Постанова

від 26.12.2018 по справі 911/2073/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р. Справа№ 911/2073/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Разіної Т.І.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 26.12.2018,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Саливонківський цукровий завод

на рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 (повний текст складено 17.05.2018)

у справі №911/2073/17 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Е Сервіс

до Публічного акціонерного товариства Саливонківський цукровий завод

про стягнення 467 273,35 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Д-Е Сервіс (далі, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Саливонківський цукровий завод (далі, відповідач) про стягнення з відповідача 467 273,35 грн., з яких: 380 884,91 грн. - основна заборгованість; 53 031,70 грн. - пеня за період з 30.12.2016 по 06.07.2017; 27 439,98 грн. збитки від інфляції за період з 30.12.2016 по 06.07.2017; 5 916,76грн - 3% річних за період з 30.12.2016 по 06.07.2017.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №05/10-2016-1 від 05.10.2016 в частині сплати за виконані роботи у встановлений договором строк.

Відповідач, у свою чергу, заперечуючи проти позову, вказував, що позивачем роботи виконано неякісно, про що вказано в дефектному акті та претензіях відповідача до позивача з приводу усунення виявлених недоліків.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2018 у справі №911/2073/17 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Саливонківський цукровий завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Е Сервіс 380 884,91 грн. основного боргу, 51 570,77 грн. пені, 27 439,98 грн. збитків від інфляції, 5 760,23 грн. 3% річних, а також 6 984,84 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. В частині стягнення 1 460,93 грн. пені та 156,53 грн. 3% річних у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи, а саме: актом наданих послуг №1 від 26.12.2016, актом від 21.04.2017 на виконані гарантійні роботи, калькуляцією та переліком запасних частин і матеріалів для ремонту, у обсязі ПР-1 двигуна 6ЧН21/21 (211Д-2М) тепловозу ТГМ-4А, базовий; переліком витратних матеріалів для поточного, в обсязі ПР-1, ремонту та опосвідчення загального обладнання та приладів безпеки тепловозу ТГМ-4А, №2545, Саливонківський цукрозавод; переліком запасних частин та витратних матеріалів для поточного, в обсязі ПР-1, ремонту та опосвідчення гальмівного обладнання та приладів тепловозу ТГМ-4А, №2545, Саливонківський цукрозавод; переліком запасних частин та матеріалів для ремонту, в обсязі ПР-3, УГП 750/202 Пр2 тепловозу ТГМ-4А, базовий; переліком запасних частин та витратних матеріалів для поточного, в обсязі ПР-3, ремонту компресора ПК-35 тепловозу ТГМ-4А, базовий; переліком ЗіП та матеріалів для ремонту, в обсязі ПР-3, колісних пар та ревізії вістових редукторів та букс 2-х візків ТГМ-4.35.01.001 тепловозу ТГМ-4А, №2545, Саливонківського цукрозаводу, актами приймання-передачі запасних частин від 19.10.2016, від 25.10.2016, від 01.12.2016, від 13.12.2016, від 14.12.2016, а також накладними від 19.10.2016, від 25.10.2016, від 01.12.2016, від 16.12.2016, від 14.12.2016 підтверджується факт виконання позивачем робіт згідно Договору у повному обсязі та належної якості та прийняття їх замовником після проведених іспитів без зауважень, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача остаточної оплати згідно Договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- судом першої інстанції з порушенням норм статті 837 Цивільного кодексу України помилково оцінений Акт надання послуг №1 від 26.12.2016, оскільки сторони в ньому не зазначили про приймання-передачу саме робіт за Договором, а тому останній не є актом приймання-передачі виконаних робіт в контексті пункту 5.1.3. даного Договору;

- у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази як на підтвердження факту проведення попереднього іспиту-випробування тепловозу ТГМ-4А, так і отримання його позитивного результату, що передбачено пунктом 7.2. Договору.

- акт від 21.04.2017 на виконані гарантійні роботи, на який послався суд в оскарженому рішенні, не є належним доказом, яким може підтверджуватися факт проведення таких гарантійних робіт;

- судом проігноровані пояснення відповідача та не надана оцінка тій обставині, що виконавець не передавав двигун замовнику після нібито проведеного ремонту;

- судом не взята до уваги та обставина, що працівники ТОВ Д-Е Сервіс неодноразово (у сукупності 17 робочих днів) виконували ремонтні роботи згідно договору у період з 12.01.2017 по 21.04.2017 (у тому числі після 10.03.2017, тобто кінцевої дати, до якої роботи згідно договору мали бути виконані), чим підтверджується, що станом ані на 26.12.2016, ані на 10.03.2017 роботи по цьому Договору не були виконані виконавцем повністю та якісно;

- суд не врахував положення пункту 8.1. Договору щодо відповідальності позивача за порушення строків виконання робіт та права відповідача на повну (або в частині) односторонню відмову від виконання умов договору, а також права вимагати від відповідача у такому випадку повернення фактично сплаченої суми авансу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 (головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.) поновлено Публічному акціонерному товариству Саливонківський цукровий завод строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 у справі №911/2073/17; відкрито апеляційне провадження у справі №911/2073/17; зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 у справі № 911/2073/17; встановлено учасникам справи строк на подання відзиву; призначено справу №911/2073/17 до розгляду на 02.10.2018.

21.09.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд залишити рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Позивач у відзиві наголошує, зокрема, на тому, що передача двигуна в ремонт та з ремонту не виконувалась, оскільки усі роботи проводились на тепловозі на території замовника, де і проводились попередні іспити-випробування; позивачем на підтвердження проведення робіт надані калькуляції та перелік запасних частин і матеріалів для ремонту, у обсязі ПР-1 двигуна 6ЧН21/21 (211Д-2М) тепловозу ТГМ-4А, базовий; перелік витратних матеріалів для поточного, в обсязі ПР-1, ремонту та опосвідчення загального обладнання та приладів безпеки тепловозу ТГМ-4А, №2545, Саливонківський цукрозавод; перелік запасних частин та витратних матеріалів для поточного, в обсязі ПР-1, ремонту та опосвідчення гальмівного обладнання та приладів тепловозу ТГМ-4А, №2545, Саливонківський цукрозавод; перелік запасних частин та матеріалів для ремонту, в обсязі ПР-3, УГП 750/202 Пр2 тепловозу ТГМ-4А, базовий; перелік запасних частин та витратних матеріалів для поточного, в обсязі ПР-3, ремонту компресора ПК-35 тепловозу ТГМ-4А, базовий; перелік ЗіП та матеріалів для ремонту, в обсязі ПР-3, колісних пар та ревізії вістових редукторів та букс 2-х візків ТГМ-4.35.01.001 тепловозу ТГМ-4А, №2545, Саливонківського цукрозаводу, акти приймання-передачі запасних частин від 19.10.2016, від 25.10.2016, від 01.12.2016, від 13.12.2016, від 14.12.2016, а також накладні від 19.10.2016, від 25.10.2016, від 01.12.2016, від 16.12.2016, від 14.12.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2018 прийнято апеляційну скаргу ПАТ Саливонківський цукровий завод на рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 у справі №911/2073/17 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Яковлєв, М.Л., Тарасенко К.В.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №911/2073/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2018 справу №911/2073/17 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Разіної Т.І., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2018 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Саливонківський цукровий завод на рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 у справі №911/2073/17 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Тищенко А.І. та призначено справу до розгляду на 15.11.2018.

Повноважні представники сторін у судове засідання 15.11.2018 не з'явились, у зв'язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 розгляд справи відкладено на 04.12.2018.

04.12.2018 представник відповідача подав через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме копій листа ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 15.11.2018, в якому зазначаються відомості про стан виконання оскарженого у даній справі рішення суду першої інстанції, постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.08.2018, наказів В.о. виконавчого директора Публічного акціонерного товариства Саливонківський цукровий завод Сідлецького О.М. від 10.04.2017, 12.01.2017, 17.01.2017, 06.02.2017, 06.03.2017, 14.03.2017, 18.04.2017 (на підставі яких зазначені в них працівники позивача у відповідні дати допускалися на територію заводу для виконання ремонтних робіт з вузлів та агрегатів тепловозу, та які зберігалися у охоронної фірми Легіон ).

Колегія суддів, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, ухвалила надати оцінку вказаним доказам під час розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 у справі №911/2073/17 судом оголошено перерву до 26.12.2018.

22.12.2018 від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, у яких останній наголосив, що попередні іспити-випробування тепловозу ТГМ-4А були зроблені виконавцем у повному обсязі згідно з інструкцією по експлуатації тепловозу ТГМ-4А, що і підтверджується складеним актом надання послуг №1 від 26.12.2016. Водночас, перед підписанням акту надання послуг №1 від 26.12.2016, виконавцем замовнику були передані з ремонту вузли та агрегати тепловозу, що було зафіксовано в актах приймання-передачі запасних частин, які були підписані з обох сторін.

