Постанова

від 11.01.2019 по справі 554/1423/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1423/17 Номер провадження 22-ц/814/161/19Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря Лимар О.М.,

за участі: представників-адвокатів :позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 жовтня 2018 року, прийнятого під головуванням судді Шевської О.І. в м. Полтаві, із складанням повного тексту рішення 19 жовтня 2018 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБ -2014" до ОСОБА_4 про повернення безпідставно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 жовтня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КУБ 2014 до ОСОБА_4 про повернення безпідставно отриманих коштів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КУБ 2014 грошові кошти у сумі 510 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КУБ 2014 13509,23 грн. судового збору.

Рішення оскаржив ОСОБА_4, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове,яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ КУБ 2014 .

У відзиві на апеляційну скаргу, представник КУБ 2014 вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 15 червня 2016 року ТОВ КУБ 2014 та ОСОБА_4 уклали між собою договір про надання поворотної фінансової допомоги.

У відповідності до пункту 1.1. Договору сторони домовилися, що ОСОБА_4передає у користування ТОВ КУБ 2014 грошові кошти у розмірі 3250000,00 грн., а ТОВ КУБ 2014 зобов'язується повернути ОСОБА_4таку ж суму грошових коштів.

Позивач зазначав, що на виконання умов вказаного Договору ОСОБА_4вніс у касу ТОВ КУБ 2014 грошові кошти в загальній сумі 580000,00 грн.

ТОВ КУБ 2014 в якості повернення фінансової допомоги за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 15.06.2016 року, перерахувало 16.06.2016 року, 22.06.2016 року, 29.06.2016 року, 06.07.2016 року на банківський рахунок ОСОБА_4грошові кошти у загальному розмірі 1373949,00 грн., тобто на 793949,00 грн. більше, ніж повинне було повернути.

Товариство вважає, що сума поворотної фінансової допомоги на загальну суму 510000,00 грн. перерахована 07.11.2016 року та 08.11.2016 року, та яка отримана Відповідачем без достатньої правової підстави має бути повернута.

Відповідно до листа ПАТ КБ ПриватБанк від 03.04.2017 року №20.1.0.0.0/7-20170202/799, Банк повідомив, що виконав розрахунковий документ що надійшов від банка платника ТОВ КУБ 2014 , а саме платежі від 07.11.2016 на суму 505000,00 грн. та від 08.11.2016 на суму 5000,00 грн. - загальна сума 510000,00 грн. зараховані на рахунок отримувача ОСОБА_4

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень ч.1 ст.1212 ЦК України та того, що з банківської виписки по рахунку НОМЕР_1, що надана ТОВ КУБ 2014 , останній перерахував ОСОБА_4 на погашення позики грошові кошти у загальному розмірі 1373949,00 грн. Різниця між сумою отриманих і повернутих кредитору коштів складає 790551,00 грн. Однак, враховуючи, що позивач зменшив розмір позовних вимог, до стягнення підлягає 510000,00 грн.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України ).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої ст.509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього УКодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 ст.202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частинами 1 та 2 ст.205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами ч.1 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою ст.11 ЦК України.

Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбаченихст.ст. 11,600, 601, 604-607,609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як свідчить аналіз матерiалiв справи, відповідач набув кошти за існування достатніх правових підстав, у спосіб, передбачений договором від 15.06.2016р. про надання поворотної фінансової допомоги та її поверненню стороні даного правочину.

На час розгляду справи зазначений договір є чинним та ніким не оскаржений. Твердження представника ТОВ КУБ 2014 про нікчемність укладеного договору не приймаються до уваги, зважаючи на його оспорюваність. При цьому товариство з позовом про визнання договору недійсним не зверталось.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ КУБ 2014 з даними вимогами звернулось до суду 21.02.2017р. до настання строку дії даного договору, визначеного п.2.1 - до 31 грудня 2017р., у зв'язку з чим твердження суду про різницю між сумою отриманих і повернутих кредитору коштів в розмірі 790551,00 грн. є помилковим, зважаючи на те, що договір ще продовжував діяти.

За таких обставин, ураховуючи, що доказів визнання укладеного правочинну недійсним або його розірвання не надано, суд першої iнстанцiї дійшов помилкового висновку про те, що оспорювана сума вважається отриманою відповідачем безпідставно в розумінні ст.1212 ЦК України.

Отже, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не ст.1212 ЦК України, на яку посилався позивач як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

Крім того, колегія суддів вбачає, що, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що на виконання умов Договору ОСОБА_4вніс у касу ТОВ КУБ 2014 грошові кошти в загальній сумі 580000,00 грн., на підтвердження чого надав квитанції до прибуткових касових ордерів № 4 від 16.06.2016р., № 8 від 22.06.2016р., № 12 від 29.06.2016р. та № 17 від 06.07.2016р. ( т.1, а.с.5).

Проте, співставляючи надані позивачем копії квитанцій з оригіналами квитанцій, наданих відповідачем, вбачається явна розбіжність, що полягає у різній нумерації касових ордерів № 24 від 16.06.2016р., № 28 від 22.06.2016р., № 32 від 29.06.2016р. та № 37 від 06.07.2016р., різний відбиток печаток товариства на квитанціях та підписів ОСОБА_4 ( т.2, а.с.223), що викликає сумнів у належному обгрунтуванні позовних вимог та належності наданих доказів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування постановленого по справі рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ КУБ 2014 .

Керуючись ст.ст. 367, 374,376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 жовтня 2018 рокускасувати, ухваливши нове рішення.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "КУБ -2014" в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про повернення безпідставно отриманих коштів.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна

Повний текст постанови складено 11.01. 2019 р.