Рішення

від 04.01.2019 по справі 826/15888/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 січня 2019 року № 826/15888/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Фірма Мисак до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство Фірма Мисак з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.02.2018, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.02.2014 № 70/14/7/26- 47/1802/02/3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний припис суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим не міг бути виконаний підприємством. Разом з ти позивач зазначив, що даний припис був винесений контролюючим органом у зв'язку з невиконанням попередньо винесеного припису, який позивачем було оскаржено у судовому порядку та який наразі визнано судом незаконним та скасовано. Враховуючи вищевикладене, у відповідача були відсутні підстави для складання постанови про накладення штрафу за невиконання припису. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, з яких вбачається, що під час проведення перевірки позивача та винесення оскаржуваних рішень, відповідач, діяв в спосіб, у межах повноважень та у порядку визначеному чинним законодавством. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2014 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2014 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2014 року зупинено провадження у адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2018 року поновлено провадження у адміністративній справі, ухвалено про подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому).

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

30.11.2018 року на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у яких останній заперечив проти задоволення позовних вимог.

30.11.2018 року від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві належним відповідачем - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №150 від 23 квітня 2014 року Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції за переліком згідно з додатком, у тому числі, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та прийнято пропозицію Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Суд встановив, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Інспекція державного архітектурно-будівельного у місті Києві припинена як юридична особа, про що 03 квітня 2015 року внесено відповідний запис №10701110009043824.

У свою чергу відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10 жовтня 2014 року №272 Щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції, покладених на нього Положенням про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, затвердженого наказом від 01 жовтня 2014 року №225, на території міста Києва з 10 жовтня 2014 року.

Наведене свідчить що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є функціональним правонаступником Інспекції державного архітектурно-будівельного у місті Києві.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне в порядку процесуального правонаступництва допустити заміну відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на його правонаступника - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 26.11.2013р. вх. №7/26-С-2611/1, проведена позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на провул. Новопечерському, 19/3 у печерському районі м. Києва, за результатами якої складено акт від 24.12.2013р.

Перевіркою з виїздом на об'єкт 24.12.2013р. встановлено, що власником нежитлового приміщення розташованого за адресою: провул. Новопечерському, 19/3 у Печерському районі м. Києва є ПП "Фірма Мисак", яке експлуатується під офіси.

Перевіркою також встановлено, що ПП "Фірма Мисак" виконано будівельні роботи з реконструкції зазначеної будівлі, а саме: змінено техніко-економічні показники шляхом влаштування прибудови до будівлі, також перевіркою встановлено, що горищний поверх також реконструйовано, шляхом влаштування нових приміщень під офіси без документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт, що є порушенням ст.34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також перевіркою встановлено, що будівля за вказаною вище адресою експлуатується без прийняття в експлуатацію після виконання будівельних робіт із реконструкції, відповідно до вимог законодавства України, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідно до ДБН В. 1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", додатку М ДБН А.2.2-3-2012 "Склад міст проектної документації на будівництво" та ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" зазначений об'єкт будівництва відноситься до III категорії складності.

У зв'язку з виявленням порушень відповідачем 24.12.2013р. винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагається:

з 24.12.2013р. заборонити експлуатацію нежитлової будівлі до усунення порушення відповідно до вимог чинного законодавства;

до 27.01.2014р. усунути виявлене порушення у сфері містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства.

24.12.2013р. Інспекцією складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, із фіксуванням суті правопорушення та повідомленням про розгляд справи у сфері містобудівної діяльності, що відбудеться 08.01.2014р. о 10:00 год. у приміщенні Інспекції.

Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві 08.01.2014р. за результатами розгляду справи у сфері містобудівної діяльності прийнято постанови:

№02/14/7/26-24/0801/02/3, якою до ПП "Фірма Мисак" за вчинення правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності", застосовано штрафні санкції у розмірі 109620,00 грн.;

№03/14/7/26-25 0801/02/3, якою до ПП "Фірма Мисак" за вчинення правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності", застосовано штрафні санкції у розмірі 109620,00 грн.

18 лютого 2014 року Постановою №70/14/7/26-47/1802/02/3 заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка І.О. на підприємство, за невиконання припису від 24.12.2013р., накладено стягнення вигляді штрафу в розмірі 12 180 грн.

Крім цього, 10.02.2014р. заступником начальника Інспекційного відділу № 3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Гончаровим О.С. винесено ПП "Фірма Мисак" припис з вимогою привести будівлю до попереднього стану.

Позивач вважає, що накладення вказаного штрафу та винесення припису є протиправним та необґрунтованим, а тому звернувся до суду за захистом законних прав та інтересів.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі - Порядок №553), посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пп.3); забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (пп. 10).

Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Таким чином, експлуатація спірного об'єкта, який не прийнято в експлуатацію, заборонена законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Частиною 8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Пунктом 4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації, на об'єктах ІІІ категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Згідно з п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів ІІІ категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

З дня набрання чинності у листопаді 1994р. Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", ст.1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24.10.2000р. шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21.09.2000р. №1988-III).

19.01.2012р. згідно із Законом України від 22.12.2011р. №4220-VI Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" викладено у новій редакції, п.п.4 і 6 ч.2 ст.2 якої передбачають, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації; експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

Як, встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у адміністративній справі №826/15890/14 за позовом Приватного підприємства "Фірма Мисак" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві позов задоволено, визнано протиправним та скасовано постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.01.2014р. №02/14/7/26-24/0801/02/3 та №03/14/7/26-25 0801/02/3, а також визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.12.2013р. Рішення у адміністративній справі №826/15890/14 набрало законної сили відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 року.

Як вже зазначалось вище, 10.02.2014р. заступником начальника Інспекційного відділу № 3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Гончаровим О.С. винесено ПП "Фірма Мисак" припис з вимогою привести будівлю до попереднього стану. Крім того, як вбачається з копії оскаржуваного припису, останній винесено у зв'язку з тим, що ПП Мисак не виконано вимоги припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.12.2013р.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до ч. 4. ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, рішення у адміністративній справі №826/15890/14 має преюдиційне значення для розгляду даної справи.

Враховуючи вищевикладене, та той факт що у судовому порядку визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.12.2013р., суд приходить до висновку по наявність підстав для визнання протиправним та скасування припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 10.02.2014 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.02.2014 № 70/14/7/26- 47/1802/02/3

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини п'ятої зазначеної статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства Фірма Мисак (01042, м. Київ, пров. Новоперський, 19/3, код ЄДРПОУ 23394993) у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.02.2018.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.02.2014 № 70/14/7/26- 47/1802/02/34.

4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26 код 37471912) понесені Приватним підприємством Фірма Мисак ( 01042, м.Київ, пров. Новоперський, 19/3, код ЄДРПОУ 23394993) витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн (сто вісімдесят дві гривні 70 коп).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України. з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур