Ухвала

від 14.05.2019 по справі 308/12590/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12590/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечння позову

14 травня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Тхір О.А., в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, розглянувши заяву ОСОБА_1 місцевої прокуратури про забезпечення позову, у цивільній справі за позовом заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури до першого відповідача - ОСОБА_1 міської ради, другого відповідача F ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач F ОСОБА_1 місцева прокуратура звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до першого відповідача - ОСОБА_1 міської ради, другого відповідача F ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

ОСОБА_1 місцевою прокуратурою разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, за якою просять суд накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:58:001:0169.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що обставини справи свідчать про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам сторони, яку представляє позивач, здійснюючи конституційну функцію, яка полягає у тому, що подальша реалізація у будь-який спосіб земельної ділянки може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду заявлених позовних вимог, а також може зробити неможливим відновлення порушених інтересів держави та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам, у звFязку із чим необхідним є запровадження заборони щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію предмету спору шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Матеріали щодо заяви про забезпечення позову передано з апеляційної інстанції після скасування ухвали суду про повернення заяви про забезпечення позову для продовження розгляду, та в порядку, визначеному ЦПК України, здійснено повторний авторозподіл справи із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із закінченням повноважень у судді Світлик О.М.

Так, головуючим суддею визначено суддю Тхір О.А., та 13.05.2019 року передано для розгляду разом із заявою про забезпечення позову.

Розглянувши подану позивачем заяву та матеріали до заяви суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі F ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предFявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України F 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Зважаючи на доводи та обґрунтування позовної заяви, та документи, додані до заяви про забезпечення позову, обґрунтування даної заяви суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову на даному етапі.

Таким чином, обґрунтованими є доводи заяви, що порушене, невизнане, оспорюване право позивача, може буде захищене та відновлене (в разі задоволення позовних вимог) тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на обставини, які передували зверненню позивача до суду за захистом прав та доведеність дійсного виникнення спору між сторонами, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, зважаючи на співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд доходить висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки є достатньо підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а тому заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі. При цьому судом встановлено, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач є допустимими й співмірними із заявленими позивачами вимогами та за змістом не є тотожними цим вимогам.

Суд звертає увагу відповідача, що забезпечення позову таким способом не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

Згідно з частиною п'ятою статті 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

Одночасно суд зауважує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно не є вирішенням позовних вимог по суті, та не замінює при цьому вирішення спору, який існує між сторонами, та зауважує, що наявність вже накладеного обтяження на дане майно не перешкоджає застосувати заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на дане майно.

Скасування заходів забезпечення позову та строк дії заходів забезпечення позову врегульовані ст. 158 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 місцевої прокуратури про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:58:001:0169, за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Українська, земельна ділянка 16, яка перебуває у комунальній власності ОСОБА_1 міської ради (ЄДРПОУ 33868924), та передана в оренду ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику - направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Попередити учасників справи та виконавців ухвали, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Роз'яснити учасникам справи можливість суду допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрите виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Роз'яснити відповідачам та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_3