26.12.2018 відповідач подав через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду заяву, в якій у відповідності до статті 333 Господарського процесуального кодексу України просив суд у разі скасування оскарженого рішення суду вирішити питання про поворот виконання рішення, яке було виконане в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 26.12.2018, з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити оскаржене рішення суду без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у позові відмовити повністю. Підтримував подану ним 26.12.2018 заяву про поворот виконання рішення суду.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та доповнень до відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі із наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 05.10.2016 між Публічним акціонерним товариством Саливонківський цукровий завод (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Д-Е Сервіс (виконавець) укладено Договір №05/10-2016-1 (далі, Договір).

За умовами Договору виконавець зобов'язується виконати нижче вказані роботи з ремонту вузлів та агрегатів тепловозу ТГМ- 4А №2545, згідно переліку: ремонт двигуна 6ЧН 21/21 (211д-2М) тепловозу ТГМ-4А вид робіт ПР-1; ремонт колісних пар та ревізія букс та вістових редукторів двох візків тепловозу ТГМ-4А вид робіт ПР-3; ремонт компресору ПК-35 тепловозу ТГМ-4А вид робіт ПР-3; ремонт гідропередачі УГП 750/202/ПР4 тепловозу ТГМ-4А вид робіт ПР-3; ремонт та опосвідчення загального обладнання тепловозу ТГМ-4А вид робіт ПР-1; ремонт та опосвідчення загального обладнання та приладів безпеки тепловозу ТГМ-4А вид робіт ПР-1 з використанням при виконанні робіт власних запасних частин та матеріалів, а замовник зобов'язується своєчасно сплачувати вартість виконаних робіт та використаних запасних частин та матеріалів, на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору необхідність проведення додаткових робіт та використання додаткових запасних частин та матеріалів, яка виникне під час виконання робіт, передбачених цим договором, на підставі дефектного акту, який є невід'ємною частиною договору, узгоджується між сторонами та оформлюється шляхом підписання додаткових угод, які є його невід'ємною частиною.

03.11.2016 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 про наступне: замовник і виконавець згідно пункту 1.2. та пункту 3.3. прийшли до згоди доповнити та змінити умови Договору №05/09-2016-1 від 05.10.2016 шляхом підписання даної додаткової угоди №1.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 сторони погодили, що в результаті складання та підписання дефектного акту від _.10.2016, який складений за фактом огляду тепловозу ТГМ-4А та є невід'ємною частиною даного договору, сторонами були виявлені понаднормово зношені деталі та вузли, що не входять у калькуляції визначення цін (додатки №1-6), які додані до Договору №05/09-2016-1 від 05.10.2016 та є його невід'ємною частиною, згідно переліків запасних частин і матеріалів для проведення робіт по ремонту відповідних агрегатів, вузлів та механізмів. Згідно вищевикладеного, сторони дійшли згоди доповнити Договір №05/09-2016-1 від 05.10.2016 додатковим переліком з вартістю запасних частин і матеріалів для ремонту відповідних агрегатів, вузлів та механізмів тепловозу ТГМ-4А (додаток №7), який є невід'ємною частиною даного договору на підставі дефектного акту від _.10.2016.

Так, пунктом 3 Додаткової угоди №1 змінено умови Договору, а саме пунктів 3.1., 3.2. та 6.2. Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 03.11.2016) до вартості робіт входить ремонт двигуна 6ЧН 21/21 (211д-2М) тепловозу ТГМ-4А вартість робіт без ПДВ - 170 200,00 грн., ремонт колісних пар та ревізія букс та вістових редукторів двох візків тепловозу ТГМ-4А вартість робіт без ПДВ - 960 000,00 грн.; ремонт двох рам візків в сборі тепловозу ТГМ-4А вартість робіт без ПДВ - 65000,00 грн.; ремонт компресору ПК-35 тепловозу ТГМ-4А вартість робіт без ПДВ - 35 000,00 грн.; ремонт гідропередачі УГП 750/202/ПР4 тепловозу ТГМ-4А вартість робіт без ПДВ - 260 000,00 грн.; ремонт та опосвідчення загального обладнання тепловозу ТГМ-4А вартість робіт без ПДВ - 58 984, 52 грн.; ремонт та опосвідчення загального обладнання та приладів безпеки тепловозу ТГМ-4А вартість робіт без ПДВ - 37 835,94 грн. Загалом без ПДВ: 1 587 020,46, ПДВ-20% - 317 404,09 грн., сума до сплати 1 904 424,55 грн. Вартість виконаних робіт включає в себе: вартість виконаних робіт, вартість використаних запасних частин та матеріалів, вартість транспортних витрат замовника, робіт з демонтажу, ремонту та опосвідчення, вартість робіт з монтажу, вартість пусконалагоджувальних робіт, суми всіх податків та зборів, сплата яких передбачена чинним законодавством України. Вартість виконаних робіт та використаних запасних частин та матеріалів визначається відповідними калькуляціями (додатки №№1-7) та відповідними переліками запасних частин та витратних матеріалів, які є невід'ємними частинами договору.

У пункті 3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 03.11.2016) передбачено, що загальна сума договору на момент підписання додаткової угоди №1 становить: 1 904 424,55грн, в тому числі ПДВ 20%: 317 404,09 грн.

Відповідно до пункту 4.1. Договору виконавець розпочинає виконання робіт протягом 5-ти робочих днів після підписання Договору, за умови виконання замовником пункту 5.1.1. цього договору, або в інший термін за погодженням сторін та зобов'язується виконати їх протягом 60-ти робочих днів з моменту виконання замовником пункту 5.1.2. даного Договору.

Згідно пункту 4.2. Договору зобов'язання сторін по Договору вважаються виконаними після підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт, визначених договором та повної оплати їх замовником відповідно до пунктів 5.1.1. - 5.1.3. даного Договору.

За змістом пункту 5.1. розділу 5 Договору розрахунки за виконані виконавцем роботи проводяться: замовник здійснює попередню оплату у розмірі 40% від суми договору, визначеної пунктом 3.2., протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку, виставленого виконавцем (пункт 5.1.1.); замовник здійснює наступну оплату у розмірі 40% від суми договору, визначеної пунктом 3.2., протягом 5-ти банківських днів з моменту складання та підписання уповноваженими особами сторін дефектного акту та отримання рахунку, виставленого виконавцем (пункт 5.1.2.); замовник здійснює остаточний розрахунок протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт на підставі виставленого виконавцем рахунку (пункт 5.1.3.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 11.3. Договору).

Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, вказує, що ним належним чином виконано договірні зобов'язання щодо ремонту вузлів та агрегатів тепловозу ТГМ-4А №2545, що підтверджується, зокрема, підписаним сторонами актом про надання послуг №1 від 26.12.2016 на суму 1 904 424,55 грн., в якому зазначено, що замовник претензій по об'єкту, якості та строкам виконаних робіт (надання послуг) не має. Також, прийняття робіт замовником на загальну суму 1 904 424,54 підтверджується податковими накладними №2 від 10.10.2016, №3 від 10.11.2016 та №4 від 26.12.2016.

Відповідачем на виконання умов Договору (згідно платіжних доручень №50714 від 07.10.2016 на суму 696 873,82 грн. та №50894 від 09.11.2016 на суму 826 665,82 грн.) здійснено оплату згідно Договору на загальну суму 1 523 539,64 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем не у повному обсязі здійснено оплату згідно Договору, а саме не виконано зобов'язання щодо остаточної оплати 20% за виконані роботи, що складає 380 884,91 грн.

Відповідач, у свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, вказує, зокрема, що позивачем було порушено умови пункту 7.2. Договору щодо не проведення попередніх іспитів-випробування тепловозу ТГМ-4А та не складення відповідного акту попередніх іспитів-випробування тепловозу ТГМ-4А з обов'язковим позитивним результатом, а тому виконані позивачем роботи не прийняті відповідачем та відсутні підстави для здійснення з позивачем остаточного розрахунку за Договором.

Отже, спір у даній справі виник внаслідок неналежного, на думку позивача, виконання відповідачем своїх обов'язків щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем згідно Договору робіт.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Е Сервіс у даній справі задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Укладений між сторонами Договір (із урахуванням внесених до нього Додатковою угодою №1 змін) є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Порядок здійснення розрахунків за Договором погоджений сторонами у пунктах 5.1.1.-5.1.3. Договору, про що зазначалося вище.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи (платіжними дорученнями №50714 від 07.10.2016 на суму 696 873,82 грн. та №50894 від 09.11.2016 на суму 826 665,82 грн.) підтверджується факт здійснення відповідачем на виконання умов пунктів 5.1.1.-5.1.2. Договору оплати у загальному розмірі 1 523 539,64 грн., що становить 80% від суми Договору, визначеної пунктом 3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №1).

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, позивач на підтвердження виконання робіт за Договором посилається на те, що ним належним чином виконано договірні зобов'язання щодо ремонту вузлів та агрегатів тепловозу ТГМ-4А №2545, визначені пунктом 3.2., що підтверджується підписаним сторонами актом про надання послуг №1 від 26.12.2016 на суму 1 904 424,55 грн. (том 1, а.с. 16), в якому зазначено, що замовник претензій по об'єкту, якості та строкам виконаних робіт (надання послуг) не має.

