Постанова

від 28.04.2021 по справі 807/426/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 807/426/18

адміністративне провадження № К/9901/21521/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 807/426/18

за позовом Закарпатської обласної державної адміністрації

до Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області

треті особи: Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю Тріо Термал , Служба автомобільних доріг у Закарпатській області, Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Закарпатське обласне управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю.М. Білоконя

про визнання незаконним та скасування рішення

за касаційною скаргою Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Маєцької Н. Д., суддів: Дору Ю. Ю., Рейті С. І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Ільчишин Н. В., суддів: Гуляка В. В., Довгополова О. М.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2018 року Закарпатська обласна державна адміністрація звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, треті особи: Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю Тріо Термал (далі - ТОВ Тріо Термал ), Служба автомобільних доріг у Закарпатській області, Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Закарпатське обласне управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю.М. Білоконя , в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21 лютого 2018 року № 444 Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району .

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, оскаржуване рішення відповідача є незаконним та таким, що прийняте з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки генеральний план с. Косонь розроблений без визначення державних інтересів та не розглядався на архітектурно-будівній раді при управлінні містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації. Також відсутнє погодження Служби автомобільних доріг щодо будівництва західного об`їзду населеного пункту та вихідна інформація і матеріали погодження щодо розміщення на території населеного пункту аеродрому малої авіації. Крім того, проектні рішення генерального плану території села Косонь передбачають використання земель оборони, як земель сільськогосподарського та рекреаційного призначення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, позов задоволено повністю.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що генеральний план с. Косонь затверджений без урахування державних інтересів та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 30 липня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, судами не враховано. що відповідач звертався до Закарпатської обласної державної адміністрації з проханням надати перелік та характеристику загальнодержавних та регіональних інтересів, які визначені у Схемі планування території Закарпатської області, для їх врахування під час розроблення генерального плану. Вказане звернення відповідача було залишено без розгляду по суті, відтак саме бездіяльність позивача призвела до того, що відповідач був змушений затверджувати генеральний план без рекомендацій архітектурно-містобудівної ради. Посилання на те, що генеральний план передбачає використання земель оборони як земель сільськогосподарського чи рекреаційного призначення, відповідач вважає безпідставними, оскільки цільове призначення цих земель визначено за даними державного земельного кадастру, що узгоджується з ч. 1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Відтак, генеральний план населеного пункту с. Косонь розроблений та затверджений в інтересах Косоньської громади, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, та з дотриманням вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Крім того, судами не враховано, що 11 січня 2018 року генеральний план села Косонь Берегівського району пройшов архітектурно-містобудівну раду при Берегівській районної державної адміністрації. Також, генеральний план, як один із видів містобудівної документації, являється документом, що визначає перспективи та плани розвитку території у майбутньому і не являється документом, який проектує будівництво того чи іншого об`єкта. При цьому, генплан не передбачає можливість у майбутньому розміщення аеродрому малої авіації. Тобто, суди сплутали поняття проектування будівництва та самого будівництва з плануванням території, зокрема при будівництві , особа, яка матиме намір його будувати, а не сільська рада, повинна буде отримати погодження на його будівництво.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценко С. Г., суддів Рибачука А. І., Стрелець Т. Г.

8. Ухвалою Верховного суду від 11 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 28 квітня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що Косоньська сільська рада звернулася до Закарпатської обласної адміністрації та Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації із листом від 05 липня 2017 року № 71, яким просила надати перелік та характеристику загальнодержавних та регіональних інтересів, які визначені у Схемі планування території Закарпатської області, для їх врахування під час розроблення проекту генерального плану с. Косонь.

11. Містобудівною радою Берегівської районної державної адміністрації рекомендовано Косоньській сільській раді винести на обговорення та подальше затвердження генеральний план населеного пункту с. Косонь, у відповідності до чинного законодавства, що підтверджується протоколом містобудівної ради від 11 січня 2018 року.

12. 20 лютого 2018 року в Косоньській сільській раді проведено громадське слухання з питання обговорення проекту генерального плану села Косонь Берегівського району Закарпатської області, за результатами якого рекомендовано проект Генеральний план села Косонь Берегівського району Закарпатської області подати на затвердження сесією сільської ради, що підтверджується протоколом від 20 лютого 2018 року.

13. Косоньською сільською радою Берегівського району Закарпатської області прийняте рішення від 21 лютого 2018 року № 444 Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району , яким затверджено Генеральний план села Косонь Берегівського району Закарпатської області , розроблений ДП Український Державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто м. Київ.

