Ухвала

від 08.01.2019 по справі 812/538/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 січня 2019 року

Київ

справа №812/538/18

касаційне провадження №К/9901/69301/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №812/538/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке управління екскавації до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке управління екскавації звернулося у березні 2018 року до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2018 №0006071205 щодо застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 20 % у сумі 55186,80грн. та №0006101205 щодо застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 10 % у сумі 93408,02грн.

Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 21.05.2018 позовні вимоги задовольнив.

Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 28.11.2018 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 залишив без змін.

Головне управління ДФС у Луганській області 24.12.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 126 Податкового кодексу України, та процесуального права.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №812/538/18 є вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2018 №0006071205,щодо застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 20 % у сумі 55186,80грн. та №0006101205 щодо застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 10 % у сумі 93408,02грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність, а земельна ділянка також розташована у населеному пункті, на території яких здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , поширюються на позивача як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції..

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2018 №0006071205 про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 20 % у сумі 55186,80грн. та №0006101205 про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 10 % у сумі 93408,02грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Луганській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №812/538/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке управління екскавації до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.П.Юрченко