Рішення

від 27.12.2018 по справі 807/426/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2018 року м. Ужгород№ 807/426/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцької Н.Д., суддів Дору Ю.Ю., Рейті С.І.,

при секретарі судового засідання Данча М.І.,

за участю:

представника позивача Свистак В.В.,

представників відповідача Гусак С.М., Товт О.Ж.,

представника третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ,

представник третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - не з`явився,

представник третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - не з`явився,

представників третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представник третьої особи 6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - не з`явився.

представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Закарпатської обласної державної адміністрації до Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріо Термал", Служба автомобільних доріг у Закарпатській області, Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Закарпатське обласне управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя" про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 грудня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 08 січня 2019 року.

Закарпатська обласна державна адміністрація (далі позивач, Закарпатська ОДА) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (далі відповідач, Косоньська сільська рада), якою просить: визнати незаконним та скасувати рішення Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21 лютого 2018 року № 444 "Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району".

Ухвалою від 07 червня 2018 року залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації; Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області; Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріо Термал"; Службу автомобільних доріг у Закарпатській області; Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України; Закарпатське обласне управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України. Також вказаною ухвалою залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 лютого 2018 року Косоньською сільською радою прийнято рішення № 444 "Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району". Вказане рішення позивач вважає незаконним та таким, що прийняте з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки генеральний план с. Косонь розроблений без визначення державних інтересів та не розглядався на архітектурно-будівній раді при управлінні містобудування та архітектури Закарпатської ОДА. Також відсутнє погодження Служби автомобільних доріг щодо будівництва західного об`їзду населеного пункту та вихідна інформація і матеріали погодження щодо розміщення на території населеного пункту аеродрому малої авіації. Крім того, проектні рішення генерального плану території села Косонь передбачають використання земель оборони як земель сільськогосподарського та рекреаційного призначення. У зв`язку з тим, що вказане рішення прийняте з порушенням вимог законодавства, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що відповідач звертався до Закарпатської ОДА з проханням надати перелік та характеристику загальнодержавних та регіональних інтересів, які визначені у Схемі планування території Закарпатської області, для їх врахування під час розроблення генерального плану. Вказане звернення відповідача було залишено без розгляду по суті, відтак саме бездіяльність позивача призвела до того, що відповідач був змушений затверджувати генеральний план без рекомендацій архітектурно-містобудівної ради. Посилання на те, що генеральний план передбачає використання земель оборони як земель сільськогосподарського чи рекреаційного призначення, відповідач вважає безпідставними, оскільки цільове призначення цих земель визначено за даними державного земельного кадастру, що узгоджується з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відтак, генеральний план населеного пункту с. Косонь розроблений та затверджений в інтересах Косоньської громади, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, та з дотриманням вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечили з мотивів, зазначених у відзиві.

Представник третьої особи 1 - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації письмові пояснення щодо позову на подав, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області подало до суду письмові пояснення щодо позову, в яких зазначило, що згідно з експлікацією проектних об`єктів генерального плану на території села Косонь запроектовано будівництво гольф-клубу, зони відпочинку, спортивного комплексу, аеродрому малої авіації, АЗС та інше, будівництво яких частково заплановано на землях, що підлягають паюванню. Крім того, запроектованим рішенням генерального плану с. Косонь передбачено розташування об`єктів інфраструктури і будівництва вздовж лінії Державного кордону України. У зв`язку з чим просило задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області просив позовні вимоги задовольнити.

Представник ТОВ "Тріо Термал" письмові пояснення на позов не подав, у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.

Служба автомобільних доріг у Закарпатській області надала суду пояснення щодо позову, в яких зазначила, що через с. Косонь проходить дорога загального користування державного значення М-25 КПП "Соломоново-Велика Добронь-Яноші з під`їздом до КПП "Косино", яка є міжнародною автомобільною дорогою, що з`єднує автомобільним сполученням Україну та Угорщину. Відповідно, під час затвердження генерального плану с. Косонь повинні враховуватись перспективні плани розвитку магістральних міжнародних доріг. Оскільки до Служби автомобільних доріг у Закарпатській області не звертались за погодженням Генерального плану с. Косонь Берегівського району, то Служба не володіє інформацією щодо дотримання вимог щодо перспектив розвитку магістральних доріг.