14. 20 квітня 2018 року Закарпатська обласна державна адміністрація листом № 2101/06-05 повідомила Косоньську сільську раду Берегівського району, що генеральний план с. Косонь Берегівського району розроблений та затверджений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 2 та ч. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . У зв`язку з чим, просила Косоньську сільську раду надати повний комплект текстових та графічних матеріалів генерального плану с. Косонь та проекту плану зонування території зазначеного населеного пункту, в тому числі матеріали погодження вказаних проектів з уповноваженими службами та установами. Також, рекомендовано не приймати рішень щодо затвердження проекту плану зонування території с. Косонь та винести на розгляд чергового засідання сільської ради питання про призупинення дії рішення Косоньської сільської ради від 21 лютого 2018 року щодо затвердження проекту генерального плану с. Косонь.

15. 02 травня 2018 року Закарпатська обласна державна адміністрація листом № 4485/06-21 повідомила Косоньську сільську раду, що перелік та характеристики державних та регіональних інтересів для врахування при розробленні генерального плану населеного пункту будуть надані після доопрацювання та затвердження Схеми планування території району.

16. 07 травня 2018 року Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації листом № 197/01-09 за результатами розгляду матеріалів генерального плану с. Косонь Берегівського району повідомила Закарпатську обласну державну адміністрацію про таке.

17. Генеральний план с. Косонь Берегівського району розроблений та затверджений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 2 та ч. 2 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , в частині врахування та взаємоузгодження державних, приватних та громадських інтересів: в матеріалах відсутній лист облдержадміністрації про надання державних інтересів; генеральний план с. Косонь не розглядався на архітектурно-містобудівній раді при Управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації.

18. Також повідомлено про те, що у матеріалах генерального плану відсутнє погодження Служби автомобільних доріг Закарпатської області щодо будівництва західного об`їзду населеного пункту, відсутня вихідна інформація та матеріали погодження щодо розміщення на території населеного пункту аеродрому малої авіації.

19. Крім того, зазначено, що не враховано або враховано частково зауваження до проекту Схеми планування території Берегівського району. Проектні рішення генерального плану та плану зонування території с. Косонь передбачають використання земель оборони (прикордонна смуга між лінією інженерних загороджень та лінією державного кордону), як земель сільськогосподарського та рекреаційного призначення.

20. За результатами розгляду матеріалів генерального плану с. Косонь Управлінням містобудування та архітектури винесено пропозиції щодо подальших дій з вказаних питань, зокрема: винесення на чергову сесію сільської ради питання про призупинення дії або скасування у встановленому порядку рішення Косоньської сільської ради про затвердження генерального плану с. Косонь від 21 лютого 2018 року № 444; доопрацювання проекту генерального плану та плану зонування території с. Косонь з врахуванням вищевказаних зауважень.

21. Мукачівський прикордонний загін у листі від 10 травня 2019 року № 903/5024, з метою попередження випадків протиправного захоплення земельних ділянок, які необхідні для утримання та облаштування інженерних споруд та загороджень в межах прикордонної служби, просив затвердити генеральний план с. Косонь Берегівського району, після врахування державних інтересів по землям оборони.

22. Відповідно до листа від 10 травня 2018 року № 01/03-804 Закарпатське обласне управління лісового господарства не погоджує включення частини земель лісогосподарського призначення, які знаходяться у постійному користуванні ДП Берегівське ЛГ , в межі генплану населеного пункту с. Косонь, тому що, питання не розглядалось та не погоджувалось постійним користувачем та управлінням, що суперечить чинному законодавству.

23. Листом від 10 травня 2018 року № 181/01-21 Управління цивільного захисту Закарпатської обласної державної адміністрації проінформувало позивача, про те, що до Управління не надходив для розгляду та надання пропозицій проект генерального плану населеного пункту Косино Берегівського району.

24. Служба автомобільних доріг у Закарпатській області листом від 11 травня 2018 року № 638 повідомила позивача, що розробка і затвердження генерального плану села в частині розвитку дорожньої інфраструктури не може бути розглянуто та погоджено без узгодження з генеральним плануванням області і району зокрема. Щодо розробки та погодження генерального плану с. Косино до Служби автомобільних доріг ніхто не звертався.

25. ТОВ Тріо Термал листом від 10 травня 2018 року № 27 повідомило Закарпатську обласну державну адміністрацію, що генеральний план села Косонь має на меті обмежити можливість розвитку та подальшого будівництва рекреаційних об`єктів крім вже існуючих. Генеральний план в частині рекреаційної зони, розроблений та затверджений виключно в інтересах двох існуючих закладів, не відповідає приватним інтересам як ТОВ Тріо Термал так і будь-якої іншої особи, яка бажає на власній земельній ділянці облаштувати свердловину та побудувати оздоровчий комплекс.

26. За результатами розгляду матеріалів генерального плану с. Косонь Берегівського району, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області листом від 10 травня 2018 року № 13-7-0.161-3370/2-18 повідомило позивача, що згідно з експлікацією проектних об`єктів генерального плану (Схема проектних планувальних обмежень) на території села Косонь запроектовано будівництво гольф-клубу, зони відпочинку, спортивного комплексу, аеродрому малої авіації, АЗС та інше, будівництво, яких частково заплановано на землях, що підлягають паюванню. Також, запроектованим рішенням генерального плану с. Косонь передбачено розташування об`єктів інфраструктури і будівництва вздовж лінії Державного кордону України.

27. Вважаючи рішення Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21 лютого 2018 року № 444 Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району протиправним та таким, що прийняте в порушення вимог чинного законодавства, Закарпатська обласна державна адміністрація звернулася до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

29. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

30. Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

31. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

32. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

33. Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

34. В свою чергу позивач згідно п. 8 частини першої ст. 3 КАС України - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

35. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

36. Згідно зі ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони , за виключенням спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

37. Отже, за змістом наведених норм до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкту владних повноважень надано такому суб`єкту законом.

38. Таким чином, за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої.

39. Винятком є компетенційний спір. Втім, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів.

40. При цьому під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

41. Також для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.

42. Як убачається з матеріалів справи, у справі, що розглядається, встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Косоньською сільською радою Берегівського району Закарпатської області рішення від 21 лютого 2018 року № 444 Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району .

43. Згідно із частиною 1 статті 12 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII Про основи містобудування до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

44. За приписами п. 2 ст. 1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038 - VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

45. Статтею 16 Закону № 3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

46. Відповідно до положень статті 17 Закону № 3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради (частина 5 статті 17 Закону № 3038).

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (частина 6 статті 17 Закону № 3038).

Відповідно до частини 7 статті 17 Закону № 3038 виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.

47. Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів (частина 2 статті 20 Закону № 3038).

48. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 3038 спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають спеціально уповноваженому органові містобудування та архітектури свої висновки.

49. У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.

50. Після погодження зазначеними у цій частині цієї статті органами проекту містобудівної документації такі органи та їх посадові особи не беруть участі у будь-який спосіб у проведенні земельних торгів, процедурі надання або продажу земельних ділянок або прав на них, розробленні та погодженні землевпорядної документації, не надають документів дозвільного характеру, крім випадків, передбачених законом.

51. Верховний Суд вважає, що спір у цій справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між Закарпатською обласною державною адміністрацією та Косоньською сільською радою Берегівського району Закарпатської області.

52. Як свідчать матеріали справи, Закарпатська обласна державна адміністрація обгрунтовує свій позов тим, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки, серед іншого, генеральний план с. Косонь розроблений без визначення державних інтересів та не розглядався на архітектурно-будівній раді при управлінні містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації.

53. Водночас, право Закарпатської обласної державної адміністрації на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про скасування рішення Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21 лютого 2018 року № 444 Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району не закріплене у жодному нормативно-правовому акті, колегія суддів дійшла висновку, що позивач у цій справі не має права на звернення до суду.

54. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № П/811/707/17 та від 26 серпня 2020 року у справі № 298/863/16-а.

55. Відповідно до ч. 3 ст 341 КАС Украни суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

56. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

57. За приписами ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

58. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд може вийти за межі касаційного перегляду, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу за позовною заявою особи, яка не має права на звернення до суду, чим допустили порушення норм процесуального права, тому Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних судових рішень із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року скасувати.

Провадження у справі № 807/426/18 за позовом Закарпатської обласної державної адміністрації до Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, треті особи: Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю Тріо Термал , Служба автомобільних доріг у Закарпатській області, Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Закарпатське обласне управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю.М. Білоконя про визнання незаконним та скасування рішення - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець А.І. Рибачук