Також, прийняття робіт замовником на загальну суму 1 904 424,54 грн. підтверджується, на думку позивача, податковими накладними №2 від 10.10.2016, №3 від 10.11.2016 та №4 від 26.12.2016; калькуляцією та переліком запасних частин і матеріалів для ремонту, у обсязі ПР-1 двигуна 6ЧН21/21 (211Д-2М) тепловозу ТГМ-4А, базовий; переліком витратних матеріалів для поточного, в обсязі ПР-1, ремонту та опосвідчення загального обладнання та приладів безпеки тепловозу ТГМ-4А, №2545, Саливонківський цукрозавод; переліком запасних частин та витратних матеріалів для поточного, в обсязі ПР-1, ремонту та опосвідчення гальмівного обладнання та приладів тепловозу ТГМ-4А, №2545, Саливонківський цукрозавод; переліком запасних частин та матеріалів для ремонту, в обсязі ПР-3, УГП 750/202 Пр2 тепловозу ТГМ-4А, базовий; переліком запасних частин та витратних матеріалів для поточного, в обсязі ПР-3, ремонту компресора ПК-35 тепловозу ТГМ-4А, базовий; переліком ЗіП та матеріалів для ремонту, в обсязі ПР-3, колісних пар та ревізії вістових редукторів та букс 2-х візків ТГМ-4.35.01.001 тепловозу ТГМ-4А, №2545, Саливонківського цукрозаводу (том 1, а.с. 133-145), актами приймання-передачі запасних частин від 19.10.2016, від 25.10.2016, від 01.12.2016, від 13.12.2016, від 14.12.2016 (том 2, а.с. 22-26), а також накладними від 19.10.2016, від 25.10.2016, від 01.12.2016, від 16.12.2016, від 14.12.2016 (том 2, а.с. 28-33).

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, пунктом 2.1. Договору визначено, що якість робіт, які виконуються за цим Договором, має відповідати діючим вимогам нормативно-технічної документації на відповідні роботи.

Згідно пункту 7.2. Договору з метою встановлення відповідності виконаних робіт договірним умовам, прийняттю робіт передують попередні іспити-випробування тепловозу ТГМ-4А. Замовник має право залучити до іспитів-випробувань незалежну чи контрольну установу за свій рахунок, про що (результати іспитів-випробувань) складається відповідний акт. Прийняття робіт може здійснюватися тільки при позитивному результаті попереднього іспиту-випробування.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що уповноважений на отримання з ремонту вузлів та агрегатів тепловозу ТГМ-4А представник замовника зобов'язаний також прийняти виконані виконавцем роботи з ремонту та технічного обслуговування, шляхом підписання акту виконаних робіт, що підписується сторонами або їх уповноваженими представниками на протязі 3-х робочих днів, з моменту повідомлення виконавцем, про готовність предмету виконаних робіт до прийняття.

Аналіз вищевказаних положень Договору у їх сукупності дає підстави для висновку, що у пункті 7.2. Договору сторони, які відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, в імперативному порядку погодили, що обов'язковому прийняттю виконаних робіт шляхом підписання акту виконаних робіт згідно пункту 7.3. Договору мають передувати попередні іспити-випробування тепловозу ТГМ-4А і таке прийняття може здійснюватися тільки при позитивному результаті попереднього іспиту-випробування.

Водночас, колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження проведення будь-яких попередніх іспитів-випробувань тепловозу ТГМ-4А перед підписанням акту №1 про надання послуг від 26.12.2016.

Отже, всупереч умовам Договору, без проведення попередніх іспитів-випробувань тепловозу ТГМ-4А, 26.12.2016, виконавець надав замовнику на підпис акт надання послуг №1 на загальну суму 1 904 424,54 грн.

Посилання суду першої інстанції в оскарженому рішення на те, що сам факт підписання сторонами акту №1 про надання послуг від 26.12.2016 свідчить про те, що такі роботи були прийняті замовником після проведених іспитів-випробувань ґрунтується на припущенні, яке не підтверджено відповідними доказами, а саме актами, складеними за результатами таких іспитів-випробувань згідно пункту 7.2. Договору.

З огляду на зазначене, як акт №1 про надання послуг від 26.12.2016, так і інші докази, на які послався суд в оскарженому рішенні (податкові накладні, калькуляції та перелік запасних частин і матеріалів для ремонту, перелік витратних матеріалів для поточного ремонту та опосвідчення, акти приймання-передачі запасних частин від 19.10.2016, від 25.10.2016, від 01.12.2016, від 13.12.2016, від 14.12.2016, а також накладні від 19.10.2016, від 25.10.2016, від 01.12.2016, від 16.12.2016, від 14.12.2016), за відсутності даних про проведення обов'язкових в силу умов Договору іспитів-випробувань тепловозу ТГМ-4А та отримання їх позитивного результату, не можуть прийматись судом до уваги як докази належного та якісного виконання позивачем робіт з ремонту тепловозу ТГМ-4А та, відповідно, з огляду на норми частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України та статті 854 Цивільного кодексу України свідчити про настання строку виконання відповідачем зобов'язання, покладеного на нього пунктом 5.1.3. Договору, щодо проведення із відповідачем остаточного розрахунку за Договором підряду на суму 380 884,91 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи відсутність доказів належного, у передбаченому Договором порядку, прийняття робіт з ремонту тепловозу ТГМ-4А, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 380 884,91 грн. є необґрунтованими.

Посилання суду першої інстанції в оскарженому рішенні на норми частин 1, 2, 3 та 4 статті 853 Цивільного кодексу України та відсутність доказів проведення експертизи щодо якості ремонтних робіт відокремлених вузлів за встановлених обставин справи є недоцільними та передчасними, оскільки підрядні роботи за Договором не прийняті у встановленому Договором порядку.

Про відсутність підстав для здійснення відповідачем із позивачем остаточного розрахунку згідно Договору на суму 380 884,91 грн. свідчить також наступне.

Як уже зазначалося, за змістом статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що 23.01.2017 (тобто після підписання акту №1 про надання послуг від 26.12.2016 на суму 1 904 424,55 грн.) відповідачем було направлено позивачу претензію №1 вих.№23/01-17-1, у якій зазначено, що 28.12.2016 згідно інструкції з обкатки тепловозу ТГМ-4А після ремонтних робіт ТОВ Д-Е Сервіс було виявлено ряд недоліків, які унеможливлюють використання відремонтованого тепловозу ТГМ-4А (детальний перелік зазначено у претензії; том 1, а.с. 92-93). У зв'язку з цим замовник просив виконавця в найкоротші терміни замінити та відремонтувати перелічені у цій претензії недоліки та повідомив виконавця про те, що кінцеву оплату згідно Договору відповідач не буде здійснювати поки не будуть усунені перелічені у претензії недоліки.

У свою чергу, позивач звернувся до відповідача із претензією №14/03/17-1 від 14.03.2017 (том 1, а.с. 26) з проханням у 5-ти денний строк виконати зобов'язання по сплаті залишку заборгованості (380 884,91 грн.).

31.03.2017 відповідач направив на адресу позивача претензію №2 вих.№31/03-17-1 (том 1, а.с. 27-30), у якій зазначив, що тепловоз ТГМ-4А не може використовуватись ПАТ Саливонківський цукровий завод для подальшої експлуатації за його цільовим призначенням у зв'язку з виявленими недоліками (детальний перелік виявлених недоліків міститься в претензії №1). У претензії №2 відповідач, зокрема, просив позивача виконати роботи з усуненням виявлених недоліків згідно переліку в претензії №1.

Розглянувши претензію відповідача №2 вих.№31/03-17-1 від 31.03.2017, позивач листом вих.№18/04-1 від 18.04.2017 (том 1, а.с. 31-32) повідомив відповідача про те, що викладені у ній обставини не відповідають дійсному стану справ, а після підписання акту надання послуг №1 від 26.12.2016 усунення недоліків відремонтованих вузлів та агрегатів тепловозу ТГМ-4А є гарантійним та виконується при умові своєчасного виконання зобов'язань з обох сторін. Позивач у даному листі зазначив, що станом на 18.04.2017 виконавцем не було отримано жодного офіційного повідомлення у відповідності до пункту 2.3. Договору, але незважаючи на це виконавець до цього часу добросовісно виконує свої гарантійній зобов'язання по пункту 2.3. Договору в повному обсязі та в обумовлений строк, про що свідчить експлуатація тепловоза ТГМ-4А ПАТ Саливонківський цукровий завод за його цільовим призначенням.

Як зазначає відповідач, оскільки його звернення до ТОВ Д-Е Сервіс з приводу усунення виявлених недоліків не дали жодного результату, ним 13.06.2017 був укладений Договір №130617/1 на обстеження тепловозу ТГМ4 - 2545 1987 р.в. з Приватним підприємством Екіпаж Плюс (том 1, а.с. 103-105).

Листом №01707-085 від 11.07.2017 (том 1, а.с. 106-107) Приватне підприємство Екіпаж Плюс повідомило про проведення огляду маневрового тепловоза ТГМ4-2545, при якому було виявлено ряд недоліків та рекомендовано провести ремонт дизеля, ремонт електрообладнання, ремонт турбокомпресора, ревізію (ремонт) гідропередачі, ревізію (ремонт) двох машинного агрегату.

13.07.2017 відповідач звернувся до позивача із претензією №3 вих. №13/07-17-1, у якій, із посиланням на висновки ПП Екіпаж Плюс №01707-085 від 11.07.2017, наголосив на неналежному виконанні ТОВ Д-Е Сервіс своїх обов'язків згідно договору на ремонт вузлів та агрегатів тепловозу ТГМ-4А та просив усунути виявлені недоліки у виконаних ремонтних роботах, встановлених запчастинах і матеріалах тепловозу ТГМ-4А згідно із висновком ПП Екіпаж Плюс №01707-085 від 11.07.2017. Відповідач у даній претензії повідомив позивача про те, що після усунення виявлених недоліків ПАТ Саливонківський цукровий завод зобов'язується підписати акт виконаних робіт в порядку п.7.2. та п. 7.3. Договору та здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи в повному обсязі.

26.07.2017 відповідач звернувся до позивача із претензією №4 (вимогою згідно пункту 8.1. Договору №05/10-2016-1 від 05 жовтня 2016 року), у якій, посилаючись на невиконання позивачем належним чином робіт по ремонту вузлів та агрегатів тепловозу ТГМ-4А на суму 1 904 424,55 грн., а також своїх гарантійних зобов'язань щодо усунення недоліків у виконаних роботах та/або у встановлених запчастинах і матеріалах, вимагав від позивача повернути ПАТ Саливонківський цукровий завод отриману суму авансу по Договору та сплатити штраф, що становить 20% від суми авансу.

Отже, між сторонами після підписання акту №1 від 26.12.2016 велося листування із приводу неналежної якості виконаних робіт з ремонту тепловозу ТГМ-4А.

У матеріалах справи наявні посвідчення про відрядження для виконання робіт згідно Договору, які видавалися на підставі наказів Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Е Сервіс своїм робітникам (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12) у період з 12.01.2017 по 18.04.2017 (том 1, а.с. 146-167).

Водночас, відповідачем до суду апеляційної інстанції надані накази ПАТ Саливонківський цукровий завод , якими у період з 12.01.2017 по 18.04.2017 відповідач, для належного виконання ТОВ Д-Е Сервіс робіт з ремонту вузлів та агрегатів тепловозу ТГМ-4А по договору №05/10-2016-1 від 05.10.2016, які проведені неналежним чином, неякісно та потребують доопрацюванню та виправленню виконавцем, допускав на територію ПАТ Саливонківський цукровий завод прибувших робітників ТОВ Д-Е Сервіс (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12) для виконання ремонтних робіт. Пунктом 2 даних наказів ПАТ Саливонківський цукровий завод було доручено диспетчеру залізничного цеху ОСОБА_13 супроводити прибулих працівників ТОВ Д-Е Сервіс до тепловозу ТГМ-4А для виконання ними ремонтних робіт.

Відповідачем до матеріалів справи також надані доповідні диспетчера залізничного цеху ОСОБА_13 від 15.01.2017 та від 16.01.2017 (том 1, а.с. 177-178), у яких останній повідомляв виконавчому директору ПАТ Саливонківський цукровий завод Сідлецькому О.М. про те, що згідно інструкції обкатки тепловозу після проведення робіт, пов'язаних з ремонтом тепловоза ТГМ-4А, були виявлені недоліки у роботі тепловозу (упуск масла гідропередачі по фланцу карданного валу; нестійка робота двигуна; упуск води по помпі допоміжного контура системи охолодження дизеля; упуск масла по датчику тиску масла (0,4 кг/кв.см); упуск відроблених газів по дренажній трубі вихлопного колектору) та від 02.06.2017, у якій вказано, що налаштувати стійку роботу тепловозу не вдалося, а для безпечної експлуатації тепловозу ТГМ-4А необхідно відрегулювати роботу двигуна, налаштувати автоматичний перехід з І на ІІ гідротрансформатор гідропередачі.

Вищезазначені докази у своїй сукупності дають підстави для висновку про те, що роботи з ремонту тепловозу ТГМ-4А згідно Договору станом на 26.12.2016 (дату підписання акту приймання наданих послуг №1) не були виконані позивачем повністю та якісно у встановлені договором строки, чим також підтверджується та обставина щодо ненастання строку виконання зобов'язань відповідача зі здійснення остаточної оплати за Договором.

