Постанова

від 09.01.2019 по справі 812/1292/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року справа №812/1292/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Т.Г. Арабей, Геращенка І.В., за участю секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника позивача Кравченка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 р. (у повному обсязі складено 19 жовтня 2018 року у м. Сєвєродонецьк) у справі № 812/1292/18 (головуючий І інстанції суддя Кисельова Є.О.) за позовом Благодійного фонду Милосердя-Луганськ до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08.05.2018 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.12.2017 року № 0042621308 (індивідуальний акт) відносно позивача; вирішити питання судових витрат (а.с. 4-7).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року у справі № 812/1292/18 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0042621308 від 20 грудня 2017 року.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 176-179).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем було несвоєчасно сплачено єдиний внесок за період з 21 листопада 2013 року по 25 грудня 2014 року та з 21 квітня 2015 року по 28 вересня 2017 року. Несвоєчасність сплати підтверджується відомостями інтегрованої картки з єдиного внеску позивача. За таких обставин на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 відповідачем було застосовано штрафні санкції та нараховано пеню.

Вказана ситуація виникла у зв'язку з тим, що позивач помилково сплатив 6749, 00 на інший рахунок. З заявою про зарахування коштів на рахунок Старобільської ОДПІ позивач звернувся після винесення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Борг зі сплати єдиного внеску виникав декілька разів, але він існував кілька днів та погашався платником самостійно, у зв'язку з чим були відсутні підстави для формування та надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі розділу 6 Інструкції.

У відзиві на апеляційну представник позивача просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ГУ ДФС у Луганській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Благодійний фонд Милосердя - Луганськ є благодійною організацією, вид діяльності: 88.99 надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у., ідентифікаційний код юридичної особи: 25059862, місцезнаходження юридичної особи: 92703, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, вул. Трудова, будинок 16 (а.с. 20-23).

Рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.12.2017 за № 0042621308, на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було застосовано до благодійного фонду Милосердя - Луганськ наступні штрафні санкції, а саме:

- за період з 21.11.2013 до 25.12.2014 - штраф у розмірі 1401,05 грн.;

- за період з 21.04.2013 до 25.12.2014 - штраф у розмірі 13221,75 грн.;

- нараховано пеню у розмірі 630, 70 грн.

Запропоновано позивачу протягом десяти календарних днів після надходження рішення сплати на рахунок Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Луганській області грошові кошти в сумі 15253,50 грн. (а.с. 13).

Позивачем було сплачено єдиний внесок за 1 половину жовтня 2013 року в сумі 6749,00 грн. до місцевого бюджету Жовтневого району, що підтверджується платіжним дорученням № 212 від 15.10.2013 (а.с. 11).

Відповідно до листа ГУ ПФУ у Луганській області від 19.11.2015 за № 6227/04-02, станом на 01.10.2013 за позивачем відповідно до центрального сховища даних обліку сплати страхових внесків Пенсійного фонду України, значиться переплата в сумі 10780,86 (сплата єдиного соціального внеску за найманих працівників) (а.с. 12).

Листом від 24.06.2016 за № 24/1267 позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС з проханням звірити стан заборгованості/переплати єдиного соціального внеску станом на 01.10.2013 (а.с. 96).

Позивач 28.12.2017 листом за № 231/1476 звернувся до Луганської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з проханням сплачену суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за першу половину жовтня 2013 року відповідно до платіжного доручення № 212 від 15.10.2013 у розмірі 6749,00 грн. зарахувати на рахунок Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області (а.с. 97).

Згідно листа від 25.05.2018 за № 4/4/12-32-13-11-05 станом на 01.10.2013 у позивача існувала переплата по єдиному соціальному внеску, а саме:

- по ІКП 71040000 Єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасової втрати працездатності - у сумі 10780,86 грн.;

- по ІКП 71090000 Добровільна участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - у сумі 6749,00 грн.

Крім того, як вбачається із змісту листа від 25.05.2018 за № 4/4/12-32-13-11-05, станом на 24.05.2018 ГУ ДФС у Луганській області підготовлено платіжне доручення для перерахування помилково сплачених коштів по єдиному внеску на суму 6749,00 грн. (а.с. 101-102).

Дослідженням рішення про результати розгляду скарги від 05.02.2018 за № 3902/6/99-99-11-02-0225 судом встановлено, що єдиний внесок за жовтень-грудень 2013 року; лютий, червень, липень, листопад 2014 року; березень-серпень, жовтень-грудень 2015 року; січень, лютий, квітень, травень, липень - грудень 2016 року; березень, квітень, серпень 2017 року сплачено з порушенням законодавчо встановлено строку, у зв'язку із чим ГУ ДФС у Луганській області було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені (а.с. 8-10).

Головним управлінням ДФС у Луганській області були надані пояснення від 14.09.2018, відповідно до яких перерахування помилково сплачених коштів по єдиному внеску по підприємству Благодійний фонд Милосердя - Луганськ на рахунок, відкритий в Старобільській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області на суму 6749,00 грн. не відбулось у зв'язку із відсутністю коштів на відповідному рахунку. З метою отримання необхідних коштів ГУ ДФС у Луганській області було направлено звернення від 24.05.2018 № 6 до Державної фіскальної служби України з проханням перерахувати кошти у сумі 6749,00 грн. для подальшого перерахунку зазначених коштів. Станом на 14.09.2018 кошти у сумі 6749,00 грн. для зарахування єдиного внеску необхідних для повернення помилково сплачених БФ Милосердя - Луганськ коштів на рахунок ГУ ДФС у Луганській області не надійшли. У разі надходження необхідних коштів у сумі 6749,00 грн. для повернення помилково сплачених БФ Милосердя - Луганськ коштів, вказані кошти будуть перераховані (а.с. 157).

Зазначені обставини не є спірними та не заперечуються.

Спірним у даній справі є правомірність дій відповідача щодо прийняття рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.12.2017 року № 0042621308 (індивідуальний акт) відносно позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 за № 2464 - VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, передбачено, що платниками єдиного внеску, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною другою статті 6, частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464-VI встановлений обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок незалежно від фінансового стану платника.

При цьому, платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб (пункт 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI).

Як передбачено частиною п'ятою статті 9 Закону № 2464-VI, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Водночас, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску (пункт третій частини 2 статті 12 Закону № 2464-VI).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом, визначено частиною 11 статті 9 Закону № 2464-VI.

У свою чергу, відповідно до частини тринадцятої статті 9 Закону № 2464-VI, суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом третім частини 1 статті 14 Закону № 2464-VI, органи доходів і зборів зобов'язані, серед іншого, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Відповідно до пункту другого частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI (у редакції, що діяла до 01.01.2015) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

Законом України від 28 грудня 2015 року № 77-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці внесено зміни до пункту другого частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, а саме збільшено розмір штрафної санкції за порушення, що виникли з 01.01.2015 до 20 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску.

Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (частина перша статті 25 Закону № 2464-VI).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів, визначено частиною третьою статті 25 Закону № 2464-VI.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Статтею 25 Закону № 2464-VI, яка визначає заходи впливу та стягнення, передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина четверта статті 25 Закону № 2464-VI).

Як встановлено у абзаці третьому частини 4 статті 25 Закону № 2464-V, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абзац четвертний частини 4 статті 25 Закону № 2464-V).

Аналізуючи положення чинного законодавства України, яке визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд приходить до висновку, що суми недоїмки, які стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів, має бути обчислена органом доходів і зборів.

Судом встановлено, що згідно рішення № 0042621308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.12.2017, було застосовано до БФ Милосердя-Луганськ штрафні санкції у розмірі 1401,05 грн. за період з 21.11.2013 до 25.12.2014, штраф у розмірі 13221,75 грн. за період з 21.04.2015 до 28.09.2017 та нараховано пеню у розмірі 630,70 грн. (а.с. 13).

Проте, при прийнятті рішення № 0042621308 від 20.12.2017 та складанні розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до рішення № 0042621308 від 20.12.2017, відповідачем, як органом доходів і зборів, в порушення положень Закону № 2464-VI не було обчислено та визначено суму недоїмки, яку має бути стягнуто з нарахуванням пені та застосуванням штрафів, визначених частиною третьою статті 25 Закону № 2464-VI.

Також, відповідачем, як органом доходів та зборів в порушення статті 25 № 2464-VI у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не було надіслано БФ Милосердя - Луганськ вимогу про сплату недоїмки, що спростовує доводи апелянта у зазначеній частині.

Визначений в рішенні Головного управління ДФС у Луганській області № 0042621308 від 20.12.2017 обов'язок БФ Милосердя - Луганськ сплатити штрафні санкції в сумі 15253,50 грн. протягом десяти календарних днів після надходження рішення на рахунки Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Луганській області не є вимогою в розумінні положень Закону № 2464-VI, оскільки платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею саме з дня надходження вимоги про сплату недоїмки.

Таким чином, позивач був фактично позбавлений можливості у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки узгодити її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку, що є грубим порушенням прав та обов'язків платника єдиного внеску, визначених статтею 6 Закону № 2464-VI.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

При цьому, як передбачено частиною 4 статті 8 Закону № 2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Водночас, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1. Податкового кодексу України).

Згідно абзацу другого пункту 86.1. Податкового кодексу України, акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

В матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких було винесено оскаржуване рішення № 0042621308 від 20.12.2017.

Крім того, позивачем було вчасно та в повному обсязі сплачено суму єдиного внеску за першу половину жовтня 2013 року на рахунок № 37190209001234, про що свідчить виписка з банківського рахунку. Зазначені кошти все одно потрапили на рахунок ДФС.

Згідно ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено, що, прийнявши рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.12.2017 року № 0042621308 (індивідуальний акт) відносно позивача, він діяв правомірно.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0042621308 від 20.12.2017 є протиправним та підлягає скасування, а позовні вимоги благодійного фонду Милосердя - Луганськ задоволенню, про що вірно зазначеного судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 р. у справі № 812/1292/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 10 січня 2019 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко