Постанова

від 09.01.2019 по справі 607/20115/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/20115/18Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/817/54/19 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 54

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Хома М. В., Щавурська Н. Б.,

за участю секретаря - Кантицька О.І.

та сторін - позивача ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2 та представників Петриківського ОКДБІ - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/20115/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви, ухвалену суддею Братасюком В.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

у липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату про визнання незаконним та скасування з часу прийняття наказу Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату №142 від 03 вересня 2018 року щодо її звільнення; поновлення її на посаді молодшої медичної сестри (санітарки-палатної) в Петриківському обласному комунальному дитячому будинку-інтернаті; стягнення з відповідача на її користь 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди; стягнення з відповідача в її користь невиплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху і роз'яснено наслідки невиконання вимог вказаної ухвали, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, адже, позивачем не сплачено судовий збір з вимоги немайнового характеру (стягнення моральної шкоди) у розмірі 704,80 грн., в порушення п.п.3, 9 ст.175 ЦПК України, не зазначено ціну позову, обґрунтованого розрахунку суми, що стягується (наявне лише прохання стягнути невиплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу), і відповідно позовна заява позивача не містить попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Копію ухвали разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслано позивачеві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2018 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що їй не було відомо про постановлення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвали від 05 жовтня 2018 року про залишення позовної заяви без руху. Вона регулярно перевіряла поштову скриньку, однак дана ухвала не надходила. Крім цього, вона зазначала номер мобільного телефону, але з вищезгаданого приводу до неї не телефонували.

Від Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять залишити ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року у справі №607/20115/18 без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, посилаючись на те, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з не усуненням нею недоліків (не оплачено судовий збір з вимоги немайнового характеру (стягнення моральної шкоди) в розмірі 704 грн. 80 коп., не зазначено ціни позову, обґрунтованого розрахунку, що стягується і надано судом строк для їх усунення. Враховуючи те, що станом на 26 жовтня 2018 року позивач не усунула недоліки, які були вказані в ухвалі від 05 жовтня 2018 року, а тому суд правомірно визнав позовну заяву ОСОБА_1 неподаною та повернув їй.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представники Петриківського ОКДБІ апеляційної скарги не визнали, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до п.п.1, 4 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення, 11 жовтня 2018 року лист повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання і станом на 26 жовтня 2018 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 05 жовтня 2018 року позивачем не усунуто.

Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено,що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж строку незалежним і безстороннім судом.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У справі "Белле проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, в розумінні Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу до правосуддя, яке полягає в тому, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Реалізація основоположного принципу здійснення правосуддя як верховенства права безпосередньо залежить від права на доступ до суду, яке має застосовуватися на практиці та бути ефективним. Для того, щоб право на доступ було ефективним, повинна бути реальна можливість оскаржити дію, що порушує право.

Визнаючи позовну заяву ОСОБА_1 неподаною, суддя місцевого суду виходив з того, що 11 жовтня 2018 року ухвалу про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

І дійсно, як вбачається із матеріалів справи, ухвала від 05 жовтня 2018 року була відправлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4600308139826, як судова повістка-повідомлення і повернута за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 9-10).

Проте, за таких обставин, висновок суду про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 є помилковим. Поштове відправлення з відміткою "за закінченням терміну зберігання" з копією ухвали судді Тернопільського міськрайонного суду від 05 жовтня 2018 року не дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не виконала вимоги ухвали, адже вона її не отримувала.

Тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 не отримувала ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2018 року, а тому відповідно не знала, що повинна була усунути недоліки зазначені в даній ухвалі, колегія суддів вважає, що порушено її право доступу до правосуддя.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 січня 2019 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи