Рішення

від 09.01.2019 по справі 903/692/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 січня 2019 р. Справа № 903/692/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за присутності представників сторін:

від позивача: Корецький І.В. - начальник відділу правового забезпечення та управління персоналом Любешівської селищної ради (дов. від 09.11.2018р. №5)

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: не з'явились

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: не з'явились

від відповідача 3: Демчук Н.О. - завідувач КП ДЦРА №33 (паспорт АС434799 від 01.07.1998р., контракт від 30.10.2015р.)

в судовому засіданні взяв участь: Супрунюк Т.А. - начальник ювенальної юстиції відділу прокуратури Волинської області (посвідчення №051303 від 30.10.2018р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Любешівської селищної ради, смт. Любешів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Бірківський заклад дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області, с. Бірки Любешівського району

до відповідача 1: Відділу освіти, молоді та спорту Любешівської районної державної адміністрації, смт. Любешів

до відповідача 2: Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради, смт. Любешів

до відповідача 3: Комунального підприємства "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району", смт. Любешів

про визнання недійсним договору оренди та повернення приміщення

Суть спору: Заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Любешівської селищної ради звернувся до господарського суду з позовом про: - визнання недійсним договору оренди індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району №3/1 від 04.03.2016р. , укладеного між Відділом освіти, молоді та спорту Любешівської районної державної адміністрації та Комунальним підприємством "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" про передачу в тимчасове платне володіння і користування частини приміщення Бірківського дошкільного навчального закладу "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області площею 47 м.кв., розташованого за адресою: вул. Поліська, 69, с. Бірки, Любешівського району Волинської області, із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 20.06.2018р. до договору, укладеною між Управлінням гуманітарної політики Любешівської селищної ради та Державною центральною районною аптекою №33 Любешівського району; - зобов'язання Комунального підприємства "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" повернути за актом прийому-передачі частину приміщення Бірківського дошкільного навчального закладу "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області площею 47 м.кв., розташованого за адресою: вул. Поліська, 69, с.Бірки, Любешівського району Волинської області, у комунальну власність Любешівської селищної ради в особі балансоутримувача Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в ході вивчення Любешівським відділом Маневицької місцевої прокуратури підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони дитинства виявлено факти незаконного розпорядження органами державної влади нерухомим майном навчальних закладів району, а саме укладення всупереч положенням чинного законодавства України оспорюваного в судовому порядку договору оренди індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району №3/1 від 04.03.2016р. та подальшу передачу в оренду Комунальному підприємству "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" частини приміщення Бірківського дошкільного навчального закладу "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області площею 47 м.кв., розташованого за адресою: вул. Поліська, 69, с.Бірки, Любешівського району Волинської області, у комунальну власність Любешівської селищної ради в особі балансоутримувача Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради, що суперечить вимогам ст.ст. 16, 38 Закону України "Про дошкільну освіту" та ст.ст. 63, 80 Закону України "Про освіту".

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.09.2018р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено її розгляд в судовому засіданні на 25.10.2018р., залучено до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Бірківський заклад дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області, зобов'язано учасників судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

12 жовтня 2018 року відділом документального забезпечення та контролю господарського суду Волинської області був зареєстрований відзив Комунального підприємства "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" №42 від 09.10.2018р. на позовну заяву із додатками обґрунтовуючих відзив документів, в якому відповідач 3 позов заперечує з наступних підстав:

Комунальне підприємство "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" з 1999р. і по даний час знаходиться в приміщенні Бірківської амбулаторії. Оспорюване приміщення, з 1998 року, як дитячий навчальний заклад, не функціонувало, оскільки діяльність садочка було припинено. Натомість, вказане приміщення було передано для розміщення Бірківської амбулаторії, яка продовжує функціонувати у вказаному приміщенні, як Бірківське відділення КП "ЦПМСД".

Укладений договір оренди частини приміщення Бірківської амбулаторії продовжувався за згодою сторін. Зміна власника не є причиною для розірвання договору оренди, тому після передачі приміщення на баланс відділу освіти, молоді та спорту Любешівської районної державної адміністрації, балансоутримувачем 04.03.2016р. з КП "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району", як добросовісним орендарем, було повторно укладено договір оренди частини приміщення Бірківської амбулаторії. Однак, орендодавець відмовився писати частину приміщення Бірківської амбулаторії, а написав частину садочка "Сонечко" (Бірківська амбулаторія). При цьому, Бірківська амбулаторія та аптечний пункт у тому числі, розташовані на другому поверсі згаданого приміщення, мають відокремлений вхід з двору, не мають ніякого іншого сполучення з садочком. Відтак, посилання позивача на ту обставину, що функціонування аптечного пункту у даному приміщенні створює загрозу розповсюдження інфекційних хвороб є недоречним з огляду на розміщення в даному приміщенні лікувального закладу.

Зауважує, що власником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Бірківського закладу дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області та відповідачів у даній справі: - Відділу освіти, молоді та спорту Любешівської районної державної адміністрації, Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради, Комунального підприємства "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" є Любешівська селищна рада, що на переконання відповідача 3 унеможливлює розгляд даного спору по суті.

В судовому засіданні 25.10.2018р. (за участю прокурора та представника КП ДЦРА №33), у зв'язку з неможливістю встановлення всіх обставин справи, з метою забезпечення можливості реалізації сторонами процесуальних засобів захисту своїх прав та інтересів, дотримання засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності в судочинстві, з метою всебічного та об'єктивного вирішення даного спору, господарським судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи в підготовчому засіданні на 12.11.2018р., зобов'язано Комунальне підприємство "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" направити на адресу всіх учасників справи копії відзиву КП ДЦРА №33 від 09.10.2018р. №42 на позовну заяву, продовжено сторонам строк для подання додаткових пояснень та заперечень стосовно позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.10.2018р. було повідомлено Любешівську селищну раду, Бірківський заклад дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області, Відділ освіти, молоді та спорту Любешівської районної державної адміністрації, Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради про відкладення розгляду справи в підготовчому засіданні на 12.11.2018р. та продовження сторонам строку для подання додаткових пояснень та заперечень стосовно позовних вимог.

Присутній в судовому засіданні 12.11.2018р. прокурор заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів та відповіді на відзив від 01.11.2018р. №08-409 вих.18. з поштовими матеріалами в підтвердження направлення таких документів на адреси учасників судового процесу.

У відповіді на відзив прокурор позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити останні в повному обсязі.

При цьому засвідчує, що приміщення Бірківського закладу дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області-дошкільний навчальний заклад Любешівського району Волинської області, який розташований по вул. Поліська, 69 у с. Бірки Любешівського району, частина якого була надана в оренду відповідачу 3 - Комунальному підприємству "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" згідно спірного договору, належить до об'єктів освіти, а тому не підлягає наданню в оренду для інших цілей, а саме роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами.

Відтак, Відділ освіти Любешівської райдержадміністрації, передаючи частину приміщення Бірківського закладу дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області в оренду Комунальному підприємству "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" під аптечний пункт, та Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради, укладаючи додаткову угоду до згаданого вище договору оренди, грубо порушили імперативну законодавчу вимогу про заборону використання майна навчального закладу в цілях, відмінних від освітніх, що, у свою чергу, має наслідком визнання договору оренди зі змінами, внесеними до нього додатковою угодою, недійсними відповідно до положень цивільного та господарського законодавства України.

Зазначене клопотання, додаткові матеріали та відповідь на відзив було долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.11.2018р. було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 12.12.2018р.

Протокольною ухвалою суду від 12.12.2018р. судом було задоволено клопотання прокурора та позивача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи по суті на 09.01.2019р.

При цьому, ухвалою суду від 12.12.2018р. було повідомлено позивача, третю особу та відповідачів про відкладення судового розгляду справи по суті на 09.01.2019р.

Присутні в судовому засіданні 09.01.2019р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримують та просять суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді прокурора на відзив відповідача 3.

Присутня в судовому засіданні 09.01.2019р. представник відповідача 3- КП "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" позов заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Крім того, просить суд долучити до матеріалів справи клопотання-колективне звернення працівників КП "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району", в якому колектив вказаного підприємства просить не приймати рішення про негайне виселення аптечного пункту №3 ЦРА №33 с. Бірки, а виселити аптечний пункт одночасно з виселенням амбулаторії НКП ЦПМСД Любешівської селищної ради та стоматологічного кабінету НКП Любешівська ЦРЛ з огляду на те, що негайне закриття аптеки сприятиме погіршенню забезпечення населення трьох сіл медикаментами, фінансового стану підприємства в цілому та призведе до скорочення працівників аптечного пункту.

Зазначене клопотання було долучено судом до матеріалів справи.

У визначений судом день та час третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-Бірківський заклад дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області уповноваженого представника в судове засідання 09.01.2019р. не направила, причину неявки представника суд не повідомила, своїм процесуальним правом на подання суду пояснень на позовну заяву не скористалась, пояснень по суті справи суду не подала, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (ухвала суду від 12.12.2018р., згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, була вручена Бірківському закладу дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області 15 грудня 2018 року).

У визначений судом день та час відповідач 1- Відділ освіти, молоді та спорту Любешівської районної державної адміністрації уповноваженого представника в судове засідання 09.01.2019р. не направив, причину неявки представника суд не повідомив, своїм процесуальним правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (ухвала суду від 12.12.2018р., згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, була вручена Відділу освіти, молоді та спорту Любешівської РДА 17 грудня 2018 року).

У визначений судом день та час відповідач 2- Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради уповноваженого представника в судове засідання 09.01.2019р. не направив, причину неявки представника суд не повідомив, своїм процесуальним правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (ухвала суду від 12.12.2018р., згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, була вручена Управлінню гуманітарної політики Любешівської селищної ради 17 грудня 2018 року).

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проаналізувавши подані прокурором та сторонами на обґрунтування позовних вимог та заперечень докази, беручи до уваги те, що третя особа та відповідачі належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи по суті, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу по суті, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора, представників позивача та відповідача 3, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений прокурором в інтересах держави в особі Любешівської селищної ради до відповідачів позов підставний та підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

Як встановлено судом та вбачається зі статуту Бірківського дошкільного навчального закладу "Сонечко" (нова редакція), затвердженого 25.02.2013р. Бірківським сільським головою та зареєстрованого 18.06.2013р. за №118810500150000074, Бірківський дошкільний навчальний заклад "Сонечко" було створено на підставі рішення виконкому Бірківської сільської ради народних депутатів №29 від 27.12.1987р. (а.с. 26-40).

Відповідно до інвентарної картки №1 обліку основних засобів в бюджетних установах, приміщення Бірківського ДНЗ, яке обліковується на балансі за інвентарним номером 10310003, введене в експлуатацію 01.05.1987р. та становить собою цегляну двоповерхову будівлю, криту шифером, з надвірними прибудовами (а.с. 58).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №19743027 від 31.03.2014р. право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0723181200:01:001:0521 площею 0,4909 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (для обслуговування приміщення дошкільного навчального закладу), яка розташована по вул. Леніна, 69 у с. Бірки Любешівського району, 31.03.2014 зареєстроване за територіальною громадою Бірківської сільської ради (а.с. 57).

На підставі рішення Любешівської районної ради "Про передачу дошкільних навчальних закладів району та майна, що знаходяться у власності територіальних громад сільських рад, у спільну власність територіальних громад сіл, селища Любешівського району" №36/4 від 30.07.2015р. дошкільні навчальні заклади району, серед яких Бірківський ДНЗ "Сонечко", та відповідне нерухоме майно, зокрема приміщення садочка, розташоване по вул. Леніна, 69 у с. Бірки Любешівського району, (інвентарний номер 10310003, 1987 року введення в експлуатацію) прийнято у спільну власність територіальних громад сіл, селища Любешівського району на баланс відділу освіти Любешівської райдержадміністрації (а.с. 73-75).

В подальшому, 04 березня 2016 року між Відділом освіти Любешівської районної державної адміністрації (орендодавець) та Комунальним підприємством "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" (орендар) було укладено договір оренди №3/1 індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району, згідно п. 1.1, 1.2 та 1.3 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне володіння і користування частину приміщення ДНЗ "Сонечко" с. Бірки (Бірківська амбулаторія) площею 47 м 2 , розташоване за адресою: Любешівський район, с. Бірки, вул. Леніна, 69, що знаходиться на балансі Відділу освіти Любешівської районної державної адміністрації, вартість якого визначено згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 37 847 грн. Майно здається в оренду з метою використання приміщення для розміщення аптечного пункту №3 ДЦРА №33. Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається стан майна, що орендується, та інші відомості за погодженням сторін.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі (п. 2.2. договору).

Пунктами 3.1., 3.2., 3.4. договору сторони погодили, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна мпільної вартості територіальних громад сіл, селища Любешівського району і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2016 року 236,54грн. і підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України. Розмір орендної плати переглядається при зміні власником методики її розрахунку чи інших змін чинного законодавства. Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Згідно п.п. 7.1 та 7.3 цього договору строк дії договору оренди складає один рік з 04.03.2016 по 04.03.2017 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Враховуючи положення п. 7.3. вказаного договору оренди, цей договір оренди є діючим на сьогоднішній день, оскільки термін його дії продовжений у відповідності до згаданих пунктів договору.

Договір оренди №3/1 індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району від 04.03.2016р. підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток орендодавця та орендаря.

Крім того, зазначений договір оренди 04.03.2016р. було погоджено Головою районної ради П.Н. Нагорним (а.с. 62-66).

Факт передачі приміщення дитячого садочка, розташованого за адресою: Любешівський район, с. Бірки, вул. Леніна, 69, оформлено відповідним актом, датованим 04.03.2016р. та підписаним начальником відділу освіти Любешівської райдержадміністрації та керівником ДЦРА №33, згідно якого приміщення передається орендарю в справному технічному стані, належному до експлуатації (а.с. 67).

Згідно розпорядження Волинської облдержадміністрації №216 від 17.05.2016р. вулицю Леніна у с. Бірки Любешівського району було перейменовано на вулицю Поліську.

В подальшому, рішенням Любешівської селищної ради №2-9/21 від 23.05.2018р. "Про безоплатне прийняття Бірківського дошкільного навчального закладу "Сонечко", в тому числі його будівель та споруд, індивідуально визначеного майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селища Любешівського району у комунальну власність Любешівської селищної ради, входження в засновники та затвердження Статуту в новій редакції" Бірківський дошкільний навчальний заклад "Сонечко", його будівлі (у тому числі приміщення дитячого садочка) та споруди, індивідуально визначене майно прийнято у комунальну власність Любешівської селищної ради та перейменовано на Бірківський заклад дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко" Любешівської селищної ради Волинської області (а.с. 42-43).

На підставі розпорядження селищного голови №106 від 14.06.2018р. "Про впорядкування договорів оренди" між Управлінням гуманітарної політики Любешівської селищної ради (орендодавець) та Комунальним підприємством "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" (орендар) 20 червня 2018 року було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди №3/1 від 04.03.2016р. індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району, згідно пунктів 1.1 та 1.2 якої Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради передає, а ДЦРА №33 приймає в тимчасове платне володіння і користування частину приміщення ЗДО "Сонечко" с. Бірки (Бірківська амбулаторія) площею 47 м 2 , яке розташоване по вул. Поліська, 69 у с. Бірки Любешівського району, що знаходиться на балансі Управління гуманітарної політики, вартість якого згідно акту оцінки становить 37 847 грн. Власником майна є Любешівська селищна рада, а орендар користується ним упродовж строку оренди. Крім того, внесено зміни до розділу 9 щодо юридичної адреси та реквізитів сторін. Згідно п. 3 додаткової угоди №1 інші умови договору оренди майна є незмінними. Відповідно до п. 4 дана угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору оренди №3/1 від 04.03.2016р.

Дана додаткова угода підписана визначеними сторонами (а.с. 83).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Судом засвідчується, що укладений між Відділом освіти Любешівської районної державної адміністрації та Комунальним підприємством "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" договір оренди №3/1 індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району від 04.03.2016р. з укладеною в подальшому між Управлінням гуманітарної політики Любешівської селищної ради (орендодавець) та Комунальним підприємством "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" (орендар) додатковою угодою №1 від 20.06.2018р. до договору оренди №3/1 індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району від 04.03.2016р. за своєю правовою природою виступає договором оренди.

Статтями 283, 286 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

Згідно п.п. 7.1 та 7.3 договору оренди №3/1 індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району від 04.03.2016р. строк дії договору оренди складає один рік з 04.03.2016 по 04.03.2017 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За приписами ст.785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Доказів повернення орендодавцю майна по акту прийому-передачі сторонами, зокрема, відповідачем 3 суду не надано. Натомість в судовому засіданні прокурором, представниками позивача, відповідача 3 засвідчено, що відповідач 3 на даний час користується спірним приміщенням та по акту приймання-передачі відповідачем об'єкт оренди позивачу не передано.

Отже, продовження відповідачем 3 користування об'єктом оренди підтверджує той факт, що договір оренди №3/1 індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району від 04.03.2016р. продовжував діяти і після 04.03.2017р.

З огляду на вказані вище обставини, суд вважає, що договір оренди №3/1 індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району від 04.03.2016р., який закінчив свою дію 04.03.2017р. є пролонгований (на той самий строк і на тих самих умовах) до 04.03.2019р., у зв'язку з продовженням відповідачем 3 користування даним приміщенням, відсутністю відповідних заперечень з боку орендодавця, та відсутністю доказів повернення орендарем майна по акту прийому-передачі. За таких обставин, у суду є всі підстави вважати, що відповідач 3 і по даний час користується орендованим приміщенням.

За даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним та єдиним видом діяльності Бірківського закладу дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко" Любешівської селищної ради Волинської області є дошкільна освіта (КВЕД 85.10). Аналогічна інформація наведена у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо Бірківського ЗДО "Ясла-садок "Сонечко" Любешівської селищної ради Волинської області (а.с. 41).

Згідно п. 1.7 Статуту Бірківського дошкільного навчального закладу "Сонечко" (нова редакція), затвердженого Бірківським сільським головою 25.02.2013р., зареєстрованого 18.06.2013р. за №11881050015000074 та діючого на момент передачі частини приміщення дитячого садочка в оренду, головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку (а.с. 27).

Аналогічно пунктами 1.7, 1.9 Статуту Бірківського дошкільного навчального закладу "Сонечко", визначено, що діяльність дошкільного закладу направлена на реалізацію основних завдань дошкільної освіти, збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей, формування їх особистості, розвиток творчих здібностей та нахилів, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту. Дошкільний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за реалізацію головних завдань дошкільної освіти, визначених ЗУ "Про дошкільну освіту", забезпечення рівня дошкільної освіти у межах державних вимог до її змісту, рівня і обсягу, дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" єдиним видом економічної діяльності КП "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.73) (а.с. 78-80).

В силу положень п.п. 5 та 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність, і застосування цих засад полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування мають бути належними і справедливими стосовно усіх суб'єктів цивільних правовідносин та відповідати загальновизнаним нормам обороту.

При цьому, концепція добросовісності може використовуватися судом в будь-якій ситуації, щоб виправити несправедливість, яка б мала місце, якщо б застосовувалися традиційні правила.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

В свою чергу, охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004).

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В силу положень ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Встановивши наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як зазначив Заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури у позовній заяві, підставою для представництва інтересів держави в даному випадку полягає у захисті прав дітей на отримання дошкільної освіти у навчальному закладі зі створеними відповідними умовами для їх функціонування і розвитку, зокрема і їх матеріальної бази, а також забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання та праці.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до суду в інтересах Любешівської селищної ради, представник якої підтримує позовну заяву заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури у даній справі.

Суд засвідчує, що в даному випадку звернення прокурора спрямоване не інакше як на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду приміщення об'єкту освіти, що, з огляду на значимість питання забезпечення державою права освіти, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства, становить суспільний інтерес.

Так, за нормою ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Можливість втручання прокурора у випадку, коли захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, або коли такий орган відсутній, а також вимоги ст. 29 ГПК України щодо необхідності обґрунтування підстав для здійснення прокурором представництва підкреслюють позавідомчий та міжгалузевий характер діяльності прокурора, як інституту, що призначений для універсального та постійного ефективного захисту конституційно значимих цінностей.

З огляду на викладене, суд вважає, що процесуальне представництво прокурором інтересу держави не може бути поставлено у формальну залежність від позивача, процесуальна позиція якого не співпадає з представленим прокурором державним інтересом.

Відтак, суд приходить до переконливого висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом до місцевого господарського суду.

Розглядаючи позовну вимогу про визнання недійсним спірного договору оренди, суд зазначає наступне:

Предметом даного судового розгляду є вимога про визнання недійсним договору оренди, у зв'язку із суперечністю вимогам закону, оскільки спірне нежитлове приміщення було передано в оренду для використання за цільовим призначенням, не пов'язаним з навчально-виховним процесом, а також про зобов'язання орендаря повернути позивачу орендоване нежитлове приміщення.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як визначено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у ст.203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст.207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.3 ст.207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Статтею 215 вказаного кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про дошкільну освіту" законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття. Державна політика у сфері дошкільної освіти визначається Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і втілюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Держава: надає всебічну допомогу сім'ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних закладах дошкільної освіти у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку; забезпечує доступну і безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти дітям з особливими освітніми потребами з урахуванням особливостей їх інтелектуального, соціального і фізичного розвитку у тій формі, яка для них є найбільш зручною та ефективною; піклується про збереження та зміцнення здоров'я, психологічний і фізичний розвиток дітей; сприяє розвиткові та збереженню мережі закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності (ст. 3 Закону України "Про дошкільну освіту").

У відповідності до статті 5 цього Закону систему дошкільної освіти становлять: заклади дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності; наукові і методичні установи; органи управління освітою; освіта та виховання в сім'ї.

Статтею 11 Закону України "Про дошкільну освіту" визначено, що заклад дошкільної освіти - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Державний нагляд (контроль) у сфері дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту" (стаття 21 ЗУ "Про дошкільну освіту").

Статтею 78 Закону України "Про освіту" встановлено, зокрема, що фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава може сприяти розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання відповідних освітніх субвенцій.

Статтею 61 Закону України "Про освіту" (в редакції Закону України № 1060-XII від 23.05.1991 року, яка діяла на момент укладення спірного договору) встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Статтею 5 Закону України "Про освіту" встановлено, що освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.

Згідно ч. 2. ст. 4 вказаного Закону право на безоплатну освіту для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти забезпечується за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Відповідно до ч.ч. 3, 6 ст. 22 Закону України "Про освіту" заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти. Статус комунального має заклад дошкільної освіти, заснований на комунальній формі власності (ч. 3 ст. 15 Закону України "Про дошкільну освіту").

Як встановлено ст. 3 Закону України "Про дошкільну освіту", держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття. Державна політика у сфері дошкільної освіти визначається Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і втілюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дошкільну освіту" майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно для роботи з дітьми.

Частиною 1 ст. 38 Закону України "Про дошкільну освіту" визначено, що матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини 1 статті 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Частиною 4 статті 80 Закону України "Про освіту" встановлено імперативну законодавчу вимогу, згідно якої об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

Частинами 1, 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" (в редакції Закону України № 1060-XII від 23.05.1991 року, яка діяла на момент укладення спірного договору) передбачено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Для розуміння, виявлення і розкриття цілей, які ставив законодавець закріплюючи ч. 5 ст.63 Закону України "Про освіту", яка забороняє використання об'єктів освіти не за призначенням, варто звернути увагу, що у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, затвердженій Указом Президента України від 25.06.2013р., наявність у системі освіти фактів нецільового використання приміщень навчальних закладів визначено, як одну з актуальних проблем розвитку освіти в Україні.

Забороняючи "використання не за призначенням" (ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту"), законодавство не містить чіткого зазначення, яке використання може кваліфікуватися таким, що буде суперечити призначенню. З огляду на викладене суд вважає, що законна мета норми ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту"- не допустити такого використання об'єкту освіти, яке за зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих ознак буде суперечити призначенню такого об'єкту з огляду на освітній, навчально-виховний, навчально-виробничий, науковий характер діяльності закладу освіти.

Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання приписів частини п'ятої статті 63 Закону України "Про освіту" є обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісна пов'язаність з навчально-виховним (освітнім) процесом мети такого використання (в тому числі, на умовах оренди).

Судом встановлено, що в даному випадку, орендар не є закладом освіти, не має ліцензії на надання освітніх послуг, тому не може здійснювати навчально-виховну діяльність та надавати такі послуги.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 38 Закону України "Про дошкільну освіту" вимоги до матеріально-технічної бази закладу дошкільної освіти визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

Відповідно з п. 2 Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.03.2016р. № 234, використання території, будівель, приміщень, споруд, обладнання дошкільних навчальних закладів іншими юридичними та фізичними особами з метою, що не пов'язана з навчально-виховним процесом та життєдіяльністю дітей, забороняється.

Такі ж самі положення містились у п. 1.12 Державних санітарних норм та правил "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2013р. № 678, які діяли на момент укладення спірного договору.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (далі - санітарні норми) - обов'язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.

Окрім того, пунктом 53 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №305 від 12.03.2003р., встановлено, що дошкільний навчальний заклад за погодженням із засновником (власником) може придбавати і орендувати необхідне обладнання та інше майно; отримувати допомогу від підприємств, установ, організацій або фізичних осіб; здавати в оренду приміщення, споруди, обладнання юридичним та фізичним особам для провадження освітньої діяльності згідно із законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", який діяв на момент укладення спірного договору, загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації - об'єкти освіти.

Аналіз вищевказаних норм матеріального права свідчить про те, що законодавством прямо передбачено заборону передачі в оренду об'єктів освіти не для цілей навчально-виховного процесу, причому об'єкт освіти це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Вказане зазначено в абз. 4 пп. 2.1 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013р.

Матеріалами справи підтверджено, що приміщення Бірківського закладу дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко""-дошкільний навчальний заклад Любешівського району Волинської області, який розташований по вул. Поліська, 69 у с. Бірки Любешівського району частина якого була надана в оренду відповідачу 3 - Комунальному підприємству "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" згідно спірного договору, належить до об'єктів освіти, а тому, на думку суду, не підлягає наданню в оренду для інших цілей, в тому числі для роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами.

При цьому суд враховує, що невикористання закладом дошкільної освіти спірного приміщення для навчального процесу не є підставою для визнання правомірним передачі такого приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом.

Відтак, Відділ освіти Любешівської райдержадміністрації, передаючи частину приміщення Бірківського закладу дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко"" в оренду Комунальному підприємству "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" під аптечний пункт, та Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради, укладаючи додаткову угоду до згаданого вище договору оренди, грубо порушили імперативну законодавчу вимогу про заборону використання майна навчального закладу в цілях, відмінних від освітніх, що, у свою чергу, має наслідком визнання договору оренди зі змінами, внесеними до нього додатковою угодою, недійсними відповідно до положень цивільного та господарського законодавства України.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 20.04.2016р. у справі №922/1805/15, від 21.03.2016р. у справі №922/5066/15, від 03.07.2017р. у справі №909/787/16, від 12.04.2017р. у справі №922/2759/16, від 16.05.2017р. у справі №909/837/16.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

При цьому, визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

З урахуванням наведених вимог господарського та цивільного законодавства, договір оренди індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району, №3/1 від 04.03.2016р., на підставі якого у тимчасове платне володіння і користування Комунальному підприємству "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" передано частину приміщення Бірківського закладу дошкільної освіти "Ясла-садок "Сонечко" площею 47 м.кв., розташованого по вул. Поліська, 69 у с. Бірки Любешівського району, зі змінами, внесеними до нього додатковою угодою № 1 від 20.06.2018р., укладеною між Управлінням гуманітарної політики Любешівської селищної ради та Комунальним підприємством "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району", необхідно визнати недійсним, оскільки вказаний договір укладений щодо об'єкта (майна навчального закладу), який не може бути переданий в оренду для цілей, не пов'язаних з освітнім процесом.

Правова позиція з приводу наявності підстав для визнання недійсним договору щодо передачі в оренду об'єкта освіти, який використовується для цілей, не пов'язаних з освітнім процесом та освітньою діяльністю, викладена в постановах Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі № 902/653/17, від 15.06.2018р. у справі № 906/164/17, від 09.08.2018р. у справі № 922/2686/15.

Крім того, суд зазначає, що загальноосвітній державний заклад може надавати платні послуги по передачі в оренду приміщень виключно з метою досягнення передбачених у статті 5 Закону України "Про загальну середню освіту" завдань, якими є виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоровя та здоровя інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоровя учнів (вихованців).

Як вбачається з матеріалів справи, основний вид економічної діяльності юридичної особи Комунального підприємства "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" визначений згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" єдиним видом економічної діяльності КП "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.73). А отже, Комунальне підприємство "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" використовує приміщення для роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами, що не є здійсненням освітньої діяльності з метою досягнення наведених у ст. 5 Закону України "Про освіту", ст. 11 Закону України "Про дошкільну освіту" завдань та суперечить нормам Закону України "Про освіту".

Щодо вимоги про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення суд виходив з наступного:

Відповідно до частини статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту, як правило, договір найму припиняється.

Як визначено ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, визнання недійсним договору оренди є правовим наслідком повернення цього приміщення орендодавцю в порядку і на умовах, які встановлені законом.

Враховуючи викладене, вимога прокурора про зобов'язання Комунального підприємства "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" повернути за актом прийому-передачі частину орендованого приміщення Бірківського дошкільного навчального закладу "Ясла-садок "Сонечко" площею 47 м.кв., розташованого по вул. Поліська, 69, у с. Бірки Любешівського району Волинської області, у комунальну власність Любешівської селищної ради в особі балансоутримувача Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради є похідною щодо первісної позовної вимоги, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вищевикладені встановлені судом обставини та положення чинного законодавства України в повній мірі спростовують факти, визначені відповідачем 3- КП "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" та покладені останнім в основу заперечень на пред'явлений позов.

Водночас, згідно пункту 1, 2 частини 6 статті 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення, надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Оскільки звільнення приміщення згідно рішення суду (в даному випадку звільнення Комунальним підприємством "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" орендованого на підставі договору оренди №3/1 індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району від 04.03.2016р. майна- частини приміщення ДНЗ "Сонечко" с. Бірки (Бірківська амбулаторія) площею 47 м 2 , розташованого за адресою: Любешівський район, с. Бірки, вул. Поліська, 69) потребує певного часу і виконання рішення суду в цій частині є, на думку суду, неможливим відразу, що пов'язане із наявністю у приміщенні товарно-матеріальних цінностей, необхідністю відшуковування приміщення, придатного для їх подальшого зберігання та/або здійснення аптекою №33 подальшої господарської діяльності, а з огляду на те, що негайне звільнення приміщення відповідачем 3 може створити негативні наслідки для населення регіону, суд вважає за необхідне встановити строк до якого відповідачу 3-КП "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" слід повернути за актом прийому-передачі частину орендованого приміщення Бірківського дошкільного навчального закладу "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області площею 47 м.кв., розташованого по вул. Поліська, 69, у с. Бірки Любешівського району Волинської області, у комунальну власність Любешівської селищної ради в особі балансоутримувача: Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради, а саме до 05 березня 2019 року.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі понесла Прокуратура Волинської області, слід відшкодувати їй у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України за рахунок Відділу освіти, молоді та спорту Любешівської районної державної адміністрації, Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради, Комунального підприємства "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" в рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди №3/1 індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району від 04 березня 2016 року, укладений між Відділом освіти Любешівської районної державної адміністрації та Державною центральною районною аптекою №33 Любешівського району, про передачу в тимчасове платне володіння і користування частини приміщення Бірківського дошкільного навчального закладу "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області площею 47 м.кв., розташованого по вул. Поліська, 69, у с. Бірки Любешівського району, із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 20.06.2018р., укладеною між Управлінням гуманітарної політики Любешівської селищної ради та Державною центральною районною аптекою №33 Любешівського району.

3. Зобов'язати Комунальне підприємство "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" (44200, Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вул. Незалежності, 75, код ЄДРПОУ 01975287) в строк до 05 березня 2019 року повернути за актом прийому-передачі частину орендованого приміщення Бірківського дошкільного навчального закладу "Ясла-садок "Сонечко"" Любешівської селищної ради Волинської області площею 47 м.кв., розташованого по вул. Поліська, 69, у с. Бірки Любешівського району Волинської області, у комунальну власність Любешівської селищної ради в особі балансоутримувача: Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради (44200, Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вул. Незалежності, 53, код ЄДРПОУ 42043220).

4. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Любешівської районної державної адміністрації (44200, Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вул. Незалежності, 54, код ЄДРПОУ 02141644) на користь Прокуратури Волинської області (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915, розрахунковий рахунок 35216072004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) 1 174,66 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

5. Стягнути з Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради (44200, Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вул. Незалежності, 53, код ЄДРПОУ 42043220) на користь Прокуратури Волинської області (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915, розрахунковий рахунок 35216072004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) 1 174,66 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

6. Стягнути з Комунального підприємства "Державна центральна районна аптека №33 Любешівського району" (44200, Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вул. Незалежності, 75, код ЄДРПОУ 01975287) на користь Прокуратури Волинської області (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915, розрахунковий рахунок 35216072004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) 1 174,66 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

7. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 11.01.2019р.

Суддя В. А. Войціховський