В судове засідання представник Служби автомобільних доріг у Закарпатській області не з`явився, однак у заяві від 03 жовтня 2018 року просив розглянути справу за його відсутності.

Мукачівський прикордонний загін надав суду пояснення по суті спору, в яких вказав, що земельні ділянки в межах прикордонної смуги належать до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги. Відсутність встановленої Земельним Кодексом України документації по оформленню права користування вказаними земельними ділянками не позбавляє її статусу земель оборони.

В судовому засіданні представники Мукачівського прикордонного загону просили позовні вимоги задовольнити.

Представник Закарпатського обласного управління лісового господарства в судове засідання не з`явився, однак у заяві від 07 вересня 2018 року просив розглянути справу за його відсутності.

Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя" надало суду пояснення щодо позову , в яких зазначило, що ним були надані послуги з розробки генерального плану села Косонь Берегівського району Закарпатської області. Всі роботи по вказаному договору підприємством виконані відповідно до вимог чинного законодавства та передані замовнику. Після передачі містобудівної документації замовнику, останній, на виконання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечив подання генерального плану на розгляд архітектурно містобудівної ради відповідного рівня, провів громадські слухання, з метою їх подальшого затвердження рішенням сесії відповідної ради та реалізації положень проекту, отримав пропозиції до затвердження розробленої ДП "Діпромісто" містобудівної документації. Після закінчення договірних відносин ДП "Діпромісто" не має функцій та повноважень здійснювати моніторинг реалізації рішень генерального плану населеного пункту та надавати оцінку діям чи бездіяльності, ухваленим рішенням органів місцевого самоврядування на відповідність їх вимогам чинного законодавства України.

В судовому засіданні представники Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя" проти позову заперечили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Косоньска сільська рада звернулася до Закарпатської обласної адміністрації та Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації із листом від 05 липня 2017 року № 71, яким просили надати перелік та характеристику загальнодержавних та регіональних інтересів, які визначені у Схемі планування території Закарпатської області, для їх врахування під час розроблення проекту генерального плану с. Косонь.

Містобудівною радою Берегівської районної державної адміністрації рекомендовано Косоньській сільській раді винести на обговорення та подальше затвердження генеральний план населеного пункту с. Косонь, у відповідності до чинного законодавства, що підтверджується протоколом містобудівної ради від 11 січня 2018 року.

20 лютого 2018 року в Косоньській сільській раді проведено громадське слухання з питання обговорення проекту генерального плану села Косонь Берегівського району Закарпатської області, за результатами якого рекомендовано проект "Генеральний план села Косонь Берегівського району Закарпатської області" подати на затвердження сесією сільської ради, що підтверджується протоколом від 20 лютого 2018 року.

Косоньською сільською радою Берегівського району Закарпатської області прийняте рішення від 21 лютого 2018 року № 444 "Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району", яким затверджено "Генеральний план села Косонь Берегівського району Закарпатської області", розроблений ДП "Український Державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" м. Київ.

20 квітня 2018 року Закарпатська ОДА листом № 2101/06-05 повідомила Косоньську сільську раду Берегівського району, що генеральний план с. Косонь Берегівського району розроблений та затверджений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 2 та ч. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". У зв`язку з чим, просило Косоньську сільську раду надати повний комплект текстових та графічних матеріалів генерального плану с. Косонь та проекту плану зонування території зазначеного населеного пункту, в тому числі матеріали погодження вказаних проектів з уповноваженими службами та установами. Також, рекомендовано не приймати рішень щодо затвердження проекту плану зонування території с. Косонь та винести на розгляд чергового засідання сільської ради питання про призупинення дії рішення Косоньської сільської ради від 21 лютого 2018 року щодо затвердження проекту генерального плану с. Косонь.

Закарпатська ОДА листом від 02 травня 2018 року № 4485/06-21 повідомила Косоньську сільську раду, що перелік та характеристики державних та регіональних інтересів для врахування при розробленні генерального плану населеного пункту будуть надані після доопрацювання та затвердження Схеми планування території району.

Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА листом від 07 травня 2018 року № 197/01-09 за результатами розгляду матеріалів генерального плану с. Косонь Берегівського району повідомила Закарпатську ОДА про наступне.

Генеральний план с. Косонь Берегівського району розроблений та затверджений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 2 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в частині врахування та взаємоузгодження державних, приватних та громадських інтересів: в матеріалах відсутній лист облдержадміністрації про надання державних інтересів; генеральний план с. Косонь не розглядався на архітектурно-містобудівній раді при Управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації.

Також повідомлено про те, що у матеріалах генерального плану відсутнє погодження Служби автомобільних доріг Закарпатської області щодо будівництва західного об`їзду населеного пункту, відсутня вихідна інформація та матеріали погодження щодо розміщення на території населеного пункту аеродрому малої авіації.

Крім того, зазначено, що не враховано або враховано частково зауваження до проекту Схеми планування території Берегівського району. Проектні рішення генерального плану та плану зонування території с. Косонь передбачають використання земель оборони (прикордонна смуга між лінією інженерних загороджень та лінією державного кордону) як земель сільськогосподарського та рекреаційного призначення.

За результатами розгляду матеріалів генерального плану с. Косонь Управлінням містобудування та архітектури винесено пропозиції щодо подальших дій з вказаних питань, зокрема: винесення на чергову сесію сільської ради питання про призупинення дії або скасування у встановленому порядку рішення Косоньської сільської ради про затвердження генерального плану с. Косонь від 21 лютого 2018 року № 444; доопрацювання проекту генерального плану та плану зонування території с. Косонь з врахуванням вищевказаних зауважень.

Мукачівський прикордонний загін у листі від 10 травня 2019 року № 903/5024, з метою попередження випадків протиправного захоплення земельних ділянок, які необхідні для утримання та облаштування інженерних споруд та загороджень в межах прикордонної служби, просив затвердити генеральний план с. Косонь Берегівського району, після врахування державних інтересів по землям оборони.

Відповідно до листа від 10 травня 2018 року № 01/03-804 Закарпатське обласне управління лісового господарства не погоджує включення частини земель лісогосподарського призначення, які знаходяться у постійному користуванні ДП "Берегівське ЛГ", в межі генплану населеного пункту с. Косонь, тому що, питання не розглядалось та не погоджувалось постійним користувачем та управлінням, що суперечить чинному законодавству.

Листом від 10 травня 2018 року № 181/01-21 Управління цивільного захисту Закарпатської ОДА проінформувало позивача, про те, що до Управління не надходив для розгляду та надання пропозицій проект генерального плану населеного пункту Косино Берегівського району.

Служба автомобільних доріг у Закарпатській області листом від 11 травня 2018 року № 638 повідомила позивача, що розробка і затвердження генерального плану села в частині розвитку дорожньої інфраструктури не може бути розглянуто та погоджено без узгодження з генеральним плануванням області і району зокрема. Щодо розробки та погодження генерального плану с. Косино до Служби автомобільних доріг ніхто не звертався.

ТОВ "Тріо Термал" листом від 10 травня 2018 року № 27 повідомило Закарпатську ОДА, що генеральний план села Косонь має на меті обмежити можливість розвитку та подальшого будівництва рекреаційних об`єктів крім вже існуючих. Генеральний план в частині рекреаційної зони, розроблений та затверджений виключно в інтересах двох існуючих закладів, не відповідає приватним інтересам як ТОВ "Тріо Термал" так і будь-якої іншої особи, яка бажає на власній земельній ділянці облаштувати свердловину та побудувати оздоровчий комплекс.

За результатами розгляду матеріалів генерального плану с. Косонь Берегівського району, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області листом від 10 травня 2018 року № 13-7-0.161-3370/2-18 повідомило позивача, що згідно з експлікацією проектних об`єктів генерального плану (Схема проектних планувальних обмежень) на території села Косонь запроектовано будівництво гольф-клубу, зони відпочинку, спортивного комплексу, аеродрому малої авіації, АЗС та інше, будівництво, яких частково заплановано на землях, що підлягають паюванню. Також, запроектованим рішенням генерального плану с. Косонь передбачено розташування об`єктів інфраструктури і будівництва вздовж лінії Державного кордону України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038 VI (далі Закон № 3038) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно з ст. 16 Закону № 3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до ст. 17 Закону № 3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 3038 генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради (ч.5 ст. 17 Закону № 3038).

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (ч. 6 ст. 17 Закону № 3038).

Відповідно до ч. 7 ст. 17 Закону № 3038 виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Відповідно до ч. 10 ст. 17 Закону № 3038 генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону № 3038 для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.

Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів (ч. 2 ст. 20 Закону № 3038).

Відповідно до ч.3 ст. 20 Закону № 3038 спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають спеціально уповноваженому органові містобудування та архітектури свої висновки.

У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.

Після погодження зазначеними у цій частині цієї статті органами проекту містобудівної документації такі органи та їх посадові особи не беруть участі у будь-який спосіб у проведенні земельних торгів, процедурі надання або продажу земельних ділянок або прав на них, розробленні та погодженні землевпорядної документації, не надають документів дозвільного характеру, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 3038 архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам`яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини.

Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об`єктів за зверненням замовників таких проектів.

Результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження проекту будівництва (ч. 5 ст. 20 Закону № 3038).

Як встановлено судом, генеральний план с. Косонь, замовником якого є Косоньська сільська рада, не розглядався на архітектурно-містобудівній раді при управлінні містобудування та архітектури Закарпатської ОДА.

Суд спростовує доводи позивача про те, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 20 Закону № 3038, у разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами, оскільки містобудівна документація генерального плану с. Косонь Архітектурно-будівельній раді Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА не подавалася, відтак не могла бути розглянута, у зв`язку з цим не може вважатися погодженою.

Крім того, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що генеральний план с. Косонь Берегівського району Закарпатської області розроблений та затверджений без визначення Закарпатською ОДА державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту як того вимагає п. 3 ч. 7 ст. 17 Закону № 3038.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи зверненнями Мукачівського прикордонного загону, Закарпатського обласного управління лісового господарства, Управління цивільного захисту Закарпатської ОДА, Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, ТОВ "Тріо Термал", Управління Держгеокадастру у Закарпатській області про не врахування державних та громадських інтересів.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про автомобільні дороги" автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Автомобільні дороги державного значення підрозділяються на міжнародні, національні, регіональні та територіальні.

До міжнародних автомобільних доріг належать дороги, що суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та/або входять до Європейської мережі основних, проміжних, з`єднувальних автомобільних доріг та відгалужень, мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення.

Судом встановлено, що через с.Косонь проходить дорога загального користування державного значення М-25 КПП "Соломоново- Велика Добронь- Яноші з під`їздом до КПП "Косини", яка є міжнародною автомобільною дорогою, що з`єднує автомобільним сполученням Україну та Угорщину.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, під час розробки і погодження генерального плану с. Косонь повинні враховуватись перспективні плани розвитку магістральних міжнародних доріг. Разом з тим, як встановлено судом, генеральний план с. Косонь не містить погодження Служби автомобільних доріг Закарпатської області щодо будівництва західного об`їзду населеного пункту, відтак не враховані перспективні плани розвитку магістральних доріг.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 76 Повітряного Кодексу України визначення місця розташування або розширення аеропорту (аеродрому) здійснюється відповідними місцевими органами виконавчої влади за погодженням з уповноваженим органом з питань цивільної авіації на основі розгляду матеріалів технічного і екологічного висновків та оцінки впливу на довкілля з урахуванням соціальної ситуації в регіоні з представленням альтернативних варіантів.

Разом з тим, генеральний план с. Косонь не містить вихідної інформації та матеріалів погодження щодо розміщення на території населеного пункту аеродрому малої авіації.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ст. 22 Закону України " Про державний кордон України" з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони " землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Відповідно до ч. 1 ст.2 вказаного закону військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони " уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.

Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що межі земель оборони (прикордонної смуги) повинні бути зафіксовані у проектах генерального плану прикордонних населених пунктів, разом з тим, затвердженим генеральним планом с. Косонь використання земель оборони (прикордонна смуга між лінією інженерних загороджень та лінією державного кордону), як земель сільськогосподарського та рекреаційного призначення.

Стосовно посилань позивача на те, що на вказані землі не оформлено право власності чи користування Мукачівським прикордонним загоном, суд зазначає наступне.

У вересні 1945 року Рада Народних Комісарів СРСР (як найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади СРСР) постановила: НКВС СРСР прийняти під охорону ділянки кордону СРСР з Польщею, Чехословаччиною, Угорщиною та Румунією в межах Закарпатської України (Постанова РНК СРСР № 2292-588сс від 08.09.1945 року, м. Москва, Кремль). На виконання зазначеної Постанови і на підставі наказу НКВС СРСР № 001043 від 12.09.1945 року, Управління ПВ Прикарпатського округу передислоковано в м. Мукачеве (Закарпатська область), прийнято під охорону ділянки державного кордону з Польщею, Чехословаччиною, Угорщиною та Румунією в межах Закарпатської України і перейменовано в Управління ПВ Закарпатського округу. В зазначений період часу відведено та/або вилучено з користування колгоспів та інших господарств земельні ділянки та надані для державних потреб землекористувачу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) під будівництво спецоб`єктів в межах Закарпатської області для облаштування прикордонної смуги.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 24.03.1947 року № 342/0012 (розсекречена), передано в розпорядження прикордонних військ МВС, землі прилеглих до державного кордону в межах Закарпатської області (далі - мова оригіналу): "1. Установить в пределах Закарпатской области на участках государственной границы, пограничные полосы: … Границы пограничных полос определить по прилагаемой карте в масштабе 1:100 000, издание 1944 года. 2. Земли пограничных полос, установленных в п.1 настоящего постановления, передать в полное распоряжение пограничных войск Министерства Внутренних Дел".

Мукачівським прикордонним загоном отримано з ЦДАВО України карту в масштабі 1:100000, видання 1944 року (Карта 2-х кілометрової та 800 метрової прикордонної смуги в межах Закарпатської області УРСР), на якій встановлені межі прикордонних смуг.

Вказані обставини встановлені постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року в адміністративній справі № 807/246/18, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що земельні ділянки в межах прикордонної (від лінії кордону до лінії інженерних прикордонних споруд) належать до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги. Відтак, відсутність встановленої Земельним кодексом України документації по оформленню права користування вказаними земельними ділянками не позбавляє їх статусу земель оборони.

Всі майнові права прикордонних військ МВС, у тому числі і право розпорядження землями прилеглими до державного кордону в межах Закарпатської області, перейшли до його правонаступника Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Фактичний користувач Мукачівський прикордонний загін Державної прикордонної служби України право користування земельною ділянкою, прилеглою до державного кордону в межах Закарпатської області, в смузі місцевості, що розташована в межах прикордонної смуги (у смузі місцевості (її ширині), що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень, що були розташовані за часів Радянського Союзу) з 24 березня 1947 року не припиняв.

