Рішення

від 21.12.2018 по справі 183/3636/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року Справа № 183/3636/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельна компанія Атлант до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Карленка Олексія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія Атлант звернулось до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Карленка Олексія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови №7/1354 від 05.06.2018р. про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності у сумі 158580,00 грн. винесену Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Карленко Олексієм Вікторовичем.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що винесена відповідачем постанова про накладення штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, враховуючи те, що позапланова перевірка є незаконною та безпідставною, а прийняті за її результатами документи не можуть бути підставою для покладення на суб'єкта господарювання будь-якої відповідальності, оскільки відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю звернення фізичної особи про проведення перевірки не може бути підставою для проведення позапланової перевірки, посилаючись на уявні факти порушення при проведенні будівництва. Крім того, оскаржувана постанова, а так само і документи які стали підставою для її прийняття, були прийняті без врахування всіх обставин справи та з порушенням матеріальних та процесуальних норм права, якими регулюється даний вид правовідносин, і як наслідок така постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.06.2018р. вищезазначену справу передано за підсудністю на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду, яка була отримана Дніпропетровським окружним адміністративним судом 13.08.2018р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2018р. адміністративну справу № 183/3636/18 прийнято до провадження, адміністративний позов залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

У зв'язку з виправленням позивачем вказаних в ухвалі суду від 15.08.2018р. недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 15.10.2018р. та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

На виконання вимог вказаної ухвали суду 14.09.2018 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при винесені постанови №7/1354 від 05.06.2018р. відповідач діяв згідно з чинним законодавством

У відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

02 жовтня 2017 року між громадянами замовниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з однієї сторони, та підрядником - ТОВ Проектно-будівельною компанією Атлант з іншої сторони, було укладено договір №РП-2-02/10/17 на проведення проектних робіт (далі - Договір).

Відповідно до вказаного Договору, підрядник взяв на себе обов'язок виконати технічне обстеження нежитлових приміщень АДРЕСА_2 та робочий проект: Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_3 . Термін виконання договірними сторонами був встановлений з 3 жовтня 2017 року по 1 листопада 2017 року.

Позивач у позові зазначив, що на виконання взятих на себе договірних зобов'язань ТОВ Проектно-будівельною компанією Атлант було виконано технічне обстеження нежитлових приміщень та розроблено відповідний робочий проект. Всі роботи та заходи були виконанні у відповідності до діючих на час їх виконання державних будівельних норм та правил, та норм діючого законодавства України.

27 жовтня 2017 року ТОВ Проектно-будівельною компанією Атлант згідно акту приймання-передачі було передано замовникам Робочий проект: Реконструкція нежитлових приміщень №18 та №19 під магазин промислових товарів за адресою АДРЕСА_4

Відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11.05.2018р. № 49 у період з 16.05.018р. по 30.05.2018р. на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 11.05.2018р. № 20П та п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, та на підставі звернення гр. ОСОБА_4 на гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА від 10.05.2018р. № ПО-1360948, посадовими особами Департаменту проведено позапланову перевірку на об'єкті: Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_2 , за результатами якої складено Акт № 49 від 11.05.2018р.

Актом вказаної перевірки встановлено, що генеральним підрядником ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант порушено вимоги п. 4.1, п. 4.3 додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , ДБН В.2.2-17-2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення , п. 4, п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, а саме: передано замовнику будівництва проектну документацію (об'єкт: 195- 17-РП) для виконання будівельних робіт на об'єкті Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_2 без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки які є основними складовими вихідних даних для проектування, також, в проектній документації відсутній розрахунок класу наслідків (відповідальності) та відсутні заходи щодо забезпечення доступності об'єкта для маломобільних груп населення та відсутні результати інструментального обстеження об'єкту будівництва.

За результатами виявлених порушень 25.05.2018р. відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким вимагалось в термін до 25 червня 2018р. привести проектну документацію у відповідності до вимог чинного законодавства.

Після складання матеріалів позапланової перевірки, які є підставою для притягнення до відповідальності, директор ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант ОСОБА_5 відмовився від їх підписання та отримання. Акт перевірки, протокол та припис були направлені засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження позивача рекомендованим листом з повідомленням, які були отримані 30.05.2018р. уповноваженим представником ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант , про що свідчить долучена до матеріалів справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відпрвлення.

На підставі виявлених порушень містобудівного законодавства посадовою особою Департаменту винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.06.2018р. № 7/1354, яка була отримана 08.06.2018р. представником позивача за довіреністю.

Позивач вважає вищезазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (із змінами) затверджено відповідний Порядок (далі - Порядок), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 7 Порядку, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки стало звернення гр. ОСОБА_4 на гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА від 10.05.2018р. № ПО-1360948.

Суд зазначає, що законодавством не вимагається від органу державного архітектурно-будівельного контролю перевірки обґрунтованості скарги фізичної особи та перевірки шкоди, завданої їй.

Також, згідно з п. 7 Порядку, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Суд звертає увагу, що 23.05.2018р. при проведенні позапланової перевірки приймав участь директор ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант ОСОБА_5, що підтверджується його особистим підписом на зворотній стороні направлення для проведення перевірки.

Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що відповідач зобов'язаний був перед проведенням перевірки надіслати позивачу повідомлення про проведення перевірки, оскільки дані вимоги стосуються проведення планової перевірки, а в даному випадку була проведена позапланова перевірка.

Відповідно до п. 16 та п. 17 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно з п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом встановлено, що директор ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант ОСОБА_5, який був присутній під час перевірки, відмовився від їх підписання та отримання акту перевірки, протоколу та припису, у зв'язку з чим, вони були направлені засобами поштового зв'язку на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням та були отримані позивачем 30.05.2018р.

Також, суд не погоджується із твердженнями позивача відносно того, що відповідачем під час призначення та проведення позапланової перевірки порушено вимоги ч.1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме, проведено позапланову перевірку без погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи, зокрема щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюються відповідно до встановленого цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч. 1ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вже вище зазначалося судом, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю (далі - Порядок).

Так, відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог, зокрема, ч. 3 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Отже, суд зазначає, що дія ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на порушення якої вказує позивач, не поширюється на правовідносини щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, суд вважає необгрунтованими висновки позивача щодо порушень відповідачем положень Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) при притягненні позивача до відповідальності, оскільки положення КУпАП регулюють механізм притягнення до відповідальності фізичних осіб. В свою чергу, Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює відповідальність окремої категорії - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, до якої відноситься позивач.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, як зазначалось вище, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Отже, суд вважає, що положення КУпАП не поширюються на правовідносини щодо притягнення юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Згідно з ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів, що здійснюється у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Позивач у позовній заяві зазначив, що Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальногогосподарства України № 109 від 07.07.2011р. було затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, при цьому, норми які викладенні в п.25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, зазначені в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 р., який діяв до 26.12.2017 р., а отже були чинними на момент виготовлення відповідного проекту.

Разом з тим, як вбачається із повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 22.02.2018р. № ДП 061180531532 по об'єкту будівництва Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_2 наказом ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант № 4 від 12.02.2018р. Про призначення ГІПа та відповідальної особи за проведенням авторського нагляду призначено головного інженера проекту ОСОБА_5

Отже, суд доходить висновку,що проектна документація розроблена після 12.02.2018р. Крім того, відповідно до даних наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, вказана проектна документація затверджена замовниками будівництва лише 13.02.2018р.

Відповідно до положень Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011р. № 45, передумовою розроблення проектної документації є призначення головного інженера проекту.

Таким чином, вбачається, що проектна документація розроблена позивачем після 26.12.2017р., а саме після втрати чинності Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011р. № 109, яким дозволялося проектування у випадку реконструкції без отримання містобудівних умов і обмежень.

Щодо відсутності в проектній документації розрахунку класу наслідків, суд зазначає наступне.

Так, положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Пунктом 4.1 ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктив будівництва визначено, що категорію складності об'єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. Клас наслідків розраховується відповідно до параметрів і вимог визначених у додатках ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013.

Судом встановлено, що відповідно до наданої позивачем проектної документації, у пояснювальній записці відсутній сам розрахунок класу наслідків об'єкта будівництва із зазначенням параметрів самого об'єкта (характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням), що складається з рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, та інших показників наведених у ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013).

Щодо відсутності в проекті заходів щодо забезпечення доступності об'єкта для маломобільних груп населення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Так, відповідно до п. 6.1.5 ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення приміщення, де можуть перебувати інваліди на кріслах-колясках, слід розміщувати на рівні входу, найближчого до поверхні землі. При іншому розміщенні приміщень по висоті будинку, крім сходів, слід передбачати пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ рг EN 81-70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2 або інші пристрої для переміщення інвалідів.

Судом встановлено, що з поданої проектної документації, позивачем не розроблялось відповідних заходів щодо забезпечення доступності об'єкта для маломобільних груп населення, як це передбачено ДБН В.2.2-17:2006 (пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ рг ЕN 81-70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2 або інші пристрої для переміщення інвалідів). Натомість, позивачем передбачено лише влаштування кнопки виклику, вимоги до якої не регламентовані і не передбачені ДБН В.2.2-17:2006, що також не відповідає вимогам ст. 27 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю , якою передбачено, що планування і забудова населених пунктів, формування мікрорайонів, проектування, будівництво і реконструкція об'єктів фізичного оточення без пристосування для використання особами з інвалідністю не допускаються.

Щодо відсутності звіту інструментального обстеження, суд погоджується з доводами позивача про необґрунтованість таких висновків відповідача, з огляду на те, що такий звіт у позивача був наявний та відповідач взагалі не навів жодних спростувань або пояснень вказаного висновку.

Разом з тим, відсутність доведення вказаного порушення не спростовує наявність інших виявлених порушень, а отже оскаржувана постанова є правомірною.

Згідно з абз.1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Судом встановлено, що відповідачем накладено штраф у розмірі 158580,00 грн. (90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія Атлант (51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Зіни Білої буд.1, кв.37, код ЄДРПОУ 39318513) до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Карленка Олексія Вікторовича (49600, м. Дніпро, вул.Січеславська Набережна, 29) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) М.В. Дєєв

Рішення не набрало законної сили 21.12.2018р.

Помічник судді І.В. Калита

З оригіналом згідно

Помічник судді І.В. Калита