Ухвала

від 17.12.2018 по справі 910/10697/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.12.2018Справа № 910/10697/17

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮЛГ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кирик О.В. (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2; ідентифікаційний код 21480062)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт Сервіс" (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3; ідентифікаційний код 36246640)

про усунення перешкод у користуванні майном

В межах справи № 910/10697/17

За заявою Алвоген Фарма Трейдинг Юрап ЕООД

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮЛГ" (ідентифікаційний код 21480062)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від заявника Кирик Р.В. - ліквідатор

Від відповідача Шевченко С.А. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/10697/17 за заявою Алвоген Фарма Трейдинг Юрап ЕООД про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮЛГ" на стадії ліквідаційної процедури, введеної згідно постанови Господарського суду м. Києва від 18.12.2017.

01.08.2018 до Господарського суду м. Києва звернувся ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮЛГ" арбітражний керуючий Кирик О.В. із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт Сервіс" про усунення перешкод у користуванні майном, а саме нежитлових (офісних приміщень) загальною площею 312,5 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Новопромислова, 16.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.08.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮЛГ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кирик О.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт Сервіс" про усунення перешкод у користуванні майном прийнято до розгляду в межах справи № 910/10697/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮЛГ" та призначено розгляд справи на 17.09.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.09.2018 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт Сервіс" та відкладено розгляд справи на 08.10.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.11.2018.

У судовому засіданні 12.11.2018 оголошено перерву до 17.12.2018.

У судовому засіданні 17.12.2018 представник позивача надав пояснення по суті поданого позову та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в ході проведення ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮЛГ" ліквідатором банкрута було встановлено, що з 03.03.2014 згідно договору оренди боржник є орендарем нежитлових (офісних) приміщень загальною площею 312,5 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Новопромислова, 16, однак новим власником орендованих боржником нежитлових приміщень чиняться перешкоди у користуванні та доступі до даних приміщень.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо обставин, викладених у позові заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮЛГ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кирик О.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт Сервіс" про усунення перешкод у користуванні майном, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

03.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮЛГ" (орендарем) та Приватним підприємством ТАКО (орендодавцем) було укладено договір оренди, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове (з 03.03.2014 по 31.12.2016) платне користування нежитлові (офісні) приміщення, загальною площею 312,5 кв.м, що розташовані за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Новопромислова, 16, та належали орендарю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності САЕ № 108100, виданого 23.09.2010 згідно з рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 17.06.2010 № 187.

Як вбачається з відзиву на позов, відповідач про існування вказаного договору оренди не знав, адже за пунктом 10 договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 26.07.2017 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1619, продавець - ОСОБА_6 підтвердила покупцю (відповідачу), що нерухоме майно на момент укладення цього договору нікому іншому не продане, не подароване, в найм (оренду) не здане, не відчужене іншим способом, не заставлене, в спорі, податковій заставі не перебуває, не передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, відсутні будь-які інші обтяження, інших прав щодо нього у третіх осіб (у тому числі за договором найму) як у межах, так і за межами України немає.

У свою чергу, згідно з пунктом 7 договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 04.07.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкесовою Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 2602, продавець - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Преміум підтвердило покупцю (ОСОБА_6), що нерухоме майно на момент укладення цього договору нікому іншому не продане, не подароване, в найм (оренду) не здане, не відчужене іншим способом, не заставлене, в спорі, податковій заставі не перебуває, не передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, відсутні будь-які інші обтяження, інших прав щодо нього у третіх осіб (у тому числі за договором найму) як у межах, так і за межами України, немає.

Відповідно до пункту 2 цього договору нерухоме майно належало Публічному акціонерному товариству КБ Преміум на підставі свідоцтва, посвідченого 17.05.2017 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.A. та зареєстрованого в реєстрі за № 1060: внаслідок набуття ПАТ КБ Преміум у передбаченому ст. 37 Закону України Про іпотеку порядку права власності на нерухоме майно, яке було передане в іпотеку ПП ТАКО (майновим поручителем) згідно з Іпотечним договором № 57/KЛ/14/3, посвідченим 26.06.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською I.A. та зареєстрованим в реєстрі за № 581, в забезпечення вимог ПАТ КБ Преміум до ТОВ Фірма ЮЛГ (позичальника), що випливали з Кредитного договору № 57/КЛ/14 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 26.06.2014.

За пунктами 3.1., 3.1.9., 3.1.10., 3.1.14., 3.1.16., 3.1.17. даного Іпотечного договору ПП ТАКО (іпотекодавець) засвідчувало та гарантувало ПАТ КБ Преміум (іпотекодержателю), що нерухоме майно є вільним від будь-яких заборон, арештів, податкових застав, інших обтяжень, обмежень та претензій фізичних та юридичних осіб, органів місцевого самоврядування, державної влади та управління, до моменту укладення цього договору іпотекодавцем не вчинялися будь-які дії, правочини в усній або в письмовій формі (у вигляді листів, гарантій, поручительств, договорів, актів тощо), спрямовані на виникнення щодо нерухомого майна відносин іпотеки, судових спорів, будь-яких інших прав, претензій та вимог будь-яких третіх осіб, як в межах України, так і за межами України, які можуть позбавити або обмежити будь-які права та законні інтереси іпотекодержателя та/або іпотекодавця на час до укладення цього договору та в будь-який час у майбутньому, а також те, що нерухоме майно не обтяжене будь-якими правами третіх осіб, в тому числі, проте не виключно, найму (оренди), іпотеки тощо, й документально не оформлено право третьої особи щодо володіння та/або користування нерухомим майном, в тому числі з правом відчуження (довіреність, договір найму з правом викупу чи відчуження іншій особі), договори найму (оренди).

Таким чином, з наведеного вбачається, що при укладенні Іпотечного договору № 57/КЛ/14/3 від 26.06.2014 Приватне підприємство ТАКО приховало факт існування договору оренди від 03.03.2014 чим позбавило можливості нових власників нерухомого майна набути та здійснювати права наймодавців (орендодавців), як це передбачено ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо документального оформлення відносин найму (оренди) з новими власниками нерухомого майна, у тому числі з відповідачем, як того вимагає ст. 761 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд також вважає безпідставними посилання позивача на вчинення перешкод відповідачем у користуванні та доступі до нежитлових (офісних) приміщень загальною площею 312,5 кв.м, що розташовані за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Новопромислова, 16, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, запити позивача про надання доступу до орендованих приміщень від 11.05.2018 за вих. № 38-ЮЛГ та від 26.06.2018 за вих. № 42 ЮЛГ, що були направлені на адресу відповідача, повернулись відправнику з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮЛГ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кирик О.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт Сервіс" про усунення перешкод у користуванні майном.

Керуючись ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 73-74, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва ,

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮЛГ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кирик О.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євростандарт Сервіс" про усунення перешкод у користуванні майном відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам та кредиторам боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк