Рішення

від 11.12.2018 по справі 538/1043/17

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №538/1043/17

Провадження по справі №2/538/50/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року Лохвицький районний суд Полтавської області

У складі: головуючого-судді Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання Горілей Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та заборону вчиняти певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області з вказаним позовом до відповідачів, в обґрунтування позову зазначає, що з 29.09.1990 року по 22.12.2008 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 22.12.2008 року шлюб розірвано. За час шлюбу між сторонами побудовано житловий будинок приватного житлового фонду з господарськими побудова за адресою: АДРЕСА_6. Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 29.03.2013 року за позовом про поділ спільного майна подружжя, за позивачкою ОСОБА_1 визнано право власності на ? частину вищезазначеного будинковолодіння та проведено поділ в натурі між нею та відповідачем ОСОБА_3, а саме виділено квартиру АДРЕСА_7, в основній частині житлового будинку А-1 наступні приміщення: 1) на першому поверсі - коридор 1-1 площею 7,4 м?, передня 1-2 площею 15,87 м?, житлова кімната 1-3 площею 20,3 м?, ванна 1-4 площею 3,7 м?, кухня 1-6 площею 12,2 м?, на другому поверсі - передня 1-8 площею 10,7 м?, житлова кімната 1-11 площею 21, 3 м?, 2) ганок входу. Огорожа та яма вигрібна залишені у спільному користуванні. Додатковим рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 15.07.2013 року між позивачкою та ОСОБА_3 були розподілені необхідні переобладнання. Позивачкою були зроблені відповідні переобладнання в квартирі АДРЕСА_1, виготовлено технічний паспорт та зареєстровано за нею право власності на нерухомий об'єкт.

На сьогоднішній день відповідач ОСОБА_3 ніяких переобладнань у його частині будинку не зробив, відповідні дозволи на переобладнання не отримав. Але його довірена особа відповідач ОСОБА_2 постійно навідується до будинку, і кожне його відвідування закінчується руйнуванням належного позивачці об'єкта нерухомості. Так, 25.07.2017 року було знято двоє металевих воріт, частину оцинкованої системи водостоків, вирито металеві рейки довжиною близько 5 м, знято двоє дерев'яних дверей; 28.07.2017 року вибито два вікна на другому поверсі, зруйновано міжкімнатна стіна і викинуто цеглу та рами вибитих вікон під вікна першого поверху будинку, на другому поверсі знято частину дерев'яної підлоги; 03.08.2017 року знято металеві рейки з-під огорожі близько 6 м; 05.08.2017 року знято шифер з покрівлі будинку над гаражем в кількості 35 листів; 08.08.2017 року знято супутникову антену, забито піною труби водовідведення; 18.08.2017 року витягнуті 2 нові каналізаційні труби з траншеї, виритої позивачкою для нової системи водовідведення згідно проекту і закидано траншеї цеглою та іншим сміттям; 23.08.2017 року висипане під двір причіп сміття; 17.10.2017 року пошкоджено несучу конструкцію стіни будинку, вибито цеглу, шлакоблоки, пошкоджено та знято вентиляційну трубу довжиною 5 м, закидано вигрібну яму будівельним сміттям. знято асфальт і розкидано яму діаметром 1 м навколо газового стояка. 25.07.2017 року позивачкою було направлено відношення щодо вчинення неправомірних дій з боку ОСОБА_2, яке було зареєстровано та внесено до ЄРДР за № 121717023000436 від 26.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України та розпочато досудове розслідування. 27.09.2017 року позивачка знову звернулася до правоохоронних органів. 28.09.2017 року їй було повідомлено, що ознаки кримінального правопорушення відсутні і письмова заява до ЄРДР не внесена. У висновку ДОП Лохвицького ВПГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 встановлено суму пошкодження майна 8636 грн., що додатково підтверджується і товарними чеками від 25.09.2017 року. Крім того, підтверджено і пошкодження каналізації на суму 4971 грн. В уточнюючій позовній заві позивачка просить суд: стягнути з відповідачів на свою користь завдані їй збитки в сумі 45158 грн.; моральну шкоду в розмірі 100000 грн.; заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії щодо переобладнання в частині будинку за адресою за адресою АДРЕСА_2 без дозволу на виконання будівельних робіт та проектної документації; зобов'язати співвласника ОСОБА_3 влаштувати два вікна в квартирі АДРЕСА_8, закласти пробиті несучі конструкції будівлі в кв. АДРЕСА_8, відновити покрівлю над прибудовою - гаражем літ. "а"; стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просила суд позов задовольнити. Зазначила, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в даному будинку майже 10 років та згідно рішення Лохвицького районного суду він не зареєстрував право власності на будинок.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначив, що він зареєструвався в даному будинку. Власником половини будинку є його брат ОСОБА_3, який сказав, щоб він робив там ремонт. Проектна документація на переобладнання будинку не виготовлялася, дозволу з виконкому місцевої ради та з інших державних інстанцій він не отримував. Ремонт він робить у половині будинку, який належить братові, але претензії позивача були постійними. Незручності для позивачки він не створював, в її приміщенні він нічого не робив. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що ОСОБА_2 в цьому приміщенні був зареєстрований, а не поселений, як це передбачено рішенням суду. Земельна ділянка в натурі не була поділена на час подання позовної заяви та не була зареєстрована позивачем. Кримінальне провадження вже тягнеться довгий час і його клієнту обвинувачення не оголошувалося. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Також зазначив, що проведена експертиза у кримінальному провадженні, яка надана позивачкою до суду, не є допустимим та належним доказом.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їхніх представників, свідків, розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступник підстав.