При цьому, колегією суддів критично оцінюються посилання позивача на те, що видача ТОВ Д-Е Сервіс вищевказаних наказів та посвідчень про відрядження була обумовлена проведенням додаткових робіт на вимогу відповідача, які не були передбачені Договором, у тому числі для усунення недоліків, про які вказано у висновку ПП Екіпаж Плюс №01707-085 від 11.07.2017 (ремонт електрообладнання, несправність якого не була передбачена договором), оскільки у вказаних посвідченнях чітко вказана ціль відрядження - Виконання робіт згідно Договору , а самі накази про відрядження видавалися у період з 12.01.2017 по 18.04.2017, у той час як висновок ПП Екіпаж Плюс №01707-085 датований лише липнем 2017 року.

Поруч із цим, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Статтею 860 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пункту 2.2. Договору на виконані роботи та встановлені запчастини надається гарантія виконавця з терміном напрацювання 1000 мотогодин або шість місяців від дати підписання акті приймання-передачі виконаних робіт (гарантійний строк). Домінуючим є показник гарантії, який наступає першим.

В разі виявлення недоліків у виконаних роботах та/або у встановлених запчастин і матеріалах протягом встановлених гарантійних термінів (п. 2.2. Договору), виконавець зобов'язаний усунути їх власними силами та за власні кошти протягом 14 робочих днів з дати отримання письмового повідомлення від замовника, за умови, якщо такі недоліки виникли з причини неякісного виконання робіт виконавцем або застосування ним неякісних матеріалів (запасних частин) і не є наслідком неправильної експлуатації тепловозу ТГМ-4А замовником.

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні послався на те, що у матеріалах справи міститься наданий позивачем акт від 21.04.2017 на виконані гарантійні роботи (том 1, а.с. 60), який підписаний замовником без зауважень до якості робіт.

Однак, на переконання колегії суддів, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для висновку про те, що настав строк гарантійного обслуговування на виконані роботи (пункти 2.2., 2.3. Договору), оскільки, як уже встановлено вище, позивачем було порушено порядок здачі виконаних підрядних робіт та здано останні відповідачу за актом надання послуг за відсутності позитивного висновку, отриманого за результатами проведених попередніх іспитів-випробувань тепловозу ТГМ-4А, а відтак, перебіг гарантійного строку не почався.

Окрім того, в акті від 21.04.2017 не зазначено, що вказані в ньому роботи є гарантійними. Водночас, даний акт підписаний зі сторони позивача слюсарями-ремонтниками ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_9, а зі сторони відповідача машиністом ОСОБА_15 та диспетчером ОСОБА_13 за відсутності доказів того, що вказані особи були згідно Договору уповноважені на підписання такого акту.

Виходячи з викладеного та досліджених матеріалів справи, колегія суддів вважає позовні вимоги ТОВ Д-Е Сервіс щодо стягнення з відповідача остаточної оплати згідно Договору в сумі 380 884,91 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Рішення суду в частині стягнення з відповідача основної суми боргу підлягає скасуванню.

У свою чергу, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, втрат від інфляції та пені, нарахованих на вказану суму основної заборгованості, також не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від основної позовної вимоги. Рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає скасуванню.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності доказами, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Усі інші доводи та міркування сторін, викладені у заявах по суті спору, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Оскільки судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи і неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, вважає рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 у справі №911/2073/17 таким, що підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового рішення суду про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Стосовно поданої відповідачем 26.12.2018 заяви про поворот виконання рішення суду колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 333 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (частина 5 статті 333 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Однак, до заяви від 26.12.2018 відповідачем на виконання вимог частини 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України не додані документи на підтвердження того, що присуджена згідно оскарженого рішення у даній справі сума боргу була сплачена відповідачу.

Наявні у матеріалах справи копія листа ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 15.11.2018, в якому зазначаються відомості про стан виконання оскарженого у даній справі рішення суду першої інстанції, а також постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №56615414 від 22.08.2018, за відсутності відомостей про списання установою банку суми заборгованості, присудженої до стягнення згідно рішення суду, не можуть підтверджувати такі обставини, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про поворот виконання рішення суду.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Саливонківський цукровий завод на рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 у справі №911/2073/17 задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 у справі №911/2073/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Е СЕРВІС (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 16; код ЄДРПОУ 40167612) на користь Публічного акціонерного товариства Саливонківський цукровий завод (08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Білоцерківська, буд. 1; код ЄДРПОУ 00372517) 10 477 (десять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 26 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №911/2073/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.01.2019.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді А.І. Тищенко

Т.І. Разіна