Відтак, включення до генерального плану земельних ділянок, що належать до земель оборони, не відповідає вимогам Земельного кодексу, Закону України " Про використання земель оборони " та " Про державний кордон України".

Крім того, суд зазначає, що вказаною вище постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року в адміністративній справі № 807/246/16 зобов`язано Мукачівський прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) вжити заходи, передбачені статтями 92, 116, 123, 125, 126 Земельного кодексу України з метою набуття права користування наступними земельними ділянками у межах прикордонної смуги між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Берегівського, Виноградівського, Хустського, Тячівського та Рахівського районів орієнтовною площею 8821,38 га та з метою їх формування як об`єкта цивільних прав вартістю понад 232 млн. грн. та оформлення речових прав на них, зокрема: земельна ділянка - прикордонна смуга орієнтовною площею 756 га на території Свободянської, Батрадівської, Попівської, Косоньської, Великобийганської, Дийдянської, Астейської, Мочолянської, Чомської, Бадалівської, Галаборської, Варівської, Четфалвівської сільських рад (за межами населених пунктів) Берегівського району.

Судом встановлено, що генеральним планом с. Косонь включено частину земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні " ДП Берегівського ЛГ" . Разом з тим, відповідач не звертався до постійного користувача та Закарпатського обласного Управління лісового господарства щодо погодження включення таких земель до генерального плану с. Косонь.

Як вже встановлено судом, листом від 10 травня 2018 року Закарпатське обласне управління лісового господарства повідомило Закарпатську ОДА що не погоджує включення частини земель лісогосподарського призначення, які знаходяться у постійному користуванні ДП " Берегівського ЛГ" до генерального плану с. Косонь.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, включення таких земель до складу населеного пункту шляхом розроблення його генерального плану потребує відповідного погодження з їх власниками, землекористувачами згідно з наділеними законом повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками.

Відтак, включення земельних ділянок до складу населеного пункту с. Косонь за відсутності відповідного погодження з боку ДП " Берегівське ЛГ" та Закарпатського обласного управління лісового господарства є протиправним.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного Кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до п. "б " п. 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року не допускається: зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Разом з тим, згідно з експлікацією проектних об`єктів генерального плану (Схема проектних планувальних обмежень) на території села Косонь запроектовано будівництво гольф-клубу, зони відпочинку, спортивного комплексу, аеродрому малої авіації, АЗС, будівництво яких частково заплановано на землях, що піддягають паюванню, чим порушуються вищезазначені вимоги Земельного кодексу України.

Також суд, зазначає, що генеральні плани населених пунктів, відповідно до ДБН Б 1.1-5:2007 " Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації " (друга частина), мають містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) (далі Розділи ІТЗ ЦЗ (ЦО))

Відповідно до п. 8.1 Розділу 8 ДБН Б 1.1-5:2007 Розділи ІТЗ ЦЗ (ЦО) є складовою частиною зазначених видів проектних робіт і затверджуються в установленому порядку у складі комплексу містобудівної документації (схеми планування території або генерального плану).

Містобудівна документація, що виконана без розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), не може бути представлена на затвердження (п. 8.2Розділу 8 ДБН Б 1.1-5:2007).

Відсутність розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі генерального плану с. Косонь підтверджується поясненнями розробника генерального плану ДП " Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя" та листом Управління цивільного захисту Закарпатської ОДА.

Відтак, затвердження генерального плану с. Косонь здійснено з порушенням вимог ДБН Б 1.1-5:2007.

Також судом встановлено, що Архітектурно-містобудівною радою Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА на засіданні 25 жовтня 2017 року розглянуто схему планування Берегівського району Закарпатської області, що підтверджується витягом з Протоколу засідання вказаної ради.