Судом встановлено, що рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 29.03.2013 року за позовом про поділ спільного майна подружжя, за позивачкою ОСОБА_1 визнано право власності на ? частину вищезазначеного будинковолодіння та проведено поділ в натурі між нею та відповідачем ОСОБА_3, а саме виділено квартиру АДРЕСА_7, в основній частині житлового будинку А-1 наступні приміщення: 1) на першому поверсі - коридор 1-1 площею 7,4 м?, передня 1-2 площею 15,87 м?, житлова кімната 1-3 площею 20,3 м?, ванна 1-4 площею 3,7 м?, кухня 1-6 площею 12,2 м?, на другому поверсі - передня 1-8 площею 10,7 м?, житлова кімната 1-11 площею 21, 3 м?, 2) ганок входу. Огорожа та яма вигрібна залишені у спільному користуванні. Додатковим рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 15.07.2013 року між позивачкою та ОСОБА_3 були розподілені необхідні переобладнання. Позивачкою були зроблені відповідні переобладнання в квартирі АДРЕСА_1, виготовлено технічний паспорт та зареєстровано за нею право власності на нерухомий об'єкт, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.12.2016 року за позивачкою зареєстровано право власності на нерухомий об'єкт - АДРЕСА_3.

Відповідач ОСОБА_3 ніяких переобладнань у його частині будинку (АДРЕСА_4) не зробив, відповідні дозволи на переобладнання не отримав. Але його довірена особа відповідач ОСОБА_2 постійно навідується до будинку, і кожне його відвідування закінчується руйнуванням належного позивачці об'єкта нерухомості.

За заявою позивачки почато досудове розслідування за № 12117170230000436 від 26.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України. В межах досудового розслідування слідчим СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області Раком В.І. було винесено 09.09.2017 року постанову про призначення інженерно-технічної будівельної експертизи.

Відповідно до висновку № 1439 судової будівельно-технічної експертизи від 10.01.2018 року здійснені роботи по демонтуванню огорожуючих конструкцій будинку (в кв. №2) не відповідають проекту перепланування наведеному в додатках до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 796 від 23.08.2012 року та перерахунок робіт, які необхідно здійснити сторонам для реконструкції житлового будинку (поділ будинку на дві окремі квартири) згідно додаткового рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 15.05.2013 року. Дані роботи проводяться без проектної документації та відповідних дозвільних документів і являються самочинними. Так як роботи ведуться в будинку АДРЕСА_11 не передбачають підтримання експлуатаційних якостей попередження передчасного зносу конструкцій, поліпшення експлуатаційних показників, поліпшення умов експлуатації та проживання, збереження елементів несучих огороджувальних конструкцій, тому дані не відносяться до поточного капітального ремонту та реконструкції. Здійснені роботи у частині будинку №20 (кв. №2) по вул. Набережній в м. Лохвиця Полтавської області не відповідають вимогам Державних будівельних норм та стандартів (а.с. 97-105).

Згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1636 від 12.01.2018 року сума матеріальної шкоди завданої житловому будинку ( квартирі АДРЕСА_10 в результаті проведених робіт в частині будинку співвласника ОСОБА_3 (кв. АДРЕСА_8) та проведенню робіт по демонтуванню окремих споруд та приладів з урахуванням ПДВ складає 51972, 00 грн. (а.с. 85-96).

Згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 632 від 10.04.2018 року по кримінальному провадженню №12117170230000436 сума матеріальної шкоди завданої житловому будинку квартирі АДРЕСА_12, в результаті проведених робіт в частині будинку співвласника ОСОБА_3 (кв. АДРЕСА_8) та проведенню робіт по демонтуванню окремих споруд та приладів з урахуванням ПДВ складає 45158,00 грн. (а.с. 124-137).

