Постанова

від 03.04.2019 по справі 183/3636/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 183/3636/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Іванова С.М.,

секретар судового засідання: Комар Н.В.

за участі: представника позивача: Панька Костянтина Сергійовича;

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія Атлант

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 (суддя Дєєв М.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Атлант" до відповідача Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Карленка Олексія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Атлант" звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Карленка Олексія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови №7/1354 від 05.06.2018р. про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності у сумі 158580 грн. винесену Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Карленко Олексієм Вікторовичем.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що винесена відповідачем постанова про накладення штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, враховуючи те, що позапланова перевірка є незаконною та безпідставною, а прийняті за її результатами документи не можуть бути підставою для покладення на суб'єкта господарювання будь-якої відповідальності, оскільки відповідно до "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" звернення фізичної особи про проведення перевірки не може бути підставою для проведення позапланової перевірки, посилаючись на уявні факти порушення при проведенні будівництва. Крім того, оскаржувана постанова, а так само і документи які стали підставою для її прийняття, були прийняті без врахування всіх обставин справи та з порушенням матеріальних та процесуальних норм права, якими регулюється даний вид правовідносин, і як наслідок така постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.06.2018р. вищезазначену справу передано за підсудністю на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що проектна документація розроблена позивачем після 26.12.2017р., а саме після втрати чинності Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011р. № 109, яким дозволялося проектування у випадку реконструкції без отримання містобудівних умов і обмежень, також зазначено, що в проектній документації та у пояснювальній записці відсутній сам розрахунок класу наслідків об'єкта будівництва із зазначенням параметрів самого об'єкта (характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням), що складається з рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, та інших показників наведених у ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013), а також не розроблялось відповідних заходів щодо забезпечення доступності об'єкта для маломобільних груп населення, як це передбачено ДБН В.2.2-17:2006.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що позивач приступив до розроблення проектної документації 02.10.2017 року до втрати чинності Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, яким дозволялося проектування у випадку реконструкції без отримання містобудівних умов і обмежень. Договором від 02.10.2017 року між замовниками та підрядником визначено умови проведення проектних робіт. Вважає, що суд першої інстанції не з'ясував коли саме позивач приступив до розроблення проектної документації. Посилається на висновок щодо класифікації об'єктів будівництва за трьома класами наслідків. Зазначає про відсутність можливості забезпечити вільний доступ мало мобільним групам населення у зв'язку з неможливістю влаштування пандусу.

На адресу суду відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 жовтня 2017 року між громадянами замовниками - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з однієї сторони, та підрядником - ТОВ Проектно-будівельною компанією Атлант з іншої сторони, було укладено договір №РП-2-02/10/17 на проведення проектних робіт.

Відповідно до вказаного Договору, підрядник взяв на себе обов'язок виконати технічне обстеження нежитлових приміщень №18 та №19, за адресою: АДРЕСА_1 та робочий проект: Реконструкція нежитлових приміщень №18 та №19 під магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 . Термін виконання договірними сторонами встановлений з 3 жовтня 2017 року по 1 листопада 2017 року (а.с. 12-15).

На виконання взятих на себе договірних зобов'язань позивачем (ТОВ Проектно-будівельною компанією Атлант ) було виконано технічне обстеження нежитлових приміщень та розроблено відповідний робочий проект (а.с. 26-42).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Конституції України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , норми Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю .

Матеріалами справи підтверджується, що 27 жовтня 2017 року ТОВ Проектно-будівельною компанією Атлант згідно акту приймання-передачі було передано замовникам Робочий проект: Реконструкція нежитлових приміщень №18 та №19 під магазин промислових товарів за адресою вул. 195 Стрілецької дивізії, буд. 6, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область (а.с. 16).

В силу направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11.05.2018р. № 49 у період з 16.05.018р. по 30.05.2018р. на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 11.05.2018р. № 20П та п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, та на підставі звернення гр. ОСОБА_7 на гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА від 10.05.2018р. № ПО-1360948, посадовими особами Департаменту проведено позапланову перевірку на об'єкті: Реконструкція нежитлових приміщень № 18, №19 під магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено Акт № 49 від 11.05.2018р.

Згідно Акту вказаної перевірки визначено, що генеральним підрядником ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант порушено вимоги:

- п. 4.1, п. 4.3 додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ,

- ДБН В.2.2-17-2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення ,

- п. 4, п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45,

а саме: передано замовнику будівництва проектну документацію (об'єкт: 195- 17-РП) для виконання будівельних робіт на об'єкті Реконструкція нежитлових приміщень №№ 18, 19 під магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які є основними складовими вихідних даних для проектування, також, в проектній документації відсутній розрахунок класу наслідків (відповідальності) та відсутні заходи щодо забезпечення доступності об'єкта для маломобільних груп населення та відсутні результати інструментального обстеження об'єкту будівництва.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами виявлених порушень 25.05.2018р. відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким вимагалось в термін до 25 червня 2018р. привести проектну документацію у відповідності до вимог чинного законодавства.

Водночас, після складання матеріалів позапланової перевірки (які є підставою для притягнення до відповідальності), директор ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант Панько К.С. відмовився від їх підписання та отримання.

Акт перевірки, протокол та припис направлені засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження позивача рекомендованим листом з повідомленням, та отримані 30.05.2018р. уповноваженим представником ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант (а.с. 105).

На підставі виявлених порушень містобудівного законодавства посадовою особою Департаменту винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.06.2018р. № 7/1354, яка отримана позивачем 08.06.2018р. (а.с. 105).

В апеляційній скарзі Позивач зазначає, що судом першої інстанції допущені порушення матеріального і процесуального права при розгляді справи, вважає постанову відповідача про накладення штрафу №7/1354 від 05.06.2018р. протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (із змінами) затверджено відповідний Порядок (далі - Порядок № 553 ), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Зокрема, відповідно до пункту 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом 3-х місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки стало звернення гр. ОСОБА_7 на гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА від 10.05.2018р. № ПО-1360948.

При цьому, норми законодавства не вимагають від органу державного архітектурно-будівельного контролю перевірки обґрунтованості скарги фізичної особи та перевірки шкоди, завданої їй.

Водночас, згідно з п. 7 Порядку № 553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Так, матеріали справи підтверджують, що 23.05.2018р. при проведенні позапланової перевірки приймав участь директор ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант Панько К.С., зазначене підтверджується особистим підписом Панько К.С. на зворотній стороні направлення для проведення перевірки (а.с. 90 з/с).

На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції дійшов правильного висновку з приводу не погодження з твердженням позивача про те, що відповідач зобов'язаний був перед проведенням перевірки надіслати позивачу повідомлення про проведення перевірки, оскільки вимоги щодо повідомлення про проведення перевірки стосуються проведення планової перевірки. Натомість матеріали справи підтверджують, що в даному випадку проведена позапланова перевірка (а.с. 90).

Відповідно до п. 16 та п. 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Матеріали справи містять акт перевірки, протокол та припис (а.с. 44-53, 54, 55). Отже відповідачем виконані вимоги, передбачені вищезазначеними нормами.

Також, згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що директор ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант Панько К.С., був присутній під час перевірки, відмовився від підписання та отримання акту перевірки, протоколу та припису, у зв'язку з чим, зазначені документи направлені засобами поштового зв'язку на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням та були отримані позивачем 30.05.2018р (а.с. 105). Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в даних обставинах не перевищив свої повноваження, а діяв у відповідності до норм законодавства.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції слід погодитися з висновком суду першої інстанції щодо не погодження із твердженнями позивача відносно того, що відповідачем під час призначення та проведення позапланової перевірки порушено вимоги ч.1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме, проведено позапланову перевірку без погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи, зокрема щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюються відповідно до встановленого цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю .

Водночас, відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 553, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог, зокрема, ч. 3 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Отже, дія ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (на порушення якої вказує позивач), не поширюється на правовідносини щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Слід погодитися також з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованістю висновків позивача щодо порушень відповідачем положень Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) при притягненні позивача до відповідальності, оскільки положення КУпАП регулюють механізм притягнення до відповідальності фізичних осіб.

В свою чергу, Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює відповідальність окремої категорії - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, до якої відноситься позивач.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (в редакції від 10.06.2017 року).

Отже, положення КУпАП не поширюються на правовідносини щодо притягнення юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Слід звернути увагу, що відповідно до ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Згідно з ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів , що здійснюється у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Позивач зазначає, що Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011р. затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, при цьому, норми які викладенні в п.25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, зазначені в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 р., який діяв до 26.12.2017 р., а отже були чинними на момент виготовлення відповідного проекту.

Разом з тим, із повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 22.02.2018р. № ДП 061180531532 по об'єкту будівництва Реконструкція нежитлових приміщень №№ 18, 19 під магазин промислових товарів за адресою: вул. 195 Стрілецької дивізії, буд.6 у м. Новомосковськ, Дніпропетровської області вбачається, що наказом ТОВ Проектно-будівельна компанія Атлант № 4 від 12.02.2018р . Про призначення ГІПа та відповідальної особи за проведенням авторського нагляду призначено головного інженера проекту Панько К.С.

Отже, можна погодитися з висновком суду першої інстанції, що проектна документація розроблена після 12.02.2018р., а саме після видання наказу від 12.02.2018р . про призначення відповідальної особи за проведенням авторського нагляду - головного інженера проекту Панько К.С.

Водночас слід взяти до уваги, що відповідно до даних наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, вказана проектна документація затверджена замовниками будівництва лише 13.02.2018р.

Відповідно до положень Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011р. № 45, передумовою розроблення проектної документації є призначення головного інженера проекту .

Таким чином, проектна документація не могла бути розроблена позивачем до призначення головного інженера проекту, а саме до 12.02.2018.

26.12.2017р . втратив чинність Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011р. № 109, яким дозволялося проектування у випадку реконструкції без отримання містобудівних умов і обмежень.

Натомість, оскільки призначення головного інженера проекту відбулося 12.02.2018, то були відсутні підстави для застосування після 12.02.2018 року норм Наказу від 07.07.2011р. №109, який втратив чинність 26.12.2017р.

Стосовно відсутності в проектній документації розрахунку класу наслідків, слід зазначити наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством .

Пунктом 4.1 ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктив будівництва визначено, що категорію складності об'єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. Клас наслідків розраховується відповідно до параметрів і вимог визначених у додатках ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наданої позивачем проектної документації, у пояснювальній записці відсутній сам розрахунок класу наслідків об'єкта будівництва із зазначенням параметрів самого об'єкта (характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням), що складається з рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, та інших показників наведених у ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013).

Щодо відсутності в проекті заходів відносно забезпечення доступності об'єкта для маломобільних груп населення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Так, відповідно до п. 6.1.5 ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення приміщення, де можуть перебувати інваліди на кріслах колясках, слід розміщувати на рівні входу, найближчого до поверхні землі. При іншому розміщенні приміщень по висоті будинку, крім сходів, слід передбачати пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ рг EN 81-70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2 або інші пристрої для переміщення інвалідів.

З поданої проектної документації вбачається, що позивачем не розроблялось відповідних заходів щодо забезпечення доступності об'єкта для маломобільних груп населення, як це передбачено ДБН В.2.2-17:2006 (пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ рг ЕN 81-70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2 або інші пристрої для переміщення інвалідів).

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивачем передбачено влаштування кнопки виклику, однак, вимоги до влаштування кнопки виклику не регламентовані і не передбачені ДБН В.2.2-17:2006, що також не відповідає вимогам ст. 27 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю , якою передбачено, що планування і забудова населених пунктів, формування мікрорайонів, проектування, будівництво і реконструкція об'єктів фізичного оточення без пристосування для використання особами з інвалідністю не допускаються.

Водночас, щодо відсутності звіту інструментального обстеження, суд першої інстанції правильно погодився з доводами позивача про необґрунтованість таких висновків відповідача, з огляду на те, що такий звіт у позивача був наявний, однак відповідач не навів жодних спростувань або пояснень вказаного висновку.

Разом з тим, відсутність доведення вказаного порушення не спростовує наявність інших виявлених порушень, а отже оскаржувана постанова є правомірною.

Згідно з абз.1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідачем накладено на позивача штраф у розмірі 158 580грн. (90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Отже, таке рішення суб'єкта владних повноважень (відповідача) є правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції відповідачем доведено правомірність свого рішення.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія Атлант на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 03.04.2019 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 03.04.2019.

В повному обсязі постанова виготовлена 09.04.2019.

Головуючий суддя Ю.В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя С.М. Іванов