Ухвала

від 08.01.2019 по справі 308/12590/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12590/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.01.2019 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Стегней К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури звернувся в суд з позовною заявою до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.01.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Одночасно з позовною заявою заступником керівника Ужгородської місцевої прокуратури подано заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову, згідно з якою просить накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1

У вказаній заяві заявник посилається на те, що до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області подано позов керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0201 га. Враховуючи те, що предметом спору є земельна ділянка, яка вибула з волі власника, на думку позивача, незаконного, керуючись вимогами ЦПК України, вважає за необхідне подати заяву про забезпечення позову. В обґрунтування необхідності забезпечення позову зауважує, що оскільки обставин справи свідчить про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам сторони, яку представляє позивач, здійснюючи конституційну функцію, яка полягає у тому, що подальша реалізація у будь-який спосіб земельної ділянки може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду заявлених позовних вимог, а також може зробити неможливим відновлення порушених інтересів держави та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам, у зв'язку з чим необхідним є запровадження заборони щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію предмету спору шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку. За змістом даної заяви на виконання вимог ст. 151 ЦПК України повідомлено, що ціна позову не застосовується. Стосовно пропозиції щодо зустрічного зобов'язання заявник вказує, що з урахуванням того, що арешт земельної ділянки ніяким чином не зможе призвести до спричинення збитків, адже такий лише унеможливить продати земельну ділянку без будь-яких обмежень щодо її використання, вважає, що зустріне зобов'язання застосуванню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є: визнання незаконним та скасування пункту 1.65 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 року за № 1882; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за № 1845 від 30.12.2015 року за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,0201 га.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Дану заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог п. п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки така не містить:

повне найменування заявника, його місцезнаходження, поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

відповідне обґрунтування необхідності забезпечення позову, виходячи із співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами;

пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Разом з тим, зустрічне забезпечення - це по суті гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків та має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

При цьому, у принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі , ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Однак, у поданій заяві про забезпечення позову заявник вказує на пропозиції щодо зустрічного зобов'язання, зокрема, вважає, що останнє застосуванню не підлягає. Проте, положеннями ЦПК України не передбачено поняття зустрічного зобов'язання , а відповідна заява повинна містити пропозиції заявника саме щодо зустрічного забезпечення. Разом з тим, у заяві, виходячи з предмету позову, не наведено переконливих та достатніх доводів щодо такої пропозиції з відповідним обґрунтуванням.

Згідно з приписами ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, оскільки заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, вона підлягає поверненню заявнику.

Статтею 9 Конституції України регламентовано, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Крім того, у справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

При цьому, суд роз'яснює, що повернення заяви не позбавляє заявника на повторне звернення в суд із заявою про забезпечення позву в порядку, встановленому ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 260, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуюча О.М. Світлик