Відповідно до положень ст. 106 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

В статті 1 Закону України „Про судову експертизу" дано визначення поняття судової експертизи - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні не лише суду, а й органів дізнання, попереднього слідства. В силу статей 7, 10 вказаного Закону судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби, до яких належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Саме таким вимогам і відповідає висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №632, зроблений Дудник Т.Г. - судовим експертом 1 кваліфікаційного класу, завідувачу сектору будівельно-технічних досліджень Полтавського відділення, яка має вищу технічну освіту, спеціальну експертну підготовку з правом проведення судових експертиз за спеціальностями: 10.6 Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій і відповідних документів , 10.7 Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками , 10.10 Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд та 10.14 Оцінка земельних ділянок . Стаж експертної роботи з 2001 року, свідоцтво №569, видане ЕКК Харківського НДІ судових експертиз 07.06.2001 року, дійсне до 17.06.2021 року.

За таких обставин, оскільки зазначений висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи, проведеної в кримінальному провадженні, а також досліджений в судовому засіданні містить інформацію щодо предмета доказування в цивільній справі, а відповідачі не здійснили оплати за проведення експертизи в цивільній справі, клопотань щодо проведення додаткових експертиз не заявлялося, суд враховує зазначений висновок експерта з врахуванням інших доказів та обставин справи як допустимий доказ при вирішенні спору.

Крім того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 05.08.2017 року вона бачила ОСОБА_2, який був на даху будинку ОСОБА_3 і знімав шифер. 30.08.2017 року вона прокинулася від великого шуму. Коли вийшла на вулицю, то побачила як ОСОБА_2 руйнував стіни у будинку ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 27.09.2017 року вона і її чоловік приїхали на обід додому і побачили, що в сусідки ОСОБА_3 демонтована огорожа. 17.10.2017 року вона з чоловіком приїхали на обід і побачили метушню у дворі ОСОБА_3 Там ОСОБА_2 демонтував витяжну трубу, що знаходилася на будинку. Труба приблизно 5 м довжиною. Також, восени, коли приїхала з чоловіком на обід побачили серед газону кучу сміття, яка дуже смерділа. Її чоловік зателефонував ОСОБА_3, яка відповіла, що нічого не знає, а коли зателефонував ОСОБА_2, то він відповів, що він привіз це сміття.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він сусід ОСОБА_3 через дві хати. У липні 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 знімали водостоки з хати ОСОБА_3 30.07.2017 року били отвори в стіні на другому поверсі. Потім залишили все накидане, а батьки ОСОБА_3 приїхали та все прибрали. 27.09.2017 року розбили огорожу, який поставила ОСОБА_3 та зрізали стовпи. Потім він викликав поліцію.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що в липні 2017 року він бачив у дворі ОСОБА_3 - ОСОБА_2 ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які знімали оцинковану трубу. В серпні 2017 року він бачив, як ОСОБА_2 з ОСОБА_12 знімали шифер. 27.09.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_12 зняли огорожу з металопрофнастилу. В жовтні ці самі громадяни вибивали цеглу з будинку, зняли витяжну трубу 5 м і напослідок відкрили вигрібну яму і засипали її камінням.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин,які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачами в спростування зазначених доводів позивача не надано жодного належного і допустимого доказу.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

Таким чином шкода, завдана позивачці внаслідок неправомірних дій, має бути відшкодована відповідачами.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд дійшов таких висновків. Позивачці дійсно завдана моральна шкода у зв'язку з пошкодженням належного їй майна. При цьому враховується, що майно пошкоджено суттєво і до такого стану, що виключає, принаймні тимчасове (до відновлення пошкодженої речі) використання даного майна за призначенням, що безумовно погіршило умови побуту і змінило у сторону погіршення спосіб та уклад життя позивачки, завдало їй додаткових незручностей, обмежило у мобільності, та що вимагає від неї додаткових зусиль для організації життєдіяльності.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31.03.1995 р. (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом чи або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності до вимог п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зважаючи на глибину фізичних та душевних страждань, які виразились в порушенні звичного життєвого укладу, подавленого стану та з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, керуючись вимогою розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в сумі 10000,00 грн.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання співвласника ОСОБА_3 вчинити певні дії, а саме зобов'язати співвласника ОСОБА_3 (квартира №2) влаштувати два вікна в квартирі №2, закласти пробиті несучі конструкції будівлі в квартирі №2, відновити покрівлю над прибудовою - гаражем літера а суд вважає відмовити, оскільки відповідно до вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню судові витрати у розмірі 2880 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 23, 76-82, 89, 106, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 16, 22, 23, 319, 1166, 1192 ЦК України; Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4, Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та заборону вчиняти певні дії - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, матеріальну шкоду у розмірі 45158 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

Заборонити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вчинення будь-яких дій щодо переобладнання в частині будинку за адресою: АДРЕСА_13 без дозволу на виконання будівельних робіт та проектної документації.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, судові витрати у розмірі 2880 гривень.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: В.А. Бондарь