втручання у право власності осіб, а також посилатися на висновки Суду як на безпосереднє джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.11.2007 року у справі Україна-Тюмень проти України у п.49 Суд вказав, що найважливіша вимога ст.1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише на умовах передбачених законом (subject to conditions provided by law), а другий пункт визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів. У п.55 надано тлумачення пропорційності втручання в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням справедливого балансу (fair balance) між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних свобод особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення права власності.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов'язку доведення правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що постанова Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1114/80700/17 від 14.11.2017 року є такою, що не відповідає критеріям, визначеним у ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Щодо вимог про визнання протиправною та скасування постанови Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника ВП №55715496 від 29.08.2018 року.

За правилами ч.1 ст.539 Митного кодексу України, штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.

Згідно ч.1 ст.540 Митного кодексу України, у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.

Таким чином, постанова в справі про порушення митних правил є виконавчим документом у розумінні ст.3 Закону України Про виконавче провадження та підлягає виконанню у строки, встановлені ст.299 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Однак, з огляду на те, що суд встановив протиправність постанови Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1114/80700/17 від 14.11.2017 року, на підставі якої державним виконавцем Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55715496 від 06.02.2018 року та про арешт майна боржника ВП №55715496 від 29.08.2018 року, відтак такі є також протиправними, оскільки прийняті на підставі рішення, яке не відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. А тому, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне також визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55715496 від 06.02.2018 року.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1114/80700/17 від 14.11.2017 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження ВП №55715496 від 06.02.2018 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника ВП №55715496 від 29.08.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (місцезнаходження: вул.Галицька, 7, м.Мостиська, Львівська область, 81300; код ЄДРПОУ: 34903744) та Харківської митниці ДФС (місцезнаходження: вул.Короленка, 16-Б, м.Харків, 61003; код ЄДРПОУ: 39534151) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2; РНОКПП: НОМЕР_3) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок, а саме - по 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок пропорційно з кожного з відповідачів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення суду буде складено до 08.01.2019 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 04.01.2019 року.