За результатами розгляду схеми планування Берегівського району Архітектурно-містобудівною радою зроблено наступні зауваження та пропозиції: 1) Нанести місця перетину Державного кордону з Угорщиною МТК Крітський № та МТК у відповідності до чинного законодавства та ратифікованих міжнародних угод; 2) Звернутися до Укравтодору щодо надання вихідних даних; 3) Нанести місце розміщення інфекційних скотомогильників; 4) Опрацювати питання формуванням туристично-оздоровчого комплексу " Косино" (курортної зони).

Разом з тим, судом встановлено, що при розробці генерального плану села Косонь не враховано або враховано частково зауваження до проекту Схеми планування території Берегівського району, при тому, що вказані зауваження та пропозиції Архітектурно-містобудівної ради до проекту Схеми планування території району мають безпосереднє відношення до території Косоньської сільської ради та с. Косонь.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до умов генерального плану с. Косонь передбачене окреме планування рекреаційної зони с. Косонь.

Генеральним планом передбачено, що розвиток рекреаційної зони пропонується на базі існуючих закладів "Еко-Термал " та "Термальні води "Косино". Крім того, генеральним планом встановлено, що рекреаційна зона села передбачає розширення комплексу Термальні води "Косино" на 10 га. Також в рекреаційній зоні пропонується облаштування гольф-клубу на площі 65 га, центр обслуговування відпочивальників на 18 га.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що генеральний план с. Косонь розроблений без урахування інтересів інших суб`єктів, що здійснюють або планують здійснювати свою діяльність в межах рекреаційної зони с. Косонь.

Так, зокрема, судом встановлено, що ТОВ " Тріо Термал" отримало згоду на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних (лікувальних) вод зі свердловини 28-Т, разом з тим на генеральному плані с. Косонь не вказано свердловину 28-Т.

Як вже зазначалося судом, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України № 3038 Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно п. 1.4 ДБН Б. 1-3-97 Генеральний план населеного пункту повинен відповідати вимогам: Конституції України, законів України, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, санітарного законодавства, державних нормативних документів, що регламентують будівельні, екологічні та інші аспекти містобудування.

Однак, враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що генеральний план с. Косонь затверджений без урахування державних інтересів та не відповідає вимогам чинного законодавства .

У зв`язку з цим, позов Закарпатської ОДА про визнання протиправним та скасування рішення Косоньської сільської ради " Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Щодо посилань відповідача на те, що саме бездіяльність Закарпатської ОДА призвела до того, що генеральний план був затверджений без відповідних погоджень та визначення державних інтересів, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення дій, спрямованих на визначення державних інтересів та погодження генерального плану з відповідними органами після звернення до Закарпатської ОДА 05 липня 2017 року. Крім того, суд бере до уваги той факт, що така бездіяльність Закарпатської ОДА відповідачем не оскаржувалась.

Стосовно посилань відповідача на те, що відповідно до ч. 10 ст. 17 Закону № 3038 генеральні плани населеного пункту затверджується відповідними сільськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання, то суд зазначає, що вказаний строк не може бути підставою для затвердження генерального плану без визначення державних інтересів та без погодження його з органами державної влади, коли це передбачено законом.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Косоньською сільскою радою не доведено правомірності оскарженого рішення про затвердження генерального плану с.Косонь, вимоги позивача щодо визнання такого рішення відповідача протиправним відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню та необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21 лютого 2018 року № 444 "Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району".

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 00022496) до Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Берегівський район, с. Косонь, вул. Бочкаі, буд. 5, код ЄДРПОУ 04348993), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 35663526), Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 39766716), Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріо Термал" (Закарпатська область, м. Берегово, вул. Мукачівська, буд. 256, код ЄДРПОУ 38579233), Служба автомобільних доріг у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39, код ЄДРПОУ 25449824), Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Недецеї, 45, код ЄДРПОУ 14321676), Закарпатське обласне управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 156), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя" (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 02497720) про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21 лютого 2018 року № 444 "Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району".

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Головуюча суддяН.Д. Маєцька

Судді:

Ю.Ю. Дору

С.І. Рейті